1 Горе синам неслухняним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх, | 1 Горе непокірним синам, говорить Господь, котрі збираються на пораду, але без Мене, і ухвалюють спілки, але не за духом Моїм, а щоб долучати гріх до гріха: | 1 Ой горе дітям бунтівливим, -слово Господнє, - що плекають задуми, та й не від мене, що входять у союз, та не в моїм дусі, що гріхи на гріхи громадять, | 1 Горе відступні діти, так говорить Господь, зробіть раду не через Мене і завіти не через мій дух, щоб додати гріхи до гріхів, | 1 Горе синам неслухняним, - говорить Господь, тим, що задумують задуми без мене, - що ввіходять у вмови, менї супротивні, та гріхи на гріхи громадять: |
2 що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб захисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту! | 2 Не звернувшись до уст Моїх, простують до Єгипту, щоб підкріпить себе силою фараона і сховатися у затінку Єгипту. | 2 що йдуть у дорогу в Єгипет, моїх уст не спитавшись, щоб шукати охорони в силі фараона, щоб захиститися в тіні Єгипту! | 2 ті, що йдуть, щоб зійти до Єгупту, а Мене не запитали, щоб їм поміг Фараон і їх оборонили єгиптяни. | 2 Не спитавшись у мене, ійдуть вони в Египет, щоб шукати підмоги в силї Фараоновій та захистити себе в тїнї Египту. |
3 І стане вам соромом захист отой фараонів, а ховання у тіні Єгипту за ганьбу, | 3 Але сила фараона стане для вас ганьбою, і притулок у затінку Єгипту – безчестям. | 3 Охорона фараона вийде вам на сором, і захист у тіні Єгипту вам на ганьбу. | 3 Бо буде для вас оборона Фараона на встид і зневагою для тих, що надіються на Єгипет. | 3 Але сила Фараонова вийде вам на сором, і захист у тїнї в Египтї - на безчесть. |
4 бо в Цоані були його провідники, і його посланці до Ханесу прийшли. | 4 Тому що князі його уже в Цоані, і посли його дійшли до Ханесу. | 4 Бо князі його прибули в Цоан, посли його дійшли аж до Ханесу. | 4 Бо в Тані є володарі, погані післанці. Марно трудитимуться | 4 Князї твої прийдуть у Зоан-город, а посли твої зійдуть аж до Ханесу; |
5 Вони посоромлені будуть усі за народ, що не буде корисний для них, що не буде на поміч і не на пожиток, а на сором та ганьбу... | 5 Усі вони зазнають сорому через народ, [котрий] не буде їм корисний; бо не матимуть від нього ні допомоги, ані користі; але сором і ганьбу. | 5 Та всі вони засоромляться з-за люду, що буде не на користь. Не буде їм від нього ні підмоги, ані користи, хіба тільки сором, ганьба. | 5 для народу, який не принесе їм користи, ані (не є) на поміч, ані для потреби, але на сором і погорду. | 5 Та всї вони застидаються задля того народу, що їм без пожитку; не буде од него нї підмоги, нї хісна, - хиба тілько стид і сором. |
6 Пророцтво 4853 про Бегемота 929 півдня 5045. В краю 776 утиску 6869 та переслідування 6695, звідки левиця 3833 та лев 3918, гадюка 660 й огнистий 8314 0 летючий 5774 8789 дракон 8314 0, носять 5375 8799 багатство 2428 своє на хребті 3802 молодих 5895 0 ослюків 5895 0, і скарби 214 свої на верблюжім 1581 горбі 1707 до народу 5971, який не поможе 3276 8686. | 6 Тягар на тваринах, що [простують] на південь, землею гноблення і тіснот, звідки [виходять] левиці і леви, гаспиди і крилаті змії; вони несуть на хребтах віслюків багатства свої і на горбах верблюдів скарби свої до народу, котрий не принесе їм користі. | 6 Пророцтво про звірів у Негеві: - Через країну суму та смутку й ревучих левів, гадів та летючих зміїв вони привозять на ослячих хребтах свої багатства та на горбах верблюжих свої скарби народові, який їм допомогти не може. | 6 Видіння чотироногих що в пустині. В смутку і пригніченні, лев і малюк левеня, звідти й гадюка і покоління літаючих гадюк, які понесли на ослах і верблюдах своє багацтво до народу, який не приніс їм користі для помочі, але на сором і погорду. | 6 Ось вам смутне пророцтво про ту скотину, що мандрує в землю полуденню, через країну нужди й тїснечі, де леви та левицї, гаспиди та летючі змиї; перевозять на хребтах ослячих свої добутки, й на верблюджих горбах - надбаннє своє до народу, що їм нема з його вжитку: |
