1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,1 І рушив Мойсей, і говорив слова оці усім [синам] Ізраїля,1 І пішов Мойсей і став промовляти до всього Ізраїля оцими словами,1 І Мойсей закінчив говорити всі ці слова до всіх ізраїльських синів.1 І пійшов Мойсей і став промовляти такі слова до всього Ізраїля.
2 та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.2 І сказав їм: Зараз мені сто двадцять літ, я вже не можу виходити і входити, і Господь сказав мені: Ти не перейдеш Йордану цього;2 кажучи до них: «Тепер мені сто двадцять років; не здолаю вже ні виходити ні входити. Господь сказав мені: Ти не перейдеш через оцей Йордан.2 І сказав до них: Сто двадцять літ мені сьогодні. Не зможу більше входити і виходити. Господь же сказав до мене: Не перейдеш цей Йордан.2 І говорив до них: Тепер менї сто і двайцять лїт; не здолїю вже нї виходити нї входити; Господь рече менї: Ти не перейдеш через Йордань.
3 Господь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.3 Господь, Бог твій, сам піде перед тобою, Він винищить народи оці перед тобою, і ти заволодієш ними; Ісус піде перед тобою, як говорив Господь.3 Сам Господь, Бог твій, перейде перед тобою, він знищить перед тобою ці народи, й ти ввійдеш у їхню посілість; Ісус (Навин) перейде перед тобою, як заповідав Господь.3 Господь Бог твій, що іде перед твоїм лицем, Цей вигубить ці народи з перед твого лиця, і унаслідиш їх. І Ісус, що іде перед твоїм лицем, так як сказав Господь.3 Но Господь, Бог твій, перейде через його перед тобою; і він сам підневолить тобі сї народи, щоб ти прогнав їх. Йозей же перейде через його перед тобою, як і заповідав Господь.
4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.4 І вчинить Господь з ними так само, як учинив із Сигоном і Оґом, царями аморейськими, котрих він вигубив і з їхньою землею.4 І вчинить Господь з ними, як учинив із Сихоном та Огом, аморійськими царями, і з їхнім краєм, знищивши їх.4 І Господь вчинить їм так як зробив Сіонові і Оґові, двом аморрейським царям, які були по другому боці Йордану, і їхній землі, так як вигубив їх.4 І чинити ме з ними так Господь, як учинив із Сигоном та з Огом, царями Аморійськими, і з землею їх, понївечивши їх.
5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.5 І віддасть їх Господь вам, і ви вчините з ними за всіма заповідями, які заповідав я вам.5 Господь віддасть їх вам у руки, й ви зробите з ними точно за наказом, що його я дав вам.5 І Господь видав їх перед вами, і чинитимете їм так, як я вам заповів.5 І як віддасть їх вам Господь в руки, то маєте зробити з ними по всїм заповідям, що я заповідав вам.
6 Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.6 Будьте несхитні і мужні, не бійтеся і не лякайтеся їх, бо Господь, Бог твій, Сам піде з тобою, [і] не відступить від тебе, і не залишить тебе.6 Тримайтеся кріпко й хоробро, не бійтесь і не лякайтесь їх! Сам Господь, Бог твій, рушає з тобою; він тебе не лишить і не покине.»6 Будь мужним і сильним, не бійся, ані не жахайся, ані не тривожся з перед їхнього лиця, бо Господь Бог твій, Це Той, Хто йде з вами в вас, Він не відступить від тебе, ані не покине тебе.6 Стійте кріпко й твердо, не бійтесь і не лякайтесь їх! Бо сам Господь, Бог твій, буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе.
7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.7 І покликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх Ізраїльтян сказав йому: Будь несхитний і мужній, бо ти увійдеш із народом оцим на землю, котру Господь присягався батькам його дати йому, і ти розподілиш її на володіння їм.7 Потім покликав Мойсей Ісуса й перед очима всього Ізраїля промовив до нього: «Держися кріпко й хоробро! Ти бо ввійдеш із цим народом у землю, про яку Господь клявся їхнім батькам, що дасть її їм, а ти передаси її їм у власність.7 І закликав Мойсей Ісуса і сказав йому перед усім Ізраїлем: Будь мужний і сильний, бо ти ввійдеш перед лицем цього народу до землі, яку Господь поклявся батькам нашим їм дати, і ти її унаслідиш їм.7 Потім покликав Мойсей Йозея і промовив до його перед очима усього Ізраїля: Стій кріпко й твердо: Ти бо вести меш сей нарід у землю, що Господь батькам їх клявся надїлити їм, і ти передаси її в наслїддє їм.
