1 А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.1 Нааман, старший військовий царя сирійського, був значний чоловік у володаря свого і поважаний, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам. І чоловік цей був чудовий вояк, але в проказі.1 Нааман, начальник війська арамійського царя, був великим чоловіком у свого пана, і поважаний, бо через нього дав був Господь перемогу араміям. Був він чоловік хоробрий, але прокажений.1 І Неман, володар сили Сирії, був великим чоловіком перед своїм паном і подивугідний лицем, бо через нього Господь дав спасіння Сирії. І чоловік був кріпкий силою, (і) прокажений.1 Неєман, гетьман царя Сирийського, був великим чоловіком у свого пана й високо поважаний, бо через його дарував Господь побіду Сирийцям; і був він чоловік хоробрий, але прокаженний.
2 А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана.2 [Одного разу] сиріяни пішли загонами і взяли у полон із краю Ізраїльського маленьку дівчинку, і вона служила дружині Наамановій.2 Одного разу арамії зробили наскок і забрали з Ізраїльської землі у полон маленьку дівчинку і вона служила в жінки Наамана.2 І вийшли легко озброєні сирійці і полонили малу дівчину з землі Ізраїля і (вона) була перед жінкою Немана.2 Раз у походї зайняли Сирийцї дївчинку з землї Ізраїлської в полонь, і вона служила у супруги Неєманової.
3 І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!3 І сказала вона господині своїй: О, якби володар мій та навідався до пророка, котрий у Самарії, то він зцілив би його від прокази його.3 І сказала вона своїй пані: “От як би мій пан звернувся до пророка, що в Самарії! Той вигоїв би його від прокази.”3 Вона ж сказала своїй пані: Коби мій пан був перед божим пророком, що в Самарії, тоді би він очистив його від його прокази.3 І сказала вона своїй панї: Ой коли б мій пан та побував у пророка, що в Самариї, той вигоїв би його з прокази.
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю.4 І пішов [Нааман], і переказав це володареві своєму, говорячи: Так і так мовить дівчинка, котра із краю Ізраїльського.4 Пішов Нааман до свого пана й оповів йому: Так і так, мовляв, говорить дівчинка, що з Ізраїльської землі.4 І вона ввійшла і сповістила свому панові і сказала: Так і так сказала дівчина, що з землі Ізраїля.4 І пійшов він до свого пана та й переказує йому: Так і так говорить служебка, що з землї Ізраїлської.
5 І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі.5 І сказав цар сирійський [Нааманові]: Піди, навідайся, а я надішлю листа цареві ізраїльському. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч [шеклів] золота, і десять перемін одежі.5 Арамійський цар і каже: “Іди, я пошлю листа до ізраїльського царя.” Вибрався він, узявши з собою 10 талантів срібла, 6 000 шеклів золота й 10 перемін одежі,5 І сказав цар Сирії до Немана: Іди, ввійди, і пішлю листа до царя Ізраїля. І він пішов і взяв в свою руку десять талантів срібла і шіст тисяч золотих і десять змін одежі.5 І каже царь Сириський: Ійди, та побувай у його, а я пішлю письмо до царя Ізраїлського. От і вибрався він і взяв із собою десять талантів срібла, шість тисяч секлів золота й десять перемін одежі;
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його.6 І приніс листа цареві ізраїльському, у котрому було сказано: Разом із листом оцим, ось, я посилаю до тебе Наамана, служника мого, щоб ти зняв з нього проказу його.6 і приніс ізраїльському цареві листа. А в ньому стояло: “Як прийде до тебе цей лист, то знай, що я послав до тебе мого слугу Наамана, щоб ти вигоїв його від прокази.”6 І приніс листа до царя Ізраїля, кажучи: І тепер, як прийде до тебе цей лист, ось я післав до тебе свого раба Немана, і очистиш його від його прокази.6 І передав цареві Ізраїлському лист, а в йому стояло: Як прийде сей лист до тебе, так знай, послав я до тебе слугу мого Неємана, щоб ти вигоїв його з прокази.
