1 Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?1 Чи відаєш ти час, коли народжують дикі кози на скелях, і чи бачив ти, як лань стає породіллю?1 «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? Чи спостеріг пологи ланей?1 Чи ти взнав час народження диких кіз на камені, а підстеріг болі оленів?1 Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
2 Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,2 Чи можеш ти вирахувати місяці вагітности їхньої? І чи відаєш про час їхнього окоту?2 Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? Чи знаєш час, коли вони родять?2 Чи ти почислив їхні повні місяці до народження, а розвязав їхні болі?2 Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
3 коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?3 Вони злягаються, приводять діток своїх, викидаючи свій послід.3 Вони злягають, приводять своїх діток і пускають плід свій.3 Чи ти вигодував їхніх дітей без страху? Чи ти відпустиш їхні болі?3 Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.4 Діти їхні набираються сили, зростають у полі, а потім відходять і не повертаються до них.4 Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, відходять і не повертаються вже більше.4 Відійдуть їхні діти, розмножаться в нащадках, вийдуть і не повернуться до них.4 Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
5 Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,5 Хто випустив дикого віслюка на волю, і хто розв'язав пута онагрові,5 Хто пустив дикого осла на волю? Хто розв'язав пута онагра,5 Хто ж є той, що свобідним пустив дикого осла, а хто розвязав його кайдани?5 Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?6 Котрому степ Я вибрав оселею і солончаки – житлом?6 якому я призначив степ на житло, солонці на перебування?6 Я поклав йому життя в пустині і його поселення - соляні місця.6 Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
7 Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.7 Він насміхається з міської велелюдности і не чує крику погонича.7 Він кпить з гармидеру у місті, крик погонича не чує.7 Висміваючи численний нарід міста, а не чуючи оскаржень податківця,7 Сьміх - йому товпи міські, й не чує крику погонича,
8 Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.8 У горах відшукує собі поживи і шукає всілякого зела.8 Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, вишукуючи всяку зелень.8 він оглядає гори - своє пасовисько і шукає за всякою зеленню.8 По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
9 Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?9 Чи захоче служити тобі одноріг і чи переночує біля твоїх ясел?9 Чи схоче служити тобі буйвол? Чи заночує він при яслах у тебе?9 Чи тобі забажає служити однорог чи (захоче) лягти при твоїх яслах?9 А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
10 Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?10 Чи можеш мотузом прив'язати однорога до борозни, і чи буде він боронувати за тобою поле?10 Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок? Чи боронуватиме він за тобою ниву?10 Чи ти привяжеш пасами його ярмо, чи він протягне тобі борозди в рівнині?10 Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?11 Чи покладеш на нього надію, тому що в нього велика сила, і чи доручиш йому роботу свою?11 Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, і лишиш на нього твою працю?11 Ти ж на нього поклав надію, томущо його сила велика, а чи доручиш йому твої діла?11 Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
12 Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?12 Чи повіриш йому, що він насіння твоє поверне і складе на току твоєму?12 Чи будеш певний, що він назад прийде і завезе зерно на тік твій?12 Чи віриш, що він тобі віддасть насіння, внесе тобі до току?12 Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
13 Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?13 Чи ти дав гарні крила павичеві і пір'я та пух страусові?13 Крило у струся красне, пір'я й пух у нього гарні?13 Крило миле в нееласа, якщо зачне асіда і пташенят.13 Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
14 Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,14 Він залишає яйця свої на землі, і на піску зігріває їх,14 Коли кладе на землі свої яйця і на піску їх вигріває,14 Бо оставить на землі свої яйця і на землі зігріває14 Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.15 І забуває, що нога може роздушити їх, і польовий звір може розтоптати їх.15 він забуває, що нога їх може роздушити, що дикий звір їх може розтоптати.15 і він забув, що нога розкине і звірі поля потопчуть.15 Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
16 Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,16 Він жорстокий з дітьми своїми, наче не зі своїми, і не відає остраху, що праця його буде марною;16 До власних дітей він жорстокий, мов би вони не його були; йому байдуже, що праця його марна.16 Ствердла вона до своїх дітей наче (вони) не її, на дармо потрудилася без страху.16 До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.17 Тому що Бог не дав йому мудрости і не наділив його глуздом.17 Бо Бог позбавив його глузду, не наділив його розумом.17 Бо задержав Бог від неї мудрість і не вимірив їй розуму.17 Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!18 А коли підніметься на верховину, то насміхається з коня і вершника його.18 Але скоро здійметься, махнувши крильми, з коня й комонного сміється!18 В часі піднесеться на висоту, висміє коня і його вершника.18 (Тільки втїкаючи) коли підніме крила, - сьміх йому кінь і їздець його.
