1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:1 Слово, котре було до Єремії від Господа: 1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа: 1 Слово, що було до Єремії від Господа, щоб сказати: 1 Слово, що надійшло до Еремії від Господа:
2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги.2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Напиши собі всі слова, котрі Я говорив тобі, в книгу: 2 «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Запиши собі в книзі всі слова, що я сказав тобі.2 Так сказав Господь Бог Ізраїля, мовлячи: Запиши всі слова, які Я тобі сказав, в книгу.2 Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Посписуй собі в книзї всї слова, які я казав тобі:
3 Бо приходять ось дні, говорить Господь, і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже Господь, і верну їх до Краю, що їхнім батькам Я був дав, і вони посядуть його.3 Бо ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я поверну з полону народ Мій, Ізраїля та Юдею, говорить Господь; і приведу їх знову на ту землю, котру дав батькам їхнім, і вони будуть володіти нею.3 Ось бо надходить час, - слово Господнє, - коли я зміню долю мого народу Ізраїля та Юди, - слово Господнє, - і приведу їх назад у землю, що вділив був їхнім отцям, і вони її посядуть.»3 Бо ось приходять дні, говорить Господь, і поверну відселення мого народу Ізраїля і Юди, сказав Господь, і поверну їх до землі, яку Я дав їхнім батькам, і пануватимуть нею.3 Ось бо надходить час, говорить Господь, що заверну з неволї нарід мій, Ізраїля й Юду, говорить Господь, і приведу їх назад у землю, що надїлив їх отцям, і посядуть її.
4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:4 І ось – ті слова, які сказав Господь про Ізраїля та Юдею.4 Ось ті слова, що Господь сказав про Ізраїля та про Юду: 4 І це слова, які Господь сказав проти Ізраїля і Юди: 4 Се ж ті слова, що сказав Господь про Ізраїля й Юду.
5 Бо так промовляє Господь: Почули ми голос страху, переляку, й немає спокою...5 Так сказав Господь: Голос замішання і жаху чуємо ми, а не миру.5 «Так каже Господь: Я чую жахливий голос страху, не миру.5 Так сказав Господь: Почуєте голос страху. Страх, і немає миру.5 Сказав же так Господь: Чути голос метушнї і страху, а не миру.
6 Запитайте й побачте, чи родить мужчина? Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?6 Запитайте і поміркуйте: Чи народжує чоловік? То чому Я бачу у кожного чоловіка руки на крижах його, як у жінки-породіллі, і обличчя у всіх бліді?6 Розвідайтеся, гляньте: Чи то родить муж? Чому ж я бачу в усіх мужів руки на крижах, немов у породіллі? Чому обличчя в усіх змінилися, зблідли?6 Запитайте і побачите чи породив чоловік, і про страх, в якому держатимуть бедра і (не буде) спасіння. Через що Я побачив кожного чоловіка і його руки на його бедрах, повернули лиця, блідими стали.6 Поспитайте й міркуйте: чи мужчина роджає? А чом же бачу в усїх мужів руки на череслах, мов у породїлї, а всї поблїдли на лицї?
7 Ой горе, бо це день великий, немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!7 О, горе! Великий той день, не було схожого на нього; це – лихоліття для Якова, але він буде врятований від нього.7 Горе! Страшний той день! Ще не було такого. Скрутний це час для Якова, хоч йому й прийде рятунок.7 Бо великий той день і немає такого, і час скрутний для Якова, і від нього спасеться.7 Ой горе! страшний той день, не було такого; нещасний час для Якова, але йому прийде рятунок.
8 І буде в той день, говорить Господь Саваот, поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше його!8 І станеться того дня, говорить Господь Саваот: Поламаю ярмо його, котре на шиї твоїй, і шлеї твої розірву; і не будуть відтак служити чужинцям,8 Того часу, - слово Господа сил, - я поламаю кормигу, що в нього на шиї і його кайдани порозбиваю. І він чужинцям більше не служитиме.8 В тому дні, сказав Господь, Я знищу ярмо з їхньої шиї і розірву їхні кайдани, і вони більше не працюватимуть на чужинців.8 Того бо часу, говорить Господь сил небесних, поламлю ярмо на шиї його й порозриваю повороззє його, й не буде він уже чужинцям служити;
9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своєму, і цареві своєму Давидові, якого поставлю Я їм.9 Але будуть служити Господові, Богові своєму, і Давидові, цареві своєму, котрого Я настановлю їм.9 Вони служитимуть Господеві, Богові своєму, та Давидові, своєму цареві, що я пробуджу для них.9 І працюватимуть для їхнього Господа Бога, і Я підніму їм їхнього царя Давида.9 Нї, служити муть вони Господеві, свойму Богові, та свойму цареві Давидові, що (з його роду) розбуджу їм.
