1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова, | 1 І рушив Мойсей, і говорив слова оці усім [синам] Ізраїля, | 1 І пішов Мойсей і став промовляти до всього Ізраїля оцими словами, | 1 І Мойсей закінчив говорити всі ці слова до всіх ізраїльських синів. | 1 І пійшов Мойсей і став промовляти такі слова до всього Ізраїля. |
2 та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану. | 2 І сказав їм: Зараз мені сто двадцять літ, я вже не можу виходити і входити, і Господь сказав мені: Ти не перейдеш Йордану цього; | 2 кажучи до них: «Тепер мені сто двадцять років; не здолаю вже ні виходити ні входити. Господь сказав мені: Ти не перейдеш через оцей Йордан. | 2 І сказав до них: Сто двадцять літ мені сьогодні. Не зможу більше входити і виходити. Господь же сказав до мене: Не перейдеш цей Йордан. | 2 І говорив до них: Тепер менї сто і двайцять лїт; не здолїю вже нї виходити нї входити; Господь рече менї: Ти не перейдеш через Йордань. |
3 Господь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь. | 3 Господь, Бог твій, сам піде перед тобою, Він винищить народи оці перед тобою, і ти заволодієш ними; Ісус піде перед тобою, як говорив Господь. | 3 Сам Господь, Бог твій, перейде перед тобою, він знищить перед тобою ці народи, й ти ввійдеш у їхню посілість; Ісус (Навин) перейде перед тобою, як заповідав Господь. | 3 Господь Бог твій, що іде перед твоїм лицем, Цей вигубить ці народи з перед твого лиця, і унаслідиш їх. І Ісус, що іде перед твоїм лицем, так як сказав Господь. | 3 Но Господь, Бог твій, перейде через його перед тобою; і він сам підневолить тобі сї народи, щоб ти прогнав їх. Йозей же перейде через його перед тобою, як і заповідав Господь. |
4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він. | 4 І вчинить Господь з ними так само, як учинив із Сигоном і Оґом, царями аморейськими, котрих він вигубив і з їхньою землею. | 4 І вчинить Господь з ними, як учинив із Сихоном та Огом, аморійськими царями, і з їхнім краєм, знищивши їх. | 4 І Господь вчинить їм так як зробив Сіонові і Оґові, двом аморрейським царям, які були по другому боці Йордану, і їхній землі, так як вигубив їх. | 4 І чинити ме з ними так Господь, як учинив із Сигоном та з Огом, царями Аморійськими, і з землею їх, понївечивши їх. |
5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був. | 5 І віддасть їх Господь вам, і ви вчините з ними за всіма заповідями, які заповідав я вам. | 5 Господь віддасть їх вам у руки, й ви зробите з ними точно за наказом, що його я дав вам. | 5 І Господь видав їх перед вами, і чинитимете їм так, як я вам заповів. | 5 І як віддасть їх вам Господь в руки, то маєте зробити з ними по всїм заповідям, що я заповідав вам. |
6 Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе. | 6 Будьте несхитні і мужні, не бійтеся і не лякайтеся їх, бо Господь, Бог твій, Сам піде з тобою, [і] не відступить від тебе, і не залишить тебе. | 6 Тримайтеся кріпко й хоробро, не бійтесь і не лякайтесь їх! Сам Господь, Бог твій, рушає з тобою; він тебе не лишить і не покине.» | 6 Будь мужним і сильним, не бійся, ані не жахайся, ані не тривожся з перед їхнього лиця, бо Господь Бог твій, Це Той, Хто йде з вами в вас, Він не відступить від тебе, ані не покине тебе. | 6 Стійте кріпко й твердо, не бійтесь і не лякайтесь їх! Бо сам Господь, Бог твій, буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе. |
7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок. | 7 І покликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх Ізраїльтян сказав йому: Будь несхитний і мужній, бо ти увійдеш із народом оцим на землю, котру Господь присягався батькам його дати йому, і ти розподілиш її на володіння їм. | 7 Потім покликав Мойсей Ісуса й перед очима всього Ізраїля промовив до нього: «Держися кріпко й хоробро! Ти бо ввійдеш із цим народом у землю, про яку Господь клявся їхнім батькам, що дасть її їм, а ти передаси її їм у власність. | 7 І закликав Мойсей Ісуса і сказав йому перед усім Ізраїлем: Будь мужний і сильний, бо ти ввійдеш перед лицем цього народу до землі, яку Господь поклявся батькам нашим їм дати, і ти її унаслідиш їм. | 7 Потім покликав Мойсей Йозея і промовив до його перед очима усього Ізраїля: Стій кріпко й твердо: Ти бо вести меш сей нарід у землю, що Господь батькам їх клявся надїлити їм, і ти передаси її в наслїддє їм. |
