1 І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,1 І підійшли всі військові старшини та Йоаханан, син Кареахів, та Єзанія, син Гошаїн і увесь народ, від малого до великого,1 Уся військова старшина з Йохананом, сином Кареаха, з Азарією, сином Гошаї та з усім людом, від малого до великого, приступили1 І прийшли всі володарі сили і Йоанан і Азарія, син Маасея, і ввесь нарід від малого і аж до великого1 І приступила вся військова старшина з Йоананом Кареєнком і Езанїєю Гошаїєнком й усїм людом од малого до великого,
2 та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас...2 І сказали Єремії пророкові: Нехай упаде перед лицем твоїм благання наше, помолися за нас Господові, Богові твоєму, про увесь цей останок, тому що з численного залишилося нас мало, як очі твої бачать нас.2 до пророка Єремії та й мовили: «Нехай наша просьба дійде до тебе: помолись Господеві, твоєму Богові, за увесь цей останок, бо нас тільки мало з багатьох зосталось, як сам добре бачиш;2 до пророка Єремії і йому сказали: Хай впаде наше милосердя перед твоїм лицем і помолися до твого Господа Бога за цих осталих, бо ми осталися нечисленні з численних, так як бачать твої очі.2 І сказали до пророка Еремії: Нехай упаде наша просьба перед лице твоє; помолись Господеві, твойму Богові, за ввесь останок сей, бо нас тілько трохи з множества зосталось, як се очі твої бачать, -
3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.3 Щоб Господь Бог твій показав нам той шлях, котрим маємо йти, і те, як діяти.3 нехай нам Господь, Бог твій, вкаже дорогу, якою нам іти, і навчить, що нам чинити.»3 І хай твій Господь Бог сповістить нам дорогу, якою підемо по ній, і слово, яке зробимо.3 Нехай нам Господь, Бог твій, укаже дорогу, якою йти нам, і навчить, що нам чинити.
4 І промовив до них пророк Єремія: Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.4 І сказав їм Єремія пророк: Чую, помолюся Господові, Богові вашому, за словами вашими, і все, що відповість Господь, оголошу вам, не приховаю од вас жодного слова.4 Пророк же Єремія відрік їм: «Чую, помолюся Господеві, Богові вашому, як бажаєте. Кожне слово, що Господь відповість, я об'явлю вам. Ні слова не втаю від вас.»4 І сказав їм Єремія: Я почув, ось я помолюся до нашого Господа Бога за вашими словами і буде, що слово, яке лиш відповість Господь, сповіщу вам, не сховаю слово від вас.4 І відказав їм пророк Еремія: Чую, помолюся Господеві, Богу вашому, як бажаєте, й з'ясую вам увесь відказ, який дасть вам Господь. Нї слова не втаю од вас.
5 А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.5 Вони сказали Єремії: Нехай буде Господь між нами свідком вірним та праведним у тому, що ми ревно виконаємо все те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.5 Вони ж сказали до Єремії: «Господь нехай буде супроти нас свідком вірним і правдивим, якщо ми не чинитимемо все те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.5 І вони сказали Єремії: Хай Господь буде в нас за праведного і вірного свідка, якщо не зробимо згідно з усяким словом, яке лиш тобі Господь пішле до нас.5 І сказали вони до Еремії: Господь нехай буде сьвідком вірностї й правди між нами й тобою, що ми чинити мем усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій:
6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.6 Чи добре, а чи недобре воно буде, але голосові Господа, Бога нашого, до котрого посилаємо тебе, підкоримося, щоб нам було добре, коли будемо покірні перед голосом Господа, Бога нашого.6 Чи довподоби воно буде, чи ні, ми послухаємось голосу Господа, Бога нашого, до якого оце тебе посилаєм, щоб нам добре було, як послухаємось голосу Господа, Бога нашого.»6 І якщо добре і якщо зле послухаємося голосу нашого Господа Бога, до Якого ми тебе посилаємо до Нього, щоб нам було краще, бо ми послухаємося голосу нашого Господа Бога.6 Чи легке, чи тяжке воно буде, ми послухаєм голосу Господа, Бога нашого, що до його ми тебе оце посилаємо, щоб нам добре було, як послухаємо голосу Господа, Бога нашого.
