1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії про народи. | 1 Слово Господнє, котре було до пророка Єремії про народи [поганські]: | 1 Слово, що надійшло до пророка Єремії про народи. | 1 На початку, як царював цар Седекія, було таке слово про Елам. | 1 Слово Господнє, що дійшло до пророка Еремії про народи поганські: |
2 На Єгипет. На військо фараона Нехо, єгипетського царя, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, якого побив Навуходоносор, вавилонський цар, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного: | 2 Про Єгипет, про військо фараона Нехо, царя єгипетського, котре було над рікою Єфрат у Каркеміші, і котре переміг Навуходоносор, цар вавилонський, четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського: | 2 Про Єгипет. Про військо фараона Нехо, єгипетського царя, яке стояло на Ефрат-ріці під Каркемішем, яке побив Навуходоносор, цар вавилонський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, юдейського царя: | 2 Єгиптові проти сили Фараона Нехао царя Єгипту, який був при ріці Евфраті в Хархамісі, якого побив Навуходоносор цар Вавилону в четвертому році Йоакіма, царя Юди. | 2 Про Египет, а то про військо Фараона Нехао, царя Египецького, що стояло на Евфрат-ріцї в Кархамисї, яке побив Навуходонозор, царь Вавилонський, у четвертому роцї Йоакимовому, царя Юдейського: |
3 Приготуйте щитка та щита, і приступіть до війни! | 3 Готуйте щити і списи, і розпочинайте битву; | 3 «Готуйте щити малі й великі. Вперед до бою! | 3 Візміть зброю і щити і приведіть до бою. | 3 О, готуйте щити й списи, й виступайте до бою; |
4 Запрягайте но коні й сідайте, верхівці, і поставайте в шоломах! Вичистіть ратища та зодягніться в кольчуги! | 4 Сідлайте коней і сідайте, вершники, і ставайте в шоломах, точіть списи, одягайтеся в кольчуги! | 4 Сідлайте коні! Верхівці - на коні! Ставайте в лави, шоломоносці! Чистіть списи, вдягайтеся в броню! | 4 Засідлайте коней, сядьте вершники, і станьте у ваших шоломах. Поставте списи і зодягніть ваші броні. | 4 Сїдлайте конї та всїдайте, ви їздецї; ставайте в ряди в своїх шоломах; гостріте списи, вдягайтесь в панцері! |
5 Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, говорить Господь! | 5 Та чому Я бачу: вони сторопіли і завернули назад? І сильні їхні переможені, і втікають, не озираючись; звідусіль жах, говорить Господь. | 5 Та що це я бачу? Вони в тривозі назад сахаються! Їхні лицарі побиті, утікають. Страх звідусіль, - слово Господнє. | 5 Як то, що вони бояться і відходять взад? Томущо їхні сильні струджені. Втечею втекли і не повернулися окружені звідусіль, говорить Господь. | 5 Та що се я бачу? вони в трівозї, подаються взад? їх невміраки побиті, втїкають необзир, - із'усюди страх, говорить Господь. |
6 Швидкий не втече, і не врятується лицар, на півночі, при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають! | 6 Не втече швидконогий, і не врятується сильний; на півночі, біля ріки Єфрат, вони спіткнуться і впадуть. | 6 Та бистроногий не втече, не врятується й лицар: на півночі коло Ефрату вони спотикнулися й упали. | 6 Хай не втікає швидкий, і хай сильний не спасеться. На півночі при Евфраті ослабли, впали. | 6 Та не втече бистроногий, невмірака не врятуєсь; на півночі, коло Евфрат-ріки вони спіткнуться й поляжуть. |
7 Хто то такий підіймається, мов та Ріка, як річки, його води хвилюються? | 7 Хто це підіймається, мов ріка, і, мов потоки, хвилюються води його? | 7 Хто це здіймається, неначе Ніл, води якого, мов потоки, розбуялись? | 7 Хто цей, що підійде як ріка, і пішле воду хвилями як ріки? | 7 Хто се піднімаєсь, мов ріка прибуває, мов потоки бурхають водами своїми? |
