1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить Бог ваш.1 Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог.1 Потішайте, потішайте мій нарід, говорить Бог.1 Утїшайте, втїшайте мій нарід, говорить Бог наш;
2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!2 Промовляйте до серця Єрусалиму і звіщайте йому, що звершився час боротьби його, що за неправди його вчинено удоволення, бо він від руки Господньої прийняв удвічі за всі гріхи свої.2 Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!2 Священики, заговоріть до серця Єрусалиму, потішайте його. Бо сповнилося його упокорення, пропав його гріх. Бо він одержав з господньої руки вдвоє за свої гріхи.2 Промовляйте до серця Ерусалимові й вістїте йому, що час боротьби його вже скінчився, що неправедність його вже надоложена, бо він прийняв аж удвоє за гріхи свої з руки Господньої.
3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!3 Голос волаючого в пустелі: Торуйте шлях Господові, рівняйте у степу стежки Богові нашому;3 Голос чути: - Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!3 Голос того, що кричить в пустині: Приготовіть господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога.3 (Се дасть ся чути) голос покликуючого в пустинї: Стелїть дорогу Господеві, рівняйте в степу стежки Богу нашому;
4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!4 Нехай всілякий видолинок наповниться, і всіляка гора і пагорб нехай понизяться, кривини вирівнюються, і шляхи у вибоїнах стануть гладенькими.4 Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі - низиною!4 Всяка долина наповниться і всяка гора і горб принизиться, і все криве стане простим і остре гладкими дорогами.4 Всякий видол нехай заповниться, а всяка гора й горб нехай униз подадуться, всякі закрути нехай випростуються, й місця нерівні вирівняються.
5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!5 І з'явиться слава Господня, і побачить усіляка плоть [рятунок Божий], бо уста Господні це виповіли.5 Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.5 І зявиться господня слава, і всяке тіло побачить боже спасіння. Бо Господь заговорив.5 Бо явиться слава Господня, й побачить всяке тїло (спасеннє од Бога); так бо сказали уста Господнї.
6 Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:6 Голос каже: Звіщай! І сказав: Що мені звіщати? Усіляка плоть – трава, і вся краса її, мов квіт польовий.6 Голос велить: - Вісти! - Я ж сказав: - Що вістити? - Всяке тіло -трава, і вся його краса - мов квітка в полі.6 Голос того, що говорить: Закричи. І я сказав: Що закричу? Всяке тіло трава, і всяка людська слава як цвіт трави.6 Голос покликує: Вісти! А я сказав: Що вістити? (Ось що:) Всяке тїло - трава, й всяка краса його - в полі цьвітка.
7 трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:7 Засохне трава, зав'яне квіт, коли дмухне на нього подув Господній: так і народ – трава.7 Висхне трава, зів'яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ - трава!7 Висохла трава, і цвіт відпав,7 Засихає трава, вяне цьвіт, коли подує на його подих Господень: так і люде - трава.
8 Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!8 Трава засихає, квіт в'яне, а слово Бога нашого житиме вічно.8 Висхне трава, зів'яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.8 а слово вашого Бога остається на віки.8 Засихає трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.
9 На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!9 Вийди на високу гору, Сіоне, що благовістиш! Піднеси голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! Піднеси, не бійся; скажи містам юдейським: Ось Бог ваш!9 Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!9 Вийди на високу гору, ти, що благовіствуєш Сіонові. Підніми з силою твій голос ти, що благовіствуєш Єрусалимові. Підніміть, не бійтеся. Скажи містам Юди: Ось Бог ваш.9 Взійди ж із веселою вістю на гору, Сионе! Кликни голосом із усієї сили, Ерусалиме, подаючи вість благую! кликни, не бійся; скажи містам Юдейським: Ось він, - Бог ваш!
10 Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.10 Ось, Господь Бог іде при силі, і рамено Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і заплата Його перед лицем Його.10 Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.10 Ось Господь приходить з силою і рамено з владою, ось його винагорода з Ним і діло перед Ним.10 Ось, ійде Господь у потузї, в його руцї - власть. Ось, нагорода його з ним; так, заплата його перед лицем у його.
