1 Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.1 Отож, вислухай, Йове, думки мої і зважай на всі слова мої.1 «Тож вислухай, о Іове, мою мову, вважай на кожне моє слово.1 Ні, але ж послухай, Йове, мої слова і мою мову.1 Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
2 Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.2 Ось, я розтулю уста мої, язик мій говорить у роті моєму.2 Оце уста мої я розтулюю, язик мій промовляє у гортані!2 Отже послухай, бо я відкрив мої уста, і мій язик заговорив.2 Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
3 Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.3 Слова мої від щирости мого серця і уста мої виречуть знання чисто.3 Серце моє повторить слова мудрі, уста мої промовлять чисту правду.3 Моє серце чисте від слів, а розум моїх губ розуміє чисте.3 Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.4 Дух Божий утворив мене, і дихання Вседержителя дало мені життя.4 Дух Божий творив мене, і подув Всесильного мене оживлює.4 Божий дух це той, що мене створив, а дихання Вседержителя мене навчає.4 Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!5 Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.5 Відказуй мені, коли можеш; готуйся, стань проти мене!5 Якщо можеш, дай мені на це відповідь. Потерпи, стань ти проти мене і я проти тебе.5 Коли маєш снагу, - відказуй менї й стань проти мене.
6 Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!6 Ось, я за бажанням твоїм, – замість Бога. Я витворений також із глини.6 Ось я, як ти, у Бога, - теж утворений із глини.6 Ти зліплений з глини, так як і я, ми зліплені з того самого.6 Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
7 Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.7 Тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде заважкою для тебе.7 Тим страх передо мною не буде тебе лякати, моя рука не буде тяжіти над тобою.7 Мій страх тебе не замішає, ані моя рука не буде тяжка на тобі.7 Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:8 Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів: 8 Ти промовляв до вух моїх, і голос я вчув твоїх слів: 8 Тільки ти заговорив до моїх ух, я почув голос твоїх слів.8 Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
9 Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!9 Чистий я, без вади, безневинний я, і немає в мені неправди;9 Я чистий, без провини; я бездоганний, вини в мені немає;9 Томущо ти говориш: Я є чистий, я не згрішив, я ж є непорочний, бо я не вчинив беззаконня.9 Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
10 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.10 А Він знайшов звинувачення супроти мене і вважає мене Своїм супротивником.10 він же зачіпки шукає на мене, за ворога собі мене вважає,10 Він же знайшов вину проти мене, а вважає мене за ворога.10 Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
11 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...11 Забив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма шляхами моїми.11 ноги мої заковує в кайдани, й усі кроки мої назирає!11 Він же поклав мою ногу в колоди, а стеріг всі мої дороги.11 Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!12 Ось у цьому ти помиляєшся, відповідаю тобі; тому що Бог вищий людини.12 От у цьому, я відповім тобі, що ти слушности не маєш, бо Бог є більший від людини.12 Бо як ти говориш: Я праведний, і мене Він не вислухав? Бо вічний є Той, що над земними людьми.12 От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13 Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?13 Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту за жодні справи Свої.13 Чого тобі на нього нарікати, що на всі твої слова він не відповідає?13 Ти ж говориш: Чому Він не почув всі слова моєї правди?13 Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14 Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:14 Бог говорить один раз і, якщо того не почують, вдруге.14 Бог скаже раз, скаже й двічі, та на те не вважають.14 Бо Господь раз заговорить, а вдруге в сні,14 Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,15 Уві сні, в нічному видінні, коли сон приходить до людей, під час дрімоти на ложі.15 У сні, у нічному видінні, коли глибокий сон на людей находить, коли вони на ліжку засинають,15 чи в нічнім повчанні, так як коли нападе на людей жахливий страх в сні на ліжку.15 У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,16 Тоді Він відкриває вухо людини і залишає Свою настанову.16 тоді розтулює він людям вухо і втискає свою пересторогу,16 Тоді Він відкриє ум людей, в цих їх видіннях страху настрашив,16 Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17 щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,17 Щоб відхилити людину од якогось вчинку і відібрати у неї гордощі,17 щоб відвернути людину від якогось вчинку, щоб від гордині мужа уберегти,17 щоб відвернути людину від неправедності, а його тіло спасти від упадку.17 Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18 щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.18 Щоб відвести душу її від провалля і життя її від урази мечем.18 щоб душу його зберегти від Ями, життя його від переходу підземеллям.18 Той пощадив же його душу від смерти і щоб він не упав на війні.18 Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19 І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.19 Або ж вона наставляється на розум хворобою на ложі своєму і жорстоким болем у всіх кістках своїх, –19 Бог його напоумлює хворобою на ложі та безнастанним болем його костей,19 Знову ж оскаржив його хворобою на ліжку і задубіло множество його костей.19 Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20 І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.20 І життя її одвертається від хліба, і душа її від улюбленої страви.20 тож він відвертається від хліба, й душа його від улюбленої страви.20 Всяку ж їжу пшениці не зможе він прийняти і його душа забажає їжу,20 Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.21 Плоть на ній марніє, аж так, що її не видно, і з'являються кості її, котрих не було видно.21 Тіло його очевидячки марніє, самі лиш кості видно.21 аж доки не зігниє його тіло і покаже його голі кості.21 Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22 І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.22 І душа її наближається до могили, і життя її – до смерти.22 Душа його зближається до Ями, життя його - до місця, де померлі.22 Його ж душа наблизилася до смерти, а його життя в аді.22 А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.