8 Єгипет, немов та Ріка, підіймається він, мов річки, його води хвилюються, і каже: Підіймуся, покрию я землю, і вигублю місто й мешканців його! | 8 Єгипет піднімається, мов ріка, і, як потоки води, захвилювалися води його, і говорить: Піднімусь і вкрию землю: знищу місто і мешканців його. | 8 Єгипет підіймається, неначе Ніл, води якого, мов струмені, розбурхались. Він каже: Підіймусь, окрию землю, знищу міста й їхніх мешканців! | 8 Вода Єгипту підніметься як ріка, і він сказав: Піду і покрию землю і знищу тих, що на ній живуть. | 8 Се Египет піднімається, мов ріка, мов би води потока розбуялись. Підіймусь, мовляє, покрию країну, погублю міста й їх осадників. |
9 Сідайте на коні й шалійте, колесниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита, та людійці, що хапають, натягують лука! | 9 Сідайте на коней і мчіться, колісниці, і виступайте, сильні, ефіопи і ливіяни, озброєні щитом, і лидяни, що тримають луки і тятиви їхні; | 9 Кидайтесь, коні, летіте колісниці! Вояки, виступайте з Кушу й Путу, озброєні щитами, і ви, лідійці, з натягнутим луком! | 9 Сядьте на коні, приготовіть колісниці. Вийдіть бійці етіопці і лівійці озброєні щитами. І людійці, візьміть, натягніть лук. | 9 Сїдайте ж на конї; летїть, колесницї; виступайте, силачі, - ви, Етіопії, Ливії, узброєні щитами, Лидийцї з натягнутими луками в руках! |
10 А день цей Господа, Бога Саваота, день помсти, щоб помститися над ворогами Своїми, і меч буде жерти й насититься, і досить нап'ється їхньої крови, бо це буде жертва для Господа, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті! | 10 Бо день цей у Господа Бога Саваота є день помсти, аби помститися ворогам Його, і меч буде пожирати, і насититься і уп'ється кров'ю їхньою; бо це Господові Богові Саваотові буде приношення пожертви у північному краї, біля ріки Єфрат. | 10 Цей день для Господа, Бога сил - день відплати, щоб воздати ворогам. Меч буде жерти, насититься й уп'ється їхньою кров'ю. Це жертва Господеві, Богові сил, у північній землі, коло ріки Ефрату. | 10 І той день для нашого Господа Бога день пімсти, щоб пімстити своїх ворогів, і господний меч пожере і насититься і опяніє від їхньої крови, бо жертва Господеві від північної землі при ріці Евфрат. | 10 Та (знайте, що) сей день є днем пімсти Господа сил небесних, щоб помститись над противниками його; жерти ме їх меч і засититься й упється вашою кровю; се будуть жертовні приноси Господеві, Богу сил, у півночній землї на Евфрат-ріцї. |
11 Піди до Ґілеаду, й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Надармо вживаєш ти ліків багато, своїх ран не загоїш! | 11 Піди до Ґілеаду, візьми бальзаму, єгипетська юнко, доню Єгипту; ти марно будеш добирати ліки для уздоровлення: немає для тебе лікування. | 11 Іди в Гілеад, візьми бальзаму, єгипетська дочко-дівице! Та шкода тобі добирати ліків: нічим рани своєї не загоїш! | 11 Піди Ґалааде, і візьми масть для дівчини, дочки Єгипту. Надармо помножив ти твої ліки, тобі немає користи. | 11 Ійди в Галаад, возьми балзаму, дїво-дочко Египецька! Та шкода тобі добірати лїків, - нїчим не загоіш своєї рани! |
12 Почули народи про ганьбу твою, а крику твого стала повна земля, бо спіткнулися лицар об лицаря, разом упали обоє вони! | 12 Почули народи про ганьбу твою, і зойки твої виповнили землю; бо сильний зіткнувся із сильним, і обидва упали разом. | 12 Довідались народи про твій сором, і плач твій виповнив землю! Бо воїн об воїна спотикнувся, та й полягли обидва разом.» | 12 Народи почули твій голос, і земля наповнилася твоїм криком, бо боєць ослаб проти бійця, разом оба впали. | 12 Почули народи про сором твій, і плач твій сповнив країну; бо (втїкаючи) один силач твій ударить на другого хороброго, та й оба разом поляжуть. |