8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.8 Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся.8 Сам Господь ітиме перед тобою, він сам буде з тобою; не опустить тебе й не покине, тож не бійся й не тривожся.»8 І Господь піде з тобою не оставить тебе, ані не відступить від тебе. Не бійся, ані не жахайся.8 І сам Господь ійти ме перед тобою, сам він буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе; не лякайсь і не трівожся!
9 І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.9 І написав Мойсей закон цей, і віддав його священикам, синам Левієвим, які носили Ковчега заповіту Господнього, і всім старшинам [синів] Ізраїля.9 Мойсей списав цей закон і віддав його священикам, синам Леві, що носять кивот Господнього союзу, й усім старійшинам Ізраїля.9 І Мойсей записав слова цього закону до книги і дав священикам, синам Леві, що несуть кивот господнього завіту, і старшинам ізраїльських синів.9 І списав Мойсей закон сей та й оддав його сьвященникам, синам Левієвим, що носять скриню Господню, і всїм громадським мужам Ізрайлевим.
10 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,10 І заповідав їм Мойсей, і сказав: Після семи років, у рік відпущення, на свято шатрів,10 І заповідав їм Мойсей, кажучи: «Наприкінці кожного сьомого року, в призначений час відпустового року, в свято кучок,10 І заповів їм Мойсей в тім дні, кажучи: По сімох роках в часі року відпущення в празник шатер,10 І заповідав їм Мойсей словами: Як скіньчиться сїм років, у призначений час, у сьвято кучків,
11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.11 Коли увесь Ізраїль прийде і з'явиться перед Господом, Богом твоїм, на місце, котре вибере [Господь], читай сей закон перед усім Ізраїлем, уголос перед ним.11 коли ввесь Ізраїль прийде, щоб з'явитися перед Господом, Богом своїм, на тому місці, що його він вибере, читатимеш оцей закон перед усім Ізраїлем, щоб вони чули.11 коли зійдеться ввесь Ізраїль, щоб показатися перед Господом Богом твоїм на місці, яке вибере Господь, прочитаєте цей закон перед усім Ізраїлем в їхні уха.11 Як увесь Ізраїль прийде, щоб явитись перед Господом, Богом твоїм, на тому місцї, котре він вибере, будеш читати сей закон перед усїм Ізраїлем, щоб вони чули.
12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.12 Збери народ, мужів і жінок, і дітей, і захожих твоїх, котрі будуть при брамах твоїх, щоб вони слухали і навчалися, і щоб боялися Господа, Бога вашого, і прагнули виконувати всі слова закону цього.12 Згромадь людей - чоловіків, жінок, малолітків і приходнів, що в твоїх містах, щоб слухали та навчалися боятись Господа, Бога вашого, та щоб пильно виконували всі слова цього закону.12 Зібравши нарід, чоловіків і жінок і нащадків і приходька, що в твоїх містах, щоб послухати і щоб навчитися боятися Господа Бога вашого, і послухатись чинити всі слова цього закону.12 Згромадь людей, чоловіків і жінок і малолїтків і пришляка твого, що в оселях твоїх, щоб слухали та навчались боятись Господа, Бога вашого, і додержували усї слова закону сього, сповняючи його.
13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.13 І сини їхні, котрі не знають [його], почують і навчаться боятися Господа, Бога вашого, у всі дні, аж доки ви будете жити на землі, в котру ви переходите за Йордан, аби посісти її.13 Також їхні діти, які нічого не знають, нехай слухають і навчаються боятись Господа, Бога вашого, по всі дні вашого життя на землі, що її, перейшовши Йордан, маєте зайняти.»13 І їхні сини, які не знають, почують і навчаться боятися Господа Бога вашого всі дні, які вони живуть на землі, до якої ви туди переходите Йордан, щоб унаслідити її.13 Та щоб сини їх, що нїчого не знають, слухали й навчались боятись Господа, Бога вашого, покіль жити мете на землї, що займити її переходиш Йордань.
