1 Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток!1 Була на мені рука Господня, і Господь вивів мене духом, і поставив мене серед поля, і воно було повнісіньке кістками, –1 Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі й поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей.1 І на мені була господня рука, і Господь вивів мене в дусі і поставив мене посеред рівнини, і вона була повна людських костей.1 Спочила ж на менї рука Господня, й вивів мене Господь в дусї та й з'упинив мене посеред поля, і було там повно кістяків.
2 І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!2 І обвів мене довкола біля них, і ось, вельми багато їх на поверхні поля, і всі вони вельми сухі.2 Обвів він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі.2 І Він обвів мене довкола них довкруги, навколо, і ось дуже багато на лиці рівнини, дуже сухі.2 І обвів мене навкруги, й оце лежало їх дуже багато по полі, а всї були дуже сухі.
3 І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш!3 І сказав мені: Сину людський! Чи оживуть оці кістки? Я сказав: Господе Боже! Ти відаєш про це.3 І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, ти знаєш.»3 І Він сказав до мене: Людський сину, чи ці кості оживуть? І я сказав: Господи, Ти це знаєш.3 І промовив до мене: Сину чоловічий! чи сї костї ожиють? А я відказав: Господи Боже, ти один знаєш се.
4 І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!4 І сказав мені: Сину людський! Повідай пророцтво на ці кістки і скажи їм: Кості сухі! Слухайте слово Господнє!4 Тоді сказав до мене: «Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє!4 І Він сказав до мене: Пророкуй над цими кістьми і скажеш їм: Сухі кості, послухайте господне слово.4 І промовив до мене: Вискажи пророцтво про сї кістяки й скажи їм: Ви, кістяки сухі, вислухайте слово Господнє!
5 Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете!5 Так говорить Господь Бог кісткам оцим: Ось, Я введу у вас духа, – і оживете,5 Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось я введу в вас дух, і ви знов оживете.5 Так говорить Господь до цих костей: Ось Я на вас наношу дух життя5 Та к говорить Господь Бог до сих костей: Ось, я вдихну в вас духа, щоб ви поробились ізнов живими.
6 І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь!6 І обкладу вас жилами і виросте на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас духа, – і оживете, і спізнаєте, що Я – Господь.6 Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що я - Господь.»6 і дам на вас сухожилля і наведу на вас мясо і розтягну на вас скіру і дам у вас мій дух, і житимете. І впізнаєте, що Я Господь.6 І обложу вас жилами й поростете тїлом і покрию вас скірою, й повдихаю дух у вас, і станете живими, та й зрозумієте, що я - Господь.
7 І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.7 Я повідав пророцтво, як наказано мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось порухи, і почали наближатися кістки, кістка з кісткою своєю.7 Я прорік, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись.7 І я пророкував так як мені заповіджено. І сталося, що коли я пророкував і ось трясіння, і прийшли кості кожна до своєї відповідної.7 Я виповів пророцтво, як менї заповіджено; й ось, як я ще пророкував, постав шелест, і почали кістки рухатись і кістка до кістки приставати.
8 І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.8 І бачив я: І ось, жили були на них, і з'явилося тіло, і шкіра покрила його зверху, а духа не було в них.8 Глянув я - як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу.8 І я побачив і ось на них росло сухожилля і тіло, і на верху на них виходила скіра, і в них не було духа.8 І постеріг я, аж ось на них жили, й поросли вони тїлом, а зверхи покрила їх кожа, тілько не було ще дихання в них.
9 І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть!9 Тоді сказав Він мені: Повідай пророцтво духові; повідай пророцтво, сину людський, і скажи духові: Так говорить Господь бог: Від чотирьох вітрів прийди, дух, і дихни на оцих убитих, і вони оживуть.9 І він сказав до мене: «Проречи до духу, проречи, сину чоловічий, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили.»9 І Він сказав до мене: Пророкуй, про духа, пророкуй, людський сину, і скажи духові: Так говорить Господь: Прийди з чотирьох вітрів і вдихни в цих мерців, і хай живуть.9 Тодї сказав він менї: Вискажи пророцтво духові, вискажи пророцтво, сину чоловічий, та й промов до духа: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди, духу, та й подихни на сї повбивані, а вони ожиють.
