1 Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!1 Того часу, говорить Господь, Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом.1 «Того часу, - слово Господнє, -я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.»1 В тому часі, сказав Господь, Я буду за Бога для роду Ізраїля, і вони будуть Мені за нарід.1 Того часу, говорить Господь, буду я Богом усїм родам Ізрайлевим, а вони будуть моїм народом.
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.2 Так говорить Господь: Народ, який уцілів од меча, знайшов милість у пустелі; іду заспокоїти Ізраїля.2 Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого.2 Так сказав Господь: Я знайшов (його) теплим в пустині з тими, що впали від меча. Ідіть і не знищіть Ізраїля.2 Так бо говорить Господь: Нарід, що уйшов від меча, знайшов милосердє в пустинї; ійду дати супокій Ізрайлеві.
3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!3 Здалеку з'явився мені Господь і сказав: Любов'ю вічною Я полюбив тебе, і тому добра воля Моя до тебе.3 Господь йому здалека з'явився: Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.3 Господь здалека йому зявився: Я полюбив тебе вічною любовю, через це Я притягнув тебе до милосердя.3 Здавна явився менї Господь, і сказав: віковічною любовю полюбив я тебе, тим і розпростер над тобою ласку мою.
4 Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,4 Я знову упорядкую тебе, і ти будеш упорядкована, діво Ізраїлева, знову будеш оздоблюватися тімпанами твоїми і виходити у коло танцю веселунів;4 Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі,4 Ще тебе збудую, і будеш збудована, дівчино Ізраїль. Ще візьмеш твій тимпан і вийдеш з збором тих, що танцюють.4 Та й тепер відновлю тебе, і станеш обновлена, ти, дївице Ізрайлева; знов будеш красуватись з бубнами твоїми, виступаючи в веселому хороводї;
5 на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!5 Знову насадиш виноградників у горах Самарії; виноградарі, котрі насаджуватимуть їх, самі й збирати будуть.5 знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть.5 Ще насадите виноградники в горах Самарії, насаджуйте і вихваляйте.5 Знов понасаджуєш виноградники по Самарийських узгіррях; виноградарі, що будуть їх насаджувати, будуть самі й користуватись ними.
6 Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!6 Бо настане день, коли сторожа на горі Єфремовій проголосить: Підводьтеся, і зійдемо на Сіон до Господа, Бога нашого.6 Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!»6 Бо є день покликання тих, що обороняються в горах Ефраїма: Встаньте і підіть до Сіона, до нашого Господа Бога.6 І прийде день, коли сторожі покликати муть по горах Ефраїмових: Уставайте, пійдемо на Сион, до Господа, Бога нашого!
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!7 Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і вигукуйте перед вождем народів; проголошуйте, прославляйте і кажіть: Урятуй, Господе, народ Твій, останок Ізраїля!7 Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок!7 Бо так сказав Господь до Якова: Зрадійте і заіржіть над головою народів, явним зробіть і похваліть. Скажіть: Господь спас свій нарід, останок Ізраїля.7 Так бо говорить Господь: Висьпівуйте, радісно про Якова, викликайте перед головою народів; хвалїте голосно й промовляйте: Спасай, Господи, нарід твій, останок Ізраїля!
8 Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!8 Ось, Я приведу їх з країни північної і зберу їх від рубежів землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом із ними, – велика безліч повернеться сюди.8 Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.8 Ось Я їх веду з півночі і зберу їх з кінців землі в празник фасека. І він вродить численну юрбу, і вони повернуться сюди.8 Ось, я приведу їх із північньої землї й позбіраю з усїх країн земних, - слїпий і кривий, вагітна й породїля разом із ними, - велика громада вернеться сюди.
