1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму, | 1 Слухайте, дітоньки, повчання батька, і зважайте, щоб навчитися розумові; | 1 Слухайте, діти, батьківське навчання, і зважайте, щоб розуму набрались, | 1 Діти, послухайте напоумлення батька і додайте пізнати розумність. | 1 Слухайте, дїти, науку (мою) отецьку, і пильнуйте, щоб набіратись розуму; |
2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте, | 2 Тому що я передав вам добре повчання. Не залишайте заповіді моєї. | 2 бо я даю вам добру науку; навчання мого не покидайте. | 2 Бо дарую вам добрий дар, не оставляйте мого закону. | 2 Бо я добру науку даю вам; не покидайте ж того, що заповідаю вам. |
3 бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї. | 3 Бо я був сином у батька мого, ніжно-улюблений і єдиний у матері моєї; | 3 Бо й я був сином у мого батька, ніжним та любим в очах моєї неньки. | 3 Бо і я був батькові послушним сином і улюблений перед лицем матері, | 3 Я ж бо й сам був у панотця мого любимою дитиною, й неначе єдиною у неньки моєї. |
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи! | 4 І він навчав мене, і говорив мені: Нехай утримає серце твоє слова мої; бережи заповіді мої і живи. | 4 Він учив і говорив до мене: Нехай твоє серце держить мої слова твердо; пильнуй мої накази, то й будеш жити. | 4 вони говорили і повчали мене: Хай закріпиться моє слово в твоїм серці. | 4 І вчив мене панотець і мовляв менї: Вдержуй слова мої в серцї; допильновуй наказів моїх і жий (щасливо). |
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, | 5 Накопичуй мудрість, накопичуй розум; не забувай цього і не ухиляйся від слів моїх уст. | 5 Набирайсь мудрости, розуму набирайся, не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст. | 5 Бережи заповіді, не забудь, ані не оставляй мови моїх уст, | 5 Набірайся премудростї, набувай розуму; не забувай сього й не відхиляйся від речей з уст моїх. |
6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати! | 6 Не залишай її, і вона буде охороняти тебе; люби її, і вона буде обороняти тебе. | 6 Не покидай її, і вона буде тебе зберігати; люби її, і вона буде тебе охороняти. | 6 ані не остав її, і пристане до тебе. Полюби її, і берегтиме тебе. | 6 Держися її, а буде вона охороною тобі; люби її, а буде вона обороною твоєю. |
7 Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! | 7 Головне – мудрість; набувай мудрости й усім майном твоїм набувай розум. | 7 Початок мудрости: здобувай мудрість! Усім твоїм маєтком здобувай розум. | 7 | 7 Головна се річ - мудрість: здобувай премудрість, і всїм, що маєш, набувай розуму. |
8 Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш: | 8 Високо поціновуй її, і вона піднесе тебе; вона прославить тебе, якщо ти приліпишся до неї; | 8 Цінуй її високо, й вона тебе підійме, вона тебе прославить, коли ти її обіймеш; | 8 Сприйми її, і піднесе тебе вгору. Пошануй її, щоб тебе обняла, | 8 Над усе цїнуй її, а вона підійме тебе високо; вона до честї доведе тебе, як пригорнешся до неї; |
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує! | 9 Покладуть на голову твою пречудовий вінок, пишну корону тобі подарує. | 9 вона тобі на голову вінець слави покладе і пишною короною тебе прикрасить. | 9 щоб дала твоїй голові вінець ласк, а оборонила тебе вінцем їжі. | 9 Вона вінцем ласк з'украсить голову твою, - придбає тобі пишний вінок. |
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя, | 10 Слухай, сину мій, і прийми слова мої, – і примножаться тобі роки життя. | 10 Слухай, мій сину, і сприймай мої вискази, й років життя твого буде багато. | 10 Послухай, сину, і прийми мої слова, і помножаться роки твого життя, щоб у тебе були численні дороги життя. | 10 Слухай, сину мій, і приймай слова мої, а умножаться лїта життя твого. |
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе: | 11 Я показую тобі шлях мудрости, веду тебе стежками прямими. | 11 Дороги мудрости тебе навчаю, веду тебе по стежках простих. | 11 Бо я тебе навчаю доріг мудрости, наставляю ж тебе на правильні сліди. | 11 Я тебе наставляю на дорогу мудростї, проводжу тебе по стежках незаблудних. |
12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся! | 12 Коли підеш, не знатиме перешкоди твоя хода, і коли побіжиш, – не спіткнешся. | 12 Коли ходитимеш, крокам твоїм не буде тісно, а побіжиш - не спотикнешся. | 12 Бо якщо підеш, твої кроки не спотикнуться. Якщо ж бігтимеш, не трудитимешся. | 12 Пійдеш ними, - не тїсно нозї твоїй буде, побіжиш - і не спотикнешся. |
13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє! | 13 Міцно тримайся повчання, не залишай, бережи його; тому що воно – життя твоє. | 13 Держись науки, її не занедбуй; пильнуй її, вона бо життя твоє. | 13 Прийми мої напоумлення, не відкинь, але бережи його собі для твого життя. | 13 Держись цупко моєї науки, не занедбовуй, допильновуй її, бо вона життє твоє. |
14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, | 14 Не ходи стежкою лиходіїв, і не ходи шляхом лихих; | 14 Не ходи стежкою безбожних, і не простуй дорогою ледачих. | 14 Не іди на дороги безбожних, ані не ревнуй доріг беззаконних. | 14 Не ходи стежкою безбожних і не любуйся дорогою лихих. |