14 І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.14 І сказав Господь Мойсеєві: Ось, дні твої наблизилися до смерти; приклич Ісуса, і станьте біля скинії зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшов Мойсей та Ісус, і стали біля скинії зібрання.14 Тоді сказав Господь Мойсеєві: «Ось близько день твоєї смерти. Поклич Ісуса (Навина), і станьте в наметі зборів, а я дам йому мої накази.» Пішли Мойсей і Ісус та й стали в наметі зборів.14 І сказав Господь до Мойсея: Ось приблизилися дні твоєї смерті. Поклич Ісуса і станьте при дверях шатра свідчення і заповім йому. І пішов Мойсей і Ісус до шатра свідчення і стали при дверях шатра свідчення.14 Господь же рече Мойсейові: Се наближуються днї смертї твоєї; поклич Йозея, та й увійди з ним в соборний намет, щоб я дав йому веління. І пійшли туди Мойсей і Йозей та й увійшли в соборний намет.
15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.15 І з'явився Господь у скинії, у стовпі хмаровому, і став той стовп хмаровий біля входу скинії.15 І з'явився Господь у наметі в стовпі хмари; тоді став стовп хмари біля входу в намет.15 І Господь зійшов у хмарі і став при дверях шатра свідчення, і стовп хмари став при дверях шатра.15 І показався Господь в наметї, у хмарному стовпі; і став хмарний стовп коло входу намета.
16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.16 І сказав Господь Мойсеєві: Ось, ти заснеш з батьками твоїми, і повстане народ сей і піде блудодіяти слідом за чужими богами тієї землі, на котру він прийде, і залишать Мене, і порушить заповіта Мого, котрого Я склав із ним.16 І сказав Господь до Мойсея: «Ти оце ляжеш із твоїми батьками, а народ цей устане й почне блудувати слідом за чужими богами землі, до якої простує; мене ж покине і зламає мій союз, що його я заключив з ними.16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з твоїми батьками, і вставши, цей нарід вчинить розпусту за чужими богами землі, до якої він входить туди до неї, і оставлять мене і знищать мій завіт, який Я їм заповів.16 І рече Господь до Мойсея: Се ти опочинеш з батьками твоїми, а люд сей стане блудувати слїдом за богами землї, до якої прийде; і він покине мене, і зломить завіт мій, що я зробив його з ними.
17 І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?17 І спалахне гнів Мій на нього того ж дня, і Я залишу їх і сховаю обличчя від них, і він винищений буде, і впадуть на нього численні лиха і скорботи, і скаже він того дня: Чи не тому запопало мене лихо, що немає Бога мого осередь мене?17 Але мій гнів запалає на нього того ж дня, і я покину їх і сховаю від них своє лице, і вони стануть здобиччю інших, і спостигне їх усяка біда та горе. Тоді він скаже: Чи не тому спостигло мене це горе, що немає мого Бога серед мене?17 І розгніваюся гнівом на них в тім дні і покину їх і відверну моє лице від них, і будуть їжею і спіткають його численні зла і смутки, і скаже в тому дні: Томущо немає в мене Господа Бога мого, мене спіткали ці зла.17 І запалає мій гнїв на них того дня, і я покину їх, і сховаю від них лице моє; і будуть вони знищені, і постигне їх усяка біда і горе. І казати муть вони того дня: Чи не того постигли мене сї горя, що нема серед мене Бога мого?
18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.18 І Я справді приховаю обличчя Моє [від нього] того дня за всі беззаконня його, котрі він учинить, навернувшися до інших богів.18 Я ж цього дня зовсім сховаю своє лице за все те зло, що він його накоїв, що звернувся до інших богів.18 Я ж відверненням відверну від них в тому дні моє лице, через усе зло, яке вчинили, бо відступили до чужих богів.18 Я ж тодї сховаю зовсїм лице моє за всї ледарства, що вони коїли, за те, що до инших богів прихилились.
