1 Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом! | 1 Того часу, говорить Господь, Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом. | 1 «Того часу, - слово Господнє, -я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.» | 1 В тому часі, сказав Господь, Я буду за Бога для роду Ізраїля, і вони будуть Мені за нарід. | 1 Того часу, говорить Господь, буду я Богом усїм родам Ізрайлевим, а вони будуть моїм народом. |
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин. | 2 Так говорить Господь: Народ, який уцілів од меча, знайшов милість у пустелі; іду заспокоїти Ізраїля. | 2 Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого. | 2 Так сказав Господь: Я знайшов (його) теплим в пустині з тими, що впали від меча. Ідіть і не знищіть Ізраїля. | 2 Так бо говорить Господь: Нарід, що уйшов від меча, знайшов милосердє в пустинї; ійду дати супокій Ізрайлеві. |
3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю! | 3 Здалеку з'явився мені Господь і сказав: Любов'ю вічною Я полюбив тебе, і тому добра воля Моя до тебе. | 3 Господь йому здалека з'явився: Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку. | 3 Господь здалека йому зявився: Я полюбив тебе вічною любовю, через це Я притягнув тебе до милосердя. | 3 Здавна явився менї Господь, і сказав: віковічною любовю полюбив я тебе, тим і розпростер над тобою ласку мою. |
4 Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться, | 4 Я знову упорядкую тебе, і ти будеш упорядкована, діво Ізраїлева, знову будеш оздоблюватися тімпанами твоїми і виходити у коло танцю веселунів; | 4 Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі, | 4 Ще тебе збудую, і будеш збудована, дівчино Ізраїль. Ще візьмеш твій тимпан і вийдеш з збором тих, що танцюють. | 4 Та й тепер відновлю тебе, і станеш обновлена, ти, дївице Ізрайлева; знов будеш красуватись з бубнами твоїми, виступаючи в веселому хороводї; |
5 на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі! | 5 Знову насадиш виноградників у горах Самарії; виноградарі, котрі насаджуватимуть їх, самі й збирати будуть. | 5 знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть. | 5 Ще насадите виноградники в горах Самарії, насаджуйте і вихваляйте. | 5 Знов понасаджуєш виноградники по Самарийських узгіррях; виноградарі, що будуть їх насаджувати, будуть самі й користуватись ними. |
6 Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога! | 6 Бо настане день, коли сторожа на горі Єфремовій проголосить: Підводьтеся, і зійдемо на Сіон до Господа, Бога нашого. | 6 Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!» | 6 Бо є день покликання тих, що обороняються в горах Ефраїма: Встаньте і підіть до Сіона, до нашого Господа Бога. | 6 І прийде день, коли сторожі покликати муть по горах Ефраїмових: Уставайте, пійдемо на Сион, до Господа, Бога нашого! |
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів! | 7 Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і вигукуйте перед вождем народів; проголошуйте, прославляйте і кажіть: Урятуй, Господе, народ Твій, останок Ізраїля! | 7 Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок! | 7 Бо так сказав Господь до Якова: Зрадійте і заіржіть над головою народів, явним зробіть і похваліть. Скажіть: Господь спас свій нарід, останок Ізраїля. | 7 Так бо говорить Господь: Висьпівуйте, радісно про Якова, викликайте перед головою народів; хвалїте голосно й промовляйте: Спасай, Господи, нарід твій, останок Ізраїля! |
8 Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі! | 8 Ось, Я приведу їх з країни північної і зберу їх від рубежів землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом із ними, – велика безліч повернеться сюди. | 8 Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться. | 8 Ось Я їх веду з півночі і зберу їх з кінців землі в празник фасека. І він вродить численну юрбу, і вони повернуться сюди. | 8 Ось, я приведу їх із північньої землї й позбіраю з усїх країн земних, - слїпий і кривий, вагітна й породїля разом із ними, - велика громада вернеться сюди. |
9 Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій! | 9 Вони вийшли зі слізьми, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх поблизу потоків води шляхом торованим, на котрому не спіткнуться; бо Я – Батько Ізраїлеві і Єфрем – первісток Мій. | 9 З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я - Ізраїлеві батько, й Ефраїм - мій перворідний. | 9 З плачем вийшли, і з радістю введу їх, поселюючи при потоках вод на рівній дорозі, і на ній не заблукають. Бо Я став за батька для Ізраїля, і Ефраїм мій первородний. | 9 З плачем ійшли вони, а я поведу їх у радощах; вести му поблизь потоків по рівній дорозї; на нїй вони не спотикнуться; бо я - отцем Ізраїлеві, а Ефраїм - первенець мій. |
