1 І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке: | 1 Дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого [дня ] місяця, було до мене слово Господнє: | 1 Дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 І сталося, що в одинадцятому році, в дванадцятому місяці, в першому (дні) місяця до мене було господне слово, що казало: | 1 В дванайцятому роцї, в одинайцятому місяцї, первого дня в місяцї, надійшло до мене слово Господнє: |
2 Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки! | 2 Сину людський! Здійми плач за фараона, царя єгипетського, і скажи йому: Ти, наче молодий лев поміж народами, і немов потвора в морях, скидаєшся у ріках твоїх, і скаламучуєш воду ногами твоїми, і витоптуєш ногами струмки їхні. | 2 «Сину чоловічий! Заголоси жалобну пісню над фараоном, єгипетським царем. Промов до нього: Леве між народами! Ти був неначе крокодил у воді; кипів-бурлив у твоїх ріках, ногами каламутив воду, бовтав хвилі. | 2 Людський сину, підніми голосіння над Фараоном царем Єгипту і скажеш йому: Ти подібний до льва народів і ти як змій, що в морі, і ти колов твоїми ріками і ти колотив воду твоїми ногами і ти топтав твої ріки. | 2 Сину чоловічий! заголоси над Фараоном, царем Египецьким, і промов до його: Ти, наче левчук між народами, й мов кит у морі, кидаєшся в ріцї твоїй, каламутиш води ногами, й бовтаєш потоки їх. |
3 Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну! | 3 Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сіть Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моїм волоком. | 3 Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе мою сіть посеред багатьох народів, і вони витягнуть тебе моїм неводом. | 3 Так говорить Господь: І Я на тебе закину сіті численних народів і приведу тебе моєю вудкою | 3 От же що говорить Господь Бог: Я закину на тебе сїть мою руками многих народів, і витягнуть вони тебе моїм неводом. |
4 І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі... | 4 І викину тебе на землю, на відкрите поле кину тебе, і будуть сідати на тебе всілякі небесні птахи, і насичуватися тобою звірі всієї землі. | 4 Я викину тебе на суху землю, кину тебе на чисте поле; я наведу на тебе усяке птаство піднебесне, і насичу тобою звірів усього краю. | 4 і простягну тебе на землі, рівнини наповняться тобою, і посаджу на тобі всі небесні птахи і насичу всіх звірів землі. | 4 І викину тебе на суху землю, на відкрите поле кину тебе, й сїдати ме на тебе піднебесне птаство й зьвіррє всієї країни буде живитись трупом твоїм. |
5 І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню... | 5 І порозкидаю м'ясо твоє по горах, і долини виповню твоїми трупами. | 5 Порозкидаю по горах м'ясо з тебе, яри наповню твоїм стервом. | 5 І дам твоє тіло на гори і наповню всю землю твоєю кровю, | 5 І розкидаю мясо з тебе по горах, і яри позаповнюю твоїми трупами. |
6 І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища... | 6 І землю плавання твого напою кров'ю до самісіньких гір; і вибоїни будуть виповнені тобою. | 6 Я зрошу землю твоїм спливом, твоєю кров'ю аж до гір, і байраки наповняться тобою. | 6 і земля напоїться твоїм гноєм від твого множества на горах, тобою Я наповню долини. | 6 Де ти плавав колись, - тую землю наповню я кровю з тебе аж до гір; вона залиє й байраки. |
7 А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла... | 7 І коли ти загаснеш, закрию небеса, і зорі їхні затьмарю, сонце сховаю хмарами, і місяць не буде світити світлом своїм. | 7 А як ти згаснеш, я закрию небо і затемню зорі. Сонце я хмарою закрию, і місяць не буде світити своїм світлом. | 7 І замкну небо коли ти згаснеш, і затемню його звізди, сонце сховаю в хмарі, і місяць не засвітить свого світла. | 7 А як ти згаснеш, я небо закрию, й зорі затемню, сонце хмарою вкрию, й місяць не буде сьвітити сьвітлом своїм. |
8 Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог! | 8 Усі світила, що сяють на небі, затьмарю над тобою, і на землю твою наведу пітьму, говорить Господь Бог. | 8 Я затемню на небі всі світила з-за тебе, я наведу на землю пітьму, -слово Господа Бога. | 8 Все, що на небі видає світло, затемниться над тобою, і дам темряву на твоїй землі, говорить Господь. | 8 Сьвітила всї на небі втоплю у мрацї, а земля твоя потоне в пітьмі, говорить Господь. |
9 І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав. | 9 Приведу в замішання серце багатьох народів, коли оголошу про падіння твоє поміж народами по землях, котрих ти не знав. | 9 Я засмучу серце багатьох народів, як рознесу чутку про твоє нещастя між народами, по землях, яких ти не знаєш. | 9 І розгніваю серце численних народів, щоб повести твій полон в народи до землі, якої ти не знав. | 9 Приведу в зворушеннє серця многих народів, коли рознесу чутку про твій упад по тих землях, що ти й не знав їх. |
10 І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого... | 10 І завдам тобою жаху багатьом народам, і царі їхні здригнуться через тебе від страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їхнім, і щохвилі будуть тремтіти кожний за душу свою в день падіння твого. | 10 Я спантеличу тобою багато народів, царі їхні задрижать від страху з-за тебе, коли я замахнусь перед ними мечем. Вони тремтітимуть щохвилини, кожен за свою душу, в день твого падіння. | 10 І численні народи засмутяться над тобою і їхні царі жахом жахнуться коли Я простягну мій меч проти їхнього лиця, очікуючи їхнє падіння від дня твого падіння. | 10 І приведу тобою в перестрах многі народи, й царі їх затремтять зо страху, коли мечем моїм замахну перед лицями в них, і тремтїти муть всї що хвилини, кожен за душу свою, як ти впадеш. |
11 Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе! | 11 Бо так говорить Господь Бог: Меч царя вавилонського прийде на тебе. | 11 Так бо говорить Господь Бог: Меч царя вавилонського прийде на тебе. | 11 Бо так говорить Господь: Меч царя Вавилону прийде на тебе | 11 Так бо говорить Господь Бог: Меч царя Вавилонського прийде на тебе. |
12 Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене... | 12 Від мечів сильних упаде твій народ. Усі вони – найлютіші з-поміж народів; і знищать пихатість Єгипту, і загине вся безліч його. | 12 Мечем вояків я покладу на землю твою гомінку юрбу. Усі вони - найлютіші з народів. Вони зламають гординю Єгипту, і населення його загине. | 12 в мечах великанів, і Я скину твою силу, всі поганці з народів, і вони знищать гордість Єгипту і вся його сила буде розбита. | 12 Від мечів у тих сильних поляже нарід твій; вони - сї найлютїйші зміж народів, упокорять гординю Египту, й погибне все множество його. - |
13 І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити. | 13 І винищу всю худобу його при великих водах, і надалі не буде скаламучувати їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх. | 13 Я вигублю всю його скотину при великих водах. Нога людська не буде більш їх каламутити та й худоба не буде їх більше каламутити ногами. | 13 І Я знищу всю його скотину від великої води, і її більше не замішає людська нога, і стопа скотини її не потоптає. | 13 І вигублю всю скотину його при водах великих; не буде вже їх мутити нога людська та й череда каламутити вже їх не буде. |
14 Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог. | 14 Тоді дам спокій водам їхнім, і вчиню, що річки потечуть, як олія, говорить Господь Бог. | 14 Тоді дам спокій їхнім водам, і вчиню так, що їхні ріки тектимуть як олія (тихі), - слово Господа Бога. | 14 Так коли замовкнуть їхні води, і їхні ріки підуть як олія, говорить Господь. | 14 Тодї дам спокій водам їх, і вчиню, що води текти муть, як олива, чисті, говорить Господь. |
