1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.1 У синів Рувимових і в синів Ґадових було дуже багато черед, і побачили вони, що земля Єзер і земля Ґілеад є місце [придатне] для стад.1 Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,1 І було багато скота у синів Рувима і в синів Ґада, дуже багато. І побачили околицю Язера і околицю Ґалаада, і місце було місцем для скота.1 Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.
2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:2 І прийшли сини Ґадові, і сини Рувимові і сказали Мойсеєві та Елеазарові священикові і князям громади, говорячи: 2 та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: -2 І прийшовши, сини Рувима і сини Ґада сказали до Мойсея і до Елеазара священика і до старшин збору, мовлячи: 2 І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так:
3 Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,3 Атарот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але, і Севам, і Нево, і Беон,3 “Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,3 Атарот і Девон і Язер і Намвра і Есевон і Елеалі і Севама і Навав і Веан,3 Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,
4 та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.4 Земля, котру Господь уразив перед громадою Ізраїля, земля [придатна] для черед, а в служників твоїх є череди.4 земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, - земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!4 землю, яку Господь передав перед ізраїльськими синами, це земля для хову скота, і у твоїх рабів є скот.4 Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.
5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!5 І сказали: Якщо ми знайшли прихильність в очах твоїх, віддай землю оцю служникам твоїм для володіння; не переводь нас через Йордан.5 Якщо ми знайшли, - кажуть, - ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!”5 І говорили: Якщо ми знайшли ласку перед тобою, хай дана буде ця земля твоїм слугам в насліддя, і не переводи нас через Йордан.5 І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань.
6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?6 І сказав Мойсей синам Ґадовим і синам Рувимовим: Брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут?6 І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: “Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?6 І сказав Мойсей синам Ґада і синам Рувима. Ваші брати підуть в бій, і ви сидітимете тут?6 І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?
7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?7 Для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїля від переходу на землю, котру дає їм Господь?7 Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?7 І навіщо завертаєте уми ізраїльських синів не переходити до землі, яку Господь їм дає?7 Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?
8 Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.8 Так учинили батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа для оглядин землі.8 Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.8 Чи не так вчинили ваші батьки коли я післав їх з Кадиса Варни обстежити землю?8 Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:
9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.9 Вони доходили до долини Ешкол, і бачили землю, і одвернули серце синів Ізраїля, щоб не йшли вони на землю, котру Господь дав їм.9 Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.9 І пішли до Долини Грона і обстежили землю, і відвернули серце ізраїльських синів, щоб не входили до землі, яку Господь їм дав.9 Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.
10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:10 І спалахнув того дня гнів Господній, і присягнувся Він, говорячи: 10 Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами: 10 І розгнівався Господь гнівом в тому дні, і поклявся, кажучи: 10 І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:
11 Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,11 Оці люди, які вийшли з Єгипту, від двадцяти літ і вище, не побачать землі, про котру Я присягався Авраамові, Ісаакові і Якові, тому що вони не уповні прямували за Мною.11 Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,11 Якщо побачать ці люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьлітних і вище, які знають зло і добро, землю, яку Я поклявся Авраамові і Ісаакові і Якову, бо не пішли за мною,11 Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.
12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.12 Окрім Калева, сина Єфуннеєвого, кенізеянина, та Ісуса, сина Навинового, тому що вони були цілком з Господом.12 крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, - ці бо завжди йшли за Господом. -12 за вийнятком Халева сина Єфоннії, відлучений, і Ісус син Навина, бо пішли в слід за Господом.12 Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.
13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.13 І запалав гнів Господній на Ізраїля, і водив Він їх пустелею сорок літ, аж доки не скінчився (вимер) увесь рід, який учинив зло в очах Господніх.13 Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.13 І розгнівався Господь гнівом на Ізраїля і водив їх в пустині сорок літ, доки не вигублено ввесь рід тих, що чинили зло перед Господом.13 І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.
14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.14 І ось, замість батьків ваших, повстали ви, поріддя грішників, аби підсилити ще силу гніву Господнього на Ізраїля.14 І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!14 Ось ви встали замість ваших батьків, збір грішних людей, щоб додати ще до гніву господньої люті що на Ізраїлі,14 І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.
