1 Диригентові хору. На [музичному інструменті] Шошан. Урок синів Кораха. Пісня любови.1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.1 На кінець. Про тих, що змінилися. Для синів Корея на врозумлення. Пісня про улюбленого.1 Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
2 (44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!2 Вилилося з серця мого слово доброзичливе; я говорю: Пісня моя про Царя; язик мій, – мов перо скорописця.2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.2 Моє серце видало добре слово, я говорю мої діла цареві, мій язик тростина писаря, що швидко пише.2 Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
3 (44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!3 Ти найкращий серед синів людських; милість вилилася з уст Твоїх; а тому благословив Тебе Бог навіки.3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.3 Ти вродливий красою понад людських синів, вилилася ласка в твоїх губах. Через це Бог поблагословив тебе на віки.3 Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
4 (44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:4 Припережи до стегна меча Твого, Наймогутніший, – славу Твою і велич Твою.4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.4 Підпережи твій меч на твої бедра, сильний, твоєю красою і твоєю пристійністю,4 Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
5 (44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,5 І в цій величі Твоїй поспіши, їдь верхи успішно, завдячуючи істині, милості і правді, і правиця Твоя покаже Тобі дивовижні діяння.5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.5 і натягни (лук) і хай щастить і царюй задля правди і лагідности і справедливости, і тебе подивугідний попровадить твоєю правицею.5 Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
6 (44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,6 Гострі стріли Твої; вони в серці ворогів Царя, тому народи впадуть перед Тобою.6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім'ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.6 Твої стріли вигострені, сильний, - народи впадуть під тобою, - в серці ворогів царя.6 Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
7 (44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!7 Престол Твій, Боже, навіки; жезло правди – жезло царства Твого.7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;7 Боже, твій престіл на віки віків, палиця праведности, палиця твого царства.7 Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
8 (44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,8 Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня; а тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, аніж співучасників Твоїх.8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.8 Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня. Через це тебе помазав Бог, твій Бог, олією радости радше ніж твоїх співучасників.8 Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
9 (44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:9 Усі шати Твої пахнуть миром, алоєм і касією; із палат слонової кості звеселяють Тебе.9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім'я ми завжди прославляли.9 Смирна і стакт і касія (виходять) від твоїх риз від величних слонових (домів), якими тебе розвеселили.9 А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
10 (44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...10 Доньки царів серед почесних дружин Твоїх; стала цариця праворуч Тебе в офірському золоті.10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.10 Дочки царів в твоїй пошані. Перед тобою стала цариця по твоїй правиці зодягнена в прекрасні позолочені шати.10 Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
11 (44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,11 Почуй, доню, і дивися, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій, і дім батька твого.11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.11 Послухай дочко, і глянь і прихили твоє ухо і забудь твій нарід і дім твого батька,11 Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
12 (44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!12 І зажадає Цар вроди твоєї; бо Він Господь твій, а ти поклоняйся Йому.12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.12 бо цар забажав твоєї краси, бо він є твій пан.12 Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
13 (44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,13 І донька тирська там буде з дарами, і найбагатші з народу будуть благати твоєї приязні.13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.13 І йому з дарами поклоняться дочки Тиру, моління до твого обличчя складатимуть багаті народу.13 Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
14 (44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...14 Уся слава доньки Царя всередині; одежа її гаптована золотом;14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.14 Вся слава її - дочки царя - всередині, вона зодягнена в прегані золоті мережки.14 Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
15 (44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,15 У витканій одежі ведуть її до Царя; діви, які йдуть за нею, будуть приведені до Тебе.15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.15 Дівчата будуть приведені за нею до царя, її близькі будуть приведені до тебе.15 Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
16 (44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...16 Приведуть весело і радісно, і ввійдуть вони до покоїв Царя.16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває16 Вони будуть приведені в веселості й радості, будуть приведені до храму царя.16 Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
17 (44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,17 Замість батьків Твоїх будуть сини Твої; Ти настановиш їх князями по всій землі.17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.17 Замість твоїх батьків тобі народилися сини. Ти їх поставиш володарями над всією землею.17 Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
18 (44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!18 Я вчиню ймення Твоє незабутнім з роду до роду; а тому народи будуть прославляти Тебе навіки вічні.18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,18 Вони згадають твоє імя в кожному роді і роді. Через це народи визнаватимуться Тобі на віки й на віки віків.18 Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
19 (44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,19 Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
20 (44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.20 Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
21 (44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,21 Коли б ми забули ім'я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,21 То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
22 (44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.22 Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
23 (44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!23 Тажчерез тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.23 Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
24 (44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!24 Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
25 (44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?25 Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
26 (44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.26 Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!