10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою! | 10 Слухайте слово Господнє, народи, і повідайте островам віддаленим, і скажіть: Хто розпорошив Ізраїля, Той неодмінно й збере його, і буде охороняти його, як пастух отару овець. | 10 Ось слухайте, народи, - слово Господнє, - оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо. | 10 Послухайте господнє слово, народи, і сповістіть в далекі острови. Скажіть: Той, Хто розсіяв Ізраїль, збере його і стерегтиме його так як хто пасе своє стадо. | 10 Почуйте, народи, слово Господнє, й вістїть його островам далеким, і кажіть: Той, що розсїяв Ізраїля, той і збірає його, та й стерегти ме його, як пастир стадо своє. |
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього. | 11 Бо викупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильніший від нього. | 11 Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього. | 11 Бо Господь визволив Якова, вирвав його з руки тих, що сильніші від нього. | 11 Викупить бо Господь Якова й вибавить його з руки в того, що був дужший од него. |
12 І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення! | 12 І прийдуть вони, і будуть святкувати на верховинах Сіону; і прилинуть до Господньої щедрости, до пшениці і вина та єлею, до ягнят і волів; і душа їхня буде, мов напоєний водою сад, і вони не будуть уже знемагати. | 12 І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага - пшеницю, вино й олію, - та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше. | 12 І прийдуть і зрадіють в горі Сіон. І прийдуть до господнього добра, до землі пшениці і вина і плодів і скота і овець, і їхня душа буде як плодовите дерево, і більше не голодуватимуть. | 12 І прийдуть й будуть веселитись на горах Сионових, і збігатись на дари Господнї, на пшеницю, вино й олїю, до ягнят і волів, і душа їх буде, мов добре напоєний водою сад, і не будуть дознавати спраги. |
13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку! | 13 Тоді юнка буде веселитися в колі танцю, і юнаки і старці разом; і оберну печаль їхню на радість, і потішу їх, і дам радість після скорботи їхньої. | 13 Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній. | 13 Тоді дівчата зрадіють в зборі молодих, і старці зрадіють, і оберну їхній плач на радість і зроблю їх веселими. | 13 Тодї дївиця веселити меться в хороводї, а з нею й молодики й дїди, й поверну печаль їх у радощі, й втїшу й звеселю їх по їх тузї. |
14 І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь! | 14 І насичу душу священиків повнотою, і народ Мій насититься щедрістю Моєю, говорить Господь. | 14 Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, - слово Господнє.» | 14 Звеличу і напою душу священиків синів Левія, і мій нарід наповниться моїми добрами. | 14 І нагодую душі сьвященників товщею, а люд мій засититься добром моїм, говорить Господь. |
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх... | 15 Так говорить Господь: Голос чутно в Рамі, лемент і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішатися дітьми своїми, бо немає вже їх. | 15 Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.» | 15 Так сказав Господь: Голос плачу почуто в Рамі і ридання і голосіння. Рахиль, що оплакує, не забажала спинитися за своїх синів, бо (їх) немає. | 15 Ще ж так говорить Господь: Чути голосїннє аж у Рамі, наріканнє й риданнє; Рахиль плаче по своїх дїтях і не хоче розважитись, бо їх уже нема. |
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого! | 16 Так говорить Господь: Утримай голос свій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за працю твою, говорить Господь, і повернуться вони з країни ворожої. | 16 Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, - слово Господнє, - вони повернуться з ворожої країни. | 16 Так сказав Господь: Хай пропаде твій голос від плачу і твої очі від сліз, бо це нагорода за твої діла, і вони повернуться з землі ворогів, | 16 От же так говорить Господь: Перестань плакати-голосити, й нехай очі твої не проливають сльоз, є бо плата за труд твій, говорить Господь: вернуться вони з землї ворожої. |