9 Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!9 Вони вийшли зі слізьми, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх поблизу потоків води шляхом торованим, на котрому не спіткнуться; бо Я – Батько Ізраїлеві і Єфрем – первісток Мій.9 З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я - Ізраїлеві батько, й Ефраїм - мій перворідний.9 З плачем вийшли, і з радістю введу їх, поселюючи при потоках вод на рівній дорозі, і на ній не заблукають. Бо Я став за батька для Ізраїля, і Ефраїм мій первородний.9 З плачем ійшли вони, а я поведу їх у радощах; вести му поблизь потоків по рівній дорозї; на нїй вони не спотикнуться; бо я - отцем Ізраїлеві, а Ефраїм - первенець мій.
10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!10 Слухайте слово Господнє, народи, і повідайте островам віддаленим, і скажіть: Хто розпорошив Ізраїля, Той неодмінно й збере його, і буде охороняти його, як пастух отару овець.10 Ось слухайте, народи, - слово Господнє, - оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо.10 Послухайте господнє слово, народи, і сповістіть в далекі острови. Скажіть: Той, Хто розсіяв Ізраїль, збере його і стерегтиме його так як хто пасе своє стадо.10 Почуйте, народи, слово Господнє, й вістїть його островам далеким, і кажіть: Той, що розсїяв Ізраїля, той і збірає його, та й стерегти ме його, як пастир стадо своє.
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.11 Бо викупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильніший від нього.11 Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього.11 Бо Господь визволив Якова, вирвав його з руки тих, що сильніші від нього.11 Викупить бо Господь Якова й вибавить його з руки в того, що був дужший од него.
12 І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!12 І прийдуть вони, і будуть святкувати на верховинах Сіону; і прилинуть до Господньої щедрости, до пшениці і вина та єлею, до ягнят і волів; і душа їхня буде, мов напоєний водою сад, і вони не будуть уже знемагати.12 І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага - пшеницю, вино й олію, - та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше.12 І прийдуть і зрадіють в горі Сіон. І прийдуть до господнього добра, до землі пшениці і вина і плодів і скота і овець, і їхня душа буде як плодовите дерево, і більше не голодуватимуть.12 І прийдуть й будуть веселитись на горах Сионових, і збігатись на дари Господнї, на пшеницю, вино й олїю, до ягнят і волів, і душа їх буде, мов добре напоєний водою сад, і не будуть дознавати спраги.
13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!13 Тоді юнка буде веселитися в колі танцю, і юнаки і старці разом; і оберну печаль їхню на радість, і потішу їх, і дам радість після скорботи їхньої.13 Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній.13 Тоді дівчата зрадіють в зборі молодих, і старці зрадіють, і оберну їхній плач на радість і зроблю їх веселими.13 Тодї дївиця веселити меться в хороводї, а з нею й молодики й дїди, й поверну печаль їх у радощі, й втїшу й звеселю їх по їх тузї.
14 І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!14 І насичу душу священиків повнотою, і народ Мій насититься щедрістю Моєю, говорить Господь.14 Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, - слово Господнє.»14 Звеличу і напою душу священиків синів Левія, і мій нарід наповниться моїми добрами.14 І нагодую душі сьвященників товщею, а люд мій засититься добром моїм, говорить Господь.
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...15 Так говорить Господь: Голос чутно в Рамі, лемент і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішатися дітьми своїми, бо немає вже їх.15 Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.»15 Так сказав Господь: Голос плачу почуто в Рамі і ридання і голосіння. Рахиль, що оплакує, не забажала спинитися за своїх синів, бо (їх) немає.15 Ще ж так говорить Господь: Чути голосїннє аж у Рамі, наріканнє й риданнє; Рахиль плаче по своїх дїтях і не хоче розважитись, бо їх уже нема.
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!16 Так говорить Господь: Утримай голос свій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за працю твою, говорить Господь, і повернуться вони з країни ворожої.16 Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, - слово Господнє, - вони повернуться з ворожої країни.16 Так сказав Господь: Хай пропаде твій голос від плачу і твої очі від сліз, бо це нагорода за твої діла, і вони повернуться з землі ворогів,16 От же так говорить Господь: Перестань плакати-голосити, й нехай очі твої не проливають сльоз, є бо плата за труд твій, говорить Господь: вернуться вони з землї ворожої.