8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся. | 8 Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся. | 8 Сам Господь ітиме перед тобою, він сам буде з тобою; не опустить тебе й не покине, тож не бійся й не тривожся.» | 8 І Господь піде з тобою не оставить тебе, ані не відступить від тебе. Не бійся, ані не жахайся. | 8 І сам Господь ійти ме перед тобою, сам він буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе; не лякайсь і не трівожся! |
9 І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших. | 9 І написав Мойсей закон цей, і віддав його священикам, синам Левієвим, які носили Ковчега заповіту Господнього, і всім старшинам [синів] Ізраїля. | 9 Мойсей списав цей закон і віддав його священикам, синам Леві, що носять кивот Господнього союзу, й усім старійшинам Ізраїля. | 9 І Мойсей записав слова цього закону до книги і дав священикам, синам Леві, що несуть кивот господнього завіту, і старшинам ізраїльських синів. | 9 І списав Мойсей закон сей та й оддав його сьвященникам, синам Левієвим, що носять скриню Господню, і всїм громадським мужам Ізрайлевим. |
10 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок, | 10 І заповідав їм Мойсей, і сказав: Після семи років, у рік відпущення, на свято шатрів, | 10 І заповідав їм Мойсей, кажучи: «Наприкінці кожного сьомого року, в призначений час відпустового року, в свято кучок, | 10 І заповів їм Мойсей в тім дні, кажучи: По сімох роках в часі року відпущення в празник шатер, | 10 І заповідав їм Мойсей словами: Як скіньчиться сїм років, у призначений час, у сьвято кучків, |
11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей. | 11 Коли увесь Ізраїль прийде і з'явиться перед Господом, Богом твоїм, на місце, котре вибере [Господь], читай сей закон перед усім Ізраїлем, уголос перед ним. | 11 коли ввесь Ізраїль прийде, щоб з'явитися перед Господом, Богом своїм, на тому місці, що його він вибере, читатимеш оцей закон перед усім Ізраїлем, щоб вони чули. | 11 коли зійдеться ввесь Ізраїль, щоб показатися перед Господом Богом твоїм на місці, яке вибере Господь, прочитаєте цей закон перед усім Ізраїлем в їхні уха. | 11 Як увесь Ізраїль прийде, щоб явитись перед Господом, Богом твоїм, на тому місцї, котре він вибере, будеш читати сей закон перед усїм Ізраїлем, щоб вони чули. |
12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону. | 12 Збери народ, мужів і жінок, і дітей, і захожих твоїх, котрі будуть при брамах твоїх, щоб вони слухали і навчалися, і щоб боялися Господа, Бога вашого, і прагнули виконувати всі слова закону цього. | 12 Згромадь людей - чоловіків, жінок, малолітків і приходнів, що в твоїх містах, щоб слухали та навчалися боятись Господа, Бога вашого, та щоб пильно виконували всі слова цього закону. | 12 Зібравши нарід, чоловіків і жінок і нащадків і приходька, що в твоїх містах, щоб послухати і щоб навчитися боятися Господа Бога вашого, і послухатись чинити всі слова цього закону. | 12 Згромадь людей, чоловіків і жінок і малолїтків і пришляка твого, що в оселях твоїх, щоб слухали та навчались боятись Господа, Бога вашого, і додержували усї слова закону сього, сповняючи його. |
13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її. | 13 І сини їхні, котрі не знають [його], почують і навчаться боятися Господа, Бога вашого, у всі дні, аж доки ви будете жити на землі, в котру ви переходите за Йордан, аби посісти її. | 13 Також їхні діти, які нічого не знають, нехай слухають і навчаються боятись Господа, Бога вашого, по всі дні вашого життя на землі, що її, перейшовши Йордан, маєте зайняти.» | 13 І їхні сини, які не знають, почують і навчаться боятися Господа Бога вашого всі дні, які вони живуть на землі, до якої ви туди переходите Йордан, щоб унаслідити її. | 13 Та щоб сини їх, що нїчого не знають, слухали й навчались боятись Господа, Бога вашого, покіль жити мете на землї, що займити її переходиш Йордань. |