10 А ти не лякайся, рабе Мій Якові, каже Господь, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,10 І ти, служнику Мій, Якове, не бійся, говорить Господь, і не страхайся, Ізраїлю; бо ось, Я вирятую тебе з далекої країни і плем'я твоє з краю полону їхнього; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде залякувати його;10 Ти ж не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - і не лякайся Ізраїлю; врятую бо тебе з земель далеких, потомків твоїх із краю неволі, і Яків повернеться і житиме мирно й безпечно, тож ніхто його більш не непокоїтиме.10 10 Тим же то не лякайся, мій рабе, Якове, говорить Господь, і не страхайся, Ізраїлю: вирятую бо тебе з далекої землї і потомків твоїх з краю неволї; і вернеться Яков додому, та й жити ме в супокою і безпечен, і нїхто не буде лякати його.
11 бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе! Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!11 Бо Я з тобою, говорить Господь, щоб урятувати тебе; Я дощенту винищу всі народи, між якими розпорошив тебе, а тебе не винищу; Я буду карати тебе помірно, але непокараним не залишу тебе;11 Бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати. Я вигублю всі народи, що проміж ними тебе розкинув. Тебе ж не знищу. Я покараю тебе, але за законом, - без кари ж тебе не зоставлю.»11 11 Я бо з тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати: Я вигублю всї народи, що проміж ними тебе розкинув, а тебе не вигублю; буду карати тебе, але помірно, некараним же не зоставлю тебе.
12 Бо так промовляє Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!12 Бо так говорить Господь: Рана твоя невигойна, виразка жорстока;12 Так бо говорить Господь: «Рана твоя не гоїться, синці твої болючі.12 Так сказав Господь: Я підняв побиття, болюче твоє побиття.12 Так бо говорить Господь: Рана твоя невилїчима; синцї твої болючі;
13 Немає того, хто б справу твою розсудив для твоєї болячки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло!13 Ніхто не піклується справою твоєю, щоб загоїти рану твою; немає рятівного лікування для тебе.13 Ніхто не журиться перев'язати тобі рану, нема для тебе ні гоїння, ні вилікування.13 Немає того, хто судить твій суд, лікуватимешся в болі, для тебе немає помочі.13 Нїхто не журиться твоєю справою, щоб перевязати рану твою; лїку на вигоєннє нема тобі;
14 Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...14 Усі друзі твої забули тебе, не шукають тебе; бо Я уразив тебе ударами ворожими, жорстокою карою за численні беззаконня твої, тому що гріхи твої примножилися.14 Усі твої коханці тебе забули і не шукають тебе більше, бо я вдарив тебе, як б'є ворог, лютою карою за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч.14 Всі твої друзі забули про тебе, не запитаються. Бо Я тебе побив побиттям ворога, строгим напоумленням, понад всю твою неправедність помножилися твої гріхи.14 Усї, кого ти приятельом собі вважав, забули на тебе, й не питають про тебе; бо я побив тебе ударами неприязними, жорстокою карою за многі провини твої за безлїч гріхів твоїх.
15 Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний? За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...15 Чого волаєш ти про рани твої, про жорстоку недугу твою? За численні беззаконня твої Я вчинив тобі це, тому що гріхи твої примножилися.15 Чого ж кричиш, що в ранах єси? Біль твій не вигоюється? Це ж за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч вчинив я тобі це лихо.15 15 Чого ж кричиш, що ти поранений, що біль твій тяжкий? Се ж за многі провини твої, за безлїч гріхів твоїх я вчинив тобі теє.
16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені будуть, а всі вороги твої всі вони підуть в полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабунок віддам!16 Але всі, що пожирають тебе, будуть пожерті; і всі вороги твої – всі самі підуть у полон, і спустошувачі твої будуть спустошені, і всіх грішників твоїх учиню пограбованими.16 Але й усі, що жеруть тебе, будуть пожерті; всі вороги твої - усі підуть у неволю, грабіжники твої будуть обдерті; всіх здирців твоїх на луп я видам.16 Через це всі, що їдять тебе, будуть пожерті, і всі твої вороги, їстимуть все їхнє мясо. І ті, що тебе граблять, будуть на розграблення, і дам на розбиття всіх, що тебе розбивають.16 Та всї, що тебе жеруть, будуть пожерті; всї вороги твої пійдуть у неволю; ті що тебе пустошили, будуть спустошені, і всї, що тебе гарбали, будуть загарбані.
