1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.1 Діна, донька Ліїна, котру вона породила Якові, вийшла подивитися на дочок тієї землі.1 Раз вийшла Діна, дочка Лії, що її породила вона Яковові, подивитися на дочок країни.1 Вийшла же Діна дочка Лії, яку породила Якову, познайомитися з місцевими дочками.1 Вийшла ж Дина, дочка Леїна, що вродила Яковові, спізнатись із дочками тієї країни.
2 І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.2 І побачив її Сихем, син Гамора хіввеянина, князя тієї землі, і взяв її, і переспав з нею, і згвалтував її.2 Побачив її Сихем, син Хамора хіввія, князя того краю, вхопив її, ліг з нею й знасилував її.2 І побачив її Сихем син Еммора Хоррей володар землі, і взявши її, спав з нею, і упокорив її.2 І побачив її Сихем, син Геммора, Евеяненка, князя тієї країни, та й взяв її, і лїг із нею, і насилував.
3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.3 І прихилилася душа його до Діни, доньки Якова, і він полюбив дівчину, і говорив до серця її.3 І серце його прив'язалося до Діни, дочки Якова, і він покохав дівчину та й утішав її.3 І пристав до душі Діни дочки Якова, і полюбив дівицю, і говорив її за задумами дівиці.3 І прихилилась душа його до Дини, дочки Якова, і влюбив дївицю, й промовляв до неї прихильно.
4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!4 І сказав Сихем Гаморові, батькові своєму, кажучи: Візьми мені цю дівчину за дружину.4 Каже Сихем до Хамора, свого батька: `візьми мені це дівча за жінку.`4 Сказав же Сихем до Еммора свого батька кажучи: Візьми мені цю дівчину за жінку.4 Каже ж Сихем до Геммора, батька свого, говорючи: Возьми менї дївицю сю за жену.
5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.5 Яків чув, що [син Гаморів] збезчестив Діну, доньку його; та оскільки сини його були зі скотиною у полі, то Яків мовчав, аж доки не прийшли вони.5 Довідавсь Яків, що Сихем збезчестив Діну, його дочку, однак, через те що сини його були з худобою в полі, він мовчав, поки вони не повернулись.5 Яків же почув, що син Еммора збещестив його дочку Діну, сини ж його були з його скотом на рівнині, промовчав же Яків, доки вони не прийшли.5 Яков же чув, що збезчестив Гемморенко Дину дочку його, сини ж його та були з його скотиною в полї, і мовчав Яков аж покіль прийшли вони.
6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.6 І вийшов Гамор, батько Сихемів, до Якова, поговорити з ним.6 Хамор, батько Сихема, прийшов до Якова поговорити з ним.6 Пішов же Еммор батько Сихема до Якова, щоб говорити до нього.6 Вийшов же Геммор, отець Сихемів до Якова на поговорку з ним.
7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.7 А сини Якова прийшли з поля, і коли почули, то посмутніли мужі ті, і запалали гнівом, тому що ганьбу вчинив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова; а це заборонялося чинити.7 Тим часом надійшли Яковові сини з поля. Коли зачули, що сталося, досада пойняла їх і запалали вони великим гнівом, що Сихем заподіяв безчестя супроти Ізраїля, лігши з дочкою Якова, а того ж не можна чинити.7 Сини ж Якова прийшли з рівнини. Як же почули, мужі засмутилися, і дуже болісним їм було, бо безумство зробив в Ізраїлі з дочкою Якова, і так не буде.7 Сини ж Яковові поприходили з поля, і, почувши про се, досадували вони і були в великому жалю, що він зробив безум ув Ізраїлї, лїгши з дочкою Якововою, чого не годилось чинити аж надто.
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!8 Гамор почав говорити їм і сказав: Сихем, син мій, прихилився душею до вашої дочки; прошу, віддайте її за дружину йому.8 Хамор став говорити з ним, кажучи: `Сихем - мій син, серце ж його закохалося в вашу дочку. Віддайте, будь ласка, її йому за жінку.8 І сказав їм Еммор, кажучи: Мій син Сихем вибрав душі вашу дочку. Дайте її йому за жінку.8 І розмовляв із ними Геммор говорючи: Сихемові, синові мойму, поривало душу до вашої дочки. Оддайте ж її за жену йому.