7 А Єгипет 4714, його поміч 5826 8799 марна 1892 та пуста 7385, тому то я кликнув 7121 8804 на теє 2063: Рагав 7293, сидіти 7674 0 спокійно 7674 0! | 7 Бо допомога Єгипту буде марною і нікчемною; бо Я сказав їм: Сила їхня – сидіти спокійно. | 7 Бо допомога Єгипту - річ марна й нікчемна. Тому я його називаю: Рагав недбалий. | 7 Єгиптяни марно і даром поможуть вам. Сповісти ж їм: Марна ця ваша потіха. | 7 Бо Египецька поміч - річ марна й даремна; тим то й накликав я: сила їх - сидїти тихо. |
8 Тепер увійди, напиши на таблиці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи воно буде і свідком навіки. | 8 Тепер піди, напиши це на таблиці у них, і впиши це в книгу, щоб залишилося на прийдешні часи, назавжди, навіки. | 8 Іди ж і напиши це перед ними на таблиці, запиши це в книгу на майбутнє, щоб було свідоцтво вічне! | 8 Отже тепер сівши напиши це на дошці і в книзі, бо це буде на дні часів і аж до віку. | 8 Ійди ж, напиши се їм на таблицї, запиши в книгу, щоб воно в їх перед віччу, поки сьвіт сьвітом, стояло. |
9 Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої, | 9 Бо це народ бунтівливий, діти брехливі, діти, котрі не хочуть підкорятися законові Господньому. | 9 Бо це люд бунтівливий, діти брехливі, діти, які не хочуть слухати Господнього закону, | 9 Бо це нарід непослушний, брехливі сини, які не бажали послухатися божого закону, | 9 Бо се люд упрямий, дїти віроломні, що не хочуть слухати Божого закону, |
10 що говорять провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе, | 10 Котрі провидцям кажуть: Припиніть провіщати, і пророкам: Не пророкуйте нам правди, говоріть нам принадне, провіщайте приємне; | 10 що видючим кажуть: «Геть з видінням!», а пророкам: «Не пророкуйте ви нам правди, а кажіть нам лестощі, віщуйте злуду! | 10 ті, що говорять пророкам: Не сповіщайте нам, і тим, що бачать видіння: Не говоріть нам, але говоріть нам і сповіщайте нам іншу обману | 10 Що видющим ось як говорять: `Нїчого не бачте!` а пророкам: `Не прорікайте нам правду, говоріте, що нам любе, віщуйте, що миле: |
11 уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого! | 11 Зійдіть зі шляху, ухиліться з дороги; заберіть з-перед очей наших Святого Ізраїлевого. | 11 Зійдіть з дороги, зверніть із стежки, усуньте з-перед нас Святого Ізраїлевого!» | 11 і відверніть нас від цієї дороги, заберіть від нас цю стежку, і заберіть від нас святого Ізраїля. | 11 Зійдїте з дороги, відвернїться від правої путї; відсуньте нам із перед очей Сьвятого Ізрайлевого!` |
12 Тому промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви нехтуєте оцим словом, і надію кладете на тиск та крутійство, і на це опираєтеся, | 12 А тому отак говорить Святий Ізраїлів: Оскільки ви відкидаєте слово оце, і сподіваєтеся на облуду і неправду, і спираєтеся на це: | 12 Тим то говорить Святий Ізраїля: «Через те, що відкидаєте це слово й покладаєтесь на хитрощі та лукавство і в них шукаєте опори, | 12 Через це так говорить Господь святий Ізраїля: Томущо ви не послухалися цих слів і повірили брехні, і томущо ти нарікав і поклав надію на це слово, | 12 Тим то Сьвятий ув Ізраїлї ось як говорить: Що ви слово спасенне моє відкидаєте, а вповаєте на оману й неправду, та в тому шукаєте опори, - |