15 Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.15 Якщо ви одвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви загубите увесь народ цей.15 Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.”15 бо відвернулися ви від нього, щоб знову оставити його (Господа) в пустині, і згрішите проти всього цього збору.15 Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.
16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,16 І наблизилися вони до нього, і сказали: Ми збудуємо тут кошари для стад наших і міста для дітей наших.16 Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: “Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,16 І прийшли до нього і сказали: Тут збудуємо огорожі вівцям, нашій скотині, і міста нашим маєткам,16 І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;
17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.17 А самі першими озброємося і підемо попереду синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх в місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, [для безпеки] від мешканців землі.17 а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.17 і ми озброївшись, (будемо) першою лавою в ізраїльських синів, доки не введемо їх до їхнього місця. І наш маєток поселиться в містах обведених мурами, через тих, що живуть на землі.17 А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.
18 Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.18 Не повернемося в доми наші, доки не займуть сини Ізраїля кожний володіння своє.18 Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.18 Не повернемось до наших домів, доки не розділяться ізраїльські сини кожний до насліддя свого.18 Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.
19 Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.19 Тому що ми не візьмемо з ними володінь потойбіч Йордану і далі, тому що володіння нам дісталися по цей бік Йордану, східніше.19 Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.”19 І не успадкуємо між ними з другого боку Йордану і дальше, бо ми одержали наше насліддя в зайорданні на сході.19 Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.
20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви так зробите, якщо озброєні рушите на війну перед Господом,20 Відрік їм Мойсей: “Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,20 І сказав до них Мойсей: Якщо зробите за цим словом, якщо озброїтеся перед Господом на війну,20 І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,
21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,21 І піде кожний із вас озброєний за Йордан перед Господом, аж доки не винищить Він ворогів своїх перед Собою,21 і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,21 і кожний озброєний з вас перейде Йордан перед Господом, доки ваш ворог не буде вигублений від його лиця,21 І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,
22 то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.22 І підкорена буде земля ота перед Господом; то потім повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде оця земля вашим володінням перед Господом.22 і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.22 і земля буде опанована перед Господом, і після цього повернетеся, і будете невинними перед Господом і перед Ізраїлем, і ця земля буде вам в посідання перед Господом.22 І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.
23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!23 А якщо не вчините так, то згрішите перед Господом, і, будьте певні, ваш гріх знайде вас.23 Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.23 Якщо ж не зробите так, згрішите перед Господом, і пізнаєте ваш гріх, коли вас захопить зло.23 А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.
24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.24 Споруджуйте собі міста для дітей ваших і кошари для овець ваших, і робіть, що сповідане устами вашими.24 Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.”24 І збудуєтє собі самим міста для вашого маєтку і огорожі для вашого скота, і вчинете те, що вийшло з ваших уст.24 Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.
25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.25 І сказали сини Ґадові і сини Рувимові Мойсеєві: Служники твої вчинять, як наказав володар наш.25 Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: “Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.25 І сказали сини Рувима і сини Ґада до Мойсея, мовлячи: Твої раби вчинять так як Господь наш приказує.25 І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.
26 Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.26 Діти наші, дружини наші, отари наші і вся худоба наша залишиться тут, у містах Ґілеаду;26 Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада26 Наш маєток і наші жінки і ввесь наш скот будуть в містах Ґалааду,26 Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;
27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.27 А служники твої, всі озброївшися, як воїни, рушать перед Господом на війну, як говорить володар наш.27 Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.”27 а всі твої раби перейдуть озброєні і в боєвій готовості перед Господом на війну, так як каже Господь.27 Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.