13 Слово, що говорив Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб побити єгипетську землю: | 13 Слово, котре сказав Господь пророкові Єремії про нашестя Навуходоносора, царя вавилонського, щоб звоювати землю єгипетську: | 13 Слово, що сказав Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб ударити на Єгипетську землю: | 13 Те, що Господь сказав рукою Єремії, щоб цар Вавилону пішов побити єгипетску землю. | 13 Слово, що сказав Господь пророкові Еремії про напад Навуходонозорів, царя Вавилонського, щоб звоювати Египет: |
14 Розкажіте в Єгипті, і розголосіте в Міґдолі, і розголосіте в Нофі й Тахпанхесі! Скажіть: стань, і собі приготуйся, бо меч пожирає круг тебе! | 14 Повідайте в Єгипті і дайте знати в Мігдолі, і повідайте в Нофі і Тахпанхесі; скажіть: Підводься і готуйся, бо вже меч пожирає околиці твої. | 14 «Оповістіть про це в Єгипті й проголосіть у Мігдолі, звістіть у Нофі і в Тафнісі. Скажіте: Шикуйсь, готуйсь, бо меч пожирає все навкруги тебе. | 14 Сповістіть в Маґдолоні і сповістіть в Мемфісі, скажіть: Встань і приготовися, бо меч пожер твої дерева. | 14 Оповістїть в Египтї й дайте знати Магдолї та сповістїть у Нофі й у Тафнисї; скажіте: Становись лавами й готуйся, бо вже меч пожерає все навкруги! |
15 Чому твої лицарі впали? Не втрималися, бо пхнув їх Господь!... | 15 Чому сильний твій відкинутий? – Не встояв, тому що Господь погнав його. | 15 Чого втікає Апіс? Твій бик не встояв? Бо Господь повалив його. | 15 Чому втік Апіс? Твоє вибране теля не осталося, бо Господь його ослабив. | 15 Чого се твій потужний лежить повалений? - Не встояв, бо Господь повалив його. |
16 Стало багато таких, що спіткнулися, навіть падають один на одного й говорять: Уставай, і до свого народу вернімось, і до краю народження нашого, перед згубним мечем! | 16 Він багатьох здолав, навіть падали один на одного і вигукували: Підводься! Повернемося до народу нашого, на рідну землю нашу від згубного меча! | 16 І збірне військо похитнулось, і падали один на одного, примовлявши: Вставаймо, повертаймось до нашого народу, у нашу рідну землю, далеко від згубного меча! | 16 І твоє множество послабло і впало, і кожний говорив до свого ближнього: Встаньмо і повернімся до нашого народу, до нашої батьківщини, від лиця грецького меча. | 16 Се він натовпив тих, що падали, - падали один на одного, та говорили: Вставаймо, вертаймось до нашого люду, в рідну нашу країну перед пагубним мечем! |
17 Назвіте ім'я фараону, цареві єгипетському: Загибіль, пропустив він усталений час! | 17 А там кричать: Фараон, цар Єгипту, завагався; він згаяв обумовлений час. | 17 Прозвіть царя єгипетського, фараона, так: Гармидер після втраченого часу! | 17 Назвіть імя Фараона Нехао царя Єгипту: Саон есві емоид. | 17 Фараонові, цареві Египецькому, приложять прізвище `трівога`, він пропустив реченець. |
18 Як живий Я, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення, він прийде, немов би Фавор у горах, й як при морі Кармел! | 18 Живу Я, говорить Цар, Котрому ймення – Господь Саваот: як Фавор серед гір і мов Кармел біля моря, – [така певність], що він прийде. | 18 Як живу я, - слово Царя, Господь сил йому ім'я, - як Тавор перебуває серед гір, а Кармель над морем, так певно й те, що він прийде. | 18 Живу Я, говорить Господь Бог, бо прийде так як Ітавурій в горах і як Кармил в морі. | 18 Так певно, як живу я, говорить Царь, - на ймя йому Господь сил небесних, - як се правда, що Тавор належить між гори, а Кармель стоїть над морем, так певно й він прийде. |