13 тому буде для вас ця провина, як вилім, що має впасти, що зяє на мурі високім, що нагло, раптовно приходить руїна його! | 13 То беззаконня це буде для вас, мов небезпечний падінням через тріщину мур, котрого руйнування може статися наразі, однієї миті. | 13 буде вам цей злочин, мов щілина перед розвалом, що виявилась у високім мурі, який умить відразу розвалиться. | 13 через це буде вам цей гріх як стіна, що нагло паде, місто сильне коли паде, якого упадок має статись нагло, | 13 То беззаконство се буде вам, мов щілина перед розпадом, що показалась у мурі високім, - грухне він нагло, в хвилинї. |
14 І Він поруйнує його, як руйнується посуд ганчарський, розбиваючи без милосердя його, і в уламках його не знайдеться ані черепка, щоб із огнища взяти огню чи води зачерпнути з кринички... | 14 І Він зруйнує мури, як розбивають глиняну посудину, нищать немилосердно аж так, що в уламках її не знайдеться навіть черепка, щоб дістати з вогню жарин, чи зачерпнути води з водойми. | 14 І він його розіб'є, мов гончарський посуд, який б'ють нещадно, так що серед його кавалків і черепочка не знайдеться, щоб узяти вогню з вогнища або води з копанки зачерпнути.» | 14 і його упадок буде як розбиття глиняного посуду, щоб з посуду не знайшлося в них дрібна черепка, в якій візьмеш огонь, і до якої відлиєш мало води. | 14 І він розвалить його, як розбивають глиняний горщик, розбиваючи його безпощадно, так що між куснями з його не найдеться нї черепка, щоб із припечка взяти углика, або з криницї води зачерпнути. |
15 Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви навернетесь та спочинете, то врятовані будете, сила вам буде в утишенні та в сподіванні. Та ви не хотіли, | 15 Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїлів: Якби ви залишилися у спокої на місці, ви урятувалися б; у тиші і в сподіванні міцність ваша; але ви не захотіли. | 15 Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїля: «В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір'ї - ваша сила. Але ви не хотіли. | 15 Так говорить Господь святий Ізраїля: Коли відвернувшись зідхнеш, тоді спасешся і пізнаєш де ти є. Коли покладеш надію на марне, марною стала ваша сила. І ви не забажали послухати, | 15 Так бо говорить Господь Бог, Сьвятий Ізрайлїв: Сидячи тихо на місцї, були б ви спаслися; бо в тихостї і надїї вся ваша потуга; та ви не хотїли, |
16 і казали: О ні, бо на конях втечемо, тому то втікати ви будете, На баских ми поїдемо, тому стануть баскими погоничі ваші!... | 16 І казали: Ні, ми на конях повтікаємо, – за те й бігтимете; ми на баских помчимося, – за те й переслідувачі ваші будуть швидкі. | 16 Ви казали: Ні! На конях ми втечемо! - тому й будете втікати. Полетимо верхи на бистрих! - тому на бистрих за вами гнатися будуть. | 16 але сказали: Втечемо на коні. Через це втечете. І ви сказали: На швидких конях будемо. Через це швидкими будуть ті, що вас переслідують. | 16 А мовляли: `Нї, ми на конях утечемо`, - за те ж і втечете; `ми на бистрих побіжимо`, - за те ж і бистрі будуть вас здогоняти! |
17 Від крику одного полине одна тисяча, від крику п'ятьох дременете ви всі, аж зостанетеся, немов щогла ота на вершечку гори, і немов прапор на взгір'ї! | 17 Від загрози одного [втікатиме] тисяча, а від загрози п'ятьох – втікатимете так, що останок ваш буде, мовби віха на верхівці гори, і, як знамено на пагорбі. | 17 Тисяча втече на погрозу тільки одного, а на погрозу п'ятьох ви так розбіжитеся, що ваш останок буде, мов щогла на вершині гори, мов на горбі знамено.» | 17 Голосом одного втечуть тисяча, і голосом пятьох втечуть численні, доки не останетесь як стовп на горі і як той, що несе знак на горбі. | 17 Зо страху перед одним втїкати ме в вас тисяча, а зо страху перед пятьма так розбігнетесь, що останок із вас буде, наче віха на верху гори, мов знак на горбі. |