28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.28 І наказав Мойсей про них Елеазарові священикові та Ісусові, синові Навиновому, і князям колін синів Ізраїля.28 Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.28 І поставив їм Мойсей Елеазара священика і Ісуса сина Навина і старшин родів ізраїльських племен,28 І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;
29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.29 І сказав їм Мойсей: Якщо сини Ґадові і сини Рувимові перейдуть з вами за Йордан, усі озброївшися на війну перед Господом, і підкорена буде вами ота земля; то віддайте їм землю Ґілеаду для володіння.29 Сказав їм Мойсей: “Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.29 і сказав до них Мойсей: Якщо сини Рувима і сини Ґада перейдуть з ними Йордан, кожний озброєний на війну перед Господом, і заволодієте землею перед вами, і дасьте їм Ґалаадську землю в насліддя.29 І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;
30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.30 А якщо не підуть вони з вами озброєні, то вони одержать володіння разом із вами на землі ханаанській.30 Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.”30 Якщо ж не перейдуть з вами озброєні на війну перед Господом, то переведете їхній маєток і їхніх жінок і їхню скотину перед вами в Ханаанську землю, і унаслідять між вами в Ханаанській землі.30 Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.
31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.31 І відповідали сини Ґадові і сини Рувимові, і сказали: Як наказав Господь служникам твоїм, так і вчинимо.31 Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: “Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо: 31 І відповіли сини Рувима і сини Ґада, кажучи: Те, що Господь каже своїм слугам, так вчинемо.31 І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.
32 Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.32 Ми підемо озброєні перед Господом у землю ханаанську, а спадок володіння нашого нехай буде по цей бік Йордану.32 перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.”32 Ми перейдемо озброєні перед Господом до Ханаанської землі, і дасьте нам насліддя за Йоданом.32 Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.
33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.33 І віддав Мойсей їм, синам Ґадовим і синам Рувимовим, і половині коліна Манасії, сина Йосипового, царство Сигона, царя аморейського, і царство Ога, царя башанського, землю з містами її і околицями, – міста землі на всі боки.33 І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.33 І дав Мойсей їм, синам Ґада і синам Рувима і половині племени Манассії синів Йоосифа, царство Сіона царя Аморреїв і царство Оґа царя Васана, землю і міста з їхніми околицями, міста довколішньої землі.33 І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.
34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,34 І спорудили сини Ґадові Дівон, і Атарот, і Ароер,34 І відбудували сини Гада - Дівон, Атарот, Ароер,34 І сини Ґада збудували Девон і Атарот і Ароір34 І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,
35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,35 І Атарот-Шофан, і Язер, і Йоґбегу.35 Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,35 і Софар і Язир, і підвели їх,35 Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,
36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.36 І Бет-Німру, і Бет-Гаран, міста укріпленні, і кошари для овець.36 Бет-Німру, Бет-Гаран, - укріплені міста й кошари для дрібної скотини.36 і Намвру і Ветаран, сильні міста, і огорожі вівцям.36 Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.
37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,37 І сини Рувимові збудували Хешбон, Ел'але і Кір'ятаїм,37 Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,37 І сини Рувима збудували Есевон і Елеалі і Каріятем37 А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,
38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.38 І Нево, і Баал-Меон, котрих імення замінені, і Сивму, і дали інші наймення містам, котрі вони збудували.38 Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.38 і Веелмеон, огороджені довкруги, і Севаму, і назвали за їхніми іменами імена міст, які збудували.38 Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.
39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.39 І рушили сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, і взяли його, і вигнали амореїв, котрі були в ньому.39 А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.39 І пішов син Махіра сина Манассії до Ґалааду і взяв його, і вигубив Аморрея, що жив в ньому.39 Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.
40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.40 І віддав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і він оселився в ньому.40 Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.40 І дав Мойсей Ґалаад Махірові синові Манассії, і він поселився там.40 І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.
41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.41 А Яір, син Манасії, пішов і здобув їхні маленькі міста і назвав їх: Хавот-Яір.41 Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх “містечками Яіра”.41 І Яір син Манассії пішов і захопив їхні села, і назвав їх Села Яіра.41 Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яіровими селами.
42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.42 А Новах пішов і захопив Кенат і міста, залежні від нього, і назвав його своїм ім'ям – Новах.42 Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім'ям “Новах”.42 І Навав пішов і захопив Канат і його села, і назвав їх Навот за своїм іменем.42 А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.