17 І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!17 І є надія для твого майбутнього, говорить Господь, і повернуться сини твої у володіння твої.17 Є ще надія для потомства твого, - слово Господнє, - діти твої повернуться у свої границі.17 тривке місце твоїм дітям.17 Є ще надїя на твою будущину, говорить Господь: дїти твої вернуться додому в гряницї свої.
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!18 Чую Єфрема, що плаче: Ти покарав мене, і я – покараний, мов теля непокірне; наверни мене, – і навернуся, бо Ти – Господь, Бог мій.18 Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо - Господь, Бог мій.18 Чуючи Я почув Ефраїма, що голосить: Ти мене покарав, і я був покараний. Так як теля я не навчився. Поверни мене, і повернуся, бо Ти мій Господь Бог.18 Чув я плач Ефраїма: Скарав єси мене, - я скараний, мов той бик неосвоєний; верни мене, й вернуся, ти бо Господь, Бог мій.
19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.19 Коли я був навернений, я боявся, і коли був на добрий розум наставлений, бив себе по стегнах; я був осоромлений, я був збентежений, тому що ніс на собі безчестя юности моєї.19 Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого.19 Бо після мого полонення я покаявся і після того як я пізнав, я застогнав за дні сорому, і я Тобі показав, що я взяв погорду від моєї молодості.19 Коли ти навертав мене, то я каявся; коли врозумляв мене, - я бився по стегнах; я соромився і стидався, бо двигав безчесть молодощів моїх.
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!20 Чи не дорогий для Мене син Єфрем? Чи не улюблене дитя? Бо тільки-но озвуся про нього, завжди з любов'ю згадую про нього; і все в Мені обурюється за нього; змилуюся над ним, говорить Господь.20 Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, - слово Господнє.20 Ефраїм для мене улюблений син, миле дитя, томущо мої слова в ньому, памяттю його памятатиму. Через це Я поспішився до нього, милуючи, помилую його, говорить Господь.20 Чи не дорогий ж в мене син Ефраїм? чи не люба він дитина в мене? Скілько бо раз заговорю про його, все я любо згадую його; моє внутро зворушується над ним; змилосерджуся над ним, говорить Господь.
21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!21 Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, наверни серце твоє на дорогу – на шлях, котрим ти простувала; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся до цих міст твоїх.21 Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, - повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої.21 Постав собі сіонім (дорожні знаки) зроби тіморім, (дорожні стовпи) поклади твоє серце на рамена. Повернися дорогою якою ти пішла, дівчино Ізраїль, повернися до твоїх міст плачучи.21 Постав собі дороговкази, повкопуй стовпи, оберни серце твоє на дорогу, що нею ходила; вертай, дїво Ізрайлева, вертайся в сї городи твої.
22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!22 Чи довго тобі поневірятися, донько зрадлива? Бо Господь витворить на землі щось нове: Жінка захистить чоловіка.22 Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»22 Доки не повернешся, зневажена дочко? Бо Господь зробив спасіння на нове посадження, в цьому спасінні пройдуть люди.22 Докіль тобі блукати, ти, зрадлива дочко? Ось, Господь сотворив щось нове на землї: женщина обгорне мужа.
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Надалі, коли Я поверну полон їхній, будуть говорити на землі Юдиній і в містах його такі слова: Нехай же благословить тебе Господь, оселе правди, о, горо свята!23 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! -23 Так сказав Господь: Ще скажуть це слово в землі Юди і в його містах, коли поверну його полон: Благословенний Господь на його праведній святій горі23 Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Наперед уже, як завертати му полонян, будуть говорити в землї Юдиній й по його містах такі слова: Благослови тебе, Господи, пробутку справедливостї, горо сьвята!
24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.24 І оселяться на ній Юда і всі міста його вкупі, землероби і пастухи з чередами.24 І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять.24 і ті, що живуть в містах Юди, і в усій його землі разом з рільником, і зібраний буде в стадо.24 І оселиться на нїй Юда вкупі з усїма містами своїми, хлїбороби й чабани.
25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.25 Бо Я понапуваю душу знеможену і насичу всіляку душу зажурену.25 Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.»25 Бо Я напоїв всяку спраглу душу і Я наситив всяку голодуючу душу.25 Напою бо душу багнущу, й кожну голодуючу душу нагодую.
26 На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.26 На цьому я пробудився і пригадав, і сон мій був приємний мені.26 Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий.26 Через це Я встав і побачив, і мій сон мені був солодким.26 В тім я прокинувся і подивився, і сон мій був такий солодкий.
27 Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.27 Ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я засію дім Ізраїля і дім Юдин насінням людини й насінням худоби.27 «Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту.27 Через це ось приходять дні, говорить Господь, і посію Ізраїль і Юду насінням людини і насінням скотини.27 Ось надходить час, говорить Господь - що засїю дом Ізраїля і дом Юди насїннєм людським і насїннєм скота.
28 І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!28 І як пильно Я спостерігав за ними, щоб викорінити і винищити, зруйнувати і вигублювати, а також шкодити; так Я буду спостерігати за ними, щоб відбудовувати і насаджувати, говорить Господь.28 І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, - слово Господнє.28 І буде, що так як Я чував над ними, щоб знищити і зло вчинити, так чуватиму над ними, щоб збудувати і насадити, говорить Господь.28 І як пильно я назирав їх, щоб викоренити й збурити, вигубити й повалити та притискати, - так назирати му їх, щоб їх одбудовати й понасаджати, говорить Господь.
29 Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!29 За тих днів уже не будуть говорити: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах;29 За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома!29 В тих днях не скажуть: Батьки їли неспілий виноград і зуби дітей мають оскомини.29 У ті часи не будуть уже докоряти: Отцї їли скислий виноград, а в синів на зубах оскома,
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!30 Але кожний буде вмирати за своє беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах, авжеж, буде оскома.30 Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме.30 Але кожний помре у своїм грісі, і в того хто їсть неспілий виноград його зуби матимуть оскомини.30 Нї, кожне вмірати буде за свій власний переступ, та хто їв скислий виноград, у того й оскома на зубах буде.
31 Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.31 Ось надходять дні, говорить Господь, коли Я складу з домом Ізраїля і з домом Юди Нового Заповіта, –31 Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт.31 Ось ідуть дні, говорить Господь, і заповім домові Ізраїля і домові Юди новий завіт.31 Ось, надходить час, - говорить Господь, що вчиню нову вмову з домом Ізрайлевим і з домом Юдиним,
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!32 Не такого Заповіта, якого Я уклав з батьками їхніми того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести з єгипетської землі; той заповіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у спілці з ними, говорить Господь.32 Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той - мій завіт! - вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, - слово Господнє.32 Не за завітом, який Я заповів їхнім батькам в дні коли Я взяв їх за руки, щоб їх вивести з єгипетскої землі, бо вони не осталися в моїм завіті, і Я ними знехтував, говорить Господь.32 Не такий завіт, який я з їх отцями вчинив, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Египту; той завіт вони поламали, хоч я все зоставався їм вірним, говорить Господь.
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!33 Але ось Заповіт, котрого Я укладу з домом Ізраїлевим по тих днях, говорить Господь: Укладу закон Мій у нутрощі їхні і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом.33 Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, - слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом.33 Бо це завіт, який Я заповім домові Ізраїля після тих днів, говорить Господь: Даючи, дам мої закони в їхній ум і запишу їх на їхніх серцях. І буду їм за Бога, і вони будуть мені за нарід.33 Нї, ось який завіт учиню я в той час з домом Ізрайлевим, говорить Господь: вложу закон мій у внутро їм, і напишу його на серцї їх, і буду Богом їх, а вони будуть людьми моїми.