17 Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.17 Я обкладу тебе пластирем і загою рани твої, говорить Господь. Тебе називали знедоленим, кажучи: Ось Сіон, що про нього ніхто не запитує.17 Я перев'яжу твої рани і вигою тебе від болячки, - слово Господнє. А що відкинутим, Сіоне, тебе звано ще й занедбаним,17 Бо наведу твоє оздоровлення, оздоровлю тебе від поганого побиття, говорить Господь, бо ти прозваний розсіяним. Вашим полюванням є, бо немає того, хто її шукає.17 Я перевяжу рани твої та й вигою й знаки по них, говорить Господь. Тебе звали одкиненим, говорили: Ось Сион, що про його нїхто й не питає!
18 Так говорить Господь: Ось Я поверну з полону шатра Яковові, і змилуюся над місцями його пробування, і на пагірку своїм побудується місто, а палац осядеться на відповідному місці своїм.18 Так говорить Господь: Ось, поверну полон шатрів Якова і поселення його помилую, – і місто знову буде збудоване на пагорбі своєму, і храм буде упоряджений, як перше.18 то так говорить Господь: Я поверну з неволі намети Якова, зглянусь на його оселі, міста постануть знову зо своїх розвалищ, і палаци стоятимуть на своїм місці.18 Так сказав Господь: Ось Я поверну відселення Якова і помилую його полон. І місто буде збудоване на його висоті, і храм буде заселений за своїм судом.18 Так Господь ось як говорить: Ось, я заверну з полону шатра (родини) Яковові та й змилосерджуся над господами його, й побудуєсь наново місто на узгіррю свойму, та й храм построїться по давному.
19 І вийде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю Я їх і не будуть принижені!19 І піднесеться від них подяка і голос звеселений; і Я примножу їх, і не будуть маліти, і прославлю їх, і не будуть зневажені.19 І вийде від них подяка й веселий голос. Я їх намножу, не поменшу. Я їх прославлю, не зневажу.19 І вийдуть з них співаки і голос тих, що танцюють. І помножу їх, і не зменшаться.19 І понесеться з них подяка й лунати муть веселощі; й буду намножувати їх, а не поменшувати, й доведу їх до честї, й не дам їх зневажати.
20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!20 І сини його будуть, як перше, і безліч його буде поставати переді Мною, і покараю усіх пригноблювачів його.20 Сини їхні будуть як за днів давніх, громада їхня стоятиме передо мною твердо. Усіх же їхніх гнобителів я покараю.20 І їхні сини ввійдуть як раніше, і їхнє свідчення випрямиться перед моїм лицем. І навідаюся до тих, що їх гнобили.20 С ини Яковові будуть у мене такими, як перше, й громада його стояти ме передо мною твердо; усїх же гонителїв його буду карати.
21 І буде із нього Потужний його, і постане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене! Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до Мене наблизитись? каже Господь.21 І буде вождь його із нього самого, і володар його вийде з-поміж нього; і Я наближу його, і він підійде до Мене; бо хто наважиться самохіть наблизитися до Мене? – говорить Господь.21 І вийде князь їхній із їхнього лона і володар їхній з них самих постане. Я пригорну його, і він до мене прийде, бо й хто ж би зважився сам собою до мене приступити? - слово Господнє.21 І їхні сильні будуть над ними, і його володар вийде з нього. І зберу їх, і повернуться до Мене. Бо хто цей, що дав своє серце, щоб повернутися до Мене? Говорить Господь.21 І вийде гетьман його з него самого, й володарь його народиться зпосеред него; й я пригорну його, й він приступить до мене; бо й хто ж би зважився сам приступити до мене? говорить Господь.
22 І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!22 І ви будете Моїм народом, і Я буду вам Богом.22 Ви будете моїм народом, я ж буду вашим Богом.22 22 І будете ви моїм народом, а я буду вашим Богом.
23 Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.23 Ось, лютий вихор рине від Господа, вихор грізний; він упаде на голову лиходіїв.23 Ось буревій Господній, гнів вибухнув, розбушувалась буря й ударила на голову безбожних.23 Бо вийшов розлючений господний гнів, вийшов гнів, що обертається, він прийде на безбожних.23 Ось, гнїв Господень зривається хуртовиною, буря грізна; вона спадає на голову безбожних!
24 Не спиниться полум'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не виконає замірів серця Свого, ви наприкінці днів зрозумієте це!24 Вогнистий гнів Господа не відвернеться, аж доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. Наприкінці днів ви зрозумієте це.24 І не відвернеться палкий гнів Господній, покіль не вчинить, не виконає задумів серця свого. При кінці днів це стане вам зрозуміле.»24 Не відвернеться гнів господньої люті, аж доки не зробить, і аж доки не поставить почини його серця. Впізнаєте це в кінці днів.24 Не відвернеться палкий гнїв Господень, аж докіль не докаже й не спевнить задумів серця свого. Зрозумієте се в днях послїдних.