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, | 15 Залиши його, не ходи по ньому; ухилися від нього, і промини його. | 15 Ухиляйсь від неї, не ходи нею, зверни із неї та й далі йди. | 15 На якому лиш місці отаборяться, туди не підеш, відхилися ж від них і будь іншим. | 15 Покинь її, не ходи нею, відхиляйся від неї й простуй собі мимо; |
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!... | 16 Бо вони не заснуть, якщо не вчинять зла; пропадає сон у них, якщо вони не доведуть когось до падіння; | 16 Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу; | 16 Бо не заснуть, якщо не вчинять зло. Їхний сон забирається, і не сплять. | 16 Бо вони й не заснуть, як щось лихого не вчинять; сон покине їх, як не підставлять ноги кому небудь; |
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають. | 17 Бо вони їдять хліб беззаконня і п'ють вино з грабунку. | 17 вони бо їдять хліб злочинства і п'ють вино насильства. | 17 Бо вони годуються зерном безбожности, а впиваються беззаконним вином. | 17 Бо вони їдять хлїб беззаконностї, а вино попивають (з добра), що насильством придбали. |
18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня! | 18 Стежка праведних – мов світло осяйне, котре все яснішає до повноти дня. | 18 Дорога ж праведних, як світло зірниці, що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний. | 18 Дороги ж праведних світяться подібно до світла, ідуть впереді і світять, аж доки не настане день. | 18 Стежка праведних - се та зоря, що зорить рано вранцї, і сьвітить яснїйше та яснїйше аж до повного дня. |
19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться... | 19 А шлях беззаконних – мов пітьма; вони не відають, де спіткнуться. | 19 Путь безбожників неначе темрява теменна; вони не відають, об що спіткнуться. | 19 А дороги безбожних темні, не знають коли вдаряються. | 19 А путь безбожників - темна темрява; вони не знають, де їм доведеться спіткнутись. |
20 Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили! | 20 Сину мій! На слова мої зважай, і до мовленого мною прихили вухо твоє; | 20 Мій сину! слухай слова мої уважно, нахили вухо до моїх глаголів. | 20 Сину, сприйми мою мову, приклади твоє ухо до моїх слів, | 20 Сину! слухай слова мої з увагою пильно, прихиляй твоє ухо до того, що я промовляю; |
21 Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого! | 21 Нехай не відходять вони від очей твоїх; бережи їх у глибині серця твого; | 21 Нехай вони не відходять з-перед очей у тебе, сховай їх в осерді твого серця, | 21 щоб не пропали тобі твої джерела, бережи їх в твоїм серці. | 21 Не давай їм з очей твоїх зникнути; заховай їх у самій серединї в серцї твойму. |
22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. | 22 Тому що вони – життя для того хто знайшов їх, і здоров'я для всього тіла його. | 22 вони бо життя тому, хто їх знайде, і здоров'я для всього його тіла. | 22 Бо вони життя для тих, що їх знаходять, і оздоровлення всякому тілові. | 22 Бо життє вони для того, хто їх знайде, і здоровлє для всього тїла його. |
23 Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя. | 23 Над усе, що оберігається, серце своє бережи; тому що з нього – джерела життя. | 23 Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б'ють життя джерела. | 23 Під всякою охороною бережи твоє серце, бо в них дороги життя. | 23 Бережи твоє серце, мій сину, над усе, що бережеться, бо з нього виходить усе, чим живемо. |
24 Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ. | 24 Відкинь од себе лукавство уст, і лукавого язика віддали од себе. | 24 Відкинь лукавство уст від себе, і губ неправду віддали від себе. | 24 Забери в себе круті уста і відсунь далеко від тебе неправедні губи. | 24 Відкидай від себе лукавство уст, і зрадливість язика держи оддалїк від себе. |
25 Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують. | 25 Очі твої нехай дивляться уперед, і вії твої нехай будуть спрямовані перед тобою. | 25 Очі твої нехай дивляться просто, вії твої нехай зорять перед тобою. | 25 Хай твої очі правильно глядять, а твої повіки хай моргають праведне. | 25 Очі твої нехай просто позирають, і війки твої нехай справляються впрост навперед тебе. |
26 Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої: | 26 Обдумай стежку для ноги твоєї, і всі шляхи твої нехай будуть несхитними. | 26 Вирівняй стежку для ноги твоєї, нехай усі твої дороги будуть прості. | 26 Роби правильні сліди твоїми ногами і випрями твої дороги. | 26 Обдумуй стежку ногам твоїм, і всї ходи (вчинки) твої нехай будуть постійні. |
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла! | 27 Не ухиляйся ні праворуч, ані ліворуч; відверни ногу твою від зла. | 27 Не збочуй ні праворуч, ні ліворуч; відверни ногу твою від зла. | 27 Не відхилися ні на право, ні на ліво, а поверни твою ногу з дороги зла. Бо Бог знає дороги, що з права, а ті, що з ліва, викривлені. Він же правильними зробить твої сліди, а твій хід випередить в мирі. | 27 Не звертай нї праворуч нї лїворуч, і держи твою ногу від зла далеко. |