10 І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!...10 І я повідав пророцтво, як Він звелів мені, і увійшов до них дух, – і вони ожили, і звелися на ноги свої – вельми, вельми значне військо.10 І я прорік, як він заповів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги - сила-силенна люду.10 І я пророкував так як мені заповіджено. І в них ввійшов дух, і вони ожили і стали на їхні ноги, дуже великий збір.10 Я виповів пророцтво, як він заповів менї, аж ось, повходив у них дух, і вони ожили та повставали на ноги - дуже, дуже багато люда.
11 І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!11 І сказав Він мені: Сину людський! Кістки оці – увесь дім Ізраїля. Ось, вони кажуть: Висохли кості наші, і загинула надія наша: бо ми відірвані од коріння.11 Тоді він сказав до мене: «Сину чоловічий! Оті кості - це все дім Ізраїля. Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам!11 І Господь заговорив до мене, кажучи: Людський сину, ці кості це ввесь дім Ізраїля, і вони кажуть: Сухими стали наші кості, згинула наша надія, ми пропали.11 І сказав він до мене: Сину чоловічий! Отті костї - се все дом Ізраїля. Вони мовляють: Костї наші висхли, надїя наша зникла; ми бо відорвані від кореня.
12 Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!12 Тому повідай пророцтво і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народе Мій, з гробів ваших, і заведу вас на землю Ізраїлеву.12 Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю.12 Через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Ось Я відкриваю ваші гробниці і виводжу вас з ваших гробниць і введу вас в землю Ізраїля,12 Тим же то вискажи пророцтво й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я поодчиняю гроби ваші, й виведу вас, мій народе, з гробів ваших, та й заведу вас у землю Ізрайлеву.
13 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!13 І спізнаєте, що Я – Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народе Мій, з гробів ваших,13 І зрозумієте, що я - Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, мій народе, з гробів ваших,13 і впізнаєте, що Я Господь, коли Я відкрию ваші гробниці щоб Мені вивести мій нарід з гробниць.13 І зрозумієте, що я - Господь, як повідчиняю ваші гроби й повиводжу вас, мій народе, з гробів ваших,
14 І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!14 І вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поселю вас на землі вашій, – і спізнаєте, що Я – Господь, сказав це, – і вчинив, говорить Господь.14 і дам вам дух мій, і ви знову оживете, і я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що я - Господь; я сказав і зроблю це» - слово Господнє.14 І дам у вас мій дух, і житимете, і поставлю вас у вашій землі, і пізнаєте, що Я Господь сказав і зроблю, говорить Господь.14 І дам вам духа мого, й ви знов ожиєте, й розміщу вас по землї вашій, а тодї взнаєте, що я, Господь, сказав се - й справдив, говорить Господь.
15 І було мені слово Господнє таке:15 І було до мене слово Господнє: 15 Надійшло до мене таке слово Господнє: 15 І до мене було господнє слово, що казало: 15 І надійшло до мене слово Господнє:
16 А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: Юді та синам Ізраїля, його друзям. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його.16 А ти, сину людський, візьми собі одне берло і напиши на ньому: Юді і синам Ізраїлевим, що є в спільноті з ним; і ще візьми берло і напиши на ньому: Йосипові; це – берло Єфрема і всього дому Ізраїлевого, що з ним у спільноті.16 «Ти ж, сину чоловічий, візьми одну палицю й напиши на ній: Юді та синам Ізраїля, що з ним у союзі. Потім візьми другу палицю й напиши на ній: Йосифові й усьому дому Ізраїля, що з ним у союзі.16 Людський сину, візьми собі палицю і запиши на ній Юду і синів Ізраїля, тих, що пристають до нього. І візьми собі другу палицю і на ній запишеш Йосифа, палиця Ефраїма і всіх синів Ізраїля, що пристали до нього.16 Сину чоловічий! возьми одну палицю та й напиши на їй: Юдї й з'єднаним із ним синам Ізрайлевим; та й возьми ще другу палицю, та й напиши на їй: Йосифові - а се палиця Ефраїмова й всего з'єднаного з ним дому Ізрайлевого.