19 Приготуй необхідне собі на мандрівки, мешканко, о дочко Єгипту, бо стане спустошенням Ноф, і він спалений буде, і в ньому не буде мешканця! | 19 Приготуй собі необхідне для переселення, доню, мешканко Єгипту, бо Ноф буде спустошений, спорожніє, залишиться безлюдним. | 19 Готуй собі на виселення клунки, дочко єгипетська, що так єси осілась добре! Бо Ноф стане пустинею і, спалений, обезлюдніє. | 19 Зроби собі посуд відселення, ти, що живеш, дочко Єгипту, бо Мемфіс буде на знищення і буде спалений, щоб не було в ньому жителів. | 19 Готуй собі всяку потріб на дорогу, осаднице-дочко Египецька: бо Ноф стане пусткою, пійде з димом, обезлюдїє. |
20 Єгипет теля гарноусте, та летить он із півночі ґедзь!... | 20 Єгипет – пречудова телиця; але загибель з півночі поспішає, квапиться. | 20 Єгипет - телиця вельми гарна, але з півночі ґедз налетів на неї. | 20 Єгипет прикрашене теля, на нього прийшло знищення з півночі. | 20 Е гипет - гарна телиця, та погибель надходить із півночі, надходить на неї. |
21 Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх... | 21 І найманці його серед нього, мов годовані телята, – самі також завернули назад, почали втікати всі, не встояли, бо прийшла на них лиха година їхньої загибелі, час навідин їх. | 21 Та й найманці його, що немов годовані телята, - ба й вони теж назад сахаються, втікають поголовно, встоятись не спроможні, бо й на них прийшла лиха година, час їхньої кари, | 21 І його найманці в ньому як годовані телята, тому то й вони відвернулися і однодушно втекли, не встоялися, бо на них прийшов день знищення і час їхньої пімсти. | 21 А найняте військо його, - ті вгодовані ним бики, подаються взад, утїкають, не можуть устоятись, бо прийшов на їх день погибний, час їх навідання. |
22 Розлягається голос його, як гадюче сичання, бо йдуть вони з військом, і прийдуть до нього з сокирами, мов дроворуби... | 22 Голос його лине, мов гадючий; вони йдуть із військом, прийдуть на нього з сокирою, мов дроворуби; | 22 Ось слухайте! Сичить щось, неначе гадюка. Приходять з військом, із сокирами на нього нападають, мов дроворуби. | 22 Голос наче змії, що сичить, бо підуть по піску. Прийдуть проти нього з сокирами як ті, що рубають дерева. | 22 Доходить голос його, неначе гадюче сичаннє, наступають з військовою потугою, нападають із сокирами, мов дроворуби; |
23 Вони ліс його витнуть, говорить Господь, хоч він непрохідний, бо стануть вони більш численні, як та сарана, і не буде числа їм. | 23 Вирубають ліс його, говорить Господь, бо їх безліч; їх більше, аніж сарани, і немає їм ліку. | 23 Рубайте його ліс, - слово Господнє, - бо він непрохідний! Їх більш, ніж сарани, і ліку їм немає. | 23 Вирубають його ліс, говорить Господь, бо не опишеться (їх число), бо він буде численніший від саранчати, і їм немає числа. | 23 Вирубають лїс його, говорить Господь, бо їх і не переглянеш; більше їх, як сарани, нїхто не перелїчить. |
24 Засоромлена буде єгипетська донька, буде видана в руку народу північного... | 24 Осоромлена донька Єгипту потрапила до рук народу північного. | 24 Покрилася соромом єгипетська дочка, віддано її північному народові в руки. | 24 Завстидалася дочка Єгипту, вона видана в руки народу з півночі. | 24 Осоромлена дочка Египецька, оддана півночньому народові на поталу. |
25 Говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю Амона із Но, і фараона, і Єгипет, і богів його, і царів його, і фараона, і тих, що на нього надіються. | 25 Господь Саваот, Бог Ізраїлів, каже: Ось, Я навідаю Аммона, котрий в Но, і фараона та Єгипет, і богів його, і царів його, фараона і тих, що сподіваються на нього. | 25 Господь сил, Бог Ізраїля, говорить: Я покараю Аммона у Но, фараона й Єгипет з його богами і з його царями, а й з тими, що на нього уповають. | 25 Ось Я пімщу Амона його сина на Фараоні і на тих, що на нього надіються. | 25 Се говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: навідаю карою Аммона в Но, Фараона й Египет з його богами й князями, - Фараона з тими, що на його вповають, |
26 І дам їх у руку всіх тих, хто шукає їхню душу, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку рабів його, а потому він буде заселений, як за днів давніх, говорить Господь! | 26 І віддамо їх в руки тим, що шукають життя їхнього, і в руки Навуходоносора, царя вавилонського, і в руки рабів його; але після того буде він заселений, як за давніх днів, говорить Господь. | 26 Я видам їх у руки тим, які пантрують на їхнє життя, у руки Навуходоносорові, цареві вавилонському, й у руки рабам його. Аж потім Єгипет буде заселений, як за давніх днів, - слово Господнє. | 26 | 26 Та й подам їх на поталу тим, що важять на їх душі, на поталу Навуходонозорові, цареві Вавилонському й у руки рабам його; аж опісля буде Египет оселений, як за давних днїв, говорить Господь. |
27 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе здалека, і насіння твоє з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив! | 27 А ти не бійся, Якове, служителю Мій, і не лякайся, Ізраїлю: бо ось, Я вирятую тебе з далекої країни, і насіння твоє з краю полону їхнього; і повернеться Яків, і буде жити у спокої та мирі, і ніхто не буде його лякати. | 27 Ти ж не бійсь, Якове, слуго мій, і не лякайсь, Ізраїлю! Врятую бо тебе з земель далеких, твоїх потомків - із краю їхньої неволі, і Яків повернеться й житиме спокійно та безпечно, тож ніхто не буде більш його страхати. | 27 Ти ж не бійся, мій рабе Якове, ані не лякайся, Ізраїлю, томущо ось Я спасаю тебе здалека і твоє насіння з землі їхнього полону, і повернеться Яків і буде в спокою і спатиме, і не буде того, хто його клопоче. | 27 Ти ж не журись, слуго мій Якове, й не лякайся, Ізраїлю, я бо вирятую тебе з далекої землї, й потомків твоїх із землї, де вони невольникували, й вернеться Яков та й жити ме спокійно й мирно й нїхто не буде страхати його. |
28 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, каже Господь, бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець всім народам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, і тебе непокараним не полишу! | 28 Не бійся, служителю Мій, Якове, говорить Господь: бо Я – з тобою; Я винищу всі народи, до котрих Я вигнав тебе, а тебе не винищу, а лише покараю тебе певною мірою; але непокараним не залишу тебе. | 28 Не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - бо я з тобою. Я вигладжу усі народи, що проміж них тебе розкинув. Тебе ж не загладжу. Я покараю тебе, але по правді, - без кари тебе не зоставлю.» | 28 Не бійся, мій рабе Якове, говорить Господь, бо Я з тобою. Бо зроблю завершення в кожному народі, до яких Я тебе туди вигнав, тобі ж не дам пропасти. І напоумлю тебе на суд і не зроблю тебе невинним. | 28 Не журися, рабе мій Якове, говорить Господь, я бо з тобою. Я вигублю всї народи, що проміж них порозганяв тебе, тебе ж не вигублю; я тілько скараю тебе справедливим судом, та безкарним тебе не зоставлю. |