1 Диригентові хору. Служника Господнього Давида.1 Давида. Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.1 На кінець. Господнього раба Давида.1 Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
2 візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!2 Безчестя лиходія говорить у серці моєму: Немає страху Божого перед очима його.2 Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!2 Законопереступний говорить в собі, щоб грішити, немає божого страху перед його очима.2 Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!3 Бо він лестить собі в очах, наче беззаконня своє шукає, щоб зненавидіти його.3 Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!3 Томущо він хитро повівся з ним, щоб шукати його беззаконня і зненавидіти.3 Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
4 Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.4 Слава уст його – неправда і лукавство; не хоче він набиратися мудрости, щоб учиняти добро.4 Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.4 Слова його уст беззаконня і обмана, він не забажав зрозуміти, щоб робити добро.4 Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
5 Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;5 На ложі своєму задумує лихе, стає на шлях, який недобрий, і не ненавидить зло.5 Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.5 Він задумував беззаконня на свому ліжку, став на всяку не добру дорогу, а злобою не знехтував.5 Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
6 нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,6 Господе! Милість Твоя до небес, вірність Твоя сягає хмарин.6 Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.6 Господи, твоє милосердя в небі, і твоя правда до хмар.6 Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
7 бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!7 Праведність Твоя, мов гори Божі, і суди Твої – безодня велика! Людей і худобу охороняєш Ти, Господе!7 Бо без причини тайно нап'яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.7 Твоя праведність наче Божа гора, твої суди - велика безодня. Господи, Ти спасаєш людей і скотину.7 Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
8 Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!8 Яка неоцінима милість Твоя, Боже! Тому сини людські у тіні крил Твоїх мають захист.8 Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап'яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.8 Як Ти помножив твоє милосердя, Боже. А людські сини надіються на захоронок твоїх крил.8 Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, - і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!9 Насичуються від щедрости дому Твого, і з потоків солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.9 Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.9 Очманіють від обильності твого дому, і Ти їх напоїш потоком твоєї їжі.9 А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.10 Бо у Тобі джерело життя; у світлі Твоєму ми бачимо світло.10 Уся моя істота скаже: “Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.10 Бо в Тебе джерело життя, в твоїм світлі побачимо світло.10 Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,11 Учини тривалою милість Твою до тих, що знають Тебе, і правду Твою до людей, правих у серці.11 Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.11 Додай твоє милосердя тим, що тебе знають, і твою праведність тим, що праведні серцем.11 Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!12 Нехай же не підступить до мене нога гордині, і рука грішника нехай не прожене мене.12 Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.12 Хай до мене не прийде нога гордощів, і рука грішних хай не зрушить мене.12 Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...13 Там упали ті, що чинять беззаконня, повалено їх, і не зможуть підвестися.13 Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.13 Там впали ті, що чинять беззаконня, викинені були і не можуть встати.13 А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...14 Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір'ю, засмучений хилився.14 Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,15 І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.15 Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...16 Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.16 Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!17 Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят - мою єдину.17 Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!18 Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.18 Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,19 Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.19 Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,20 Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.20 Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!21 І на мене роззявляють рот свій, кажуть: “Ага! Ага! Бачили очі наші!”21 І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!22 Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!22 Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,23 Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!23 Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,24 Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,24 Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...25 нехай не думають у своїм серці: “Ага! Ми досягли свого!” Нехай не кажуть: “Ми його заїли!”25 Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!26 Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.26 Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!27 Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: “Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.”27 Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!28 Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.28 І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.