17 І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої! | 17 І є надія для твого майбутнього, говорить Господь, і повернуться сини твої у володіння твої. | 17 Є ще надія для потомства твого, - слово Господнє, - діти твої повернуться у свої границі. | 17 тривке місце твоїм дітям. | 17 Є ще надїя на твою будущину, говорить Господь: дїти твої вернуться додому в гряницї свої. |
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій! | 18 Чую Єфрема, що плаче: Ти покарав мене, і я – покараний, мов теля непокірне; наверни мене, – і навернуся, бо Ти – Господь, Бог мій. | 18 Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо - Господь, Бог мій. | 18 Чуючи Я почув Ефраїма, що голосить: Ти мене покарав, і я був покараний. Так як теля я не навчився. Поверни мене, і повернуся, бо Ти мій Господь Бог. | 18 Чув я плач Ефраїма: Скарав єси мене, - я скараний, мов той бик неосвоєний; верни мене, й вернуся, ти бо Господь, Бог мій. |
19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх. | 19 Коли я був навернений, я боявся, і коли був на добрий розум наставлений, бив себе по стегнах; я був осоромлений, я був збентежений, тому що ніс на собі безчестя юности моєї. | 19 Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого. | 19 Бо після мого полонення я покаявся і після того як я пізнав, я застогнав за дні сорому, і я Тобі показав, що я взяв погорду від моєї молодості. | 19 Коли ти навертав мене, то я каявся; коли врозумляв мене, - я бився по стегнах; я соромився і стидався, бо двигав безчесть молодощів моїх. |
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь! | 20 Чи не дорогий для Мене син Єфрем? Чи не улюблене дитя? Бо тільки-но озвуся про нього, завжди з любов'ю згадую про нього; і все в Мені обурюється за нього; змилуюся над ним, говорить Господь. | 20 Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, - слово Господнє. | 20 Ефраїм для мене улюблений син, миле дитя, томущо мої слова в ньому, памяттю його памятатиму. Через це Я поспішився до нього, милуючи, помилую його, говорить Господь. | 20 Чи не дорогий ж в мене син Ефраїм? чи не люба він дитина в мене? Скілько бо раз заговорю про його, все я любо згадую його; моє внутро зворушується над ним; змилосерджуся над ним, говорить Господь. |
21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст! | 21 Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, наверни серце твоє на дорогу – на шлях, котрим ти простувала; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся до цих міст твоїх. | 21 Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, - повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої. | 21 Постав собі сіонім (дорожні знаки) зроби тіморім, (дорожні стовпи) поклади твоє серце на рамена. Повернися дорогою якою ти пішла, дівчино Ізраїль, повернися до твоїх міст плачучи. | 21 Постав собі дороговкази, повкопуй стовпи, оберни серце твоє на дорогу, що нею ходила; вертай, дїво Ізрайлева, вертайся в сї городи твої. |
22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа! | 22 Чи довго тобі поневірятися, донько зрадлива? Бо Господь витворить на землі щось нове: Жінка захистить чоловіка. | 22 Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!» | 22 Доки не повернешся, зневажена дочко? Бо Господь зробив спасіння на нове посадження, в цьому спасінні пройдуть люди. | 22 Докіль тобі блукати, ти, зрадлива дочко? Ось, Господь сотворив щось нове на землї: женщина обгорне мужа. |
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята! | 23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Надалі, коли Я поверну полон їхній, будуть говорити на землі Юдиній і в містах його такі слова: Нехай же благословить тебе Господь, оселе правди, о, горо свята! | 23 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! - | 23 Так сказав Господь: Ще скажуть це слово в землі Юди і в його містах, коли поверну його полон: Благословенний Господь на його праведній святій горі | 23 Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Наперед уже, як завертати му полонян, будуть говорити в землї Юдиній й по його містах такі слова: Благослови тебе, Господи, пробутку справедливостї, горо сьвята! |
24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою. | 24 І оселяться на ній Юда і всі міста його вкупі, землероби і пастухи з чередами. | 24 І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять. | 24 і ті, що живуть в містах Юди, і в усій його землі разом з рільником, і зібраний буде в стадо. | 24 І оселиться на нїй Юда вкупі з усїма містами своїми, хлїбороби й чабани. |