14 І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту. | 14 І сказав Господь Мойсеєві: Ось, дні твої наблизилися до смерти; приклич Ісуса, і станьте біля скинії зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшов Мойсей та Ісус, і стали біля скинії зібрання. | 14 Тоді сказав Господь Мойсеєві: «Ось близько день твоєї смерти. Поклич Ісуса (Навина), і станьте в наметі зборів, а я дам йому мої накази.» Пішли Мойсей і Ісус та й стали в наметі зборів. | 14 І сказав Господь до Мойсея: Ось приблизилися дні твоєї смерті. Поклич Ісуса і станьте при дверях шатра свідчення і заповім йому. І пішов Мойсей і Ісус до шатра свідчення і стали при дверях шатра свідчення. | 14 Господь же рече Мойсейові: Се наближуються днї смертї твоєї; поклич Йозея, та й увійди з ним в соборний намет, щоб я дав йому веління. І пійшли туди Мойсей і Йозей та й увійшли в соборний намет. |
15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу. | 15 І з'явився Господь у скинії, у стовпі хмаровому, і став той стовп хмаровий біля входу скинії. | 15 І з'явився Господь у наметі в стовпі хмари; тоді став стовп хмари біля входу в намет. | 15 І Господь зійшов у хмарі і став при дверях шатра свідчення, і стовп хмари став при дверях шатра. | 15 І показався Господь в наметї, у хмарному стовпі; і став хмарний стовп коло входу намета. |
16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним. | 16 І сказав Господь Мойсеєві: Ось, ти заснеш з батьками твоїми, і повстане народ сей і піде блудодіяти слідом за чужими богами тієї землі, на котру він прийде, і залишать Мене, і порушить заповіта Мого, котрого Я склав із ним. | 16 І сказав Господь до Мойсея: «Ти оце ляжеш із твоїми батьками, а народ цей устане й почне блудувати слідом за чужими богами землі, до якої простує; мене ж покине і зламає мій союз, що його я заключив з ними. | 16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з твоїми батьками, і вставши, цей нарід вчинить розпусту за чужими богами землі, до якої він входить туди до неї, і оставлять мене і знищать мій завіт, який Я їм заповів. | 16 І рече Господь до Мойсея: Се ти опочинеш з батьками твоїми, а люд сей стане блудувати слїдом за богами землї, до якої прийде; і він покине мене, і зломить завіт мій, що я зробив його з ними. |
17 І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя? | 17 І спалахне гнів Мій на нього того ж дня, і Я залишу їх і сховаю обличчя від них, і він винищений буде, і впадуть на нього численні лиха і скорботи, і скаже він того дня: Чи не тому запопало мене лихо, що немає Бога мого осередь мене? | 17 Але мій гнів запалає на нього того ж дня, і я покину їх і сховаю від них своє лице, і вони стануть здобиччю інших, і спостигне їх усяка біда та горе. Тоді він скаже: Чи не тому спостигло мене це горе, що немає мого Бога серед мене? | 17 І розгніваюся гнівом на них в тім дні і покину їх і відверну моє лице від них, і будуть їжею і спіткають його численні зла і смутки, і скаже в тому дні: Томущо немає в мене Господа Бога мого, мене спіткали ці зла. | 17 І запалає мій гнїв на них того дня, і я покину їх, і сховаю від них лице моє; і будуть вони знищені, і постигне їх усяка біда і горе. І казати муть вони того дня: Чи не того постигли мене сї горя, що нема серед мене Бога мого? |
18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів. | 18 І Я справді приховаю обличчя Моє [від нього] того дня за всі беззаконня його, котрі він учинить, навернувшися до інших богів. | 18 Я ж цього дня зовсім сховаю своє лице за все те зло, що він його накоїв, що звернувся до інших богів. | 18 Я ж відверненням відверну від них в тому дні моє лице, через усе зло, яке вчинили, бо відступили до чужих богів. | 18 Я ж тодї сховаю зовсїм лице моє за всї ледарства, що вони коїли, за те, що до инших богів прихилились. |
