1 І сталося за одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке: | 1 Одинадцятого року, третього [місяця], першого дня місяця, було до мене слово Господнє: | 1 Одинадцятого року, першого дня третього місяця надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 І сталося, що в одинадцятому році, в третому місяці, в першому (дні) місяця до мене було господне слово, що казало: | 1 О динайцятого року, в трейтьому місяцї, на первий день місяця, надійшло до мене слово Господнє: |
2 Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподоблюєшся в своїй величі? | 2 Сину людський! Скажи фараонові, цареві єгипетському, і народові його: З ким ти порівнюєш себе у бундючності своїй? | 2 «Сину чоловічий! Промов до фараона, царя єгипетського, і до його гомінкої юрби: На кого ти у величі твоїй схожий? | 2 Людський сину, скажи Фараонові цареві Єгипту і до його множества: До кого ти себе уподібнив у твоїй висоті? | 2 Сину чоловічий! промов до Фараона, царя Египецького, й до його народу: Кому робиш ти себе рівнею в великостї своїй? |
3 Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде верховіття його. | 3 Ось, Ашшур був кедром на Ливані з чудовим гіллям, з рясним листям, високий на зріст; і верхів'я його сягало хмари. | 3 Ось він, мов кедр ливанський, з прекрасним гіллям, з рясним листом, високий на зріст; верховіття його сягало в хмари. | 3 Ось ассур кипарис в Лівані і гарний віттям і високий величністю, до середини хмар була його влада. | 3 Ось, Ассур був, мов кедр на Ливанї з прегарним гіллєм і густим листом та високого росту; вершок його сягав у гору серед густого галуззя. |
4 Води його виховали, безодня його викохала, він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до всіх дерев польових. | 4 Води його вирощували, безодня його піднімала, річки її оточували розсадника його, і вони струмки свої посилали до кожного дерева в полі. | 4 Води його ростили, глибінь його плекала, пускаючи ріки свої навколо місця, де він був посаджений, і посилаючи свої протоки до всіх дерев на полі. | 4 Вода вигодувала його, безодня підняла його, свої ріки він привів довкруги своїх посаджень і свої часті післав до всіх дерев рівнини. | 4 Води ростили його, глибина підіймала його; річки її обливали коріннє його, а проточини її простягались до всїх дерев на поділлї. |
5 Тому його зріст став вищий від усіх польових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повидовжувалось, коли вигнався він. | 5 А тому висота його піднялася над усіма деревами польовими, і гілок на ньому було багато, і гілки його примножилися, і галузки його ставали довгими від щедрої води, коли він розростався. | 5 Тому й вигнався він зростом понад усі дерева, що в полі; гілляк на ньому було сила, віття на ньому росло дедалі довше з-за достатку вод, і він розростався. | 5 Через це його величність піднялася вгору понад всі дерева рівнини, і його віття розширилося від великої води. | 5 Тим і сягала висота його понад усї дерева польові, й гілля було на йому много, й галуззє його росло що-раз довше задля достатку вод, і воно розросталось. |
6 В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи. | 6 На гілках його гніздилося птаство небесне, під гіллям його виводили діток всілякі звірі польові, і в затінку його мешкали всілякі численні народи. | 6 В його гіллі кублилося все птаство піднебесне, під його віттям усі польові звірі плодились, а в його тіні жили всі народи сильні. | 6 В його галузках загніздилися всі птахи неба, і під його віттям народилися всі звірі рівнини, в його тіні поселилося все множество народів. | 6 Між гіллєм його кублилось всяке птаство піднебесне, під віттєм його виводили дїтей всякі зьвірі польні, під тїнню його жили всякі многолїчні народи. |
7 І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах. | 7 Він пишався висотою свого зросту, довжиною гілок своїх; тому що корінь його був біля великої води. | 7 Він був прекрасний висотою, віттям своїм розлогим, бо корінь його був при великих водах. | 7 І він був гарний у своїй висоті через множество свого галуззя, бо в нього було коріння у великій воді. | 7 Він пишався висотою своєю та довготою галуззя свого, бо корінь його розростався при великих водах. |
