1 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:1 Слова Лемуїла царя. Повчання, котре передавала йому матір його.1 Слова царя Лемуела, царя Масси, що їх навчила його мати: 1 Мої слова сказані Богом, царське слово, якого напоумила його матір.1 Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
2 Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?2 Що, сину мій? Що, сину лона мого? Що, сину обітниць моїх?2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? Що, сину моїх обітниць?2 Що, дитино, зберігатимеш? Що? Слова Божі. Первородний, тобі кажу, сину. Що, сину мого лона? Що, дитино моїх молитов?2 Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?*
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!3 Не віддавай жінкам сили твоєї, ні шляхів твоїх згубницям царів.3 Не віддавай жінкам твоєї сили, ні твого серця тим, що царів гублять.3 Не дай твоє багацтво жінці і твій ум і життя в розкаяння.3 Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,4 Не царям, Лемуїле, не царям вино пити, і не князям – сікеру,4 То не царям, о Лемуеле, не царям вино пити, ані князям бажати п'янких напоїв!4 Чини все з порадою, пий вино з порадою. Сильні склонні до злості, а вина хай не пють,4 Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!5 Щоб не впилися вони і не забули закону та не змінили на недобре суду пригноблених.5 Щоб вони, напившись, знову не забули, та не покривили суду всіх, що пригноблені.5 щоб пючи не забули мудрість і не зможуть правильно судити слабких.5 Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
6 Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:6 Дайте сікеру тому, що гине, і вино пригніченому душею.6 Дайте п'янких напоїв тому, що погибає, і вина тим, яким на серці гірко;6 Дайте пянке тим, що в смутках, і вино пити тим, що в болях,6 Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!7 Нехай він вип'є, і забуде вбогість свою, і не згадає вже убогість свою, і не пригадає вже страждання свого.7 нехай п'є й забуде свої злидні, і нехай більше не згадує про своє горе.7 щоб забули бідноту і більше не памятали клопотів.7 Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.8 Розтуляй уста твої за безмовного і на захист усіх сиріт.8 Відкрий твої уста на користь німого, для всіх, що їм виречено погибель.8 Відкрий твої уста божим словом і суди всіх правильно.8 Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.9 Розтуляй уста твої для правосуддя і для справи бідного і вбогого.9 Відкрий твої уста, суди по правді, розсуди діло бідного та сіромахи.9 Відкрий твої уста і суди правильно, суди ж бідного і слабкого.9 Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:10 Хто знайде цнотливу жінку? Ціна її вартніша перлів.10 Жінку цнотливу - хто її знайде? Ціна її вища над перлини!10 Хто знайде чеснотливу жінку? Така дорогоцінніша від дорогоцінного каміння.10 Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!11 Вірить їй серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку.11 Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку.11 На неї надіється серце її чоловіка, така не потребуватиме добрих здобичей.11 Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.12 Вона відплатить йому добром, а не злом упродовж цілого життя свого.12 Вона чинить йому добро, не зло, покіль віку в неї.12 Бо вона провадить життя до всього доброго для чоловіка.12 Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.13 Дбає про вовну та льон, і охоче працює своїми руками.13 Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками.13 Збираючи вовну і льон зробила потрібне своїми руками.13 Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.14 Вона, немов кораблі купців, здалеку хліб здобуває.14 Вона, немов ті кораблі купецькі, здалека хліб привозить.14 Стала наче корабель, що торгує далеко, а вона збирає на життя.14 Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.15 Вона підводиться ще вночі, і роздає страву в домі своєму і визначає роботу служницям своїм.15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, і пай своїм слугиням.15 І встає вночі і дала їжу домові і діла рабиням.15 Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.16 До поля придивляється, а відтак і купує його; від плодів рук своїх насаджує виноградника.16 До поля придивляється і його купує, і з власних рук дорібку виноградник садить.16 Оглянувши посілість, купила, а з плодів її рук посілість засадила.16 Схоче поля - є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.17 Підперізує стан свій силою і зміцнює м'язи свої.17 Стан вона свій підперізує міцно, й береться жваво до роботи.17 Сильно підперезавши свої бедра скріпила свої рамена на діло.17 Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.18 Вона відчуває, що праця її корисна, і – світильник її не згасає навіть уночі.18 Бачить, що її праця процвітає, світло її вночі не гасне.18 Закуштувала, що добре працювати, і цілу ніч не гаситься її світильник.18 Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.19 Простягає руки свої до прядива, і пальці її беруться за веретено.19 Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено.19 Простягає свої локті на потрібне, а свої руки кріпить на веретено.19 Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.20 Долоню свою вона розтуляє вбогому і руку свою подає нужденному.20 Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку.20 Відкрила бідному свої руки, плід простягнула бідному.20 Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.21 Не боїться холоду родина її, бо вся її родина одягнена в подвійний одяг.21 Сніг не страшний для її хати, бо вся її сім'я одягнена подвійно.21 Її чоловік не побивається за тим, що в домі, коли де забариться. Бо всі, що при ній, зодягнені.21 Не боїться, що ріднї студено буде; - вся семя має подвійну одежу.