23 Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,23 Якщо є у неї Ангел – наставник, один із тисячі, аби показати людині достеменний [шлях] її, –23 Добре, коли є в когось ангел, один на тисячу заступник, щоб людині вказати її обов'язок,23 Якщо буде тисяча смертоносних ангелів, ні один з них його не зранить. Якщо пізнає серцем, щоб повернутися до Господа, сповістити ж людині своє оскарження, показати ж його провину,23 Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, -
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.24 [Бог] змилується над нею і скаже: Звільни її від могили; Я знайшов викупа.24 та змилуватись над ним і сказати: „Звільни його, нехай не сходить в Яму! Я знайшов бо викуп за його душу!`24 Він пристане (до нього), щоб той не впав у смерть, а обновить його тіло, так як тинк на стіні, кості ж його наповнить кістяним мозгом.24 То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
25 Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.25 Тоді тіло її стане кращим, аніж замолоду; вона повернеться у дні юности своєї.25 Тіло його тоді стає свіжішим, ніж в юнака, і він повертається знов до днів молодечих.25 Він мяким зробить його тіло, наче (тіло) немовляти, поставить же його мужним між людьми.25 Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.26 Буде молитися до Бога, і Він милостивий до неї; з радістю споглядає на обличчя її і повертає людині праведність її.26 До Бога молиться, і Бог його приймає, і з радістю він дивиться на нього, повертає йому його справедливість.26 Як помолиться він до Господа, і сприйнятий Ним буде, ввійде ж з чистим лицем з визнаванням. Бо Він віддасть людям справедливість.26 Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
27 Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.27 Вона буде дивитися на людей і говоритиме: Грішила я і спотворювала правду, а мені не відплачено;27 І тоді той співає прилюдно й промовляє: Згрішив я, кривду заподіяв, та Бог не відплатив мені тим самим;27 Тоді людина так заскаржить сама себе, кажучи: Що я довершив, і не за справедливістю покарав мене за те, що я згрішив.27 І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
28 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.28 Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.28 він звільнив мою душу від переходу через Яму, життя моє світ бачить.28 Спаси мою душу, щоб не піти в зітління, і моє життя побачить світло.28 Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
29 Бог робить це все двічі-тричі з людиною,29 Ось, усе це чинить Бог часто з людиною,29 Отак усе оце творить Бог двічі, тричі з людиною,29 Ось все це з мужем чинить Сильний трьома дорогами.29 Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
30 щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.30 Щоб відвести душу її від могили, і просвітити її світлом живих.30 щоб вирятувати її душу з Ями, щоб світлом живих її освітлити.30 Але спаси мою душу від смерти, щоб моє життя хвалило його в світлі.30 Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!31 Зважай, Йове, слухай мене, і мовчи, а я буду говорити.31 Вважай же, Іове, та мене слухай; мовчи, я буду говорити!31 Послухай, Йове, і вислухай мене. Замовкни, і я заговорю.31 Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
32 Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.32 Якщо маєш щось сказати, відповідай і кажи, тому що я прагну твого виправдання.32 Відповідай, як маєш що сказати! Кажи, я радий дати тобі слушність.32 Якщо є слова, відповідж мені. Заговори, бо бажаю, щоб ти був оправданий.32 А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
33 Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!33 А якщо ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости.33 А коли ні, ти мене слухай! Мовчи, і я навчу тебе мудрости.»33 Якщо ні, ти мене послухай. Мовчи, і я тебе навчу мудрости.33 А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.