11 Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!11 Як пастух, Він буде пасти череду Свою; ягнят братиме на руки і пастиме на грудях Своїх, і водитиме дійних.11 Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»11 Як пастир Він пастиме своє стадо і своїм раменом збере ягнят і потішить тих, що мають в лоні.11 Як пастирь, пасти ме він стадо своє; на руки ягняток брати ме він і носити їх на грудях у себе, а дійні водити.
12 Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?12 Хто вичерпав воду жменею своєю, і п'яддю виміряв небеса, і вмістив третиною міри порох земний, і зважив на вагах гори, і на шальках вагів пагорби?12 Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?12 Хто зміряв рукою воду і небо долонею і всю землю пригорщею? Хто поставив гори мірою і ліси важками?12 Хто б то вичерпав пригорщею воду, хто пяддю виміряв небеса; хто змістив у міру пил земний, зважив на вазї гори, а на тарілках вагових - горби?
13 Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?13 Хто збагнув Духа Господнього і був порадником у Нього і навчав Його?13 Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?13 Хто пізнав господний ум, і хто був його помічником, який його повчає?13 Хто збагнув дух Господень, був порадником йому і вчив його?
14 З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?14 З ким Він радиться і хто навчає Його, і наставляє Його на добрий розум, на шлях правди, і навчає Його пізнання, і підказує Йому шлях мудрости?14 З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?14 Чи з ким Він порадився і той його повчив? Чи хто показав Йому суд? Чи хто показав Йому дорогу розуміння?14 З ким він радиться, хто наводить його на розум, вказує правду, навчає його знання, або показує дорогу до мудростї?
15 Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!15 Ось народи, – мов крапля з відра, і вважаються, як пилинка на вагах. Ось, мов пилинку, острови піднімає Він.15 Народи в нього - неначе з відра крапля; вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.15 Якщо всі народи були зачислені до краплі з відра і до поперечки ваги, і вважатимуться за плювок.15 В його люде - мов крапля з відра, а на вазї важять за пилинку. Мов порошинку підійме він острови.
16 І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!16 І Ливана недостатньо для жертовного вогню, і тварин на ньому – для всеспалення.16 Не вистачить Ливану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву.16 А Ливан не вистарчає на спалення, і всі чотириногі не вистарчають на цілопалення,16 Мало в його всього Ливану на дрова до жертви, мало всїх стад його на всепаленнє.
17 Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.17 Усі народи перед Ним, як ніщо; менше нікчемности і порожнечі вважаються у Нього.17 Усі народи перед ним - ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.17 і всі народи є як ніщо і за ніщо вважаються.17 Всї народи перед ним - нїщо, менш пустого нїчого значать вони в його.
18 І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?18 Отож, до кого ви прирівняєте Бога? І чи знайдете подібного на Нього?18 Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?18 До кого ви уподібнили Господа і до якої подоби ви Його уподібнили?18 Так кому ж ви уподобите Бога й хто йому рівня?
19 Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.19 Ідола виливає художник, і золотильник визолочує його, і чіпляє срібні ланцюжки,19 Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;19 Чи не мистець зробив образ, який золотар виливши в золоті позолотив його, зробив його на подобу?19 Виливає мистець ідоли, золотарь золотить їх, та начіплює їм ланцюжки срібні.
20 Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.20 А хто бідний для такого приношення, вибирає не гниле дерево, знаходить собі удатного художника, щоб вчинити ідола, котрий мав би стояти твердо.20 а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище.20 Бо столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає як поставити його образ, щоб не зрушився.20 Неспроможний же про такий принос, вибирає тверде дерево, вишукує умілця, щоб зробити боввана, що стояв би непорушно.
21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?21 Хіба не знаєте? Хіба ви не чули? Хіба вам не казано було від початку? Хіба ви не зрозуміли від підвалин землі?21 Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?21 Не зрозуміли ви? Чи не чули ви? Чи не сповіщено від початку вам? Чи ви не пізнали основи землі?21 Чи то ж ви не знаєте? чи ви не чували? хиба же вам не говорено від початку? хиба ж не навчились із основ землї?
