1 І говорив Елігу та й сказав: | 1 І продовжував Елігу, і сказав: | 1 Елігу почав говорити далі й мовив: | 1 Взявши ж Еліус говорить: | 1 І вів Еліуй далїй свою річ і говорив: |
2 Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу? | 2 Чи вважаєш ти справедливим, що сказав: Я праведний перед Богом? | 2 «Невже оце тобі здається справедливим, а ще й казав ти: ,Я праведний перед Богом`. | 2 Що це вважав ти на суді? Ти хто є, що ти сказав: Я є праведний перед Господом? | 2 Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог? |
3 Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха? | 3 Бо ти сказав: Яка перевага для мене? І яку вигоду матиму, якщо буду очищений від гріхів моїх? | 3 Коли ж казатимеш: „Що тобі до того, і що я чиню тобі, коли грішу?` - | 3 Чи скажеш: Що вчиню, згрішивши? | 3 Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив? |
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм. | 4 Я відповім тобі і твоїм друзям з тобою: | 4 то я дам відповідь тобі і друзям твоїм з тобою. | 4 Я дам відповідь тобі і трьом друзям. | 4 Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою: |
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе. | 5 Поглянь на небо і дивися; поглянь на хмарини, – вони вищі від тебе. | 5 Глянь лиш на небо й подивися! Зирни на хмари, вони вищі від тебе! | 5 Поглянь на небо і подивися, поглянь же на хмари, як вони високо від тебе. | 5 Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмари, що над тобою. |
6 Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому? | 6 Якщо ти грішиш, що ти учиняєш Йому? Якщо злочини твої множаться, що завдаєш ти Йому? | 6 Коли грішиш, то що йому заподієш? Коли провин твоїх багато, що йому скоїш? | 6 Якщо ти згрішив, що вчиниш? Якщо ж і багато беззаконня ти вчинив, що можеш зробити? | 6 Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому? |
7 Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки? | 7 Якщо ти будеш праведний, чим віддячиш Йому? Або що Він дістає від руки твоєї? | 7 Коли ти праведний, то що даєш йому? Або що він бере з руки у тебе? | 7 А томущо, отже, ти праведний, що йому даси? Чи що візьметься з твоєї руки? | 7 Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме? |
8 Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!... | 8 Нечестя твоє ставиться до людини, як ти, і праведність твоя до сина людського. | 8 Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна. | 8 Твоя безбожність чоловікові подібному до тебе, і твоя праведність людському синові. | 8 Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому. |
9 Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох... | 9 Від безлічі гнобителів стогнуть пригноблені і від руки сильних волають. | 9 Від превеликого утиску кричать люди і лементують від насильства можних. | 9 Закричать ті, що переслідувані багатьма, закличуть від рамен багатьох. | 9 Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рукою можних; |
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи, | 10 Але ніхто не каже: Де Бог, Творець твій, Котрий дає пісні вночі, | 10 Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, що вночі дає пісні? | 10 І він не сказав: Де є Бог, що мене створив, що настановляє нічні сторожі, | 10 Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують? |
11 що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими? | 11 Котрий навчає нас більше, аніж звірів земних, і напучує нас краще, аніж птахів небесних? | 11 Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює.` | 11 що відділює мене від чотироногих землі, від птахів неба? | 11 Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє? |
12 Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає. | 12 Там вони волають, і Він не відповідає їм з причини гордощів недобрих людей. | 12 Хоч і кричать там, він не відповідає з-за гордині злочинців. | 12 Там закричать, і (ніхто) не почує, і від зарозумілості поганих. | 12 Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей. |
13 Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її. | 13 Але неправда, що Бог не чує, і Вседержитель не бачить цього. | 13 До справжньої бо марноти Бог не прислухається, Всесильний на те не зважає. | 13 Бо Господь не бажає бачити погане. Бо Він Вседержитель, Він бачить | 13 Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те. |
14 Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його! | 14 Хоч ти й сказав, що ти не бачиш Його, але суд перед Ним, – і чекай на нього. | 14 Тим менше, коли ото ти кажеш, що ти його не сприймаєш! Суд готовий перед його обличчям, він жде й на тебе! | 14 тих, що довершують беззаконня і Він мене спасе. Судися ж перед Ним, чи можеш його хвалити так, як є. | 14 Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, - жди його. |
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту, | 15 Проте нині, тому що гнів Його не навідався до нього, і він не спізнав його у всій суворости. | 15 От і тепер, коли гнів його не став карою, і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, - | 15 І тепер, немає того хто провіряє його гнів, і він не пізнав дуже великий переступ. | 15 Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його, |
16 то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання... | 16 Тому Йов і розтулив легковажно уста свої і безтямно множить слова. | 16 то всетаки Іов даремно уста розтуляє і в невіданні слова множить.» | 16 І Йов безглуздо відкриває свої уста, в незнанні чинить слова тяжкими. | 16 Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами. |