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки.7 Минув час, і цар ізраїльський, прочитавши листа, розірвав одежу свою і сказав: Хіба я Бог, щоб умертвляти і оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв із чоловіка проказу його? Ось, відтепер знайте і придивляйтеся, я благаю вас, бо він шукає приводу ворогувати супроти мене.7 Як прочитав ізраїльський цар листа, то роздер на собі одежу й каже: “Хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що це він мені присилає вигоїти чоловіка від прокази! Глядіть лишень, він певно шукає тільки зачіпки до мене!”7 І сталося, як цар Ізраїля прочитав листа, роздер свою одіж і сказав: Чи я Бог, щоб убити і живим чинити, що цей посилає до мене, щоб очистити чоловіка від його прокази? Бо знайте і глядіть, що цей шукає причини проти мене.7 Як прочитав царь Ізраїлський письмо, так роздер на собі одежу та й каже: Хиба ж я Бог, що робить і мертвими й живими, що він менї приказує, вигоїти чоловіка з його прокази? Тепер вам явно, як він шукає зачепки!
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!8 Коли зачув Єлисей, чоловік Божий, що цар ізраїльський розірвав одежу свою, то послав сказати цареві: Для чого ти розірвав одежу свою? Нехай він прийде до мене і спізнає, що є пророк в Ізраїлі.8 Довідавсь Єлисей, Божий чоловік, що ізраїльський цар роздер на собі одежу, і послав до царя сказати: “Чого ти роздер на собі одежу? Нехай прийде до мене й взнає, що є в Ізраїлі пророк.”8 І сталося, як почув Елісей, що цар Ізраїля роздер свою одіж, і післав до царя Ізраїля, кажучи: Навіщо ти роздер твою одіж? Хай прийде ж Неман до мене і хай взнає, що є пророк в Ізраїлі.8 Скоро ж довідавсь Елисей, чоловік Божий, що царь Ізраїлський роздер одїж на собі, послав до царя й велїв сказати йому: Нащо роздер єси одїж на собі? Нехай лиш прийде до мене, так знати мете, що в Ізраїлї є пророк.
9 І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.9 І примчав Нааман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисеїв.9 От і прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея.9 І прийшов Неман на коні і колісниці і став перед дверми дому Елісея.9 От і прибув Неєман із кіньми своїми й колесницею перед ворота господи Елисеїної.
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся.10 І вислав до нього Єлисей служника сказати: Піди, обмийся сім разів у Йордані, і оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий.10 Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: “Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.”10 І післав Елісей до нього післанця, кажучи: Пішовши, помийся сім раз в Йордані, і тобі повернеться твоє тіло, і очистишся.10 І вислав Елисей слугу до його й звелїв сказати: Ійди та викупайся сїм раз у Йорданї, так тїло твоє знов посьвіжіє й будеш чистим.
11 І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого...11 І розгнівався Нааман, і пішов, і сказав: Ось, я сподівався, що він вийде, стане, і прикличе ймення Господа, Бога свого, і покладе руку свою на те місце, і зніме проказу.11 Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: “Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім'я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу.11 І розгнівався Неман і пішов і сказав: Ось, сказав я, що вийде до мене і стане і прикличе іменем свого Бога і покладе свою руку на місце і відійде проказа.11 Неєман розгнївавсь та й відойшов із словами: А я думав, що він до мене вийде й, приступивши, призове ймя Господа, Бога свого, й доторкнеться рукою своєю прокази та уздоровить мене.