22 Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.22 Він є Той, Котрий сидить над колом землі, і ті, що мешкають на ній, – мов сарана [перед Ним]; Він розпросторив небеса, мов тоненьку тканину, і розкинув їх, як шатро для жител.22 Це він - той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.22 Він держить круг землі, і ті, що живуть на ній як саранча, Він поставив небо як покриття і простягнув як шатро, щоб поселитися,22 Се ж він є той, що над кругом земним престолує, а живущі на йому - хиба тілько, як саранча перед ним; він простер небеса, мов намітку тоненьку, й розширив їх, мов намет на житло.
23 Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:23 Він перетворює князів на ніщо, витворює чимось порожнім суддів землі.23 Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього - порожнеча.23 Він дає володарів як ніщо, щоб володіли, а землю зробив як ніщо.23 Він князїв у нїщо обертає, й суддїв земних - у пусту марницю.
24 вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!24 Ледве посаджені вони, ледве засіяні, ледве вкорінився в землі стовбурець їхній, і тільки-но Він дихнув на них, вони висохли, і вихор забрав їх, як солому.24 Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.24 Бо не сіятимуть, ані не насядять, ані на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них і вони висохли, і буря їх підніме як полову.24 Ледві в землю посаджено їх, ледві їх посїяно й в землї пень їх вкорінився, - дихнув він, і ось вони зівяли й понїс їх вітер, як солому.
25 І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.25 До кого ж ви уподібните Мене, з ким порівняєте – Говорить Святий.25 Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? - каже Святий.25 Тепер, отже, до кого Мене уподібнете і буду прирівняний? Сказав Святий.25 Хто ж у вас рівня менї, хто подобен? - говорить Сьвятий.
26 Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.26 Зведіть очі ваші на висоту [небес], і погляньте, хто витворив їх? Хто виводить військо їхнім ліком? Він усіх їх називає на ім'я: за потужної могутности і великої сили у Нього ніщо не щезає.26 Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім'я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.26 Погляньте на висоту вашими очима і подивіться. Хто це все обявив? Він виводить за числом свій світ, всіх покличе по імені. Від великої слави і в силі кріпості нічого від Тебе не затаїлося.26 Позирнїть лиш у гору очима й побачте, хто се сотворив? хто військо небесне виводить по його лїчбі? А всїх їх кличе він на імя, й в великій потузї й силї своїй не дає він нї одному згубитись.
27 Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.27 То нащо говориш ти, Якове, і виповідаєш, Ізраїлю: шлях мій прихований від Господа, і справа моя в забутку Бога мого?27 Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»27 Бо не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле. Скрилася моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив.27 Як же се ти, Якове, говориш і кажеш, Ізраїлю: Дорога моя закрита перед Господом, справи мої забуті Богом моїм.
28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.28 Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, який витворив рубежі землі; не стомлюється, і не знемагає? Розум Його недослідний.28 Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь - Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.28 І тепер чи ти не зрозумів чи не почув? Бог вічний, Бог, що створив краї землі, не зголодніє, ані не трудитиметься, ані не можна знайти його розум.28 Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної, без'утомний і на силах не впадає, та й що розум його недослїдимий?
29 Він змученому дає силу, а безсилому міць.29 Він дає змореному силу, і знесиленому дарує міцність.29 Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць.29 Він дає голодним силу і не зболеним смуток.29 Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого.
30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,30 Навіть юнаки стомлюються, і знесилюються, і молоді люди падають.30 Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, -30 Бо молодші голодуватимуть, і молоді будуть струджені, і вибрані будуть безсилі.30 І молодїж, буває, знеможе - ослабне, та й мужі впадають на силах,
31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!31 А ті, що сподіваються на Господа, відновлять силу, піднесуть крила, мов орли, полинуть і не знесиляться, підуть і не стомляться.31 ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають.31 А ті, що очікують Бога зодягнуться в силу, виростять крила як в орла, бігтимуть і не трудитимуться, ходитимуть і не зголодніють.31 Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і не вмучиться, пійде і не втомиться.