34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!34 І вже не будуть навчати один одного, брат – брата і говорити: Пізнайте Господа, бо всі самі будуть знати Мене, від малого до великого, говорить Господь, тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не згадаю.34 Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, - слово Господнє, - я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»34 І не навчатимуть кожний свого громадянина і кожний свого брата кажучи: Пізнай Господа, бо всі Мене пізнають від їхнього малого і аж до їхнього великого, бо буду милосердний над їхнім беззаконням і більше не згадаю їхніх гріхів.34 Потім уже не будуть навчати одно одного, чи брат брата й казати: Познайте Господа; самі бо знати муть мене від найменшого до найбільшого, говорить Господь, бо я прощу провини їх і не згадувати му вже гріхів їх.
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!35 Так говорить Господь, Котрий дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, щоб світили вночі, Котрий збурює море аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Йому!35 Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, -Господь сил його бо ім'я.35 Якщо підніметься небо до висот, говорить Господь, і якщо знижиться основа землі вділ, і Я не відкину рід Ізраїля, говорить Господь, за все, що вчинили.35 Так говорить Господь, той що дав сонце, щоб сьвітило в день, і впорядкував місяця й зорі, щоб сьвітили в ночі, - той що зворушує море, що воно аж реве филями своїми, - Господь небесних сил імя його: -
36 Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.36 Якщо ці настанови перестануть діяти переді Мною, говорить Господь, то плем'я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди.36 «Якщо закони ці колись передо мною захитаються, - слово Господнє, - тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.»36 Так сказав Господь, що дає сонце на світло в день, місяць і звізди на світло вночі, і крик на ревіння і заревіли його хвилі, Господь Вседержитель Йому імя.36 Як порядок сей передо мною перестане, говорить Господь, то й потомки Ізраїля перестануть бути моїм народом.
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!37 Так говорить Господь: Якщо небо може бути виміряне вгорі, і підвалини землі – досліджені внизу, то Я також відкину всеньке плем'я Ізраїлеве за все те, що вони вчинили, говорить Господь.37 Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, - слово Господнє.»37 Якщо спиняться ці закони перед моїм лицем, говорить Господь, і рід Ізраїля перестане існувати як нарід перед моїм лицем всі дні.37 Так говорить Господь: Коли можна виміряти небо вгорі, або вислїдити основи земні внизу, то й я одкину усе потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, говорить Господь.
38 Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.38 Ось, надходять дні, говорить Господь, коли місто упорядковане буде для слави Господньої від вежі Хананеїла аж до брами Наріжної.38 Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт.38 Ось приходять дні, говорить Господь, і буде збудоване місто Господеві від башти Ананеїла аж до брами кута.38 Ось, надходить час, говорить Господь, що одбудують ізнов город на славу Господеві від башти Анамеїлевої до углових воріт,
39 І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.39 І землемірний шнур пройде далі до пагорба Ґарев і обійде Ґоа.39 І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа.39 І вийде його обмір перед ними аж до горбів Ґарива і окружений буде довкруги з вибраного каменя.39 І простягнуть землемірського шнура далїй до узгірря Гариб, і обійдуть ним Гоат.
40 І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона!40 І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрон, до рогу Кінської брами на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розвалиться повіки.40 І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході - будуть святі Господеві. Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки.40 І всі асаримоти аж до Нахала Кедрона аж до кута кінської східньої брами освячення Господеві і більше не пропаде і не буде знищений аж до віку.40 І вся долина трупова й попелева й всї поля до Кедрон-потока, до угла кінської брами 'д сходові сонця, будуть сьвяті Господеві. Не буде він розвалений й не розпадеться по віки.