17 І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, і вони стануть за одне в твоїй руці!17 І склади їх у себе один з одним, в один жезл, щоб вони в руці твоїй стали одним.17 Пристав одну до одної, щоб вони стали однією палицею, щоб вони в твоїй руці були одне.17 І злучиш їх разом до себе в одну палицю, щоб їх звязати, і будуть в твоїй руці.17 І склади їх одну з другою в одну палицю, щоб вони в руцї твоїй були одно.
18 І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?18 І коли запитають у тебе сини народу твого: Чи не повідаєш нам, що це в тебе?18 І як питатимуть тебе твої земляки: Чи не з'ясуєш нам, що це має значити? -18 І буде, що коли скажуть до тебе сини твого народу: Чи не сповістиш нам, що це для тебе?18 І як питати муть у тебе земляки твої: Чи не з'ясуєш нам, що се має значити?
19 то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, і стануть вони одним у Моїй руці!19 Тоді скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я візьму берло Йосипове, котре в руці Єфрема і в спільноті з ним колін Ізраїлевих, і долучу їх до нього, до берла Юдиного, і вчиню їх одним берлом, і будуть одне у руці Моїй.19 то ти скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я візьму палицю Йосифа, що в руці Ефраїма й колін Ізраїля, що з ним у союзі, і прикладу їх до палиці Юди і зроблю їх однією палицею: вони будуть у моїй руці одне.19 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось Я візьму племя Йосифа, що в руці Ефраїма і племена Ізраїля, що прилягають до нього і дам їх в племя Юди, і будуть однією палицею в руці Юди,19 То скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я возьму жезло Йосифове, що в руцї Ефраїмовій й з'єдинених із ним поколїнь Ізраїлських, та й притулю його до жезла Юдиного, й зроблю їх одним жезлом в руцї в Юди.
20 І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.20 А коли обидва берла, на котрих ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їхніми,20 Так палиці, на яких напишеш, будуть у твоїй руці перед очима в них.20 і будуть палиці, на яких ти написав на них, в твоїй руці перед ними,20 Коли ж обидві палицї, що на них понаписуєш, будуть у твоїй руцї перед очима в них,
21 І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.21 То скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я візьму синів Ізраїля з-поміж народів, між котрими вони живуть, і зберу їх звідусіль, і приведу їх на землю їхню.21 Тоді їм скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось я заберу синів Ізраїля з-поміж народів, між якими розійшлись, і позбираю їх звідусіль, і приведу їх у їхню землю.21 і скажеш їм: Так говорить Господь: Ось я беру ввесь дім Ізраїля з посеред народів, куди вони ввійшли туди, і зберу їх з усіх, що довкруги них, і введу їх до землі Ізраїля.21 Тодї промов до них: Так говорить Господь Бог: Ось, я заберу синів Ізрайлевих зпроміж народів, де вони находяться, й позбіраю їх звідусїль та й приведу їх у їх землю.
22 І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.22 На цій землі, на горах Ізраїля Я вчиню їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх їх, і не будуть уже двома народами, і вже не будуть надалі ділитися на двоє царств.22 Я зроблю з них один народ на моїй землі, на горах ізраїльських, і один цар буде над усіма ними царювати; вони не будуть більше двома народами, і не будуть більш розділені на два царства.22 І дам їх в один нарід в моїй землі і в горах Ізраїля, і в них буде один володар, і більше не будуть двома народами, ані більше не розділяться на два царства,22 А в тій землї, на горах Ізраїля, з'єдиню їх ув один нарід, та й один царь буде над ними всїма, й не будуть вони вже двома народами та й не будуть дїлитись на два царства.