19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів. | 19 Отож, напишіть собі [слова] пісні цієї, і навчи [співати] її синів Ізраїля, і вклади в уста їхні, аби ця пісня була Мені свідченням на синів Ізраїля. | 19 Отож спишіть собі цю пісню та навчіть її синів Ізраїля, вкладіть її в уста їм, щоб ця пісня була мені свідоцтвом проти синів Ізраїля. | 19 І тепер запишіть слова цієї пісні і навчите її ізраїльських синів і вкладете її в їхні уста, щоб ця пісня була мені за свідка між ізраїльськими синами. | 19 Оце ж спишіть собі сю пісню, та навчи її синів Ізрайлевих, і вложи її в уста їх, щоб ся пісня була менї сьвідоцтвом проти синів Ізрайлевих. |
20 Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого, | 20 Бо Я введу їх на землю, як Я присягався батькам їхнім, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти досхочу, і погладшають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене дратуватимуть, і порушать Заповіта Мого. | 20 Бо як приведу його в землю, що тече молоком та медом, яку я клявся дати його батькам, він наїсться досита, розтовстіє та й звернеться до інших богів, запопадеться їм служити, - мене ж зневажать і мій союз зламають. | 20 Бо введу їх до доброї землі, якою поклявся Я їхнім батькам, землю, що пливе молоком і медом, і їстимуть і наситившись будуть задоволені. І відвернуться до чужих богів і послужать їм і розгнівають мене і знищать мій завіт. | 20 Бо я приведу їх в землю текучу молоком і медом, що оддати її я клявся батькам їх; і будуть вони живитись і стануть ситі і тучні; та й повернуться вони до инших богів і стануть служити їм, і зневажати мене, і зломлять завіт мій. |
21 то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув. | 21 І коли впадуть на них численні лиха і скорботи, тоді пісня ця буде супроти них свідченням, бо вона не вийде з уст потомства їхнього. Я знаю їхні заміри, котрі вони мають нині, передніше, аніж Я ввів їх на землю, про яку я присягався. | 21 І коли спіткають його всякі злидні та горе, то ця пісня - бож не забудеться вона в устах його потомків - буде свідком проти нього, що я справді знав перше, ніде впровадив його в землю, про яку клявся, які то заміри ворушаться в ньому вже сьогодні.» | 21 І супротивлятиметься ця пісня свідчачи проти лиця, бо не пропаде з уст їхнього насіння. Бо я знаю їхню злобу, яку сьогодні вчинять тут скорше ніж Я введу їх до доброї землі, якою поклявся Я їхнім батькам. | 21 І як постигнуть його всякі злиднї і горя, так пісня ся сьвідкувати ме проти них; бо в устах насїння їх не забудеться вона. Знаю бо задуми їх, що вже й тепер в серцї їх, перш нїж я привів їх у землю, що про неї клявся. |
22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів. | 22 І написав Мойсей пісню цю того дня, і навчив неї синів Ізраїля. | 22 -Того дня Мойсей списав цю пісню і навчив її синів Ізраїля. | 22 І Мойсей написав цю пісню в тому дні і навчив її ізраїльських синів. | 22 І списав Мойсей сю пісню того ж дня та й навчив її синів Ізрайлевих. |
23 І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою. | 23 І заповідав Господь Ісусові, синові Навиновому, і сказав [йому]: Будь несхитним і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїля на землю, про яку Я присягався їм, і Я буду з тобою. | 23 Та й дав Господь свої накази Ісусові, (Навинові), і сказав: Будь сильний і відважний! Ти бо маєш привести синів Ізраїля в землю, що про неї я їм клявся, і я буду з тобою.» | 23 І заповів Ісусові і сказав: Будь мужним і сильним, бо ти введеш ізраїльських синів до землі, якою поклявся їм Господь, і Він буде з тобою. | 23 І повелїв він Йозеєві Нуненкові словами: Будь сильний і одважний! Ти бо приведеш синів Ізраїля в землю, що я обіцяв їм поклявшись; і буду з тобою. |
