1 Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості!1 Слухайте це, доме Якова, що називаєтеся йменням Ізраїля, і що вийшли із джерела юдейського, що клянетеся йменням Господнім і сповідуєте Бога Ізраїлевого, хоч не за істинного і не за правдою.1 Слухайте цього, доме Якова, Ви, що ім'ям Ізраїля зветеся, що вийшли з лона Юди! Ви, що присягаєтесь ім'ям Господнім, що прославляєте Бога Ізраїля, хоч і нещиро, не по правді.1 Послухате це, доме Якова, що прозвані іменем Ізраїля і що вийшли з Юди, що кленетеся іменем Господа Бога Ізраїля, згадуючи не з правдою ані не з праведністю,1 Слухай се, доме Яковів, що звеш себе імям Ізраїля, а вийшов з джерела Юдиного, ти, що кленешся імям Господа й носиш в устах Бога Ізрайлевого, хоч не щиро, хоч і не по правдї!
2 Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються, Йому Ймення Господь Саваот!2 Бо вони називають себе [такими], що вродилися від святого міста, і спираються на Бога Ізраїлевого; Господь Саваот – ймення йому.2 Вони бо називають себе за святим містом і покладаються на Бога Ізраїля; Господь сил - його ім'я.2 і що держитеся імени святого міста і скріплюєтеся в Бозі Ізраїля, Господь Саваот йому імя.2 Бо вони називають себе по сьвятому містові, й покладаються на Бога Ізрайлевого, - на імя йому Господь сил.
3 Я віддавна звіщав про минуле, із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив, і прийшло.3 Найперше Я віддавна оголосив: із Моїх уст виходило воно, і Я повідав це, і несподівано вчиняв – і все справджувалося.3 «Що давно сталося, я наперед був прорік; воно з уст у мене вийшло, я оголосив був, я чинив швидко, і воно здійснилось.3 Попередне я вже сповістив, і воно вийшло з моїх уст і стало відомим. Я нагло зробив і воно найшло.3 Що давно сталося, я наперед прорікав; воно виходило з моїх уст; я те прорікав, та й зараз чинив, й все спевнялось.
4 Тому, що Я знав, що впертий ти є, твоя ж шия то м'язи залізні, а чоло твоє мідяне,4 Я знав, що ти упертий, і що в шиї твоїй жили залізні, і лоб твій – мідний.4 А що знав я, що ти впертий, що твоя шия - залізна палиця, що лоб твій мідяний,4 Я знаю, що ти тяжкий, і твоя шия залізна жила, і твоє чоло мідяне.4 Знав бо я, що ти неслухняний, що в тебе залїзна шия, а чоло мідяне;
5 то звіщав Я віддавна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол.5 Тому й оголошував тобі віддавна, передніше ніж це приходило, і показував тобі, щоб ти не сказав: Ідол мій учинив це, і мій бовван і витворений мною, наказав, щоб те сталося.5 то й об'явив я тобі це здавна, оголосив раніш, ніж воно прийде, щоб ти не говорив: Кумир мій учинив те, мій тесаний, мій вилитий бовван це звелів.5 І Я сповістив тобі давнє, скорше ніж найде на тебе, Я зробив тобі відомим. Щоб ти не сказав: Ідоли мені зробили, і щоб ти не сказав: Різьблене і лите мені заповіли.5 Тим то обявляв я тобі заздалегідь, нїм воно приходило, й передом обявляв тобі, щоб ти не сказав: Се мій ідол учинив, бовван мій, виливаний бог мій приказав, щоб так сталося.
6 Ти чув, переглянь усе це; і ви хіба не визнаєте цього? Тепер розповів Я тобі новини й таємниці, яких ти не знав.6 Ти чув, подивися на все це; невже ви не визнаєте цього? А нині Я сповіщаю тобі нове й утаємничене, і ти не відав цього.6 Ти чув, ти бачив те все. Не хочеш у тім признатись? Уже тепер я оголошую тобі нове й тайне, чого ти не знаєш,6 Ви почули все, і ви не зрозуміли. Але й відомим тобі Я зробив нове від нині, те, що має статися, і ти не сказав.6 Ти чував про те, так дивися ж на все; та й хиба ж ви не признаєте сього? А тепер я прорікаю вже нове, ще тобі тайне, ти ще не знаєш того.