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві.12 Хіба Авана і Парпар, річки Дамаські, не кращі від усіх ізраїльських вод? Хіба я не міг би обмитися в них і очиститися? І обернувся, і пішов у гніві.12 Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?” І, обернувшись, пішов геть у гніві.12 Чи Авана і Фарфар ріки Дамаску не кращі від Йордану і всіх вод Ізраїля? Чи не, пішовши, помиюся в них і очущуся? І він відійшов в гніві і пішов.12 Чи то ж ріки Дамаські, Абана та Фарфар не лучші, нїж води в Йорданї? Хиба ж менї не можна було б викупатись у них та й очиститись? От і одвернувся й відойшов в гнїві.
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!13 І підійшли служники його, і говорили йому, і сказали: Батьку наш, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не вчинив би ти? А тим паче, коли він сказав тобі: Обмийся, і будеш чистий.13 Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: “Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.”13 І приблизилися його раби і сказали йому: Якщо б пророк сказав тобі велике слово, чи ти не вчинив би? І він тільки сказав до тебе: Помийся і очисться.13 І приступили слуги його й промовили до його словами: Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити що важке, так хиба ж ти не зробив би? А надто, коли він тобі сказав: Викупайсь, так будеш чист.
14 І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!14 І пішов він і занурився в Йордан сім разів, за словом чоловіка Божого, і оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.14 Пішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий.14 І пішов Неман і помився в Йордані сім разів за словом Елісея, і повернулося його тіло як тіло малої дитини, і він очистився.14 І пійшов він та й викупавсь сїм раз у Йорданї, поринаючи, як звелїв чоловік Божий, й осьвіжіло тїло його, як у молодого хлопця, і він очистивсь.
15 І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми дарунка від свого раба.15 І повернувся до чоловіка Божого – він і увесь супровід його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: Ось, я спізнав, що на всій землі немає Бога, а лише в Ізраїля; Отож, прийми дара від служника твого.15 І повернувся він з усім своїм почетом до Божого чоловіка, а прибувши, став перед ним та й каже: “Тепер я зрозумів, що нема Бога на всій землі, тільки в Ізраїлі. Тож прийми гостинець від свого слуги.”15 І повернувся до Елісея, сам і ввесь його табір, і прийшов і став і сказав: Ось я пізнав, що немає Бога в усій землі, але хіба в Ізраїлі. І тепер візьми благословення у твого раба.15 І вернувся він із усїма супровідниками своїми до чоловіка Божого, а прибувши, приступив перед його та й каже: Знай, тепер я зрозумів, що нема Бога на всїй землї, тільки в Ізраїлї. Прийми ж гостинець від слуги твого.
16 Та Єлисей відказав: Як живий Господь, що стою перед лицем Його, я не візьму! А той сильно просив його взяти, та він відмовився.16 І сказав він: Живий Господь, перед Котрим стою! Не прийму [дара]. А той умовляв його взяти, але він не погодився.16 Єлисей же каже: “Так певно, як живе Господь, в якого я стою на службі: не прийму нічого.” І хоч як той наполягав, він не хотів брати.16 І сказав Елісей: Хай живе Господь, якому я стою перед Ним, не візьму. І натискав на нього, щоб прийняв, і не послухав.16 Він же каже: Так певно, як живе Господь, що стою в його службі: не прийму нїчого! І хоч той намагався, щоб узяв, він затявся брати.
17 І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, скільки понесуть два мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!17 І сказав Нааман: Якщо вже не так, то нехай служникові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули; тому що не буде вже твій служник приносити всеспалення і пожертви іншим богам, окрім Господа.17 Тоді Нааман сказав: “Коли не хочеш, то дозволь, нехай мені, слузі твоєму, дадуть землі, скільки можуть повезти 2 мули, бо твій слуга не приноситиме більш ні всепалення, ні жертви іншим богам, крім Господа.17 І сказав Неман: І якщо ні, хай дасться твому рабові вантаж пари ослів, і ти мені даси червоної землі, бо більше не зробить твій раб цілопалення і жертви іншим богам, але лиш одному Господеві.17 І сказав Неєман: Коли не хочеш, так нехай менї, слузї твойму, дадуть землї, скілько зможуть повезти два мули, бо твій раб із сього часу не приносити ме нї всепалення, нї иншої жертви нїяким иншим богам, тільки Господеві.
