1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, | 1 І ще скажу: спадкоємець в дитячі роки нічим не відрізняється од раба, хоч є володарем усього: | 1 Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього, | 1 Тож кажу я: доки спадкоємець малолітній, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є паном усього. | 1 Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього, |
2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько. | 2 Він має опікунів і доморядників, до часу, визначеного батьком. | 2 але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу. | 2 Але він - під опікунами й управителями до часу, призначеного батьком. | 2 а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця. |
3 Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу. | 3 Так само й ми – доки були дітьми, то були поневолені матеріяльними засадами світу; | 3 Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу. | 3 Так й ми, доки були дітьми, то були поневолені природними стихіями світу. | 3 Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта. |
4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, | 4 Та коли виповнився час, Бог послав Сина Свого Єдиновродженого, Котрий народився від жінки, підкорився Законові, | 4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, | 4 Коли ж виповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, який є під законом, | 4 Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом, |
5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. | 5 Щоб визволити підзаконних, аби ми дістали усиновлення. | 5 щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. | 5 аби викупити тих, що під законом, щоб ми одержали усиновлення. | 5 щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє. |
6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! | 6 А що ви сини, то Бог послав у серця ваші Духа Сина Свого, що кличе: Авва, Отче! | 6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!” | 6 Оскільки ви є синами, то Бог послав у наші серця Духа свого Сина, що кличе: Авва, Батьку! | 6 А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче! |
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа. | 7 А тому ти вже не раб, але син; а якщо син, то й спадкоємець Божий через Ісуса Христа. | 7 Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові. | 7 Тому вже ти не раб, а син; а коли син, то й спадкоємець Божий [через Христа]. | 7 Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа. |
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були. | 8 Але тоді, не спізнавши Бога, ви служили богам, які насправді не боги; | 8 Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами. | 8 Але тоді, не знаючи Бога, ви служили тим, що за природою не є богами. | 8 Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами. |
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити? | 9 А нині, пізнавши Бога, або ліпше, діставши пізнання від Бога, нащо знову повертаєтеся до немічних і вбогих матеріяльних засад і прагнете знову поневолити себе ними? | 9 Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, -як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити? | 9 Тепер же, пізнавши Бога, - радше, як Бог вас пізнав, - навіщо знову повертаєтеся до немічних і слабких стихій, яким хочете знову, як і колись, служити? | 9 Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете? |
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки. | 10 Дотримуєтеся днів, місяців та зважаєте на часи і роки. | 10 Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки! | 10 Ви уважно стежите за днями й місяцями, за порами й роками. | 10 Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта. |
11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?... | 11 Боюся за вас, чи не даремно я працював у вас. | 11 Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно! | 11 Боюся за вас: чи не марно я трудився для вас? | 11 Боюсь за вас, що може марно працював коло вас. |
12 Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили! | 12 Прошу вас, браття, будьте, як я, тому що я також, як ви. Ви нічим не образили мене; | 12 Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили. | 12 Прошу вас, брати: будьте, як я, бо я такий же, як ви. Нічим ви мене не образили. | 12 Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили. |
13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію, | 13 Знаєте, що, хоч я немічний плоттю, благовістив вам уперше. | 13 Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію, | 13 Знаєте, хоч я в немочі тіла звіщав вам раніше благу вістку, | 13 Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше. |
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса! | 14 Але ви не завважили моєї спокуси у плоті моїй і не зневажили її, а прийняли мене, як Ангела Божого, як Христа Ісуса. | 14 і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса. | 14 але ви моєю тілесною спокусою не погордували, не відштовхнули мене, а прийняли мене як Божого ангела, як Ісуса Христа. | 14 І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса. |
15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б! | 15 Які ви були щасливі! Засвідчую про вас, що, якби можливо було, ви вибрали б очі свої і віддали мені. | 15 Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б! | 15 Куди поділося ваше блаженство? Свідчу вам, що якби було можливим, то ви вирвали б свої очі й дали б мені. | 15 Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї. |
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам? | 16 То невже я став ворогом вашим, повідуючи вам істину? | 16 Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду? | 16 Тому чи ворогом став я вам, кажучи вам правду? | 16 То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду? |