7 Тепер вони створені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: Оце я їх знав.7 Воно сталося нині, а не давніше і не за день, і ти не чув про те, щоб ти сказав: Ось, Я знав це.7 що здійснюється вже тепер, а не колись, про що ти досі не чував, тож і не скажеш: Я знав це!7 Тепер стається і не давне, і не в попередних днях ти це почув. Щоб ти не сказав: Так, я це знаю.7 Воно постановлено в мене тепер, а не давно, не вчора, й ти ще не чував про те, то ж і не скажеш: ось, я знав се.
8 Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, і звано тебе від утроби: перевертень.8 Ти не чув, і не відав про це, і вухо твоє не було дотепер відкрите; бо Я знав, що ти вчиниш підступно, і від самого лона [материнського] ти названий відступником.8 Не чув ніколи ти про те й не знав, і вухо твоє не було відтулене здавна, бо я знав, що ти вельми зрадливий, і бунтарем звуть тебе вже з лона твоєї матері.8 Ти ані не взнав, ані не зрозумів, ані від початку Я не відкрив твої уха. Бо Я пізнав, що слухаючи не послухаєшся і ще з лона назвешся беззаконним.8 Нї бо; ти не чув і не відав про те; твоє ухо не було передом на се відтулене; та знав я й се, що ти відпадеш і зломиш менї вірність; я ж назвав тебе зрадником зроду.
9 Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе.9 Заради ймення Мого відкладав гнів Мій і заради слави Моєї утримував Себе від винищення тебе.9 Імени мого заради відтягав я гнів мій, заради моєї слави тебе щадив я, щоб тебе не погубити.9 Задля мого імени Я покажу тобі мій гнів і моє славне наведу на тебе, щоб Я тебе не вигубив.9 Ради імя мого здержував я гнїв мій, і задля слави моєї не хотїв тебе вигубити.
10 Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив.10 Ось, Я розплавив тебе, та не як срібло; випробував Я тебе в горні страждання.10 Ось я розтопив тебе, мов срібло, випробував тебе в горні страждання.10 Ось Я тебе продав не задля срібла, а Я вирвав тебе з печі бідноти.10 Ось, я розплавив тебе, та все ж не так, як срібло, а очищував лиш в печі страдання.
11 Ради Себе, ради Себе роблю, бо як буде збезчещене Ймення Моє? А іншому слави Своєї не дам.11 Заради Себе, заради Себе Самого вчиняю це, – інакше, яке було б ремство [на ймення Моє!] Слави Моєї не дам нікому.11 Заради себе, заради себе самого я чиню це; бож як би ім'я моє могло сквернитись? Я славою моєю іншому не поступлюся.11 Задля Мене зроблю з тобою, бо моє імя опоганюється, і не дам іншому моєї слави.11 Ради себе, задля себе самого чиню я се, бо скільки ж то докорів було б проти мене, а я слави моєї нїкому не дам на поталу.
12 Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній!12 Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, покликаний Мій: Я той самий, Я перший і Я останній.12 Слухай же, Якове, мене, Ізраїлю, якого я покликав! Я, я перший, я й останній.12 Послухай мене, Якове й Ізраїлю, якого Я кличу. Я є перший, Я і є на віки,12 Слухай же, Якове, й Ізраїлю, мій покликаний: я все той самий, я первий і я останній.
13 Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.13 Моя рука заснувала землю, і Моя правиця розпросторила небеса; покличу їх, і вони постануть водночас.13 Таж моя рука заснувала землю, моя правиця розпростерла небо. Покличу їх, - передо мною стають разом.13 і моя рука оснувала землю, і моя правиця скріпила небо. Я їх покличу, і стануть разом13 Землю втвердила рука моя, і правиця моя розпростерла небеса; кликну їх, а вони разом передо мною стануть.
14 Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях.14 Зберіться всі і слухайте: Хто поміж вами провістив це? Господь полюбив його, і він виконає волю Його над Вавилоном і явить рамено Його над халдеями.14 Зберіться всі докупи й слухайте! Хто між ними прорік це? Той, що його Господь любить, здійснить його волю над Вавилоном і над халдейським поріддям.14 і всі зберуться і почують. Хто їм це сповістив? З любови до тебе Я виконав твою волю на Вавилоні, щоб забрати насіння халдеїв.14 Позбірайтесь до купи, ви всї, та й слухайте: Хто між ними прорік се передом? Господь возлюбив його, й він волю його спевнить над Вавилоном, і явить рамя його над Халдеями.