18 Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім домі. Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ!18 Тільки ось за що нехай простить Господь служникові твоєму: Коли піде володар мій до Ріммонового дому для поклоніння там і зіпреться на руку мою, і вклонюся я в домі Ріммоновому, то за моє поклоніння в домі Ріммона нехай простить Господь служника твого у цьому випадку.18 Одне тільки нехай Господь простить твоєму слузі: коли мій пан піде в храм Ріммона, щоб там поклонятися, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду до землі в храмі Ріммона, як він припадатиме там до землі, нехай Господь простить це твоєму слузі.”18 І Господь відпустить твому рабові, коли мій пан входить до дому Реммана, щоб поклонитися йому, і спочине на моїй руці, і поклонюся в домі Реммана, коли він покланяється в домі Реммана, і Господь простить твому рабові за це слово.18 Та в одному тільки нехай Господь вибачить кметеві твойму: коли мій пан пійде в Риммонів храм, щоб там помолитись, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду 'к землї в Риммоновому храмі, так нехай Господь вибачить у тому твойму кметеві.
19 А той відказав: Іди з миром! І відійшов від нього на невелику відстань.19 І сказав йому: Іди з миром. І він поїхав від нього на невелику відстань.19 Єлисей сказав йому: “Іди в мирі!” І той відійшов від нього, (і пройшов) добрий шматок дороги.19 І сказав Елісей до Немана: Іди в мирі. І той пішов від нього на коротку відстань шляху.19 Він же рече йому: Йди з упокоєм. І відїхав той від його, та й уїхав невелику просторонь дороги;
20 І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!...20 І сказав Ґехазі, служник Єлисея, чоловіка Божого: Ось, володар мій відмовився взяти з руки Наамана, цього сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.20 Аж ось Гехазі, слуга Єлисея, Божого чоловіка, подумав собі: “Мій пан пощадив цього арамія Наамана й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, я побіжу за ним і візьму щонебудь від нього.”20 І сказав Ґіезій слуга Елісея: Ось мій пан пощадив цього Немана Сирійця, щоб не взяти з його руки те, що він приніс. Хай живе Господь, хіба не побіжу за ним і візьму щось в нього.20 Аж ось сказав (собі) слуга Елисея, Божого чоловіка: Ощаджував мій пан сього Сирийця Неємана та й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, мушу наздогнати його та й випрошу що небудь.
21 І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: Чи все гаразд?21 І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зійшов із колісниці назустріч йому, і сказав: Чи з миром?21 І побіг Гехазі навздогін за Нааманом. Побачив Нааман, що він біжить, скочив йому назустріч із колісниці та й питає: “Чи все гаразд?”21 І пігнався Ґіезій за Неманом, і побачив його Неман, як він біг за ним, і повернувся з колісниці на зустріч йому.21 От і побіг Гієзій нагонця за Неєманом. Неєман же, постерігши, що він біжить, скочив із колесницї зустріч йому та й питає: Чи все гаразд?
22 А той відказав: Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!22 Він відповідав: З миром; володар мій послав мене сказати: Ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової двоє юнаків із синів пророцьких; дай їм талант срібла і дві переміни одежі.22 Той відповів: “Усе. Послав мене мій пан тобі сказати: Саме оце тепер прийшли до мене з Ефраїм-гори два хлопці з пророчих учнів. Тож дай для них, будь ласка, один талант срібла та дві переміни одежі.”22 І той сказав: Мир. Мій пан післав мене, кажучи: Ось тепер прийшли до мене два молодці з гори Ефраїма з синів пророків. Дай же їм талант срібла і дві зміни одежі.22 Відказав той: Усе. Послав мене пан мій і звелїв сказати тобі: Саме прийшло до мене з Ефраїмових гір двоє молодиків із синів пророцьких; тож дай про їх талант срібла та дві переміни одежі.
