1 А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!1 Коли Мордехай довідався про все, що учинялося, роздер одежу свою, і накинув на себе веретище і посипав на себе попелом; і вийшов на середину міста, і заволав щосили з великою гіркотою.1 На третій день Естера, убравшись як цариця, стала на внутрішньому дворі царської палати, а цар сидів на своєму престолі в царському домі, просто перед входом у дім.1 Мардохей же впізнавши доконане роздер свою одіж і зодягнувся в мішок і посипав попіл і, вийшовши на улиці міста, закричав великим голосом: Вигублюється нарід, що не зробив нічого злого.1 Коли Мардохей довідався про все, що скоїлось, роспанахав на собі одежу й накинув на себе веретище, посипав голову попелом і вийшов на серед міста, й взивав голосним та жалібним кликом:
2 І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму в веретищному убранні.2 І дійшов [Мордехай] до царської брами; бо не можна було входити через царські ворота у веретищі.2 Коли побачив цар царицю, що стояла на дворі, вона знайшла ласку в його очах. Простяг цар до Естери золоте берло, що було в його руці; Естера приступила й доторкнулась кінця берла.2 І прийшов аж до царської брами і став. Бо не годилося йому ввійти до двору маючи мішок і попіл.2 І дійшов до царської брами, бо не можна було входити в царську браму в дранцї.
3 А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попел були ложем для багатьох...3 Так само і в кожній провінції, куди [лише] доходило повеління царя і указ його, було значне ремствування у юдеїв, і піст, і плачі, і волання, а веретище і попіл були для багатьох ложем.3 Цар сказав до неї: «Що з тобою, царице Естеро, і яка твоя просьба? Навіть до половини царства буде тобі дано!»3 І в усій країні, де виставлялося письмо, (був) крик і плач і велике ридання для юдеїв, мішок (зодягали) і посипали собі попіл.3 Так само і в кожній країні й місцї, куди тільки доходило слово цареве й приказ його, був великий смуток в Юдеї і піст, і плач, і крик; веретища й попіл були многим їх постїллю.
4 І прийшли дівчата Естерині й евнухи її, та й донесли їй про це. І дуже затремтіла цариця, і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище, та він не прийняв.4 І прийшли служниці Естери і керуючі її, і повідали їй, і вельми затривожилася цариця, і послала одежу, щоби Мордехай зодягнув її, і скинув із себе веретище своє; але він не прийняв.4 Естера відповіла: «Коли царська ласка, нехай цар прийде з Аманом сьогодні на бенкет, що я для нього приготувала.»4 І ввійшли служниці цариці і евнухи і сповістили їй, і вона жахнулася, почувши те, що сталося, і післала зодягнути Мардохея і забрати його мішок, а він не погодився.4 І прийшли служницї Естерині й скопцї її і оповідали їй, і стревожилась вельми цариця. І послала одежі, щоб Мардохей надїв їх та зняв із себе свої дранки. Але він не прийняв.
5 І покликала Естер Гатаха, одного з евнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним, і чого то жалоба?5 Тоді покликала Естер Гатаха, одного з керуючих двором царя, котрого він приставив до неї, і наказала йому довідатися у Мордехая: що це і з якої причини це?5 Цар сказав: «Підіть негайно за Аманом, щоб учинити по слову Естери.» Так прийшов і цар і Аман на бенкет, що приготувала Естера.5 Естера ж покликала Ахратея свого евнуха, що їй служив, і післала, щоб докладно вивідав (справу) для неї в Мардохея.5 Тодї покликала Естер Гатаха, одного з царевих скопцїв, що він його приставив до неї, й послала його до Мардохея довідатись, що й про що се?
6 І вийшов Гатах на міську площу, що перед царською брамою.6 І пішов Гатах до Мордехая на міський майдан, котрий перед царською брамою.6 І, під час бенкету, цар сказав до Естери: «Яке б не було твоє бажання, воно буде тобі вдоволене; і яка не була б твоя просьба, навіть і до половини царства вона буде виконана!»6 6 І пійшов Гатах до Мардохея на міський майдан, що перед царською брамою.
7 І виявив йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб вигубити їх.7 І розповів йому Мордехай про все, що з ним сталося, і про кількість срібла, котре обіцяв Ґаман відважити до скарбниці царської за юдеїв, аби лиш винищити їх.7 І відповіла Естера, кажучи: «Моє бажання й моя просьба?7 Мардохей же відкрив їй те, що сталося, і обіцянку, яку Аман обіцяв цареві, (дати) до скарбниці десять тисяч талантів, щоб вигубити юдеїв.7 І розказав йому Мардохей про все, що сталось, і про скількість срібла, яке Аман обіцяв відважити в царський скарб за Юдеїв, щоб їх вигубити;
8 І він дав йому відписа листа закону, що був виданий у Сузах на вигублення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.8 І віддав йому копію указу, оголошеного в Сузах, про винищення їх, аби показати Естері і щоб дав їй знати [про все;] причому наказував їй, щоб вона пішла до царя і благала його про помилування і просила за народ свій.8 Коли я знайшла ласку в царських очах, коли цареві довподоби вдовольнити моє бажання й здійснити мою просьбу, то нехай цар завтра знову прийде з Аманом на бенкет, що я приготую, й завтра я зроблю за царським словом.»8 І він дав йому відпис того, що поставлене в Сусах про їхнє знищення, щоб показати Естері, і сказав йому заповісти їй, щоб вийшовши просила царя і благала його про нарід, памятаючи дні свого упокорення, як була годована моєю рукою, томущо Аман, що є другий по цареві, висказався проти нас на смерть. Заклич до Господа і поговори з царем про нас і спаси нас від смерті.8 І дав йому відпис з приказу, щоб їх вигубити, оповіщеного в Сузах, щоб він показав Естері і дав їй знати про все; при тому наказував їй, щоб пійшла до царя і благала в його помилування й просила його за свій народ.
