1 Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!1 Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: Станемо разом на суд.1 Мовчіть, острови, передо мною! Нехай народи відновлять свою силу! Нехай приступлять і тоді говорять, - станьмо на суд разом!1 Посвятіться мені, острови, бо володарі змінять силу. Хай приближаться і хай скажуть разом, тоді хай сповістять суд.1 Слухайте мовчки мене, острови, ви же, народи, поновіте свою силу, а тодї приступіть й говоріть; станьмо разом на суд.
2 Хто зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.2 Хто підняв зі сходу мужа правди, покликав його йти за собою, віддав йому народи і упокорив царів? Він обернув їх мечем на порох, луком його на солому, розвихрену вітром.2 Хто збудив зі сходу мужа, за яким слідом іде перемога? Хто видає йому народи, хто царів підбиває? Меч його в порох їх обертає, а лук розносить, як солому.2 Хто підняв праведність зі сходу, прикликав її за своїми ногами, і вона піде? Дасть перед народами і жахне царів і вкине на землю їхні мечі і їхні луки як викинену полову.2 Хто збудив-покликав од сходу мужа праведного, велїв йому йти за собою, підневолив йому народи та покорив царів? Та ж се він обернув їх мечем його в порох, - луком його в солому, рознесену вітром.
3 Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.3 Він жене їх, йде спокійно дорогою, котрою ніколи не ходив ногами своїми.3 Ось він за ними вганяє, іде наперед безпечно, ногами не торкається дороги.3 І переслідуватиме їх і в мирі перейде дорога його ніг.3 Ось, він уганяє за ними, верстає байдужно дорогу, якою нїколи не ходив своїми ногами.
4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!4 Хто вчинив і звершив це? Той, хто від початку викликає роди; Я – Господь перший, і в останніх Я – такий самий.4 Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, - я Господь, я перший, я і з останніми той самий.4 Хто це здолав і зробив? Закликав її той, хто кличе її з давних родів, Я Бог перший, і на те, що приходить, Я є.4 Хто се вчинив і довершив? Той, хто від почину покликає до жизнї народи. Я - Господь, первий (з усього) й останній, я - все той самий?
5 Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.5 Побачили острови і жахнулися, рубежі землі затремтіли. Вони наблизилися і зійшлися.5 Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять.5 Народи побачили і налякалися, приблизилися кінці землі і прийшли разом5 Побачили острови й полякались, окрайни землї затремтїли. Вони посходились до купи;
6 Один одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!6 Кожний допомагає своєму приятелеві і каже своєму братові: Кріпись!6 Один одному допомагає й приговорює до брата свого: «Кріпися!»6 кожний судячи ближнього і щоб помогти братові і скаже: 6 Кожен помагає свому товаришові й приговорює свойму братові: кріпись!
7 І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.7 Коваль підбадьорює ливарника, той, що рівняє листи молотом, – того, що кує на ковадлі, кажучи про спояне: Гарно; і зміцнює цвяхами, щоб трималося надійно.7 Мистець додає духу золотареві; той, що вигладжує молотком, бадьорить того, хто кує на ковадлі й про споювання говорить: «Воно добре», і цвяхами збиває, щоб не хиталось.7 Скріпився будівничий чоловік і коваль, що бє молотком, заразом бє. Коли ж скаже: Злука добра, скріпили їх цвяхами, положать їх і не порушаться.7 Мідник додає духа виливальникові, а той, що бляшки вигладжує, кріпить того, що виковує на ковалї, та собі приговорює: добре споєне, та ще й цвяхами збиває, щоб добре держався.
8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,8 А ти, Ізраїлю, служнику Мій, Якове, котрого Я вибрав, сім'я Авраамове, друга Мого,8 Ти ж, Ізраїлю, слуго мій! Ти, Якове, якого я вибрав, потомство Авраама, мого друга!8 Ти ж, Ізраїлю, Якове мій сину, якого Я вибрав, насіння Авраама, яке Я полюбив,8 Ти ж, Ізраїлю, слуго мій, ти, Якове, вибраний у мене, ти, Авраамове, друга мого, насїннє, -
9 ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,9 Ти, котрого Я взяв від рубежів землі, і покликав від країв її, і сказав тобі: Ти – Мій слуга, Я вибрав тебе, і не віджену тебе;9 Ти, якого я взяв з кінців землі і покликав з її окраїн, і сказав до тебе: Ти мій слуга, - я тебе вибрав, я тебе не відкинув.9 якого Я взяв з кінців землі і з його сторожів, Я покликав тебе і сказав тобі: Ти мій слуга, Я тебе вибрав і Я тебе не оставив,9 Ти, що я його взяв від кінцїв землї, та покликав від її окраїн, і сказав тобі: ти мій слуга, я вибрав тебе й не одкину тебе,
10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.10 Не бійся, бо Я – з тобою; не бентежся, бо Я – Бог твій; Я зміцню тебе і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.10 Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я - Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю.10 не бійся, бо Я з тобою. Не блукай, бо я твій Бог, що тебе скріпив і тобі поміг і тебе скріпив моєю праведною правицею.10 Не бійся, бо я з тобою; не лякайся, бо я - Бог твій; я додам тобі сили, буду помагати, і піддержу тебе вірною правицею моєю.