8 Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні до галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю! | 8 Кедри в саду Божому не кидали на нього тіні; кипариси не порівнювали гілок його, і каштани не були заввишки з гілку його, жодне дерево в саду Божому не могло помірятися з ним красою своєю. | 8 Кедри в Божому саду не були йому рівня, і кипарисам до його гілляк було далеко, та й явори не досягали його віття. Ніяке дерево в Божому саду не могло рівнятись із ним красою. | 8 Таких кипарисів не (було) в божому раю, і ялиці не (були) подібні їхнім віттям, і сосни не були подібні своїми галузками. Ніяке дерево в божому раю не було подібне до нього в його красі | 8 Не затемняли його кедри в Божому садї; не досягали гілля його кипариси, й каштани не досягали величиною віття його, нї одно дерево в садї Божому не могло рівнятись із ним красотою своєю. |
9 Я оздобив його ряснотою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку. | 9 Я оздобив його численним галуззям його, аж так, що всі дерева Едемського саду в саду Божому заздрили йому. | 9 Я прикрасив його премногим віттям. Йому завидували всі дерева едемські, що були в Божім саді.» | 9 через множество його віття. І йому поревнували дерева їжі божого раю. | 9 Я вкрасив його густим віттєм, так що всї дерева Едемські в садї Божому завидували йому. |
10 Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і повищилося серце його, коли він став високим, | 10 Тому сказав Господь Бог: За те, що ти зависоким став на зріст, і верхів'я своє витягнув понад грубі гілки, і серце його запишалося бундючністю його, – | 10 Тому ось як говорить Господь Бог: «За те, що він знявся своїм високим зростом і задер верховіття своє аж у хмари, і серце його запишалося височиною своєю, | 10 Через це так говорить Господь: Томущо ти став великий величчю і ти поклав твоє володіння посеред хмар, як він піднімався і Я побачив | 10 Тим же то ось як говорить Господь Бог: За те, що він знявся високо зростом і вершок його вибуяв угору посеред віття, та серце його згордїло величчю своєю, - |
11 то дай його в руку сильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигнав його! | 11 За те Я віддав його в руки володареві народів; він учинив з ним, як треба; за беззаконня його Я відкинув його. | 11 за те видав я його володареві народів. Він поступить з ним за його злобою і знищить його. | 11 і Я його видав в руки володаря народів, і він доконав його знищення. | 11 За те подам його на поталу потужному між народами, нехай з ним чинить що схоче; за проступки його я відкинув його. |
12 І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидали його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане віття його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й покинули його. | 12 І зрубали його чужинці, найлютіші з-поміж народів, і скинули його з гори; і на всі долини впали гілки його, і віття його поламалося на всіх видолинках землі, і з-під затінку його вийшли всі народи землі, і покинули його. | 12 Чужинці, найлютіші з-між народів, зрубають його й відкинуть. Віття його попадає по горах і по долинах; гілляки його, поламані, валятимуться по байраках країни. Усі народи землі вийдуть з його тіні й покинуть його. | 12 І його вигубили погані чужинці з народів і скинули його на горах, в усіх долинах впали його галузки, і його стовбур був знищений в усякій рівнині землі, і відійшли від їхнього покриття всі народи народів і його знищили до основ. | 12 І зрубають його чужоземцї, найлютїйші зпроміж народів, та й повалять його; по горах і по долинах лежати ме віттє його, й гіллє його буде валятись, поторощене, по байраках у країнї, а всї народи землї вирушать зпід тїнї в него, та й покинуть його. |
13 Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його була всяка польова звірина, | 13 На уламках його помістилися всілякі птахи небесні, і під сучками були всілякі польові звірі. | 13 На його поваленім стовбурі сидітиме все небесне птаство, а на його гілляках спочиватимуть усі польові звірі; | 13 На його впалому (стовбурі) спочили всі птахи неба, і під його стовбурем були всі дикі звірі, | 13 Від тепер буде хиба на обламках із него сїдати птаство піднебесне, а всяке польове зьвіррє топтати ме гіллє його; |
14 щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили. | 14 Це для того, щоб жодні дерева при водах не пишалися високим зростом своїм, і не піднімали верховіть своїх над грубими гілками, і щоб не приліплювалися через їхню висоту дерева, що п'ють воду; бо всі вони зроковані на смерть у підземну країну разом із синами людськими, що відійшли в могилу. | 14 щоб ніякі дерева при воді не пишалися із свого високого зросту та щоб не задирали верховіть своїх у хмари, щоб ніякі добре зрошені водою дерева не спиналися зростом своїм угору: всіх бо їх призначено на смерть, у глибину підземну, разом із людськими синами, що сходять у яму.» | 14 щоб не підносилися в їхній величності всі дерева, що в воді, і не дали своєї влади посеред хмар і не стали в їхній висоті до них всі, що пють воду, всі були видані на смерть в глибину землі посеред людських синів до тих, що сходять до ями. | 14 Щоб нїякі дерева при водї не величались високим своїм зростом і не сягали вершками своїми понад густе гіллє, та щоб до них задля їх висоти не прилягали инші дерева, що ссуть воду; всїх бо їх призначено на смерть, у преисподню країну разом із синами людськими, що посходили в яму. |
15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу, учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Лівана, а всі польові дерева помліли над ним. | 15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов у могилу, Я вчинив плач по ньому, замкнув заради нього безодню, і зупинив ріки її; і затримав великі води, і засмутив по ньому Ливан, і всі дерева польові сумували за ним. | 15 Так говорить Господь Бог: «Того дня, як він зійшов у Шеол, я збудив плач по ньому, замкнув над ним безодню, затримав її ріки, і води великі припинились. Я засмутив із-за нього Ливан, і всі польові дерева затужили по ньому. | 15 Так говорить Господь: В тому дні, в якому він зійшов до аду, його оплакала безодня, і Я спинив його ріки і Я заборонив множеству води, і над ним потемнів Ліван, через нього послабли всі дерева рівнини. | 15 Так говорить Господь Бог: Того дня, як він ізступить у яму, наведу я плач по нему, запру глибінь, застановлю ріки, здержу великі води, з'одягну в смуток по нему Ливан-гору, а всї польові дерева попадуть у тугу по йому. |
16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п'ють воду. | 16 Гуркотом від падіння його Я спонукав до трепету народи, коли кинув його до шеолу, до тих, що зійшли в могилу, і зраділи в шеолі всі дерева Едему, чудові і найкращі ливанські, всі, що п'ють воду; | 16 Гуком його падіння стряс я народи, як зіпхнув його в Шеол разом із тими, що сходять у яму. Тоді утішились у глибині підземній усі дерева едемські, найдобірніші та найкращі дерева ливанські, - усі щедро зрошені водою. | 16 Від голосу його падіння народи захиталися, коли зводили його до аду з тими, що сходять до ями, і потішали його в землі всі дерева їжі і вибрані Лівану, всі, що пють воду. | 16 Гуком його впаду наведу перестрах на народи, як стручу його в преисподню, до тих, що посходили в яму, й зрадїють у тій глибинї всї дерева Едемські, вибрані й що найкрасшi дерева Ливанські, всї що ссали воду; |
17 Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів. | 17 Бо всі вони також відійшли у пекло, до забитих мечем, і спільники його, що жили під затінком його, серед народів. | 17 Разом з ним зійшли в Шеол до тих, що полягли від меча, також і ті з-між народів, що жили в його тіні, та й їхні потомки. | 17 Бо й вони зійшли з ним до аду між побитими мечем, і його насіння, ті, що поселилися під його покриттям, згинули посеред їхнього життя. | 17 Бо й вони пійдуть із ним у преисподню, до тих, що мечем побиті, та й приятелї його зпроміж народів, що жили під тїнню в його. |
18 До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог. | 18 Отож, з яким із дерев едемських ти порівнював себе у славі і величі? Але тепер водночас з деревами едемськими ти будеш кинутий до шеолу, і будеш лежати осередь необрізаних, з убитими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, говорить Господь Бог. | 18 Котрому з дерев едемських був ти рівнею в славі та величі? Та, однак, тебе зіпхнуто разом з іншими едемськими деревами в глибину підземну, і лежиш ти серед необрізаних разом із тими, що полягли від меча. Ось такий фараон з усією його гомінкою юрбою», - слово Господа Бога. | 18 До кого ти подібний? Зійди і будь зведений з деревами їжі до землі в глибину. Посеред необрізаних спатимеш з побитими мечем. Так Фараон і все множество його сили, говорить Господь. | 18 Которому ізміж дерев Едемських хотїв ти рівнею бути в славі й величностї? Та тепер ти рівно з другими Едемськими деревами будеш стручений в преисподню, й лежати меш серед необрізаних між посїченими мечем. Ось, се Фараон і вся безлїч народу його, говорить Господь Бог. |