19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.19 Отож, напишіть собі [слова] пісні цієї, і навчи [співати] її синів Ізраїля, і вклади в уста їхні, аби ця пісня була Мені свідченням на синів Ізраїля.19 Отож спишіть собі цю пісню та навчіть її синів Ізраїля, вкладіть її в уста їм, щоб ця пісня була мені свідоцтвом проти синів Ізраїля.19 І тепер запишіть слова цієї пісні і навчите її ізраїльських синів і вкладете її в їхні уста, щоб ця пісня була мені за свідка між ізраїльськими синами.19 Оце ж спишіть собі сю пісню, та навчи її синів Ізрайлевих, і вложи її в уста їх, щоб ся пісня була менї сьвідоцтвом проти синів Ізрайлевих.
20 Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,20 Бо Я введу їх на землю, як Я присягався батькам їхнім, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти досхочу, і погладшають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене дратуватимуть, і порушать Заповіта Мого.20 Бо як приведу його в землю, що тече молоком та медом, яку я клявся дати його батькам, він наїсться досита, розтовстіє та й звернеться до інших богів, запопадеться їм служити, - мене ж зневажать і мій союз зламають.20 Бо введу їх до доброї землі, якою поклявся Я їхнім батькам, землю, що пливе молоком і медом, і їстимуть і наситившись будуть задоволені. І відвернуться до чужих богів і послужать їм і розгнівають мене і знищать мій завіт.20 Бо я приведу їх в землю текучу молоком і медом, що оддати її я клявся батькам їх; і будуть вони живитись і стануть ситі і тучні; та й повернуться вони до инших богів і стануть служити їм, і зневажати мене, і зломлять завіт мій.
21 то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув.21 І коли впадуть на них численні лиха і скорботи, тоді пісня ця буде супроти них свідченням, бо вона не вийде з уст потомства їхнього. Я знаю їхні заміри, котрі вони мають нині, передніше, аніж Я ввів їх на землю, про яку я присягався.21 І коли спіткають його всякі злидні та горе, то ця пісня - бож не забудеться вона в устах його потомків - буде свідком проти нього, що я справді знав перше, ніде впровадив його в землю, про яку клявся, які то заміри ворушаться в ньому вже сьогодні.»21 І супротивлятиметься ця пісня свідчачи проти лиця, бо не пропаде з уст їхнього насіння. Бо я знаю їхню злобу, яку сьогодні вчинять тут скорше ніж Я введу їх до доброї землі, якою поклявся Я їхнім батькам.21 І як постигнуть його всякі злиднї і горя, так пісня ся сьвідкувати ме проти них; бо в устах насїння їх не забудеться вона. Знаю бо задуми їх, що вже й тепер в серцї їх, перш нїж я привів їх у землю, що про неї клявся.
22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.22 І написав Мойсей пісню цю того дня, і навчив неї синів Ізраїля.22 -Того дня Мойсей списав цю пісню і навчив її синів Ізраїля.22 І Мойсей написав цю пісню в тому дні і навчив її ізраїльських синів.22 І списав Мойсей сю пісню того ж дня та й навчив її синів Ізрайлевих.
23 І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.23 І заповідав Господь Ісусові, синові Навиновому, і сказав [йому]: Будь несхитним і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїля на землю, про яку Я присягався їм, і Я буду з тобою.23 Та й дав Господь свої накази Ісусові, (Навинові), і сказав: Будь сильний і відважний! Ти бо маєш привести синів Ізраїля в землю, що про неї я їм клявся, і я буду з тобою.»23 І заповів Ісусові і сказав: Будь мужним і сильним, бо ти введеш ізраїльських синів до землі, якою поклявся їм Господь, і Він буде з тобою.23 І повелїв він Йозеєві Нуненкові словами: Будь сильний і одважний! Ти бо приведеш синів Ізраїля в землю, що я обіцяв їм поклявшись; і буду з тобою.