15 Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!... | 15 Коли вчиню землю єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля всього, що виповнює її, коли завдам урази всім, що живуть на ній, тоді спізнають, що Я – Господь. | 15 Як зроблю Єгипет пусткою, і земля буде оголена з усього, чим була повна, як переб'ю усіх, що на ній живуть, тоді взнають, що я - Господь. | 15 Коли Я дам Єгипет на знищення і земля з її множеством буде спустошена, коли розсію всіх, що живуть в ньому, і впізнають, що Я Господь. | 15 Як зроблю я Египет пустинею, а земля опорожнїє з усього, чим вона була повна, як перебю всїх, що на нїй живуть, тодї спізнають, що я - Господь. |
16 Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог. | 16 Ось жалобна пісня, котру будуть співати; доньці народів будуть співати її; про Єгипет і про всю велелюдність його будуть співати її, говорить Господь Бог. | 16 Така жалобна пісня, що її співатимуть сумно дочки народів. Вони співатимуть її над Єгиптом і над усім його населенням, співатимуть її жалібно, - слово Господа Бога.» | 16 Це голосіння і його оплакуватимеш, і дочки народів його оплакуватимуть. Над Єгиптом і над усією його силою оплакуватимуть його, говорить Господь. | 16 Оце та плакальна пісня, що її будуть сьпівати; дочки народів сьпівати муть її; над Египтом і над усією многотою людей його будуть нею голосити, говорить Господь Бог. |
17 І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке: | 17 Дванадцятого року, п'ятнадцятого [дня того ж місяця], було до мене слово Господнє: | 17 Дванадцятого року, першого місяця, п'ятнадцятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: | 17 І сталося, що в дванадцятому році, в першому місяці, в пятнадцятому (дні) місяця до мене було господнє слово, що казало: | 17 І надійшло в дванайцятому роцї, у пятнайцятий день місяця слово Господнє до мене, таке: |
18 Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу! | 18 Сину людський! Заголоси по народі єгипетському, і поскидай його, його і дочок відомих народів до шеолу, з тими, що відходять до могили. | 18 «Сину чоловічий! Заголоси по численному народові Єгипту! Скинь його, самого його і дочок могутніх народів, у глибину підземну разом із тими, що сходять у яму. | 18 Людський сину, оплакуй силу Єгипту, і хай народи мертвих зведуть його дочок в глибину землі до тих, що сходять в яму. | 18 Сину чоловічий! заголоси по Египецькому народові та й поскидай (віщим словом) його й дочки потужних народів у преисподню до тих, що посходили в яму. |
19 Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями! | 19 Кого ти переважаєш? Зійди і лежи з необрізаними. | 19 Кого ти перевищив красою? Зійди й лягай з необрізаними! | 19 | 19 Кого ти перевисшив? Ійди, лежи з необрізаними! |
20 Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи... | 20 Ті впадуть серед убитих мечем, і він зрокований мечеві; тягніть його і всю численність його. | 20 Вони впадуть між побитими мечем. Меч дано, тягніть на смерть Єгипет з усім його народом! | 20 Посеред побитих мечами впадуть з ним, і засне вся його сила. | 20 Тії попадають між побитими мечем, та й він одданий мечу; тягнїть його туди з усїм людом його! |
21 Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем: | 21 Серед шеолу будуть мовити про нього і про спільників його перші з-поміж лицарів; вони впали і лежать там поміж необрізаними, забиті мечем. | 21 Наймогутніші вояки, з своїми помічниками, з середини Шеолу йому скажуть: Зійшли, лежать необрізані, посічені мечем. | 21 І тобі скажуть велетні в глибині ями: Від кого ти кращий? Зійди і засни з необрізаними посеред побитих мечами. | 21 Посеред підземля говорити муть про него та про підпомочників його передні між невміраками: Попровалювались, лежать посеред необрізаних, посїчені мечем. |