11 Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.11 Ось, у соромі та в ганьбі залишаться всі, роздратовані супроти тебе, будуть, мов ніщо, і загинуть ті, що сперечаються з тобою.11 Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять.11 Ось завстидаються і засоромляться всі твої противники. Бо будуть як не існуючі і згинуть всі твої противники.11 Ось, стидом і соромом окриються всї отті, що проти тебе лютують; в нїщо обернуться й погибнуть супротивники твої.
12 Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.12 Будеш їх шукати і не знайдеш їх, ворогуючих супроти тебе; а ті, що борються з тобою, стануть, як ніщо, зовсім – ніщо;12 Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе.12 Шукатимеш їх і не знайдеш людей, які кплять з тебе. Бо будуть як ті, що не існують, і не буде тих, що воюють проти тебе.12 Будеш їх шукати, й не знайдеш їх, тих ворогів твоїх; ті, що проти тебе ярились, маною почезнуть;
13 Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!13 Бо Я – Господь Бог твій, тримаю тебе за правицю твою, говорю тобі: Не бійся, Я допомагаю тобі.13 Бо я - Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю.13 Бо Я твій Бог, що держить твою правицю, що тобі каже: Не бійся,13 Я бо, - Господь Бог твій; я держу тебе за руку-правицю; я говорю тобі: не лякайся, я помагаю тобі!
14 Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!14 Не бійся, черв'яче Якове, малолюдний Ізраїлю, – Я помагаю тобі, говорить Господь і Визволитель твій, Святий Ізраїлів.14 Не бійся, Якове, мій черв'ячку, - слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, - слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя.14 Якове, найменший Ізраїлю. Я тобі поміг, говорить Бог, що тебе визволяє, Ізраїлю.14 Не бійся, Якове, червяку мій, Ізраїлю, малолюдку, - я помагаю тобі, - говорить Господь, твій відкупитель, Сьвятий Ізраїлїв.
15 Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!15 Ось, Я вчинив тебе гострим молотилом, новим, зубчастим; ти будеш молотити і розтиратимеш гори, і пагорби вчиниш, наче полову.15 Я тебе зроблю бороною гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і битимеш гори на порох, пагорби обернеш у дрібну полову.15 Ось Я зробив тебе як кола воза, що молотять новими пилами, і змолотиш гори і роздробиш горби і поставиш як порох.15 Я зроблю тебе валом зубчастим, новим, гострим; молотити меш гори, розтирати горби на мілкий порох.
16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.16 Ти віятимеш їх, і вітер порозкидає їх, і вихор розвіє їх; а ти радітимеш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.16 Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізраїля хвалитимешся.16 І розпорошиш, і вітер їх візьме, і буря їх розсіє, а ти зрадієш в святощах Ізраїля. І зрадіють16 Віяти меш їх, а вітер буде розносити їх, ти ж Господом будеш радоватись, хвалитись Сьвятим Ізрайлевим.
17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!17 Бідні і вбогі шукають води, і немає [її]; язик їхній висихає від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.17 Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину.17 бідні й убогі. Бо шукатимуть воду, і не буде, їхній язик висох від спраги. Я Господь Бог, Я вислухаю, Бог Ізраїля, і не оставлю їх,17 Злиденні й убогі шукають води, - не знаходять; сохне язик їх від згаги; я ж, Господь, почую їх, я, Бог Ізрайлїв, не опущу їх.
18 Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!18 Відкрию на горах ріки і поміж долин – джерела, пустелю вчиню озером і висхлу землю – джерелами води.18 На лисих горах я відкрию ріки, серед долин - джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю - водяними ручаями.18 але відкрию на горах ріки і посеред рівнин джерела, зроблю пустиню мочарем і спраглу землю водотоками.18 На горах вітворю ріки й бурчаки по байраках; озером степ ізроблю, а сухі суходоли - повними криничин.
19 На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,19 Посаджу у пустелі кедри, акацію, і мирта, й оливки; посаджу в степу кипариса, явора і бука разом;19 Я засаджу пустиню кедром, акацією, афиною та оливкою. Я посаджу в степу кипариса, явора та сосну разом,19 Я поставлю кедр в безводній землі і акацію і мірту і кипарис і тополю,19 Засаджу пустиню кедром, сосною, оливою й миртом; украшу степ явором, буком та кипарисом,
20 щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!20 Щоб побачили і пізнали, і роздивилися і зрозуміли, що рука Господня вчинила це, і Святий Ізраїлів утворив це.20 щоб вони бачили й знали, вважали й зрозуміли всі разом, що то рука Господня це вчинила, Святий Ізраїля витворив те.20 щоб побачили і пізнали і зрозуміли і взнали разом, що господня рука це все зробила і обявив святий Ізраїля.20 Нехай бачять і знають і розумно всїм буде, що рука Господня вчинила все те, й Сьвятий Ізрайлїв се сотворив.
21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.21 Подавайте вашу справу, говорить Господь: наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.21 Появіть вашу справу, каже Господь, подайте ваші докази, каже цар Якова.21 Зближається ваш суд, говорить Господь Бог. Зближилися ваші ради, говорить цар Якова.21 Тепер же прийдїть ви, з справою вашою, говорить Господь; подайте докази ваші, говорить царь Яковів.
22 Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.22 Нехай вони подадуть і скажуть нам, що станеться; нехай повідають про щось передніше, аніж воно сталося, і ми дослідимо умом своїм і дізнаємося, як воно скінчилося, або нехай провістять нам про прийдешнє.22 Нехай приведуть і нехай покажуть нам, що має наступити! Яке було минуле, звістіть нам, щоб ми до нього придивились і впевнились, що воно здійснилось, або яке буде майбутнє, скажіть нам!22 Хай приближаться і сповістять вам те, що станеться, якщо передше щось було скажіть, і приставимо розум і пізнаємо, що останнє, і скажіть нам те, що надходить.22 Нехай вони приступлять і скажуть нам, що має настати; нехай звістять що-небудь передом, заки ще постало, а ми станемо умом доходити та й збагнемо, на який конець воно вийшло, - нехай скажуть нам наперед, що ще буде.
23 Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.23 Скажіть, що станеться в майбутньому, і ми будемо знати, що ви – боги, або ж учиніть що-небудь, добре чи лихе, щоб ми здивувалися і разом із вами побачили.23 Оповістіть, що станеться пізніше, щоб ми знали, що ви боги! Зробіть принаймні щонебудь, щоб усі ми здивовані дивились!23 Сповістіть нам те, що надходить в кінці, і пізнаємо, що ви є богами. Добре зробите і зле зробите, і здивуємося і побачимо разом.23 Будущину возвістїте, нехай же ми знаєм, що ви боги, або зробіть що-небудь, добре або хоч і лихе, щоб ми здивовались, та разом із вами побачили.
24 Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!24 Але ви – ніщо, і справа ваша – нікчемна; мерзота той, хто вас вибирає.24 Та ви - ніщо, й робота ваша не варта нічого; осоружний - той, хто вас вибирає.24 Бо звідки ви і звідки ваша праця? З землі. Вас гидоту вибрали.24 Та ви - нїщо, та й витвір ваш неварт нїчого; гидота той, хто вас вибирає.
25 Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!25 Я підняв його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ймення Моє і топтатиме ногами володарів, мов багно, і міситиме, як гончар глину.25 Я розбудив його з півночі, і він прийшов, зі сходу сонця - того, хто призиває моє ім'я. Він топче можних, як болото, і як гончар місить глину.25 Я ж підняв того, що з півночі, і того, що з сходу сонця, вони назвуться моїм іменем. Хай прийдуть володарі, і як глина гончара і як гончар, що місить глину, так будете потоптані.25 Я розбудив його від півночі, й він прийшов; та й на сходї сонця буде він призивати імя моє, й топтати можних, як болото, й місити, мов той ганчар глину.
26 Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів...26 Хто повідав про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: Правда! Але ніхто не сказав, ніхто не звістив, ніхто не чув слів ваших.26 Хто те звістив спочатку, щоб ми знали? Заздалегідь, щоб ми могли сказати: «Це правда?» Ніхто нічого не звістив, ані не оголосив, ніхто не чув слів ваших.26 Бо хто сповістить те, що від початку, щоб ми знали, і те, що впереді, і скажемо що є правдою? Немає того, хто наперед говорить, ані того, хто слухає ваших слів.26 Хто звістив се з початку, щоб ми те знали, хто заздалегідь наперід, - щоб ми могли були сказати: Се правда? Нї, нїхто не звістив, нїхто не чув із вас слова!
27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.27 Я перший сказав Сіонові: Ось воно! І дав Єрусалимові благовісника.27 Я перший звістив про те Сіон, послав у Єрусалим звістовника доброї новини.27 Владу дам Сіону і потішу Єрусалим на дорогу.27 Я первий сказав Сионові: Ось він! і дав Ерусалимові благовістника.
28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.28 Отож, Я дивився, і не було нікого, і поміж ними не знайшлося порадника, щоб Я міг запитати їх, а вони дали відповідь.28 Я розглядавсь, та не було нікого; і не було порадника між ними, щоб їх спитати, і щоб відповіли.28 Бо ось нікого від народів, і від їхніх ідолів не було звістуна. І якщо я їх запитаю: Звідки ви, не відповідять мені.28 Я розглядався, та не було нїкого, й між ними не найшовся порадник, щоб я міг запитатись, і менї відказано.
29 Тож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!29 Ось, усі вони – ніщо, нікчемні і справи їхні; вітер і порожнеча – ідоли їхні.29 Усі вони - марнота, робота їх - надармо, порожній вітер - їхні божища литі.29 Бо ніщо ті, що вас роблять, і марні ті, що вас зводять.29 От-що: всї вони - одно нїщо, й вироблено їх надармо; вітер порожній - божища їх!