9 І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.9 Породичайтеся з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі.9 Та й своячтесь з нами: дочок ваших віддавайте нам і беріть собі наших.9 Посватайтеся з нами; ваші дочки дайте нам і наших дочок беріть вашим синам.9 І своячтесь із нами; дочок своїх давайте нам, а дочок наших беріте собі.
10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.10 І живіть з нами; земля ця перед вами, живіть і працюйте на ній, і придбайте її у власність.10 Тоді ви житимете з нами. Бо країна перед вами (відкрита): осідайте, промишляйте, набувайте майна в ній.`10 І жийте в нас, і ось земля широка перед вами. Поселіться і придбайте на ній і обробляйте її.10 І сїдайте осадами з нами, і наша країна буде перед вами. Сїдайте осадами й торгуйте і здобувайтесь на добро в їй.
11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.11 А Сихем сказав батькові її і братам її: Мені б лише знайти приязнь в очах ваших, я дам, чого не забажаєте від мене.11 А Сихем каже до її батька та братів: `Якби ж то я знайшов ласку в очах ваших! Я дам, що забажаєте від мене.11 Сихем же сказав її батькові і її братам: Хай знайду я ласку перед вами, і що лиш скажете, дамо.11 Каже ж ото Сихем до батька й до братів її: Дайте менї знайти ласку в очах ваших, і що ви скажете менї, дам.
12 Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!12 Призначайте найбільше віно і подарунки; я дам, чого забажаєте від мене: Тільки віддайте мені дівчину за дружину.12 Накладіть на мене хоч яку високу ціну (посагу) і дарунки, - дам скільки скажете мені, тільки дайте мені дівча за жінку.`12 Розможіть віно дуже і дам, як лиш скажете мені, і дайте мені цю дівчину за жінку.12 Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скільки скажете менї, аби оддали дївицю заміж.
13 І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.13 І відповідали сини Якова Сихемові і Гаморові, батькові його, з лукавством; а говорили так через те, що він зганьбив Діну, сестру їхню.13 Сини ж Якова відповіли Сихемові й Хаморові, його батькові, говоривши нещиро, - він бо збезчестив Діну, їхню сестру.13 Відповіли ж сини Якова з обманою Сихемові і його батькові Емморові, і заговорили до них, томущо обезчестив їх сестру Діну,13 Відказали ж сини Яковові Сихемові та Гемморові, батькові його, зрадливо; а мовляли так тим, що він осоромив Дину, сестру їх.
14 І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.14 І сказали їм: Не можемо цього вчинити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, бо це зганьбило б нас.14 Сказали вони до них: `Не можна нам зробити того - віддати сестру нашу необрізаному; це для нас ганьба.14 і сказали їм Симеон і Леві брати Діни сини Лії: Не зможемо вчинити цього слова, дати нашу сестру чоловікові, який має кінцеву скіру. Бо це для нас гидота.14 От і кажуть їм: Неможлива се річ оддати сестру нашу такому, що необрізаний; се ж бо докір нам був би;
15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.15 Тільки за такої умови ми погодимося з вами, якщо ви будете, як ми, щоб у вас також уся чоловіча стать була обрізана.15 Ми лиш тоді пристанемо на ваше, коли ви будете, як ми: обріжете в себе всіх чоловічої статі.15 Тоді уподібнимося до вас і поселимося у вас, якщо станете і ви як ми, коли обріжете кожного з вас, що є чоловічого роду,15 Тілько тодї поєднаємось і осядемось із вами, коли будете такі, як ми, і обріжете ввесь музький пол.
16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.16 І будемо віддавати за вас дочок наших, і будемо брати за себе ваших дочок, і житимемо з вами, і станемо одним народом.16 Тоді будемо видавати за вас наших дочок, а брати собі ваших дочок, і житимемо з вами та й станемо одним народом.16 і дамо наших дочок вам і візьмемо ваших дочок собі за жінок, і замешкаємо серед вас, і будемо як один нарід.16 І оддавати мемо наші дочки вам, і брати мемо ваших дочок собі, і седіти мем осадами з вами, і зробимось одним народом.
17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.17 А якщо не дослухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо доньку нашу, і підемо геть.17 Коли ж ви не послухаєте нас і не обріжетеся, то ми заберемо нашу дочку й підемо геть.`17 Коли ж не вислухаєте нас, щоб обрізатися, взявши наших дочок, відійдемо.17 Коли ж не послухаєте нас, тодї візьмемо дочку нашу та й пійдемо собі.
18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.18 І сподобалися ці слова Гаморові і Сихемові, синові Гамора.18 Сподобалися їхні слова Хаморові та Сихемові, синові Хамора,18 І сподобалися слова перед Еммором і перед Сихемом сином Еммора.18 І вподобав слова їх Геммор та Сихем Гемморенко.
19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.19 Юнак поспішив виконати умову; тому що любив доньку Якова, а його найбільше поважали в домі батька його.19 і юнак не завагався зробити те, бо був закоханий у дочку Якова. Був же він найбільше поважаний з усього дому свого батька.19 І не забарився молодець зробити це слово, бо любив дочку Якова. Він же був найславніший з усіх, що в домі його батька.19 І не гаявсь молодик зробити се, закоханий бо був у Якововій дочцї, а поважали його над усю родину в отця його.
20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:20 І прийшов Гамор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і почали говорити мешканцям міста свого, і сказали: 20 Оттоді Хамор і Сихем, його син, прийшли до воріт свого міста й промовили до громадян ось так: 20 Пішов же Еммор і його син Сихем до брами їхнього міста, і сказали до мужів їхнього міста, кажучи: 20 Прийшов же Геммор та Сихем Гемморенко до царини мїста їх, і розмовляли з мужами громадськими, говорючи:
21 Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.21 Оці люди мирні з нами, нехай вони оселяться на землі і працюють на ній; а земля ось, простора перед ними. Почнемо брати дочок їхніх собі за дружин, і наших дочок віддавати за них.21 `Ці люди - прихильні нам. Нехай оселюються в країні і промишляють у ній; країна бо широка перед ними доволі. Дочок їх братимемо собі за жінок, а наших дочок віддаватимем за них.21 Ці чоловіки мирні з нами. Поселяться на землі і закуплять її, земля ж широка ось перед ними. Візьмемо їхніх дочок собі за жінок і наших дочок дамо їм.21 Люде сї в ладу з нами, тим нехай сїдають осадами в нас на країнї, да й торгують у їй; бо наша країна простора геть про них. Берімо дочок їх собі і оддаваймо дочок наших їм.
22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.22 Лише за цієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була кожна чоловіча стать, як вони обрізані.22 Однак ті люди згоджуються осісти з нами й зробитися одним народом лише тоді, коли кожне чоловічої статі між нами буде обрізане, як вони самі.22 Лиш тоді уподібняться нам чоловіки, щоб жити з нами, щоб стати одним народом, коли ми обріжимо кожного, що з чоловічого роду, так як і вони обрізані.22 Тілько тодї згоджуються з нами, щоб осїстись із нами і єдинитись із нами, коли все музьке між нами та буде обрізане, як вони обрізані.
23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.23 Чи не для нас череди їхні, і маєтки їхні, і вся скотина їхня? Тільки погодимося з ними, і будуть жити з нами.23 Стада їхні, майно їхнє та всяка їхня скотина - хіба ж не наші вони? Пристаньмо тільки на їхню умову, і вони осядуться з нами.`23 І їх скотина і їх маєтки і чотириногі чи не наші будуть? Тільки тоді уподібнимося їм, і поселяться з нами.23 І стада їх, і майно їх, всяка скотина їх хиба не наші? Оце ж поєднаймось із ними, дак і осядуться з нами.
24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.24 І пристали городяни міста на пропозицію Гамора та Сихема, сина його, і обрізана була кожна чоловіча стать, – всі, які виходили з воріт міста.24 І послухали Хамора та Сихема, його сина, всі, що вийшли до воріт свого міста, й пообрізувалось кожне чоловічої статі (принаймні ті, що вийшли до брами міста).24 І вислухали Еммора і його сина Сихема всі, що виходили брамою їхнього міста, і обрізали тіло своєї передньої скіри, кожний, що з чоловічого роду.24 І послухали Геммора та Сихема Гемморенка всї, що виходили за царину міську, і пообрізувалось усе музьке між ними.