18 І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому Він підійметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе! | 18 І через те Господь не квапиться, щоб помилувати вас, і тому ще зволікає, щоб вас пожаліти; бо Господь є Бог правди; блаженні всі, хто сподівається на Нього. | 18 Тому Господь чекає, щоб вам учинити ласку; тому встає, щоб змилосердитись над вами. Бо Господь - Бог справедливий: щасливі всі, що надіються на нього. | 18 І знову ждатиме Бог, щоб нас помилувати і через це підніметься, щоб вас помилувати. Томущо Господь Бог є наш суддя, і де оставите вашу славу? Блаженні ті, що остаються в Ньому. | 18 Та Господь жде ще, щоб вам ласку явити, здержуєсь, щоб вас пожалувати; бо Господь - се Бог правди; блажен, хто вповає на його. |
19 Бо ти, о народе в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати не будеш ти плакати: милостивим поправді Він буде до тебе на голос благання твого, і як почує його, відповість Він тобі. | 19 Народ буде жити на Сіоні в Єрусалимі; ти не будеш багато плакати, – Він помилує тебе, за голосом зойку твого, і тільки-но почує його, відповість тобі. | 19 Так, народе сіонський, що живеш в Єрусалимі, ти вже не плакатимеш більше. Він напевно змилується над тобою, коли почує твій крик; він, ледве почує, вислухає тебе. | 19 Томущо святий нарід житиме в Сіоні, і Єрусалим плачем заплакав: Помилуй мене. Він помилує тебе задля голосу твого крику. Коли побачив, вислухає тебе. | 19 На Сионї люд жити ме знов, знов у Ерусалимі; й не будеш гірко плакати, - він змилосердиться на голос плачу твого, й скоро його почує, - дасть відповідь тобі. |
20 І дасть вам Господь хліба в утиску і воду в гнобительстві, та твої вчителі вже не будуть ховатись, і очі твої вчителів твоїх бачити будуть. | 20 І дасть вам Господь хліб у горі, і воду в нужді; і вчителі твої уже не будуть ховатися, і очі твої бачитимуть учителів твоїх. | 20 Бо хоч Господь дає вам скупо хліба й мало води, та все ж таки Вчитель твій не буде ховатись, і очі твої Вчителя побачать. | 20 І Господь дасть вам хліб смутку і мало води, і більше не наближаться до тебе ті, що тебе зводять. Бо твої очі побачать тих, що тебе зводять, | 20 І дасть вам Господь хлїб у горю, й воду в нуждї; і вчителї твої небудуть ховатись та й очі твої будуть бачити вчителїв твоїх; |
21 А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею! | 21 І вуха твої будуть чути слово, що говоритиме позаду в тебе: Ось шлях, ідіть по ньому, якби ви відхилилися праворуч, і якби ви відхилилися ліворуч. | 21 І вуха твої почують слова позад тебе: «Ось дорога, ідіть нею!» - коли ви зійдете праворуч а чи ліворуч. | 21 і твої уха почують слова тих, що тебе зводять зі заду, що говорять: Це дорога, підемо нею, чи на право, чи на ліво. | 21 І уші твої все будуть чути впомин їх позад тебе: Ось дорога, простуй нею! як би ви схибили вправо, чи схибили в лїво; |
22 І нечистим учините ви поволоку бовванів своїх із срібла й покриття на божка золотого свого, розпорошиш ти їх, як нечисте, і геть скажеш йому. | 22 Тоді ви будете вважати мерзотою оправу ідолів із срібла твого і оправу бовванів, що з твого золота; ти кинеш їх, як бруд, ти скажеш їм: Геть звідси! | 22 Тобі остогидне срібло, що покриває твої кумири, і золото, що одягає твоїх виливанців. Ти їх повикидаєш як погань: «Геть звідси!» - до них скажеш. | 22 І ти викинеш посріблених і позолочених божків, роздробиш на куски і розпорошиш як воду відлученої, і викинеш їх як кал. | 22 Тодї будуть ідоли в поволоцї срібній, та боввани в поволоцї золотій, - гидотою вам; ти повикидаєш їх, як погань, і казати меш: геть звідсї; |
23 І Він пошле дощ на насіння твоє, яким будеш обсіювати землю, та хліб урожаю землі, і поживний та ситий він буде. Того дня на широкім пасовиську пастися буде твоя череда, | 23 І Він дасть дощ на сім'я твоє, котрим засіваєш поле, і хліб, плід землі, і він буде рясний і соковитий; череди твої того дня будуть пастися на просторих пасовиськах. | 23 І він дасть дощ на твій посів, що ним засієш поле; і хліб, що вродить нива, буде тучний і ситний; і худоба твоя буде того дня пастися по широких пасовиськах. | 23 Тоді буде дощ для насіння твоєї землі, і хліб врожаю твоєї землі буде великий і багатий. І твоя скотина в тому дні пастиметься на врожайному і широкому місці. | 23 І дасть він дощ на насїннє твоє, що ним поле засїєш, і вроджай буде в тебе по нивах і тучен і сочен, а твій скот буде пастись тодї по широких лугах. |