22 Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали, | 22 Там Ашшур і всі полки його, довкіл нього гроби їхні, усі забиті, що впали від меча. | 22 Там Ашшур і вся його сила навколо його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито. | 22 Там ассур і ввесь його збір, всі побиті туди були дані, і їхний гріб в глибині ями, і його збір був довкруги його гробниці, всі ранені, що впали від меча, | 22 Тут Ассур і вся сила його; гроби їх навкруг його; всїх їх повбивано, посїчено мечем. |
23 що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих... | 23 Гроби його поставлені в самісінькій глибині шеолу, і полки його – довкіл гробниці його, усі забиті, що впали від меча, ті, котрі поширювали жах на землі живих. | 23 Гроби їхні в самій глибині ями, і вся його сила навкруги його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито, їх, що наганяли страх на землю живих. | 23 що дають їхній страх на землі життя. | 23 Гріб його в самій глибинї преисподньої, а полки його - навкруги домовини його; всї побиті, всї полягли од меча, - тоті, що завдавали колись страху на землї живих. |
24 Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу... | 24 Там Елам з усією чисельністю своєю довкіл гробниці його, усі вони – забиті, упали від меча, котрі необрізаними зійшли до шеолу, котрі поширювали собою жахіття на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, хто зійшов у могилу. | 24 Там Елам і ввесь його люд навколо його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито, їх, що необрізаними зійшли у глибини підземні, що наганяли страх на землю живих. Тепер вони несуть ганьбу на собі разом із тими, що зійшли в яму. | 24 Там елам і вся його сила довкруги його гробниці, всі побиті, що впали від меча, і зійшли необрізаними до глибини землі, які дали їхній страх на землі життя, і одержали свою муку з тими, що сходять до ями | 24 Там Елам із усією силою своєю навкруги домовини його, а всї вони побиті, всї полягли од меча, всї необрізаними пійшли на той сьвіт, - тоті, що колись ширили страх поперед себе на землї живих, а тепер двигають ганьбу свою вкупі з тими, що зойшли в яму. |
25 Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він... | 25 Поміж забитими дали ложе йому з усією чисельністю його, довкола нього – гроби їхні, всі необрізані, забиті мечем; та оскільки вони поширювали жах на землі живих, то й несуть на собі ганьбу урівень з тими, що відійшли до могили, і покладені серед забитих. | 25 Серед побитих напоготовано ложе для нього разом з усім його людом, навколо його гробу. Всі вони необрізані, мечем побиті; вони наганяли страх на землю живих, от тепер і несуть ганьбу на собі разом із тими, що зійшли в яму. Їх покладено серед побитих. | 25 посеред побитих. | 25 Серед побитих наготовано лїгво його з усїм військом його; домовини їх округи його, а всї вони необрізані, мечем порубані; позаяк бо вони завдавали страху на землї живих, то й несуть тепер ганьбу на собі вкупі з тими, що посходили в яму, та лежать серед побитих. |
26 Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих... | 26 Там Мешех, Тувал із усією чисельністю своєю; довкіл нього – гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих. | 26 Там Мешех і Тувал з усім своїм людом навколо його гробу. Всі вони необрізані, побиті мечем за те, що наганяли страх на землю живих. | 26 Там дано Мосоха і Товела і всю їхню силу довгруги його гробниці, всі його побиті, всі необрізані побиті мечем, які дали їхній страх на землі життя. | 26 Там лежить Мешех, Тубал із усією громадою своєю; кругом його домовини їх, а всї необрізані, побиті мечем, за те, що перше завдавали страху всїм на землї живих. |