25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.25 Третього дня, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожний свого меча, і сміливо напали на місто, і умертвили всіх чоловіків.25 Було ж то на третій день, як вони розхворілись, тоді два сини Якова, Симеон та Леві, брати Діни, взяли кожен свого меча та й увійшли непомітно в місто й повбивали всіх мужчин.25 Сталося ж, третого дня коли були в болі, взяли два сини Якова Симеон і Леві, брати Діни, кожний свій меч, і безпечно ввійшли до міста і забили кожного, що з чоловічого роду25 Сталося ж на третїй день, як недугували вони, два сини Яковові, Симеон та Левій, брати Дининї, взяли кожен меча свого, та ввійшли в город, та й повбивали все музьке.
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.26 І самого Гамора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну із дому Сихемового і вийшли.26 Хамора та Сихема, його сина, стяли мечем та й забрали з Сихемового дому Діну й пішли геть.26 Еммора же і його сина Сихема забили вістрям меча, і взяли Діну з хати Сихема, і вийшли.26 Геммора ж та Сихема Гемморенка постинали мечом, і взяли Дину з господи Сихемової, та й пійшли геть.
27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.27 Сини Якова прийшли до вбитих, і пограбували місто за те, що зганьбили сестру їхню.27 Інші сини Якова напали на ранених і розграбували місто, бо збезчещено сестру їхню.27 Сини ж Якова напали на побитих і розграбили місто, в якому збещестили їхню сестру Діну,27 Сини ж Яковові ввійшли до побитих, та й розграбили город; бо в йому обезчещено Дину, сестру їх.
28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,28 Вони взяли дрібну і велику скотину їхню, і віслюків їхніх, і все що було в місті, і що було в полі.28 Овець їхніх, товар їхній, ослів їхніх і те, що було в місті та що було на полі, позабирали.28 і взяли їхні вівці і їхні воли і їхні осли, і все, що було в місті, і все, що було в рівнині.28 І вівцї їх, і товарину їх, і осли й усе, що було в містї, і все, що було на полї, позабирали.
29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.29 І всі маєтності їхні, і всіх дітей їхніх, і дружин їхніх взяли в полон, і пограбували все, що було в домах.29 А все майно їхнє, усіх їхніх дітей та жінок їхніх побрали у бран та й розграбували все, що було по домах.29 І всі їхні тіла і ввесь їхній посуд і їхніх жінок взяли в полон, і ограбили все, що було в місті і все, що було в хатах.29 А все майно їх, і всю малечу їх, і жінок їх позаймали в полонь, і пожакували все, що було в городї по господах.
30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім.30 І сказав Яків Симеонові і Левію: Ви розгнівили мене, вчинивши мене ненависним для мешканців цієї землі, для ханаанеїв і періззеїв. У мене людей замало; зберуться супроти мене, уразять мене, і винищать мене і дім мій.30 Тоді сказав Яків до Симеона й до Леві: `Горе навели ви на мене, ви вчинили мене ненависним для мешканців цього краю, ханаанян і перізіїв. Людей у мене мало, вони ж зберуться проти мене, нападуть на мене, і я загину; я і дім мій.`30 Сказав же Яків Симеонові і Левієві: Ви мене зробили зненавидженим, так що я є поганим для всіх, що живуть на землі, і в хананеїв і ферезеїв. Я ж є найменший числом, і зібравшись проти мене, вибють мене, і стертий буду я і мій дім.30 Каже ж Яков до Симеона і Левія: Ненавидним зробили ви мене серед осадників сієї країни, серед Канаанїїв і Ферезіїв; я ж малий лїчбою, так вони скупляться до купи проти мене, та й убють мене, і я загину, і вся родина моя.
31 А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?31 А вони сказали: А хіба можна вчинити з сестрою нашою, як з блудницею?31 На те вони відповіли: `Хіба смів він поводитися з нашою сестрою як з повією?`31 Вони ж сказали: Але хіба за розпусницю вважатимуть нашу сестру?31 Вони ж кажуть: Хиба він за ледащицю вважав сестру нашу?