19 Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?19 Чи ти дав коневі силу і одягнув шию його у гриву?19 Хіба то ти даєш коневі силу? Вдягаєш гривою його шию?19 Чи ти дав коневі силу, зодягнув йому на шию страх?19 Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!20 Чи можеш ти налякати його, мов сарану? Хропіння ніздрів його – жах!20 Силуєш його, неначе сарану, стрибати? Його величне іржання жах наводить.20 Дав же йому озброєння, а славу зі сміливістю його грудям?20 Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
21 Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,21 Б'є ногою землю і захоплюється силою; і йде супроти зброї.21 Він риє копитами землю й силою радіє, кидається назустріч зброї.21 Копаючи герцює в рівнині, виходить на долину зі силою.21 Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
22 сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,22 Він сміється з небезпеки, і не лякається, і не відвертається од меча.22 Він зо страху сміється, нічого не боїться, перед мечем не відступає.22 Зустрічним стрілам сміється і не відвернеться від заліза: 22 З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
23 хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!23 Сагайдак звучить над ним, виблискує спис і ратище.23 Над ним гуркоче сагайдак, вогненний спис і ратище.23 Проти нього грає лук і меч,23 Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
24 Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.24 У пориві і шаленстві він ковтає землю і не може встояти при звукові сурми.24 В тріпотливому запалі він мов глитає землю, не може встоятись коли сурма засурмить.24 і гнівом знищить землю і не повірить, доки труба не дасть знаку.24 Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
25 При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.25 При голосі сурми він кричить: І-га-га! І здалеку чує битву, гучні голоси вождів і вигуки.25 Щоразу, як засурмить, він іга-га! - каже, здалека чує битву, грімкий голос старшин і військовії кличі.25 А як труба дає знак говорить: Добре, здалека занюхує бій з поскаком і іржанням.25 Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
26 Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?26 Чи твоєю мудрістю яструб літає і завертає крила свої на південь?26 Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, на південь простягає крила?26 Чи з твого вміння повстав яструб, простягнувши крила, непорушно дивлячись на південь?26 Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
27 Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?27 Чи за твоїм словом злітає орел і влаштовує на верховині гніздо своє?27 Чи на твій наказ орел летить угору, гніздо собі на висоті звиває?27 Чи на твій приказ орел підноситься вгору, а ґриф мешкає, сидячи на своїм гнізді,27 Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
28 На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,28 Він замешкує на скелі і ночує на чолопку узгірків та на місцях неприступних.28 Живе на скелі і ночує, на верхах зубчастих та на твердинях.28 на краю скелі і сховано?28 Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
29 ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,29 Звідти визорює собі поживу: очі його бачать далеко.29 Звідти чигає він на здобич, очі його бачать далеко.29 Будучи там він шукає їжі, його очі здалека бачать.29 Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.30 Пташенята його п'ють кров, і де труп, там і він.30 Його орлята кров смокчуть: де труп - і він там!»30 А його пташенята копирзаються в крові, зразу знаходять те місце, де лиш будуть трупи.30 Орлята його пють кров, і де труп, там і він.