23 І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!23 І не будуть уже опоганювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми, і визволю їх з усіх місцин замешкання їхнього, де вони грішили, і очищу їх, – і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.23 Вони не будуть більш себе сквернити бовванами своїми, гидотами своїми, і всіма гріхами своїми. Я їх вирятую від усіх їхніх відступств, якими вони грішили, і очищу їх і вони будуть моїм народом, а я - їхнім Богом.23 щоб більше не опоганилися своїми ідолами. І Я визволю їх від всіх їхніх беззаконь, які згрішили в них, і очищу їх, і будуть Мені народом, і Я Господь буду їм за Бога.23 І не будуть уже поганити себе ідолами своїми й гидотами своїми й усякими неправедностями своїми; й відверну їх від усїх місць у їх пробутках, де вони грішили, й очищу їх, і будуть вони моїм людом, а я - їх Богом.
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.24 А служник Мій Давид буде Царем над ними і пастирем усіх їх, і вони будуть ходити у заповідях Моїх і приписи Мої будуть пильнувати і виконувати їх.24 Слуга мій Давид буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях моїх будуть ходити, і мої установи будуть берегти й їх виконувати.24 І мій раб Давид володар посеред них, і буде для всіх один пастир. Бо вони ходитимуть в моїх приписах і зберігатимуть мої суди і їх чинитимуть.24 І буде слуга мій Давид царем над ними, й пастирем усїх їх, і ходити муть вони в заповідях моїх, та й будуть певнити постанови мої і їх виповняти.
25 І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!25 І будуть жити на землі, котру Я дав служникові Моєму Якові, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і служник Мій Давид буде князем у них вічно.25 Вони житимуть у країні, що я дав слузі моєму Яковові, де жили їхні батьки, там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга мій Давид буде князем над ними повіки.25 І поселяться на їхній землі, яку Я дав моєму рабові Якову, де там поселилися були їхні батьки. І вони поселяться на ній, і Давид мій раб буде їхнім володарем на віки.25 І жити муть вони в землї, що я надїлив слузї мойму Яковові, де жили їх батьки; там будуть жити вони й дїти їх та дїти дїтей їх по віки; а слуга мій Давид буде князем над ними по віки.
26 І складу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!26 І складу з ними заповіта миру, заповіт вічний буде з ними. І дам раду їм, і примножу їх і поставлю серед них святиню Мою навіки.26 Я зроблю з ними союз миру; це буде союз вічний з ними. Я їх намножу й поставлю мою святиню серед них навіки.26 І Я заповім їм завіт миру, з ними буде вічний завіт. І Я поставлю посеред них на віки мої святощі.26 І зложу з ними завіт мира, - се буде завіт вічний з ними. І впорядкую їх і намножу їх та й поставлю сьвятиню мою серед них по всї вічні віки.
27 І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.27 І буде в них житло Моє, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.27 Житло моє буде посеред них, і буду я їхнім Богом, а вони будуть моїм народом.27 І моє поселення буде в них, і Я буду їм Богом, і вони будуть моїм народом.27 І буде пробуток мій посеред них, і буду я їх Богом, а вони будуть моїм народом.
28 І пізнають ці народи, що Я Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!28 І спізнають народи, що Я – Господь, Котрий освячує Ізраїля, коли святиня Моя буде серед них повіки.28 І взнають народи, що я, Господь, освячую Ізраїля, як моя святиня буде серед них повіки.»28 І народи впізнають, що Я Господь, що освячує їх, коли мої святощі будуть посеред них на віки.28 І взнають невірні, що я - Господь, осьвячуючий Ізраїля, як буде сьвятиня моя серед них по віки.