7 І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.7 Як минуло десять днів, було слово Господнє до Єремії.7 Через десять днів надійшло слово Господнє до Єремії,7 І сталося, що по десяти днях було господне слово до Єремії.7 Як уплило ж десять день, надійшло слово Господнє до Еремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,8 Він покликав до себе Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових старшин, що були з ним, та увесь народ, від малого до великого,8 і він покликав Йоханана, сина Кареаха, з усією військовою старшиною, що була при ньому, й з усім людом, від малого до великого,8 І він закликав Йоанана і володарів сили і ввесь нарід від малого і аж до великого8 Він покликав перед себе Йоанана Кареєнка з усією військовою старшиною й з усїм людом од найменшого до найстаршого,
9 та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:9 І сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Котрого ви посилали мене, аби покласти перед Ним благання ваше: 9 і сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля, до якого ви мене посилали скласти перед ним вашу молитву.9 і сказав їм: Так сказав Господь: 9 І сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до його ви посилали мене, щоб зложити перед ним молитву вашу:
10 Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.10 Якщо залишитеся на цій землі, то Я упорядкую вас і не спустошу, насаджу вас і не викоріню; бо Я шкодую за те лихоліття, котре учинив вам.10 Коли зостанетесь і далі у цій землі, то я вас відбудую, а не повалю, насаджу вас, а не повириваю, бо жалую вас із-за того нещастя, яке допустив був скоїтись над вами.10 Якщо сидячи сидітимете в цій землі, збудую вас і не знищу, і вирощу вас і не виполю. Бо Я спинився від зла, яке Я вам вчинив.10 Коли зостанетесь у сїй землї, так я вас побудую, а не повалю, насаджу вас і не повириваю, жалую бо вас задля тих злиднїв, які допустив на вас.
11 Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!11 Не бійтеся царя вавилонського, котрого ви боїтеся; не бійтеся його, говорить Господь, бо Я з вами, щоб рятувати вас і визволяти вас від руки його.11 Не бійтеся вавилонського царя, якого так страхаєтесь; не бійтесь його, - слово Господнє, - я бо з вами, щоб вас рятувати і з його рук визволяти.11 Не бійтеся лиця царя Вавилону, що його лиця ви боїтеся. Не бійтеся, говорить Господь, бо Я є з вами, щоб визволити вас і спасти вас з його руки.11 Не бійтесь царя Вавилонського, що його тепер лякаєтесь, говорить Господь, я бо з вами, щоб вам помагати й вас із рук його рятувати.
12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.12 І виявлю вам милість, і він умилостивиться до вас і поверне вас на вашу землю.12 Я буду милосердним до вас, і він змилосердиться над вами й поверне вас у вашу землю.12 І дам вам милосердя і помилую вас і поверну вас у вашу землю.12 Я буду милосердним до вас, і поверну вас у вашу землю.
13 А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,13 А якщо ви скажете: Не хочемо жити на цій землі, і не підкоритеся голосові Господа, Бога вашого, кажучи: 13 Коли ж ви скажете: Не хочемо жити в цій землі, -та й не послухаєте Господа, Бога вашого,13 І якщо ви скажете: Не сидітимемо в цій землі, щоб не послухатися господнього голосу,13 Коли ж ви скажете: Не хочемо жити в сїй землї, та й не послухаєте заповідання Господа, Бога вашого, а скажете:
14 кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,14 Ні, ми підемо до Єгипетського краю, де війни не побачимо і голосу сурми не почуємо, і голодувати не будемо, і там будемо жити;14 і скажете: Ні! - ми таки підемо в Єгипетську землю; там не будемо бачити війни, не будемо чути звуку сурми та й не будемо голодувати, і там хочемо ми жити, -14 бо ввійдемо до єгипетскої землі і не побачимо війни і не почуємо голос труби і не голодуватимемо через хліби і там поселимося.14 Нї, пійдемо таки в землю Египецьку, там не будемо бачити війни й не чути гуку трубнього та й не будемо голодувати, й там ми хочемо жити, -
15 то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,15 То вислухайте нині слово Господнє, ви, останок Юди: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви уперто відвернете обличчя ваші, щоб рушати до Єгипту, і таки підете, щоб там замешкати;15 то вислухайте слово Господнє, ви, останок Юди: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Коли ви притьмом хочете йти в Єгипет і підете туди, щоб там перебувати,15 Через це послухайте господнє слово: Так сказав Господь: Якщо ви даєте ваше лице до Єгипту і ввійдете туди жити,15 Так чуйте слово Господнє, ви, останок Юди: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Коли ви справдї обернете лиця ваші, щоб ійти в Египет та й пійдете туди, щоб там пробувати,
16 то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираєте...16 То меч, котрого ви боїтеся, наздожене вас там, в краю єгипетському, і голод, котрого ви страхаєтеся, буде завжди йти слідом за вами там, у Єгипті, і там-таки помрете.16 то меч, якого ви боїтеся, спіткає вас там, у Єгипетській землі, і голод, якого лякаєтеся, піде слідом за вами в Єгипет і там ви загинете.16 і буде, що меч, що його лиця ви боїтеся, знайде вас в Єгипті, і голод, до якого ви маєте слово від його лиця, захопить вас в Єгипті, і там помрете.16 То меч, що ви його лякаєтесь, наздогонить вас там у землї Египецькій, і голоднеча, що її лякаєтесь, пійде слїдом за вами в Египет, і там ви погинете.
