1 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати: | 1 Слова Лемуїла царя. Повчання, котре передавала йому матір його. | 1 Слова царя Лемуела, царя Масси, що їх навчила його мати: | 1 Мої слова сказані Богом, царське слово, якого напоумила його матір. | 1 Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його: |
2 Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх? | 2 Що, сину мій? Що, сину лона мого? Що, сину обітниць моїх? | 2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? Що, сину моїх обітниць? | 2 Що, дитино, зберігатимеш? Що? Слова Божі. Первородний, тобі кажу, сину. Що, сину мого лона? Що, дитино моїх молитов? | 2 Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?* |
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів! | 3 Не віддавай жінкам сили твоєї, ні шляхів твоїх згубницям царів. | 3 Не віддавай жінкам твоєї сили, ні твого серця тим, що царів гублять. | 3 Не дай твоє багацтво жінці і твій ум і життя в розкаяння. | 3 Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів. |
4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям, | 4 Не царям, Лемуїле, не царям вино пити, і не князям – сікеру, | 4 То не царям, о Лемуеле, не царям вино пити, ані князям бажати п'янких напоїв! | 4 Чини все з порадою, пий вино з порадою. Сильні склонні до злості, а вина хай не пють, | 4 Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати, |
5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права! | 5 Щоб не впилися вони і не забули закону та не змінили на недобре суду пригноблених. | 5 Щоб вони, напившись, знову не забули, та не покривили суду всіх, що пригноблені. | 5 щоб пючи не забули мудрість і не зможуть правильно судити слабких. | 5 Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих. |
6 Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим: | 6 Дайте сікеру тому, що гине, і вино пригніченому душею. | 6 Дайте п'янких напоїв тому, що погибає, і вина тим, яким на серці гірко; | 6 Дайте пянке тим, що в смутках, і вино пити тим, що в болях, | 6 Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю; |
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме! | 7 Нехай він вип'є, і забуде вбогість свою, і не згадає вже убогість свою, і не пригадає вже страждання свого. | 7 нехай п'є й забуде свої злидні, і нехай більше не згадує про своє горе. | 7 щоб забули бідноту і більше не памятали клопотів. | 7 Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання. |
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним. | 8 Розтуляй уста твої за безмовного і на захист усіх сиріт. | 8 Відкрий твої уста на користь німого, для всіх, що їм виречено погибель. | 8 Відкрий твої уста божим словом і суди всіх правильно. | 8 Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити. |
9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного. | 9 Розтуляй уста твої для правосуддя і для справи бідного і вбогого. | 9 Відкрий твої уста, суди по правді, розсуди діло бідного та сіромахи. | 9 Відкрий твої уста і суди правильно, суди ж бідного і слабкого. | 9 Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного. |
10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел: | 10 Хто знайде цнотливу жінку? Ціна її вартніша перлів. | 10 Жінку цнотливу - хто її знайде? Ціна її вища над перлини! | 10 Хто знайде чеснотливу жінку? Така дорогоцінніша від дорогоцінного каміння. | 10 Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша; |
11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку! | 11 Вірить їй серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку. | 11 Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку. | 11 На неї надіється серце її чоловіка, така не потребуватиме добрих здобичей. | 11 Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток; |
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя. | 12 Вона відплатить йому добром, а не злом упродовж цілого життя свого. | 12 Вона чинить йому добро, не зло, покіль віку в неї. | 12 Бо вона провадить життя до всього доброго для чоловіка. | 12 Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її. |
13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками. | 13 Дбає про вовну та льон, і охоче працює своїми руками. | 13 Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками. | 13 Збираючи вовну і льон зробила потрібне своїми руками. | 13 Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками. |
14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій. | 14 Вона, немов кораблі купців, здалеку хліб здобуває. | 14 Вона, немов ті кораблі купецькі, здалека хліб привозить. | 14 Стала наче корабель, що торгує далеко, а вона збирає на життя. | 14 Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека. |
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм. | 15 Вона підводиться ще вночі, і роздає страву в домі своєму і визначає роботу служницям своїм. | 15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, і пай своїм слугиням. | 15 І встає вночі і дала їжу домові і діла рабиням. | 15 Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло. |
16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника. | 16 До поля придивляється, а відтак і купує його; від плодів рук своїх насаджує виноградника. | 16 До поля придивляється і його купує, і з власних рук дорібку виноградник садить. | 16 Оглянувши посілість, купила, а з плодів її рук посілість засадила. | 16 Схоче поля - є й на поле; з свого дорібку садить виноградник. |