15 Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дорозі своїй буде мати поводження.15 Я, Я сказав, і покликав його; Я привів його, і шлях його буде щасливим.15 Я, я промовив, я його покликав. Я його привів, зробив щасливою його дорогу.15 Я сказав, Я покликав, Я його привів і Я дав, щоб йому пощастило в дорозі.15 Се я, я покликав його; я звелїв і привів його, й дорога його пощастить йому.
16 Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.16 Підійдіть до Мене, вислухайте це: Я спочатку говорив не втаємничено; з того часу, як усе це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.16 Приступіте до мене, слухайте ось що: Вже спочатку не говорив я потай; ще поки все сталось, я там був. Тепер же Господь Бог і його дух мене посилає.16 Прийдіть до мене і послухайте це. Я від початку не заговорив потайки. Коли ставалося, там Я був, і тепер Господь післав мене і свого духа.16 Приступіте ж до мене та й слухайте се: Я й з початку не потай говорив; я був там, ще докіль усе сталось; а тепереньки послав мене Господь Бог і Дух його.
17 Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.17 Так говорить Господь, Визволитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе корисному, і веде тебе тим шляхом, котрим ти маєш ходити.17 Так говорить Господь, твій Викупитель, Святий Ізраїля: Я Господь, Бог твій, який тебе на добро наставляє, який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити.17 Так говорить Господь, що тебе визволяє, святий Ізраїля: Я твій Бог, Я тобі показав, щоб ти знайшов дорогу, по якій підеш по ній.17 І ось, як говорить Господь, вибавитель твій, Сьвятий Ізрайлїв: Я, Господь, Бог твій, що тебе на добро наставляє, та веде тебе по тій дорозї, якою ти ходити повинен.
18 О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!18 О, якби ти зважав на заповіді Мої! Тоді мир твій був би, як ріка, і правда твоя – як хвилі морські.18 Якби ж то ти вважав на мої повеління! Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя - як хвилі в морі.18 І якщо б ти послухався моїх заповідей, твій мир був би як ріка і твоя праведність як морська хвиля.18 Ой коли б ти вважав на мої повелїння! тодї б мир твій і лад, як широка ріка, розливався, а справедливість твоя, як филї на морі.
19 А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого!19 І насіння твого було б, як піску, і того, що походить з твого лона, – як піщинок; не затерлося б, не винищилося б ім'я його переді Мною.19 Немов піску, було б твого потомства; тих, що вийдуть із твого лона, немов його зернят; ім'я твоє не щезло б, не зникло б з-перед мене.»19 І твоє насіння було б як пісок, і покоління твого лона як порох землі. І тепер не будеш вигублений, ані не згине твоє імя переді Мною.19 І насїння твого, як піску, а пагонцїв - як рінї; а імя твоє в мене во віки б не щезло - не зникло.
20 Вирушіть із Вавилону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!20 Виходьте з Вавилону, втікайте від халдеїв, з вигуками радости звіщайте і проповідуйте це, розповсюджуйте цю вістку до рубежів землі; кажіть: Господь спокутував за служника Свого Якова.20 Виходьте з Вавилону! Утікайте від халдеїв! Голосно, весело вістіть, оголосіть це! Ширіть це аж до кінців світу! Скажіть: «Господь викупив Якова, свого раба.»20 Вийди з Вавилону, втікаючи від халдеїв. Ви сповістите голос радости, і хай це стане відоме, сповістіть аж до кінця землі, говоріть: Хай визволить Господь свого раба Якова.20 Рушайте ж із Вавилону, втїкайте від Халдеїв; голосно, весело вістїте - проповідуйте про се; ширіте сесю вість від краю до краю землї; говоріть: Господь викупив слугу свого Якова!
21 І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з скелі пустив їм, Він скелю розбив і вода потекла!21 І не спраглі вони в пустелях, через котрі Він їх веде. Він виджерелює воду їм з каменя; розтинає скелю, і ллється вода.21 І не зазнали вони згаги, як він вів їх через пустиню. Він вивів для них воду із скелі, розколов скалу, і потекли води.21 І якщо будуть спрагнені, приведе їх через пустиню, виведе їм воду з каменя. Розвалиться камінь, і потече вода, і мій нарід питиме.21 І не зазнають вони в пустинї згаги; він поведе їх, і (як у давнину) виведе їм із каменя воду; розколе скелю, й ринуть води.
22 Для безбожних спокою немає, говорить Господь.22 А нечестивим немає миру, говорить Господь.22 Немає, каже Господь, для злих миру.22 Не треба безбожним радіти, говорить Господь.22 А безбожним нема впокою, говорить Господь.