17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них...17 І всі, котрі обернуть обличчя своє, щоби йти до Єгипту і там жити, помруть від меча, голоду і моровиці, і жодний з них не залишиться і не уникне там лихоліття, котре Я наведу на них.17 Та й усі, що наважились іти в Єгипет, щоб там жити, поляжуть від меча й голоду та чуми. Ніхто з них не зостанеться й не втече від того лиха, що я пошлю на них.17 І буде, що всі люди, і всі чужинці, які кладуть їхнє лице на єгипетску землю, щоб там жити, зникнуть від меча і від голоду, і з них не буде ніхто, що спасається від зла, яке Я на них наводжу.17 Та й усї, що наважились ійти в Египет, щоб там жити, поляжуть од меча, голоднечі й морової пошестї, і нїхто з них не зостанеться й не втече від того лиха, що пошлю на них.
18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця...18 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій і лють Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лють Моя на вас, коли увійдете до Єгипту, і ви будете прокляттям і жахом, і наругою, і глумом, і не побачите вже місцини цієї.18 Так бо говорить Господь сил. Бог Ізраїля: Так само, як вилився мій гнів і моє обурення на мешканців єрусалимських, так виллється моя досада на вас, коли підете в Єгипет. Ви зробитесь прокляттям і страховиськом, наругою й посміховищем, і не бачити вам уже землі цієї.18 Бо так сказав Господь: Так як мій гнів впав на тих, що живуть в Єрусалимі, так впаде мій гнів на вас, як ви входите до Єгипту, і станете непрохідними і підчиненими і прокляттям і на пониження і більше ніколи не побачите цього місця.18 Так бо говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Так само, як вилився мій гнїв палкий на осадників Ерусалимських, так пролиється досада моя на вас, коли пійдете в Египет; і зробитесь ви прокляттєм і острахом, наругою й сьміховищем, і не бачити вам уже землї сієї.
19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!19 До вас, останку Юди, вирік Господь: Не йдіть до Єгипту; твердо знайте, що Я нині застеріг вас.19 Оце слово Господнє про вас, останку Юди: Не йдіть до Єгипту! Затямте ж собі добре, що я вас перестерігав нині.19 Те, що сказав Господь для вас, що осталися з Юди: Не входьте до Єгипту, і тепер знаючи знайте19 Так, - Господь заповів вам, ти, останку Юдин: Не ійдїть у Египет; затямте ж собі добре, що й я вас остерігав нинї;
20 Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо.20 Бо ви згрішили супроти самих себе: Ви послали мене до Господа Бога нашого, сказавши: Помолися за нас Господові Богові нашому, і все, що скаже Господь Бог наш, оголоси нам, – і ми вчинимо.20 Ви самі собі лихо напитали: ви бо посилали мене до Господа, Бога вашого, прохавши: Помолись за нас Господеві, Богу нашому, і об'яви нам усе, що скаже Господь, Бог наш, і ми те вчинимо.20 бо ви вчинили зло вашим душам, виславши мене, кажучи: Помолися за нас до Господа, і зробимо згідно з усім, що лиш тобі скаже Господь.20 Ви бо прогрішились проти себе самих; ви посилали мене до Господа, Бога вашого, мовляючи: Помолися за нас Господеві, Богу нашому, й вияви нам усе, що скаже Господь, Бог наш, а ми те вчинимо.
21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.21 Я оголосив вам нині, але ви не підкорилися голосові Господа Бога нашого, і не прийняли всього того, з чим Він послав мене до вас.21 Сьогодні ж, як я вам об'явив те, і ви не послухаєтесь голосу Господа, Бога вашого, ні в чім з усього того, з чим він послав мене до вас,21 І ви не послухалися голосу Господа, Який післав мене до вас.21 Оце ж я вам виявив нинї, та ви не хочете послухати слова Господа, Бога нашого й того всього, з чим він послав мене до вас.
22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями...22 Тож знайте, що ви помрете від меча, голоду і моровиці на тому місці, куди хочете йти, щоб жити там.22 то затямте собі добре, що загинете від меча, голоднечі й чуми на тому місці, куди захотіли йти, щоб там пробувати!»22 І тепер мечем і голодом пропадете в місці, куди ви забажали ввійти туди жити.22 То ж знайте, що поляжете від меча, голоднечі й морової пошестї в тому місцї, куди захотїли йти, щоб там пробувати.