9 І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.9 І прийшов Гатах, і переказав Естері слова Мордехая.9 І вийшов Аман того дня веселий та радий серцем, але як побачив Аман Мардохея коло царської брами, і той не встав з місця й не рухнувся перед ним, сповнився Аман гніву на Мардохея;9 Прийшовши ж, Ахратей сказав їй всі ці слова.9 І прийшов Гатах і переказав Естері слова Мардохейові.
10 І сказала Естер до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:10 І сказала Естер Гатахові; і послала його [сказати] Мордехаєві: 10 Аман, однак, стримався і, як прийшов додому, прислав покликати своїх приятелів та свою жінку Зереш.10 А Естера сказала до Ахратея: Піди до Мардохея і скажи що: 10 І сказала Естер Гатахові й послала його сказати Мардохейові:
11 Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір'я непокликаний, один йому закон, убити його, окрім того, кому цар простягне золоте берло, і буде він жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день...11 Усі служники цареві і народи у провінціях царських знають, що кожному, і чоловікові, і жінці, хто зайде до царя у внутрішній двір, якщо не буде покликаний, суд один – смерть; тільки той, до кого простягне цар своє золоте жезло, залишиться живий. А мене не кликали до царя ось уже тридцять днів.11 Він оповів їм про своє велике багатство, про багатьох своїх синів та про все те, чим цар його звеличив та підніс над князями й царськими шляхетними.11 Всі народи царства знають, що кожний чоловік чи жінка, що ввійде непокликаним до царя до внутрішнього двору, немає йому спасіння. Лише кому цар простягне золоту палицю цей спасеться. І я не покликана ввійти до царя цих тридцять днів.11 Усї слуги цареві й народи в країнах царських знають, що кожному, чи чоловікові чи жінцї, хто вступить до царя в нутрішнїй двір, небувши покликаним, один присуд - смерть; тільки той, до кого царь простягне свій золотий скипетр, зістанеться живий. А мене не кликали до царя оце вже трийцять день.
12 І переказали Мордехаєві Естерині слова.12 І переказали Мордехаєві слова Естері.12 «Навіть цариця Естера, -сказав він, - та й та не запросила нікого з царем на бенкет, що приготувала, крім мене! На завтра я також запрошений з царем до неї.12 І Ахратей сповістив Мардохаєві всі слова Естери.12 І переказано Мардохейові слова Естерині.
13 І сказав Мордехай відповісти Естері: Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв...13 І наказав Мордехай відповісти Естері: Не будь певна подумки, що ти [одна] врятуєшся в домі царському із усіх юдеїв.13 Але всього того мені не досить, доки я бачу Мардохея, юдея, що він сидить коло царської брами.»13 І Мардохей сказав до Ахратея: Піди і скажи їй: Не говори собі Естеро, що ти одинока в царстві з усіх юдеїв спасешся.13 Мардохей же сказав у відповідь Естері: Не гадай, що ти одна споміж усїх Юдеїв спасеш своє життє в царському домі.
14 Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...14 Якщо ти змовчиш о цім часі, то воля і визволення прийдуть для юдеїв з іншого місця, а ти і дім твого батька загинете. І хто відає, чи не для такої пори ти й досягла чину царського?14 На це жінка його Зереш і всі його приятелі сказали: «Вели приготувати шибеницю, 50 ліктів заввишки, й завтра вранці скажи цареві, щоб повісили на ній Мардохея, і тоді підеш веселий із царем на бенкет» Сподобалося це слово Аманові, й він приготував шибеницю.14 Бо якщо не послухаєшся в цьому часі, юдеям буде поміч і покров з іншого місця, ти ж і дім твого батька будете знищені. І хто знає чи не на цей час ти стала царицею.14 Коли ти в сей час мовчати меш, то спасеннє й визволеннє прийде Юдеям із иншого місця, а ти й дім батька твого загинете. А хто відає, чи не задля такого часу ти й досягла почестї царської?
15 І сказала Естер відповісти Мордехаєві:15 І сказала Естер у відповідь Мордехаєві: 15 І Естера післала того, що до неї прийшов до Мардохея, кажучи: 15 І сказала Естер у відповідь Мардохейові:
16 Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину...16 Іди, збери усіх юдеїв, що в Сузах, і постіться заради мене, і не їжте, і не пийте три дні, ні вдень, ані вночі, і я зі служанками своїми буду також поститися, а потім піду до царя, хоч це супроти закону, і, якщо доведеться загинути, то загину.16 Іди збери юдеїв, що в Сусах, і постіть за мене, і не їжте, ані не пийте три дні день і ніч, і я ж і мої служниці поститимемо і тоді ввійдемо до царя поза законом, хоча і якби мені згинути.16 Пійди, збери всїх Юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постьте ради мене, і не їжте й не пийте три днї нї вдень, нї вночі, та й я з моїми служницями так само постити му, а потім пійду до царя, хоч се проти закону; й коли загинути - загину.
17 І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.17 І пішов Мордехай, і вчинив, як наказала йому Естер.17 І пішовши, Мардохей зробив те, що йому Естера заповіла. І він помолився до Господа, згадуючи всі господні діла, і сказав: 17 І пійшов Мардохей і зробив, як звелїла йому Естер.