24 І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх, | 24 Коли Мойсей вписав у книжку всі слова закону цього до кінця, | 24 Коли Мойсей скінчив писати слова цього закону в книзі аж до кінця, | 24 Коли ж Мойсей закінчив писати всі слова цього закону до книжки, до самого кінця, | 24 І сталось, як скіньчив Мойсей писати слова закону сього в книзї аж до самого кінця, |
25 то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи: | 25 Тоді Мойсей наказав левитам, які носили Ковчега заповіту Господнього, і сказав: | 25 тоді звелів він левітам, які носили кивот Господнього союзу: | 25 і заповів Левітам, що носять кивот господнього завіту, кажучи: | 25 Тодї повелїв Мойсей Левитам, що носять скриню завіту Господнього, говорючи: |
26 Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка. | 26 Візьміть оцю книжку закону, і покладіть її праворуч Ковчега Заповіту Господа, Бога вашого, і вона там буде свідченням супроти тебе. | 26 «Візьміть книгу цього закону й покладіть її з боку біля кивоту союзу Господа, Бога вашого; він буде там свідком проти тебе, | 26 Взявши книжку цього закону, покладіть її з боку кивоту завіту Господа Бога вашого, і буде там в тебе на свідчення. | 26 Возьміте книгу сього закону і положіте з боку у завітній скринї Господа, Бога вашого, і буде вона сьвідком проти тебе. |
27 Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй! | 27 Бо я знаю упертість твою і тверду шию твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви запеклі перед Господом, а тим паче по смерті моїй! | 27 бо я знаю твою непокірливість і що в тебе твердий карк. Як тепер, ще за мого життя з вами, ви противились Господеві, то що вже по моїй смерті! | 27 Бо я знаю твою бунтівничість і твою тверду шию. Бо ще як я сьогодні живу з вами бунтуєтесь проти Бога, скільки (більше) і після моєї смерти? | 27 Бо знаю я добре упертість твою і твою тугу шию. Вже тепер, за життя мого з вами, ви опирались проти Господа; що ж по смертї моїй? |
28 Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них. | 28 Зберіть до мене всіх старшин колін ваших і старшин ваших, і я скажу вголос перед ними слова оці, і прикличу для свідчення супроти них небо і землю. | 28 Зберіть до мене всіх старійшин ваших поколінь і ваших начальників, хочу промовляти, щоб ви чули ці слова, і хочу кликати на свідків проти них небо й землю. | 28 Зберіть до мене старшин ваших племен і ваших старшин і ваших суддів і ваших писарів, щоб сказав я до їхних ух усі ці слова і засвідчив їм небом і землею. | 28 Зберіте до мене всїх старших поколїнь ваших і громадських мужів ваших, щоб промовив слова сї в уші їм і покликав у сьвідки проти них небеса і землю: |
29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук. | 29 Бо я знаю, що по смерті моїй ви розбеститеся до решти і відхилитеся од шляху, котрий я заповідав вам, і з плином часу впадуть на вас лиха за те, що ви будете чинити зле перед очима Господа, дратуючи Його ділами рук своїх. | 29 Знаю бо добре, що після моєї смерти ви зіпсуєтеся зовсім і звернете з дороги, що її я вам заповідав; що в майбутності впаде на вас лихо за те, що чинитимете зло перед очима в Господа, приводивши його до гніву ділами ваших рук.» | 29 Бо знаю, що після моєї смерті беззаконням вчините беззаконня і звернете з дороги, яку я вам заповів, і вас зустріне зло в останні дні, бо вчините погане перед Господом, щоб Його розгнівати в ділах рук ваших. | 29 Знаю бо, по смерти моїй ви зовсїм зледащієте і звернете з дороги, що я заповідав її вам; і постигнуть вас у дальші часи нещастя за те, що будете чинити ледаче перед очима в Господа, прогнївляючи його дїлами рук ваших. |
30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх: | 30 І вирік Мойсей уголос перед усім зібранням Ізраїльтян слова пісні цієї до кінця. | 30 І промовив Мойсей до вух усієї громади Ізраїля слова тієї пісні, до самого кінця. | 30 І сказав Мойсей в уха всього ізраїльського збору слова цієї пісні до самого кінця. | 30 І промовив Мойсей в уші всієї громади Ізраїля слова сієї піснї, до самого кінця: |