1 А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав.1 А нині, послухай, Якове, служнику Мій, та Ізраїлю, котрого Я вибрав.1 А тепер слухай, Якове, мій слуго, Ізраїлю, якого я вибрав!1 А тепер послухай, мій рабе Якове й Ізраїле, якого Я вибрав.1 А тепер слухай, кметю мій, Якове й вибраний мій, Ізраїлю.
2 Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуруне, якого Я вибрав!2 Так говорить Господь, що витворив тебе і утворив тебе, що допомагає тобі від лона матері: Не бійся, служнику Мій, Якове, і улюблений [Ізраїлю], котрого Я вибрав.2 Так говорить Господь, який тебе створив, тобі образ дав уже з материнського лона, який тобі допомагає: Не бійся, Якове, слуго мій, Єшуруне, якого я вибрав!2 Так говорить Господь Бог, що тебе зробив і створив тебе з лона: Ще тобі поможеться, не бійся, мій рабе Якове і улюблений Ізраїлю, якого Я вибрав.2 Так говорить Господь, що тебе вибрав і з'образовав, та допомагав тобі, відколи мати на сьвіт народила: Не бійся, мій кметю Якове, любий, вибраний Ізраїлю;
3 Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,3 Бо Я виллю воду на спрагле і потоки на висохле; виллю Духа Мого на плем'я твоє і благословення Моє на твоїх нащадків.3 Бо я виллю воду на спраглу землю, потоки вод на сушу. Я виллю мій дух на твоїх потомків, моє благословення на твоїх нащадків.3 Бо Я дам воду в спразі тим, що йдуть в безводній, покладу мій дух на твоє насіння і мої благословення на твоїх дітей,3 Я бо вилию води на жадібне, пущу потоки на те, що висхло; вилию духа мого на твоє насїннє, й благословеннє моє на твоє потомство.
4 і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!4 І будуть зростати поміж травою, як верби при потоках води.4 Вони ростимуть, наче трава над водою, наче верби над річками.4 і вони зійдуть як трава посеред води і як верба при текучій воді.4 І будуть рости, як би в зільнику, як верба над водою.
5 Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йменням Ізраїля.5 Один скаже: Я Господній; інший назветься ім'ям Якова; а ще інший напише рукою своєю: Я – Господній, і назветься йменням Ізраїля.5 Один скаже: «Я - Господній», інший назве себе ім'ям Якова, а ще інший напише на своїй руці «Господь», і візьме собі прізвище «Ізраїль».5 Цей скаже: Я божий, і цей назветься іменем Якова, і інший напише: Я божий, за іменем Ізраїля.5 Один скаже: Я - Господень, назве себе імям Якова, а инший напише своєю рукою: Я - Господень, і прізве себе імям Ізраїля.
6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!6 Так говорить Господь, Цар Ізраїля, і Визволитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і, окрім Мене, немає Бога.6 Так говорить Господь, цар Ізраїля, його Відкупитель, Господь сил: «Я - перший, я й останній: крім мене, нема Бога!6 Так говорить Бог цар Ізраїля, що його визволив, Бог Саваот. Я перший і Я після цього, опріч Мене немає Бога.6 Се глаголе Господь, царь Ізрайлїв, і його відкупитель, Господь сил: Я первий, я й останній; крім мене нема Бога.
7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє.7 Бо хто, як Я? Нехай він розкаже, звістить і почергово покаже Мені [все] з того часу, як Я утворив народ стародавній, або нехай сповістять те, що надходить, а також майбутнє.7 Хто мені рівня? Хай виступить, говорить, хай розповість, мені докаже! Хто передсказав від віку те, що мало статись? Нехай бо нам проречуть майбутнє!7 Хто такий як Я? Хай стане, закличе і приготовиться для Мене від коли Я зробив людину до віку, і хай буде сповіщене вам те, що має прийти, раніше ніж прийде.7 Хто ж бо рівня менї? нехай виступить, скаже й за порядком розповість усе з того часу, як я сотворив людей в давнину, та нехай звістить, що постане, що буде.
8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної!8 Не бійтеся і не майте страху; чи не здавна Я сповістив тобі і провіщав? І ви Мої свідки. Чи є Бог, окрім Мене? Немає іншої скелі, жодної не знаю.8 Не бійтесь, не полохайтесь! Хіба я вам здавна не вістив, не прорікав це? Ви - мої свідки. Чи є ще Бог, крім мене? Ні! Немає іншої Скали, я іншої не знаю!8 Не скрийте. Чи не від початку ви сприйняли і Я вам сповістив? Ви свідки, чи є Бог за вийнятком Мене. І не було тоді8 Не бійтесь і не лякайтесь. Хиба ж я з давна не вістив, не прорікав вам? Ви сьвідки мої. Чи ж є ще Бог крім мене? Нї, нема иншої твердинї; я нїякої не знаю.
9 Всі, що роблять бовванів, марнота вони, і їхні улюбленці не помагають, а свідками того самі: не бачать вони та не знають, щоб застидатись!9 Ті, що вчиняють ідолів, усі нікчемні, і найпожадливіші їхні не приносять жодної користі, і вони самі собі свідки в цьому. Вони не бачать і не розуміють, і тому будуть посоромлені.9 Вони - ніщо, всі ті, що роблять бовванів: найлюбіші з них не дають жадної користи. Ті, що їм служать, не бачать і не розуміють нічого, тим і окриються соромом.9 тих, що ліпили і різьбили, всі безумні, вони чинять свої побажання, які їм не на користь. Але завстидаються9 Ті, що роблять боги - всї вони ледачі; а найлюбійші їм не приносять нїякої користї; на се вони самі собі сьвідками. Вони нїчого не бачать і не розуміють, тим то вони й осоромляться.
10 Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає?10 Хто утворив бога і вилив ідола, що не приносить найменшої користі?10 Чи хто ж робить бога та виливає боввана, а не чекає від нього користи?10 всі, що роблять бога і різьблять без користі,10 Хто зробив бога й вилив ідола, що з його хісна нема?
11 Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом!11 Усі, хто бере участь у цьому, будуть осоромлені: бо ті ж таки художники самі з людей; нехай вони – всі – зберуться і зупиняться; вони злякаються і всі будуть осоромлені.11 А тим часом усі поклонники боввана покриються соромом; майстри їхні з людей. Нехай зберуться - всі й стануть; вони злякаються і застидаються всі разом.11 і висохли всі звідки були, і глухі між людьми. Хай зберуться всі і стануть разом, хай засоромляться і завстидаються разом.11 Всї спільники в тому окриються соромом, бо й самі містецї - вони ж ізміж людей; нехай би всї зібрались і стали; вони злякаються й застидаються.
12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горючім вугіллі працює, і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й мучиться...12 Коваль виготовляє із заліза сокиру і працює на вугіллі, молотками обробляє її, і працює над нею дужою рукою своєю аж до того, що стає голодний і безсилий, не п'є води і знемагає.12 Коваль працює при вугіллі й виробляє свою роботу молотком, працює над нею сильною рукою, аж поки не зголодніє й не підупаде на силах; не п'є води, з утоми умліває.12 Бо столяр наострив залізо, опрацював його знаряддям і на станку його опрацював, працював над ним раменом його сили. І голодуватиме і ослабне і не питиме води.12 Коваль робить із залїза сокиру при огнї з вугля; та при тому оброблює й його, й працює над ним сильною рукою, а з голоду аж упадає на силах; не пє води, з утоми вмлїває.
13 А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити.13 Тесля [вибирає дерево], креслить на ньому лінію, гострим штихом позначає на ньому обрис, потім обтесує його стругом, округляє його, витворюючи з нього образ людини, гарної на вигляд, аби поставити його в оселі.13 Тесля, шнур нап'явши, значить крейдою міру, обточує ідола стругом, заокруглює його розміром і робить подобу людини гарного вигляду, щоб поставити її у храмі.13 Столяр вибравши дерево поставив його до міри і клеєм справив його, зробив його як образ чоловіка і як красу людини, щоб поставити його в домі.13 Тесля, шнур напявши, значить міру; гострим знарядом обзначує дерево; потім оброблює його стругом та заокруглює, і так витворює подобину людини гарного виду, щоб уставити його в домі.
14 Настинає кедрин він собі, і візьме граба й дуба, і міцне собі викохає між лісними деревами, ясен посадить, а дощик вирощує.14 Він зрубує собі кедри, бере сосну і дуба, котрі вибирає поміж деревами в лісі, саджає ясеня, а дощ вирощує його.14 Він рубає собі кедр або бере кипарис чи дуб, що його запримітив між деревами в лісі, або й сосну, що сам був посадив, а дощ її зростив.14 Дерево, яке вирубав з лісу, яке посадив Господь і дощ виростив,14 Він зрубує собі кедри, бере дуба, чи сосну, що йому в дуброві знадобляться, або ясеня, що самий його насадив, а дощик зростив;
15 І стане людині оце все на паливо, і візьме частину із того й зогріється, теж підпалить в печі й спече хліб. Також виробить бога й йому поклоняється, ідолом зробить його, і перед ним на коліна впадає.15 І все це слугує людині паливом, і [частину] з цього використовує вона для того, щоб їй стало тепло, і розпалює вогонь, і випікає хліб. І з цього ж дерева витворює бога, і поклоняється йому, виготовляє ідола, і падає перед ним ницьма.15 Іншим це служить на паливо: його беруть, щоб ним зогрітись, запалюють, печуть хліб. Він же виробляє з нього бога і б'є перед ним поклони, витісує з нього боввана й стає перед ним навколішки.15 щоб було людям до палення. І взявши з нього загрівся, і спалючи спекли на ньому хліби. А остале роблять богами, і їм покланяються.15 Се служить йому за топливо й про огріток, запалює огонь і пече хлїб собі. Та з того ж самого вироблює він і бога й бє перед ним поклони; вироблює ідола, й припадає перед ним навколїшки.
16 Половину його він попалить в огні, на половині його варить м'ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: Як добре, нагрівся, відчув я огонь...16 Частину дерева спалює на вогні, а іншою частиною варить м'ясо на їжу, смажить смаженю і їсть досхочу, а також гріється і каже: Гарно, я зігрівся і відчув вогонь.16 Половину палить на вогні; на вугіллі пече печеню, насичується нею і гріється, примовляючи: Я собі добре гріюся, дивлюсь на вогонь.16 Того, якого половину спалили огнем, і на ньому спікши мясо він зїв і наситився. І загрівшись сказав: Солодко мені, що я зігрівся і побачив огонь.16 Частину він спалить ув огнї; при другий частинї пече печеню й їсть до ситу та гріється, й приговорює: добре я загрівся, почув тепло від огню.
17 А останок його він за бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій!17 А вже з решти від того виготовляє бога, ідола свого, поклоняється йому, падає перед ним ницьма; і молиться до нього, і каже: Врятуй мене, бо ти бог мій.17 З останку ж дерева робить собі бога, кумира свого, й стає перед ним навколішки, ниць припадає, молиться до нього й говорить: Спаси мене, бо ти - бог мій.17 А остале зробив різьбленим богом і йому покланяється і молиться, кажучи: Спаси мене, бо ти мій бог.17 А з останку дров робить собі бога, ідола свого; бє поклони перед ним, припадає ниць перед ним, молиться до його й говорить: Спаси мене, бо ти бог мій!
18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти!18 Не відають і не розуміють вони; Він затулив їм очі, щоб не бачили, [і] серця їхні, щоб не розуміли.18 Вони не знають, вони не розуміють нічого, бо очі в них заплющені й не бачать нічого, і серце в них не розуміє.18 Вони не пізнали, щоб розумними стати, бо їхні очі потемніли, щоб не бачити і не пізнати їхнім серцем.18 Не знають бо й не бачать, бо їм очі затулено, щоб слїпом слїпували, й однято розум.
19 І не покладе він до серця свого, і немає знання ані розуму, щоб проказати: Половину його попалив я в огні, і на вугіллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за огиду вчиню, буду кланятися дерев'яній колоді?19 І не візьме від цього до свого серця, немає в нього стільки знання і розуму, щоб сказати: Половину його я спалив у вогні, і на жарові від нього я спік хліб, засмажив м'ясо і з'їв; а вже з решти його чи витворю я мерзоту? Чи буду поклонятися втинкові дерева?19 І не візьме собі такий до серця, нема в нього стільки знання й розуму, щоб собі сказати: Таж половину того я спалив на вогні, а на жару спік хліб та насмажив м'яса та й із'їв. Чи то ж з останку я зроблю собі гидоту? Перед поліном битиму поклони?19 І не роздумали їхнім серцем, ані не роздумали у своїй душі, ані не пізнав він, щоб зрозуміти, що його половину спалив огнем і на його вуглю спік хліби і спікши мясо зїв і те, що осталося з нього зробив гидотою, і йому покланяються.19 І не візьме собі такий до серця, нема в його стілько знання й розуму, щоб собі сказати: Та ж половину з того спалив я в огнї, а на жарі спік хлїб та печеню і з'їв те; хиба ж тепер із останку зроблю собі гидоту? Хиба стану бити поклони перед полїном?
20 Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?20 Він ганяє за пилом, обдурене серце його завело його в блуд, і він не може звільнити душі своєї і сказати: Чи не обман у правій руці моїй?20 Хто вганяє за попелом, того зводить на манівці його збите серце. Він не спасе свого життя й не скаже: Хіба ж це не омана у правиці в мене?20 Пізнайте, що їхнє серце порох, і вони обманюються і ніхто не може визволити його душу. Гляньте, чи не скажете, що: Обмана в моїй правиці?20 Він уганяє за порохом, серце завело його на манївцї, і тяжко йому приходиться, визволити душу свою й сказати; а може се омана в правицї моїй?
21 Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене!21 Пам'ятай це, Якове та Ізраїлю, бо ти служник Мій; Я утворив тебе, ти служник Мій, Ізраїлю, не забувай Мене.21 Згадай про це, Якове, Ізраїлю, бо ти слуга мій! Я тебе сотворив, ти - слуга мій. Ізраїлю, я тебе не забуду.21 Згадай це, Якове і Ізраїлю, бо ти мій раб. Я створив тебе мого раба, і ти, Ізраїле, мене не забудь.21 Згадай про се, Якове й Ізраїлю, ти ж бо - раб мій; я тебе приспособив собі; ти слуга мій, Ізраїлю; не забувай же про мене!
22 Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив!22 Зітру беззаконня твої, мов туман, і гріхи твої, як хмару; навернися до Мене, бо Я визволив тебе.22 Я розігнав, немов туман, твої переступи, твої гріхи - неначе хмару. Повернись до мене, бо я викупив тебе!»22 Бо ось я стер як хмару твої гріхи і як темряву твої гріхи. Повернися до мене і викуплю тебе.22 Розжену, мов туман, твої беззаконня, мов ту хмару, - гріхи твої.
23 Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі!23 Святкуйте, небеса, бо Господь витворив це. Вигукуйте, глибини землі; гомоніть від радости гори, ліс і всі дерева в ньому; бо визволив Господь Якова, і прославиться в Ізраїлі.23 Ликуйте небеса! Господь бо вчинив це. Скричіть радісно, земні глибини! Кликніть весело, ви, гори, і ти, боре, з усіма деревами! Бо викупив Господь Якова і явив свою славу в Ізраїлі.23 Зрадійте небеса, бо Бог помилував Ізраїля. Затрубіть основи землі, закричіть гори, радість, горби і всі дерева, що в них, бо Бог викупив Якова й Ізраїль прославиться.23 Звеселїтеся ж, ви, небеса, про Господнє дїло; викликайте, глибинї земні; зашуміте радісно, ви гори з гаями й борами своїми; відкупив бо Господь Якова й прославиться в Ізраїлї.
24 Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною?24 Так говорить Господь, що визволив тебе і витворив тебе ще в лоні матері: Я Господь, Котрий утворив усе, один розпросторив небеса і Своєю силою простелив землю,24 Так говорить Господь, твій викупитель, що сотворив тебе вже з материнського лона: «Я - Господь, я створив усе, я один розпростер небо, я сам собою утвердив землю.24 Так говорить Господь, що тебе викупив і тебе створив від лона: Я Господь, що все звершив, простягнув сам небо і скріпив землю. Хто інший24 От, що говорить Господь, що викупив тебе та приспособив тебе з малку, з лоня матїрнього: Я - Господь: я сотворив усе; я один розпростер небеса й своєю силою утвердив землю;
25 Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум,25 Котрий вчиняє нікчемними ознаки віщунів; виявляє безум ворожбитів, мудраків проганяє назад і пізнання їхні вчиняє глупотою,25 Я обертаю на ніщо знаки віщунів, ворожбитів збиваю з пантелику; я проганяю назад мудрих, в дурноту обертаю їхнє знання.25 розкине знаки чародіїв і ворожбицтво від серця, що відвертає розумних на зад і марною чинить їхню раду,25 Я обертаю в нїщо ворожбу віщунів льживих; відкриваю безглузддє чарівників; прогоню в зад тих мудрецїв, і виявлюю, що все знаннє їх - дурощі;
26 Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: Ти будеш заселений! а юдейським містам: Забудовані будете ви, а руїни його відбудую!26 Котрий утверджує слово служника Свого, і звершує провіщене Своїми посланцями, Котрий каже Єрусалимові: Ти будеш заселений, і містам юдейським: ви будете споруджені, і руїни його Я відбудую,26 Я виконую слово моїх слуг, я здійснюю задуми моїх послів, кажу Єрусалимові: - Заселися! - а містам юдейським: - Відбудуйтесь! Я знову здвигну їхні руїни.26 і потверджує слова свого раба і правдивою чинить раду своїх післанців? Я Той, Хто каже Єрусалимові: Поселися, і містам Юдеї: Збудуйтеся, і її пустині посходять.26 Я розбуджую слово у слуги мого; я се чиню, що віщування посланцїв моїх вірно спевняються; се я говорю Ерусалимові: Ти знов заселишся, а містам Юдиним: Ви будете одбудовані й розвалища ваші я відстановлю;
27 Хто глибіні проказує: Висохни, а річки твої Я повисушую,27 Котрий безодні каже: Висохни! І ріки твої Я висушу,27 Це я велю безодні: - Висхни! -Я висушую твої ріки.27 Я Той, Хто говорить безодні: Будь спустошена, і осушу твої ріки.27 Я велю глибенї: з'сякни, й ріки твої я висушу;
28 Хто до Кіра говорить: Мій пастирю, і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: Збудований будеш! а храмові: Будеш закладений!28 Котрий говорить про Кіра: Це пастир Мій, і він виконає всю волю Мою і скаже Єрусалимові: Ти будеш збудований! І храмові: Ти будеш заснований!28 Я кажу про Кира: - Це мій пастир, що вволить усю мою волю, що скаже Єрусалимові: - Відбудуйся! - а храмові: Поклади основи!»28 Я Той, Хто говорить Кирові бути розумним, і: Він зробить всі мої побажання. Я Той, Хто говорить Єрусалимові: Збудуйся, і осную мій святий дім.28 Я скажу Кирові: Мій пастирю, й вволить він волю мою, та й скаже Ерусалимові: будеш одбудований, а храму: будеш знов построєний!