24 І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,24 Коли Мойсей вписав у книжку всі слова закону цього до кінця,24 Коли Мойсей скінчив писати слова цього закону в книзі аж до кінця,24 Коли ж Мойсей закінчив писати всі слова цього закону до книжки, до самого кінця,24 І сталось, як скіньчив Мойсей писати слова закону сього в книзї аж до самого кінця,
25 то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:25 Тоді Мойсей наказав левитам, які носили Ковчега заповіту Господнього, і сказав: 25 тоді звелів він левітам, які носили кивот Господнього союзу: 25 і заповів Левітам, що носять кивот господнього завіту, кажучи: 25 Тодї повелїв Мойсей Левитам, що носять скриню завіту Господнього, говорючи:
26 Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.26 Візьміть оцю книжку закону, і покладіть її праворуч Ковчега Заповіту Господа, Бога вашого, і вона там буде свідченням супроти тебе.26 «Візьміть книгу цього закону й покладіть її з боку біля кивоту союзу Господа, Бога вашого; він буде там свідком проти тебе,26 Взявши книжку цього закону, покладіть її з боку кивоту завіту Господа Бога вашого, і буде там в тебе на свідчення.26 Возьміте книгу сього закону і положіте з боку у завітній скринї Господа, Бога вашого, і буде вона сьвідком проти тебе.
27 Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!27 Бо я знаю упертість твою і тверду шию твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви запеклі перед Господом, а тим паче по смерті моїй!27 бо я знаю твою непокірливість і що в тебе твердий карк. Як тепер, ще за мого життя з вами, ви противились Господеві, то що вже по моїй смерті!27 Бо я знаю твою бунтівничість і твою тверду шию. Бо ще як я сьогодні живу з вами бунтуєтесь проти Бога, скільки (більше) і після моєї смерти?27 Бо знаю я добре упертість твою і твою тугу шию. Вже тепер, за життя мого з вами, ви опирались проти Господа; що ж по смертї моїй?
28 Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.28 Зберіть до мене всіх старшин колін ваших і старшин ваших, і я скажу вголос перед ними слова оці, і прикличу для свідчення супроти них небо і землю.28 Зберіть до мене всіх старійшин ваших поколінь і ваших начальників, хочу промовляти, щоб ви чули ці слова, і хочу кликати на свідків проти них небо й землю.28 Зберіть до мене старшин ваших племен і ваших старшин і ваших суддів і ваших писарів, щоб сказав я до їхних ух усі ці слова і засвідчив їм небом і землею.28 Зберіте до мене всїх старших поколїнь ваших і громадських мужів ваших, щоб промовив слова сї в уші їм і покликав у сьвідки проти них небеса і землю:
29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.29 Бо я знаю, що по смерті моїй ви розбеститеся до решти і відхилитеся од шляху, котрий я заповідав вам, і з плином часу впадуть на вас лиха за те, що ви будете чинити зле перед очима Господа, дратуючи Його ділами рук своїх.29 Знаю бо добре, що після моєї смерти ви зіпсуєтеся зовсім і звернете з дороги, що її я вам заповідав; що в майбутності впаде на вас лихо за те, що чинитимете зло перед очима в Господа, приводивши його до гніву ділами ваших рук.»29 Бо знаю, що після моєї смерті беззаконням вчините беззаконня і звернете з дороги, яку я вам заповів, і вас зустріне зло в останні дні, бо вчините погане перед Господом, щоб Його розгнівати в ділах рук ваших.29 Знаю бо, по смерти моїй ви зовсїм зледащієте і звернете з дороги, що я заповідав її вам; і постигнуть вас у дальші часи нещастя за те, що будете чинити ледаче перед очима в Господа, прогнївляючи його дїлами рук ваших.
30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх:30 І вирік Мойсей уголос перед усім зібранням Ізраїльтян слова пісні цієї до кінця.30 І промовив Мойсей до вух усієї громади Ізраїля слова тієї пісні, до самого кінця.30 І сказав Мойсей в уха всього ізраїльського збору слова цієї пісні до самого кінця.30 І промовив Мойсей в уші всієї громади Ізраїля слова сієї піснї, до самого кінця: