1 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям. | 1 Ось, Цар буде царювати справедливо, і князі будуть урядувати за законом. | 1 Справедливістю цар буде царювати, і князі будуть царювати правом. | 1 Бо ось царюватиме праведний цар, і володарі володітимуть з судом. | 1 Буде час, що на царстві седїти ме правий, та й князї його правити муть по закону; |
2 І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі... | 2 І кожний з них буде, як захист од вітру і притулок від негоди, як джерела води у степу, як тінь від високої скелі на землі спраглій. | 2 Кожний із них буде, немов сховок від вітру і немов захист у негоду немов потоки вод у сухій країні, мов тінь високої скали в землі безводній. | 2 І чоловік буде ховати свої слова і сховає як від води, що несе. І зявиться в Сіоні як ріка, що несе, славна в спрагненій землі. | 2 Кожен з них буде, мов затула од вітру й захист в негоду; мов джерела води в пустинї й тїнь від високої скелї в землї безводній. |
3 І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають! | 3 І очі зрячих не будуть заплющуватися, і вуха тих, що слухають, будуть завважувати. | 3 Очі видющих не будуть заплющуватись, і вуха слухаючих будуть уважати. | 3 І більше не будуть покладати надію на людей, але дадуть уха, щоб слухати. | 3 Очі видющих не будуть закриватись, і уші слухаючих будуть уважні. |
4 І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно. | 4 І серце нерозважливих буде вміти міркувати; і недоріки розмовлятимуть гарно. | 4 І серце легковажних науку зрозуміє, язик заїкуватих заговорить ясно й швидко. | 4 І серце немічних буде наставлене, щоб слухати, і гикаві язики швидко навчаться говорити мир. | 4 І серце легкодушних вміти ме розважати, й недорікі язики говорити муть ясно. |
5 Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний, | 5 Невігласа вже не будуть називати шановним, а про підступного не скажуть, що він чесний. | 5 Безглуздого не будуть більше звати благородним, а про лукавого не скажуть, мовляв, він чесний. | 5 І більше не скажуть безумному володіти, і більше твої слуги не скажуть: Мовчи. | 5 Безглуздого не будуть тодї величати поважним, а про зрадливого не скажуть, що він чесний. |
6 бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого! | 6 Бо невіглас виповідає глупоту, і серце його виповнене беззаконням, щоб діяти лицемірно; і вимовляти облудне на Господа, душу голодного залишати без хліба і відбирати напій у спраглого. | 6 Бо дурний про дурниці говорить, і серце його думає про лихо, щоб чинити беззаконства, щоб проти Господа лише неправдиво говорити, щоб видирати в голодного хліб з рота, спраглого напою позбавляти. | 6 Бо безумний говоритиме безумне, і його серце знатиме безумне, щоб завершити беззаконня, і говорити обману до Господа, щоб розсіяти голодні душі і спрагнені душі зробити порожними. | 6 Ледарь бо безглуздий говорить безглуздо, та й серце його мислить про беззаконство, щоб поступати скрито; зневажати Господа, видерти хлїб голодному, та відоймити напій жаждущому. |
7 А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право, | 7 У підступного і вчинки згубні: він задумує недобрі заміри, щоб погубити бідного словами неправди, хоча бідний мав би рацію. | 7 Підступи хитрого нечесні; він усе про хитрощі міркує, щоб погубити бідного брехливим словом і вбогого, що захищає своє право. | 7 Бо рада поганих беззаконне радить, щоб знищити лагідних неправедними словами і розсіяти слова покірних на суді. | 7 У зрадливого дїяльність пагубна: він задумує зраду, щоб погубити бідаху словом ложним, яке б нї було його право! |
8 а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному. | 8 А чесний і мислить про чесне і певно тримається чесноти. | 8 А чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве. | 8 А побожні розумне врадили, і ця рада остане. | 8 Чесна ж людина про чесне гадає й твердо стоїть при всьому, що чесне. |
9 Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого! | 9 Жінки безтурботні! Підведіться, дослухайтеся до мого голосу, доньки без клопоту! Прихиліть слух до моїх слів. | 9 Жінки безжурні, встаньте, слухайте голос мій! О дочки самопевні, нахиліть вухо до мого слова! | 9 Багаті жінки, встаньте і послухайте мій голос. Дочки в надії, послухайте моїх слів. | 9 Ви ж, жіноцтво, богацтвом безпечне! станьте, послухайте голосу його; дочки безжурні, прихилїть слух до словес моїх: |
10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде! | 10 Мине ще кілька днів понад рік, і жахнетеся, безпечні; бо не буде збирання винограду, і пора жнив не прийде. | 10 По році й по кількох днях тремтітимете, ви, самопевні! Бо вже не буде винозборів і жнив більш не буде. | 10 В днях року чиніть память в болі з надією. Знищено збирання винограду, спинено насіння і більше не прийде. | 10 По рокові та по днях злякаєтесь, ви безпечні! не буде бо зборів винограду та й і жнив не буде. |