22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.22 Вона виготовляє собі килими: вісон і пурпур – одяг її.22 Покривала вона собі готує, льон тонкий і порфіра - її одежа.22 Вона зробила подвійні одежі для свого чоловіка, а собі одіж з виссону і багряниці.22 Робить вона собі коври; висон, пурпур - її одежа.
23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.23 Чоловік її, відомий біля брами, коли сидить із старшиною краю.23 Мужа її шанують у воротях, як засідає зо старшинами краю.23 Її чоловік стає визначним в брамах, коли сяде в зборі з старцями, з мешканцями землі.23 Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.24 Вона виготовляє покривала, і продає, і пояси купцям фінікійським постачає.24 Вона тче тонке полотно й продає, і пояси купцеві доставляє.24 Зробила простирала і віддала, а пояси для хананеїв.24 Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.25 Сила і врода – одежа її, і весело заглядає вона в майбутнє.25 Сила й гідність - її одежа, і вона собі сміється з прийдешнього дня.25 Розумно і законно відкрила свої уста і поставила чин для свого язика.25 Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.26 Уста свої розтуляє з мудрістю, і сумирне повчання на язику її.26 Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї.26 Вона зодягнулася в силу і красу і зраділа в останніх днях.26 Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї - лагідна наука.
27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.27 Вона ретельно доглядає господарство у домі своєму і не їсть хліба намарно.27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, хліба не знає їсти, нічого не робивши.27 Тісні стежки її домів, а лінивої їжі вона не зїла.27 Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба - нїчо не робивши.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:28 Підводяться діти і вшановують її, чоловік – хвалить її.28 Діти її встають і її величають, муж її теж її вихваляє.28 Уста ж відкриває мудро і законно, а її милосердя підняло її дітей і вони розбагатіли, і її чоловік похвалив її.28 Встають дїти, - її величають, і муж її всюди вихваляє:
29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!29 Багато було дружин цнотливих; але ти переважила всіх їх.29 Сила було жінок цнотливих, ти ж перевищила усіх їх.29 Численні дочки придбали багацтво, численні зробили сили, а ти перегнала і перевищила всіх.29 Много женщин честивих, - ти ж усїх перевисшила!
30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!30 Врода – річ оманлива і краса марнотна; але дружина, котра боїться Господа, достойна похвали!30 Краса - річ оманлива, врода - марна; жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна!30 Обманливі примани і марна краса жінки. Бо розумна жінка благословиться, а вона хай хвалить господний страх.30 Бо принада - річ непевна, пишна врода - річ минуща; богобоязлива ж жінка - от кого хвалити треба!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!31 Дайте їй від плоду рук її, і нехай прославлять її біля брами діяння її!31 Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі.31 Дайте їй з плодів її рук, і хай її чоловік хвалиться в брамах.31 Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!