1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,1 І ще скажу: спадкоємець в дитячі роки нічим не відрізняється од раба, хоч є володарем усього: 1 Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,1 Тож кажу я: доки спадкоємець малолітній, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є паном усього.1 Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.2 Він має опікунів і доморядників, до часу, визначеного батьком.2 але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.2 Але він - під опікунами й управителями до часу, призначеного батьком.2 а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.3 Так само й ми – доки були дітьми, то були поневолені матеріяльними засадами світу;3 Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.3 Так й ми, доки були дітьми, то були поневолені природними стихіями світу.3 Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,4 Та коли виповнився час, Бог послав Сина Свого Єдиновродженого, Котрий народився від жінки, підкорився Законові,4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,4 Коли ж виповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, який є під законом,4 Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.5 Щоб визволити підзаконних, аби ми дістали усиновлення.5 щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.5 аби викупити тих, що під законом, щоб ми одержали усиновлення.5 щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!6 А що ви сини, то Бог послав у серця ваші Духа Сина Свого, що кличе: Авва, Отче!6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!”6 Оскільки ви є синами, то Бог послав у наші серця Духа свого Сина, що кличе: Авва, Батьку!6 А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.7 А тому ти вже не раб, але син; а якщо син, то й спадкоємець Божий через Ісуса Христа.7 Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.7 Тому вже ти не раб, а син; а коли син, то й спадкоємець Божий [через Христа].7 Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.8 Але тоді, не спізнавши Бога, ви служили богам, які насправді не боги;8 Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.8 Але тоді, не знаючи Бога, ви служили тим, що за природою не є богами.8 Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?9 А нині, пізнавши Бога, або ліпше, діставши пізнання від Бога, нащо знову повертаєтеся до немічних і вбогих матеріяльних засад і прагнете знову поневолити себе ними?9 Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, -як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити?9 Тепер же, пізнавши Бога, - радше, як Бог вас пізнав, - навіщо знову повертаєтеся до немічних і слабких стихій, яким хочете знову, як і колись, служити?9 Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.10 Дотримуєтеся днів, місяців та зважаєте на часи і роки.10 Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!10 Ви уважно стежите за днями й місяцями, за порами й роками.10 Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...11 Боюся за вас, чи не даремно я працював у вас.11 Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!11 Боюся за вас: чи не марно я трудився для вас?11 Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!12 Прошу вас, браття, будьте, як я, тому що я також, як ви. Ви нічим не образили мене;12 Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.12 Прошу вас, брати: будьте, як я, бо я такий же, як ви. Нічим ви мене не образили.12 Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,13 Знаєте, що, хоч я немічний плоттю, благовістив вам уперше.13 Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,13 Знаєте, хоч я в немочі тіла звіщав вам раніше благу вістку,13 Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!14 Але ви не завважили моєї спокуси у плоті моїй і не зневажили її, а прийняли мене, як Ангела Божого, як Христа Ісуса.14 і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.14 але ви моєю тілесною спокусою не погордували, не відштовхнули мене, а прийняли мене як Божого ангела, як Ісуса Христа.14 І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!15 Які ви були щасливі! Засвідчую про вас, що, якби можливо було, ви вибрали б очі свої і віддали мені.15 Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!15 Куди поділося ваше блаженство? Свідчу вам, що якби було можливим, то ви вирвали б свої очі й дали б мені.15 Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?16 То невже я став ворогом вашим, повідуючи вам істину?16 Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду?16 Тому чи ворогом став я вам, кажучи вам правду?16 То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.17 Побиваються за вами нечисто, а насправді прагнуть вас відлучити, щоб ви побивалися за ними.17 Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.17 Не на добро ревнують вони вас, але хочуть вас відлучити, щоб ви їх ревнували.17 Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.18 Добре виявляти ревність для доброго завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас.18 Воно добре - ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами.18 Добре ревнувати за добро завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас.18 Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!19 Дітоньки мої, для котрих я знову у пологових муках, аж доки не утвердиться у вас Христос!19 О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!19 Діти мої, я знову потерпаю за вас, доки не відобразиться в вас Христос.19 Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос в'образить ся у вас,
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.20 Я хотів би тепер бути у вас і змінити голос мій, тому що я подивований вами.20 А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!20 Хотів би я бути з вами сьогодні та змінити свою мову, бо не знаю, що з вами робити.20 хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?21 Скажіть мені ви, що прагнете бути під законом: хіба ви не підкоряєтеся Законові?21 Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?21 Скажіть мені ви, що хочете бути під законом: хіба ви не чули закону?21 Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.22 Бо написано: Авраам мав двох синів, одного від рабині, а другого од вільної.22 Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.22 Адже написано, що Авраам мав двох синів - одного від рабині, другого від вільної.22 Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.23 Але, котрий від рабині, той народжений через плоть; а котрий від вільної, той за обітницею.23 Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної - за обітницею.23 Але той, що від рабині, народився тілесно, а той, що від вільної, - за обітницею.23 Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.24 У цьому є алегоричність. Бо це два заповіти: один від гори Сінайської, що народжує в рабство, котрий є Агар,24 Це має інше значення: оті дві жінки - то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це - Агар;24 Розуміти це треба інакше, бо це - два Завіти: один із Синайської гори Агар, що родить у рабство.24 Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.25 Бо Агар означає гору Сінай в Аравії і відповідає сучасному Єрусалимові, тому що він з дітьми своїми в рабстві;25 а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.25 Агар - це гора Синай в Аравії, відповідає теперішньому Єрусалимові, що перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.25 Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!26 А горішній Єрусалим вільний: Він – матір усім нам.26 А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам.26 А горішній Єрусалим - вільний, він є матір'ю для [всіх] нас.26 А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
27 Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!27 Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не народжувала, вигукни і проголоси, ти, що не страждала пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, аніж у тієї, що має чоловіка.27 Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.”27 Бо написано: Звеселися, неплідна, що не родила! Вибухни радістю, заклич ти, що в пологах не корчилася; бо набагато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, що має чоловіка!27 Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!28 Ми, браття, діти обітниці через Ісаака.28 Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.28 Ви ж, брати, є дітьми обітниці за Ісааком.28 Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.29 Але як тоді народжений через плоть переслідував народженого за духом, так само й нині.29 Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.29 Але як тоді народжений тілесно переслідував духовного, так і тепер.29 Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.30 А що засвідчує Писання? Прожени рабиню і сина її, бо син рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної.30 Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.”30 А що каже Писання? - Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не буде спадкоємцем нарівні з сином вільної.30 Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!31 Отож, браття, ми діти не рабині, але вільної.31 Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.31 Отож, брати, ми діти не рабині, а вільної.31 Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.