23 А Нааман відказав: Будь ласкав, візьми два таланти! І він упрошував його. І зав'язав він два таланти срібла в дві торбі, та дві зміні одежі, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним.23 І сказав Нааман: Візьми, мабуть, два таланти. І вмовляв його. І взяв він два таланти срібла в два мішки і дві переміни одежі, і віддав служникам своїм, і понесли перед ним.23 А Нааман сказав: “Зроби мені ласку: візьми 2 таланти.” Та й упросив його й зав'язав 2 таланти срібла у 2 мішки, і 2 переміни одежі, та й віддав те двом своїм слугам, і ті понесли поперед нього.23 І сказав Неман: Візьми два таланти срібла. І взяв в два мішки і дві зміни одежі і дав двом своїм слугам, і понесли перед ним.23 І відказує Неєман: Зроби менї ласку й возьми два таланти! Та й упросив його й завязав два таланти срібла в два мішки й дві переміни одежі та й оддав те двом слугам своїм, і понесли вони поперед його.
24 І прийшов він до згір'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.24 Коли він прийшов до пагорба, то забрав із рук їхніх і сховав удома. І відпустив людей, і вони пішли.24 Дійшов Гехазі до горба, взяв усе від них, склав у себе в хаті й відпустив людей, і ті пішли.24 І прийшли в сумерк, і він взяв з їхніх рук і поклав в хаті і відіслав мужів.24 Дійшовши ж він до узгірря, узяв (все) од них, сховав у господї й одпустив людей, і вони відійшли.
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі? А той відказав: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди...25 Коли він прийшов і постав перед володарем своїм, Єлисей сказав йому: Звідки ти, Ґехазі? І сказав він: Нікуди не ходив служник твій.25 Як же він увійшов і став перед своїм паном, Єлисей спитав: “Звідки, Гехазі?” А той: “Твій слуга не виходив нікуди.”25 І він ввійшов і став перед своїм паном. І сказав до нього Елісей: Звідки ти, Ґіезіє? І сказав Ґіезій: Твій раб не ходив ні сюди ні туди.25 Як же він увійшов до свого пана, спитав Елисей: Звідки, Гієзію? Він відказав: Твій кміть не виходив нїкуди.
26 І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць?26 І сказав йому: Хіба серце моє не сприяло тобі, коли обернувся назустріч тобі чоловік той із колісниці своєї? Хіба час брати срібло і брати одежу, чи оливкові дерева і виноградники, і дрібну чи велику худобу, і служників чи служниць?26 А Єлисей сказав йому: “Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов із своєї колісниці тобі назустріч? Оце ти забрав гроші: візьми також городи, оливні сади, виноградники, овець, волів, слуг і слугинь;26 І сказав до нього Елісей: Чи не пішло з тобою моє серце, коли чоловік з колісниці повернувся тобі на зустріч? І тепер ти взяв срібло і тепер ти взяв одіж і візьмеш за них городи і оливкові сади і виноградники і вівці і воли і рабів і рабинь.26 Він же рече йому: Хиба дух мій не був при тому, як вернувся назустріч тобі той чоловік із своєї колесницї? Оце ж ти здобув гроші, й здобув одїж, щоб закупити оливні сади, виноградники, вівцї, воли, раби й рабинї;
27 Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!...27 Нехай же проказа Нааманова приліпиться до тебе і до потомства твого наповік. І вийшов він од нього [білий] від прокази, як сніг.27 але й проказа Наамана вчепиться до тебе й до твоїх потомків назавжди.” І вийшов той від нього білий, як сніг, від прокази.27 І проказа Немана приліпиться до тебе і до твого насіння на віки. І він вийшов з перед його лиця прокажений наче сніг.27 Але ж і проказа Неєманова вчепиться тебе й твоїх потомків по вічні часи. І вийшов він од його, побілївши, як снїг, від прокази.