17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої. | 17 Підперізує стан свій силою і зміцнює м'язи свої. | 17 Стан вона свій підперізує міцно, й береться жваво до роботи. | 17 Сильно підперезавши свої бедра скріпила свої рамена на діло. | 17 Оперізуєсь силою й кріпить руки свої. |
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі. | 18 Вона відчуває, що праця її корисна, і – світильник її не згасає навіть уночі. | 18 Бачить, що її праця процвітає, світло її вночі не гасне. | 18 Закуштувала, що добре працювати, і цілу ніч не гаситься її світильник. | 18 Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі. |
19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають. | 19 Простягає руки свої до прядива, і пальці її беруться за веретено. | 19 Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено. | 19 Простягає свої локті на потрібне, а свої руки кріпить на веретено. | 19 Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено. |
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. | 20 Долоню свою вона розтуляє вбогому і руку свою подає нужденному. | 20 Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку. | 20 Відкрила бідному свої руки, плід простягнула бідному. | 20 Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому. |
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім. | 21 Не боїться холоду родина її, бо вся її родина одягнена в подвійний одяг. | 21 Сніг не страшний для її хати, бо вся її сім'я одягнена подвійно. | 21 Її чоловік не побивається за тим, що в домі, коли де забариться. Бо всі, що при ній, зодягнені. | 21 Не боїться, що ріднї студено буде; - вся семя має подвійну одежу. |
22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її. | 22 Вона виготовляє собі килими: вісон і пурпур – одяг її. | 22 Покривала вона собі готує, льон тонкий і порфіра - її одежа. | 22 Вона зробила подвійні одежі для свого чоловіка, а собі одіж з виссону і багряниці. | 22 Робить вона собі коври; висон, пурпур - її одежа. |
23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю. | 23 Чоловік її, відомий біля брами, коли сидить із старшиною краю. | 23 Мужа її шанують у воротях, як засідає зо старшинами краю. | 23 Її чоловік стає визначним в брамах, коли сяде в зборі з старцями, з мешканцями землі. | 23 Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами. |
24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси. | 24 Вона виготовляє покривала, і продає, і пояси купцям фінікійським постачає. | 24 Вона тче тонке полотно й продає, і пояси купцеві доставляє. | 24 Зробила простирала і віддала, а пояси для хананеїв. | 24 Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським. |
25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня. | 25 Сила і врода – одежа її, і весело заглядає вона в майбутнє. | 25 Сила й гідність - її одежа, і вона собі сміється з прийдешнього дня. | 25 Розумно і законно відкрила свої уста і поставила чин для свого язика. | 25 Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину. |
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці. | 26 Уста свої розтуляє з мудрістю, і сумирне повчання на язику її. | 26 Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї. | 26 Вона зодягнулася в силу і красу і зраділа в останніх днях. | 26 Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї - лагідна наука. |
27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть. | 27 Вона ретельно доглядає господарство у домі своєму і не їсть хліба намарно. | 27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, хліба не знає їсти, нічого не робивши. | 27 Тісні стежки її домів, а лінивої їжі вона не зїла. | 27 Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба - нїчо не робивши. |
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її: | 28 Підводяться діти і вшановують її, чоловік – хвалить її. | 28 Діти її встають і її величають, муж її теж її вихваляє. | 28 Уста ж відкриває мудро і законно, а її милосердя підняло її дітей і вони розбагатіли, і її чоловік похвалив її. | 28 Встають дїти, - її величають, і муж її всюди вихваляє: |
29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила! | 29 Багато було дружин цнотливих; але ти переважила всіх їх. | 29 Сила було жінок цнотливих, ти ж перевищила усіх їх. | 29 Численні дочки придбали багацтво, численні зробили сили, а ти перегнала і перевищила всіх. | 29 Много женщин честивих, - ти ж усїх перевисшила! |
30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена! | 30 Врода – річ оманлива і краса марнотна; але дружина, котра боїться Господа, достойна похвали! | 30 Краса - річ оманлива, врода - марна; жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна! | 30 Обманливі примани і марна краса жінки. Бо розумна жінка благословиться, а вона хай хвалить господний страх. | 30 Бо принада - річ непевна, пишна врода - річ минуща; богобоязлива ж жінка - от кого хвалити треба! |
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах! | 31 Дайте їй від плоду рук її, і нехай прославлять її біля брами діяння її! | 31 Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі. | 31 Дайте їй з плодів її рук, і хай її чоловік хвалиться в брамах. | 31 Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки! |