27 І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих, | 27 Чи не мусять [і ] вони лежати з убитими лицарями необрізаними, котрі із військовою зброєю своєю зійшли до шеолу і мечі свої поклали собі під голови, і залишилися злочини їхні на кістках їхніх, тому що вони, як потужні, були жахом на землі живих. | 27 Вони не лежать з вояками, що колись упали, що зійшли у Шеол у своїй бойовій зброї: мечі їхні покладено їм під голови, а їхні щити їм під кості, - бо страх перед цими вояками панував на землі живих. | 27 І вони заснули з великанами, що впали від віку, які зійшли до аду з воєнною зброєю і поставили їхні мечі під їхніми головами. І їхні беззаконня були на їхніх костях, бо перелякали великанів в землі життя. | 27 А годї їм лежати коло невміраків побитих, необрізаних, що посходили в підземлє у своїй боєвій зброї, а мечі їх покладено їм під голови, хоч і зосталось беззаконство їх на костях у них, за те, що вони, як силачі, були пострахом на землї живих. |
28 а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем... | 28 І ти будеш знищений серед необрізаних і лежатимеш із убитими мечем. | 28 Ти теж лежатимеш між необрізаними разом з побитими мечем. | 28 І ти заснеш посеред необрізаних з побитими мечем. | 28 Та й ти стертий будеш між необрізаними й лежати меш із побитими мечем. |
29 Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу... | 29 Там – Едом, і царі його, і всі князі його, котрі з усією їхньою хоробрістю покладені серед забитих мечем; вони лежать з необрізаними і такими, що зійшли в могилу, | 29 Там Едом, царі його й усі його князі, що хоч і які відважні, складені вкупі з побитими мечем. Вони лежать з необрізаними, разом із тими, що зійшли у яму. | 29 Туди дано володарів ассура, які дають їхню силу на побиття мечами. Ці заснули з побитими, з тими, що сходять до ями, | 29 Там - Едом, царі його й усї князї його, що мимо всієї своєї хоробростї зложені між побитими мечем; коло необрізаних лежять вони й коло тих, що посходили в яму. |
30 Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу... | 30 Там володарі півночі, всі вони і всі – сидоняни, котрі зійшли туди з убитими, будучи посоромлені в могутності своїй, що приносила жах, – і лежать вони з необрізаними, забитими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що зійшли в могилу. | 30 Там усі князі півночі й усі сидоняни, що зійшли разом з побитими, хоч і який страх викликала їхня відвага. Тепер вони, необрізані, лежать разом із побитими мечем і несуть ганьбу на собі разом з тими, що зійшли в яму. | 30 там володарі півночі, всі вожді ассура, що сходять побиті з їхнім страхом і їхньою силою заснули необрізаними з побитими мечем і одержали їхню муку з тими, що сходять до ями. | 30 Там князї півночні вкупі з усїма Сидонїями, що посходили з сьвіта побиті; вони ж осоромлені через могучість свою, бо вона наводила страх; лежать же вони з необрізаними, побитими мечем й несуть ганьбу свою на собі вкупі з тими, що посходили в яму. |
31 Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!... | 31 Побачить їх фараон і зазнає втіхи від усієї чисельности своєї, ураженої мечем, фараон і все військо його, говорить Господь Бог. | 31 Побачить їх фараон і зрадіє усією тією юрбою гомінкою. Фараон і все його військо поляжуть від меча, - слово Господа Бога. | 31 Тих побачить цар Фараон і потішиться всією їхньою силою, говорить Господь. | 31 Побачить їх Фараон і зрадїє тою многотою, побитою мечем, - Фараон і все військо його, говорить Господь Бог. |
32 Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог! | 32 Бо Я поширю страх Мій на землі живих; і покладений буде фараон і вся чисельність його серед необрізаних з уражених мечем, говорить Господь Бог. | 32 Бо він наганяв страх на землю живих. За те ж він і лежить серед необрізаних, укупі з побитими мечем, фараон з усім своїм військом», - слово Господа Бога. | 32 Бо Я дав його страх на землю життя, і він засне посеред необрізаних з побитими від меча, Фараон і все його множество, говорить Господь. | 32 Бо й я розширю страх мій на землї живих і ляже Фараон і вся многота його серед необрізаних, побитих мечем, говорить Господь Бог. |