1 Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?1 Звідки у вас ворожнеча і розбрат? Чи не звідси, від пожадань ваших, що воюють у членах ваших?1 Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси - з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах?1 Звідки війни і звідки свари між вами? Чи не звідси - з ваших пристрастей, що воюють у ваших членах?1 Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсїля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?
2 Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,2 Бажаєте – і не маєте; убиваєте і заздрите – і не можете сягнути; сваритеся і ворогуєте – і не маєте, тому що не просите.2 Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б'єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите.2 Ви прагнете - і не маєте, убиваєте й заздрите, - і не можете осягнути. Сваритеся і воюєте.Не маєте, бо не просите;2 Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.
3 прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.3 Просите і не одержуєте, тому що просите не на добро, а щоб використати для ваших пожадань.3 Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи.3 просите й не одержуєте, бо зле просите, щоб розтратити на ваші пристрасті.3 Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.
4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.4 Перелюбники та перелюбниці! Хіба ви не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча супроти Бога? Отож, хто хоче бути приятелем світові, той стає ворогом Богові.4 Перелюбники! Хіба не знаєте, що дружба світу цього - то ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, той стає ворогом Божим.4 [Перелюбники і] перелюбниці, чи ви не знаєте, що любов світу - це ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світу, стає ворогом Божим.4 Перелюбники і перелюбницї! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.
5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?5 Чи ви гадаєте собі, що марно засвідчує Писання: До ревности любить Дух, що живе в нас?5 Чи може думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне дух, що живе в нас?»5 Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: Прагне до заздрощів той дух, що оселився в нас.5 Або думаєте, що марно писаннє глаголе: `До зависти пре Дух, що вселив ся в нас?`
6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.6 Тому-то більшу дає благодать; бо якраз і сказано: Бог чинить спротив гордим, а сумирним дає благодать.6 І більшу дає благодать, через що й сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать.»6 Та більшу ласку дає тому й мовить: Господь гордим противиться, а покірним дає ласку.6 Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: `Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать.`
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.7 То підкоріться Богові; вчиніть спротив дияволові, і втече від вас;7 Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас.7 Тож підкоріться Богові, протиставтеся дияволові, і він утече від вас.7 Коріте ся ж оце Богу, противте ся ж дияволові, то й утїче од вас.
8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!8 Підійдіть ближче до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, дайте лад серцю ті, що мають подвійні душі;8 Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники!8 Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні.8 Приближуйтесь до Бога, то й приближить ся до вас; очистїть руки, грішники, і направте серця (ваші), двоєдушники.
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!9 Журіться, плачте й ридайте; нехай сміх ваш обернеться на плач, а радість – на печаль.9 Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість - у смуток!9 Журіться, і сумуйте, та плачте. Хай ваш сміх обернеться в плач, а радість - у смуток.9 Страдайте, сумуйте та плачте; сьміх ваш у плач нехай обернеть ся, і радість у горе.
10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!10 Станьте покірними перед Господом, і піднесе вас.10 Смиріться перед Господом, і він вас підійме!10 Упокорте себе перед Господом, і він піднесе вас.10 Смирітесь перед Господом, то й підійме вас.
11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.11 Не лихословте один одного, браття: хто обмовляє брата, або судить брата свого, той обмовляє закон і судить закон; а якщо ти судиш закон, то ти не виконавець закону, але суддя.11 Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону.11 Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто обмовляє брата або судить свого брата, обмовляє закон і судить закон. А коли осуджуєш закон, то ти не виконавець закону, а суддя.11 Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.
12 Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?12 Єдиний Законодавець і Суддя, Котрий може врятувати і погубити; а ти хто, котрий судиш іншого?12 Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?12 Є один законодавець і суддя, який може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?12 Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто єси, що судиш другого?
13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,13 Тепер послухайте ви, що кажете: Сьогодні чи завтра вирушимо в таке-то місто, і проживемо там один рік, і будемо торгувати і одержувати прибуток,13 Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.»13 Тепер слухайте ви, що кажете: Сьогодні або завтра підемо до цього міста й перебудемо там [один] рік і будемо торгувати та заробляти.13 А нуте ж ви, що говорите: Сьогоднї або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,
14 ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...14 Ви, котрі не відаєте, що станеться завтра: бо що таке життя ваше? Пара, що з‘являється на короткий час, а потім щезає.14 Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви - пара, що з'являється на хвильку і зникає по тому.14 Ви, що не знаєте, що завтра станеться, - яке ваше життя? Це пара, що на мить, з'являється, а потім зникає.14 (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім щезає.)
15 Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.15 Замість того, щоб вам казати: Якщо угодно буде Господові і будемо живі, то зробимо те чи те,15 Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити.15 Замість того, щоб вам сказати: Як Господь схоче та будемо живі - то зробимо це чи інше.15 Замість щоб говорити вам: Коли Господь зволить та живі будемо, то зробимо се або те.
16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!16 Ви, за своєю пихатістю, вдаєтеся до гордощів; а всілякі подібні гордощі є лихо.16 Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба - погана.16 А тепер ви хвалитеся у своїх гордощах. Усяка така хвала погана.16 Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.
17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!17 Отож, хто знає, як чинити добро, і не чинить, тому гріх.17 Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, - гріх тому!17 Отже, хто знає, як робити добро, і не робить, той чинить гріх.17 Оце ж хто знає, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.