25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую. | 25 Бо Я понапуваю душу знеможену і насичу всіляку душу зажурену. | 25 Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.» | 25 Бо Я напоїв всяку спраглу душу і Я наситив всяку голодуючу душу. | 25 Напою бо душу багнущу, й кожну голодуючу душу нагодую. |
26 На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний. | 26 На цьому я пробудився і пригадав, і сон мій був приємний мені. | 26 Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий. | 26 Через це Я встав і побачив, і мій сон мені був солодким. | 26 В тім я прокинувся і подивився, і сон мій був такий солодкий. |
27 Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини. | 27 Ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я засію дім Ізраїля і дім Юдин насінням людини й насінням худоби. | 27 «Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту. | 27 Через це ось приходять дні, говорить Господь, і посію Ізраїль і Юду насінням людини і насінням скотини. | 27 Ось надходить час, говорить Господь - що засїю дом Ізраїля і дом Юди насїннєм людським і насїннєм скота. |
28 І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь! | 28 І як пильно Я спостерігав за ними, щоб викорінити і винищити, зруйнувати і вигублювати, а також шкодити; так Я буду спостерігати за ними, щоб відбудовувати і насаджувати, говорить Господь. | 28 І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, - слово Господнє. | 28 І буде, що так як Я чував над ними, щоб знищити і зло вчинити, так чуватиму над ними, щоб збудувати і насадити, говорить Господь. | 28 І як пильно я назирав їх, щоб викоренити й збурити, вигубити й повалити та притискати, - так назирати му їх, щоб їх одбудовати й понасаджати, говорить Господь. |
29 Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах! | 29 За тих днів уже не будуть говорити: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах; | 29 За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома! | 29 В тих днях не скажуть: Батьки їли неспілий виноград і зуби дітей мають оскомини. | 29 У ті часи не будуть уже докоряти: Отцї їли скислий виноград, а в синів на зубах оскома, |
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби! | 30 Але кожний буде вмирати за своє беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах, авжеж, буде оскома. | 30 Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме. | 30 Але кожний помре у своїм грісі, і в того хто їсть неспілий виноград його зуби матимуть оскомини. | 30 Нї, кожне вмірати буде за свій власний переступ, та хто їв скислий виноград, у того й оскома на зубах буде. |
31 Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт. | 31 Ось надходять дні, говорить Господь, коли Я складу з домом Ізраїля і з домом Юди Нового Заповіта, – | 31 Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт. | 31 Ось ідуть дні, говорить Господь, і заповім домові Ізраїля і домові Юди новий завіт. | 31 Ось, надходить час, - говорить Господь, що вчиню нову вмову з домом Ізрайлевим і з домом Юдиним, |
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь! | 32 Не такого Заповіта, якого Я уклав з батьками їхніми того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести з єгипетської землі; той заповіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у спілці з ними, говорить Господь. | 32 Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той - мій завіт! - вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, - слово Господнє. | 32 Не за завітом, який Я заповів їхнім батькам в дні коли Я взяв їх за руки, щоб їх вивести з єгипетскої землі, бо вони не осталися в моїм завіті, і Я ними знехтував, говорить Господь. | 32 Не такий завіт, який я з їх отцями вчинив, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Египту; той завіт вони поламали, хоч я все зоставався їм вірним, говорить Господь. |
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом! | 33 Але ось Заповіт, котрого Я укладу з домом Ізраїлевим по тих днях, говорить Господь: Укладу закон Мій у нутрощі їхні і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом. | 33 Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, - слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом. | 33 Бо це завіт, який Я заповім домові Ізраїля після тих днів, говорить Господь: Даючи, дам мої закони в їхній ум і запишу їх на їхніх серцях. І буду їм за Бога, і вони будуть мені за нарід. | 33 Нї, ось який завіт учиню я в той час з домом Ізрайлевим, говорить Господь: вложу закон мій у внутро їм, і напишу його на серцї їх, і буду Богом їх, а вони будуть людьми моїми. |