11 Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах! | 11 Здригніться, безтурботні! Жахніться, безпечні! Скиньте одежу, оголіться, і підпережіть крижі. | 11 Здвигніться, ви, безжурні! Трясіться, ви, самопевні! Скиньте одежу з себе, роздягніться, підпережіть вереттям крижі, | 11 Жахніться, засумуйте, ви, що надіялися, роздягніться, нагими будьте, підпережіть бедра мішками | 11 Здрогнїтесь, безжурні, стрівожтесь, безпечні! скиньте з себе (дорогі) одежі, а покрийте наготу вашу (дранками)! |
12 За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний... | 12 Будуть бити себе в груди за пречудові поля, за виноградну лозу урожайну. | 12 б'ючи себе в груди за пишні ниви, за лозу плодючу, | 12 і бийтеся по грудях задля любого поля і плоду виноградника. | 12 Бити муть себе у груди, (плачучи) про поле, повне достатку, - про лозу виноградню, (колись) уроджайну. |
13 На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому... | 13 На землі народу мого буде зростати терня і будяки, а також на всіх домах веселощів у святковому місті. | 13 за мого люду поле, де ростуть будяки з глодами, за всі доми щасливі та за веселе місто! | 13 Земля мого народу видасть тернину і траву, і з кожної хати забрана буде радість. Багате місто, | 13 На полях у мого народу рости муть репяхи та терни, та й на всїх домах веселих у роскішнім містї. |
14 Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід, | 14 Бо оселі будуть залишені; гамірливе місто буде покинуте: укріплення і вежі назавжди будуть служити замість печер, притулком диких віслюків і черед, що пасуться. | 14 Бо покинуть палац, ущухне в місті галас; Офел і Бахан стануть печерами навіки, радістю диких ослів, пасовиськом стад, | 14 доми покинені, вони оставлять багацтво міста і любі доми. І села будуть печерами аж до віку, радість для диких ослів, пасовиська для пастухів, | 14 Бо палати будуть покинені, веселе місто буде полишене. З Офелу та з башти постануть, замість печер, сховища диким ослам та стадам пасущим, |
15 аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс! | 15 Доки не злине на нас Дух згори, а пустеля не вчиниться садом, а сад не будуть вважати лісом. | 15 поки не виллється на нас дух з вишніх; тоді пустиня обернеться в сад, а сад за ліс будуть уважати. | 15 аж доки не прийде на вас дух з висоти. І Хермел буде спустошений, і Хермел вважатиметься як ліс. | 15 Аж покіль Господь не виллє на нас Духа з висоти, й пустиня не стане садом, а сади зробляться борами. |
16 Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда. | 16 Тоді суд постане в цій пустелі, і правосуддя буде провадитися на родючому полі. | 16 Тоді в пустині буде жити право, а в саду родючім перебувати справедливість. | 16 І спочине в пустині суд, і праведність поселиться в Кармилі. | 16 Тодї запанує в степу правда, й правосуд буде пробувати на вроджайнім полі. |
17 І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки. | 17 І справою правди буде мир, і плодом правосуддя – спокій і безпека навіки. | 17 І ділом справедливости мир буде, а плодом справедливости - спокій та безпека довічна. | 17 І діла праведности будуть мир, і праведність вдержить спочинок, і ті, що надіються аж до віку. | 17 І дїлом правди буде мир, а правосуд зродить - спокій й безпеку вовіки. |
18 І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку. | 18 Тоді народ мій буде жити в оселі миру, і в поселеннях безпечних, і в опочивальнях щасливих. | 18 Народ мій житиме в оселі миру, в житлах безпечних і в осідках спокійних. | 18 І його нарід поселиться в місті миру і поселиться впевнено, і спочинуть з багацтвом. | 18 Тодї народ мій жити ме в пробутку мира і в осадах безпечних та в спокійних займищах щасливих. |
19 І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину... | 19 І град буде падати на ліс, і місто зійде в долину. | 19 Зрубають ліс, і місто буде вельми принижене. | 19 А якщо впаде град, не прийде на вас. І будуть ті, що живуть в лісах впевнені так як ті, що на рівнині. | 19 Бити ме гряд на лїс, город же утоне в долинї. |
20 Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю! | 20 Блаженні ви, що сієте при всіх водах і посилаєте туди вола і віслюка. | 20 Щасливі ви, що сієте біля всіх вод і випускаєте вола й осла на волю! | 20 Блаженні ті, що сіють при всякій воді, де ходять віл та осел. | 20 Блаженні ж ви, що сїєте понад усї води, й випускаєте туди вола й осла. |