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них. | 17 Побиваються за вами нечисто, а насправді прагнуть вас відлучити, щоб ви побивалися за ними. | 17 Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали. | 17 Не на добро ревнують вони вас, але хочуть вас відлучити, щоб ви їх ревнували. | 17 Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували. |
18 То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас. | 18 Добре виявляти ревність для доброго завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас. | 18 Воно добре - ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами. | 18 Добре ревнувати за добро завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас. | 18 Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас. |
19 Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас! | 19 Дітоньки мої, для котрих я знову у пологових муках, аж доки не утвердиться у вас Христос! | 19 О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас! | 19 Діти мої, я знову потерпаю за вас, доки не відобразиться в вас Христос. | 19 Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос в'образить ся у вас, |
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас. | 20 Я хотів би тепер бути у вас і змінити голос мій, тому що я подивований вами. | 20 А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити! | 20 Хотів би я бути з вами сьогодні та змінити свою мову, бо не знаю, що з вами робити. | 20 хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас. |
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону? | 21 Скажіть мені ви, що прагнете бути під законом: хіба ви не підкоряєтеся Законові? | 21 Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону? | 21 Скажіть мені ви, що хочете бути під законом: хіба ви не чули закону? | 21 Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте? |
22 Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної. | 22 Бо написано: Авраам мав двох синів, одного від рабині, а другого од вільної. | 22 Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. | 22 Адже написано, що Авраам мав двох синів - одного від рабині, другого від вільної. | 22 Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної. |
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею. | 23 Але, котрий від рабині, той народжений через плоть; а котрий від вільної, той за обітницею. | 23 Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної - за обітницею. | 23 Але той, що від рабині, народився тілесно, а той, що від вільної, - за обітницею. | 23 Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї. |
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар. | 24 У цьому є алегоричність. Бо це два заповіти: один від гори Сінайської, що народжує в рабство, котрий є Агар, | 24 Це має інше значення: оті дві жінки - то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це - Агар; | 24 Розуміти це треба інакше, бо це - два Завіти: один із Синайської гори Агар, що родить у рабство. | 24 Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара. |
25 Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. | 25 Бо Агар означає гору Сінай в Аравії і відповідає сучасному Єрусалимові, тому що він з дітьми своїми в рабстві; | 25 а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми. | 25 Агар - це гора Синай в Аравії, відповідає теперішньому Єрусалимові, що перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми. | 25 Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми. |
26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! | 26 А горішній Єрусалим вільний: Він – матір усім нам. | 26 А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам. | 26 А горішній Єрусалим - вільний, він є матір'ю для [всіх] нас. | 26 А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам. |
27 Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка! | 27 Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не народжувала, вигукни і проголоси, ти, що не страждала пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, аніж у тієї, що має чоловіка. | 27 Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.” | 27 Бо написано: Звеселися, неплідна, що не родила! Вибухни радістю, заклич ти, що в пологах не корчилася; бо набагато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, що має чоловіка! | 27 Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка. |
28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! | 28 Ми, браття, діти обітниці через Ісаака. | 28 Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. | 28 Ви ж, брати, є дітьми обітниці за Ісааком. | 28 Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування. |
29 Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. | 29 Але як тоді народжений через плоть переслідував народженого за духом, так само й нині. | 29 Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. | 29 Але як тоді народжений тілесно переслідував духовного, так і тепер. | 29 Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер. |
30 Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної. | 30 А що засвідчує Писання? Прожени рабиню і сина її, бо син рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної. | 30 Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.” | 30 А що каже Писання? - Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не буде спадкоємцем нарівні з сином вільної. | 30 Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної. |
31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної! | 31 Отож, браття, ми діти не рабині, але вільної. | 31 Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної. | 31 Отож, брати, ми діти не рабині, а вільної. | 31 Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної. |