34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха! | 34 І вже не будуть навчати один одного, брат – брата і говорити: Пізнайте Господа, бо всі самі будуть знати Мене, від малого до великого, говорить Господь, тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не згадаю. | 34 Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, - слово Господнє, - я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.» | 34 І не навчатимуть кожний свого громадянина і кожний свого брата кажучи: Пізнай Господа, бо всі Мене пізнають від їхнього малого і аж до їхнього великого, бо буду милосердний над їхнім беззаконням і більше не згадаю їхніх гріхів. | 34 Потім уже не будуть навчати одно одного, чи брат брата й казати: Познайте Господа; самі бо знати муть мене від найменшого до найбільшого, говорить Господь, бо я прощу провини їх і не згадувати му вже гріхів їх. |
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення! | 35 Так говорить Господь, Котрий дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, щоб світили вночі, Котрий збурює море аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Йому! | 35 Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, -Господь сил його бо ім'я. | 35 Якщо підніметься небо до висот, говорить Господь, і якщо знижиться основа землі вділ, і Я не відкину рід Ізраїля, говорить Господь, за все, що вчинили. | 35 Так говорить Господь, той що дав сонце, щоб сьвітило в день, і впорядкував місяця й зорі, щоб сьвітили в ночі, - той що зворушує море, що воно аж реве филями своїми, - Господь небесних сил імя його: - |
36 Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні. | 36 Якщо ці настанови перестануть діяти переді Мною, говорить Господь, то плем'я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди. | 36 «Якщо закони ці колись передо мною захитаються, - слово Господнє, - тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.» | 36 Так сказав Господь, що дає сонце на світло в день, місяць і звізди на світло вночі, і крик на ревіння і заревіли його хвилі, Господь Вседержитель Йому імя. | 36 Як порядок сей передо мною перестане, говорить Господь, то й потомки Ізраїля перестануть бути моїм народом. |
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь! | 37 Так говорить Господь: Якщо небо може бути виміряне вгорі, і підвалини землі – досліджені внизу, то Я також відкину всеньке плем'я Ізраїлеве за все те, що вони вчинили, говорить Господь. | 37 Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, - слово Господнє.» | 37 Якщо спиняться ці закони перед моїм лицем, говорить Господь, і рід Ізраїля перестане існувати як нарід перед моїм лицем всі дні. | 37 Так говорить Господь: Коли можна виміряти небо вгорі, або вислїдити основи земні внизу, то й я одкину усе потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, говорить Господь. |
38 Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної. | 38 Ось, надходять дні, говорить Господь, коли місто упорядковане буде для слави Господньої від вежі Хананеїла аж до брами Наріжної. | 38 Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт. | 38 Ось приходять дні, говорить Господь, і буде збудоване місто Господеві від башти Ананеїла аж до брами кута. | 38 Ось, надходить час, говорить Господь, що одбудують ізнов город на славу Господеві від башти Анамеїлевої до углових воріт, |
39 І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої. | 39 І землемірний шнур пройде далі до пагорба Ґарев і обійде Ґоа. | 39 І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа. | 39 І вийде його обмір перед ними аж до горбів Ґарива і окружений буде довкруги з вибраного каменя. | 39 І простягнуть землемірського шнура далїй до узгірря Гариб, і обійдуть ним Гоат. |
40 І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона! | 40 І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрон, до рогу Кінської брами на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розвалиться повіки. | 40 І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході - будуть святі Господеві. Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки. | 40 І всі асаримоти аж до Нахала Кедрона аж до кута кінської східньої брами освячення Господеві і більше не пропаде і не буде знищений аж до віку. | 40 І вся долина трупова й попелева й всї поля до Кедрон-потока, до угла кінської брами 'д сходові сонця, будуть сьвяті Господеві. Не буде він розвалений й не розпадеться по віки. |