24 а воли й віслюки, що оброблюють землю, будуть мішанку їсти солону, лопатою й віялкою перечищену. | 24 І воли, і віслюки, що обробляють поле, будуть їсти солоний фураж, очищений лопатою та віялкою. | 24 Воли й осли, що обробляють землю, їстимуть солону пашу, провіяну лопатою та віялкою. | 24 Ваші бики і воли, що працюють на землі, їдять полову змішану з перевіяним ячменем. | 24 А воли та осли, що порають поле, їсти муть посолену пашу, очищену, та перевіяну лопатою. |
25 І на кожній високій горі та на кожному взгір'ї високому будуть струмки та потоки води в день великого бою, коли башти попадають. | 25 І на всілякій горі високій і на всілякому пагорбі піднесеному потечуть струмки, потоки води, у день великої поразки, коли впадуть вежі. | 25 І на кожній горі високій і на кожнім пагорбі вивищенім будуть річки та вод потоки за дня великої різні, коли падатимуть башти. | 25 І буде на всякій високій горі і на всякому високому горбі вода, що тече в тому дні, коли численні згинуть і коли впадуть башти. | 25 І на всякій високій горі й на горбі високім забурчать бурчаки та потоки води в день великого побою, як упадуть башти. |
26 І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усемеро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'яже зламання народу Свого та загоїть поранення вдару Свого! | 26 І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде яскравішим усемеро, як світло семи днів, в той день, коли Господь перев'яже рану народу Свого і завдані йому виразки загоїть. | 26 І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше, - як світло сімох днів, - того дня, коли Господь перев'яже рани свого народу та вигоїть синці, йому завдані. | 26 І світло місяця буде як світло сонця і світло сонця буде всемеро (більшим) в дні, коли Господь оздоровить побиття свого народу, і вилікує біль твоєї рани. | 26 І тодї засьвітить місяць сьвітлом сонця, а сьвітло соняшне буде всемеро яснїйше, як сьвітло сїмох днїв, - того часу, як Господь рани свойму люду перевяже, та погоіть синцї, йому завдані. |
27 Ось Імення Господнє приходить здалека, палахкотить Його гнів, і здіймається тяжко: Його уста обурення повні, язик же Його, як жерущий огонь, | 27 Ось, ймення Господа йде здалеку, палає гнів Його, і полум'я Його сильне, уста Його виповнені обуренням, і язик Його, мов огонь пожираючий. | 27 Ось ім'я Господнє приходить здалека, палає гнів його, і тяжка його хмара. Уста в нього сповнені обурення, язик його, немов вогонь палючий. | 27 Ось господне імя іде через багато часу, горіючий гнів, слово його губ зі славою, слово великого гніву, і гнів люті пожирає як огонь. | 27 Ось іде, наче з далечезного краю, імя Господнє, горить гнїв у його, поломє страшно палає; уста його повні досади, язик його, мов огонь палючий; |
28 Його ж дух, як потоп заливний, що до шиї сягає, щоб просіяти люди на ситі погибелі... І буде на щелепах людів вуздечка, що тягне до блуду. | 28 І дихання Його, як потік, що вийшов з берегів, котрий піднімається навіть до шиї, щоб розпорошити народи до виснаження; і буде в щелепах народів вуздечка, котра спрямовує до облуди. | 28 Подих його, немов потік розлитий, що сягає шиї, щоб просіяти народи через сито згуби і щоб на щелепи поган накласти гнузду блуду. | 28 І його дух як вода, що пливе в долині, вона прийде аж до шиї, і поділиться, щоб марністю збентежити народи на обману. І їх переслідуватиме обмана і їх візьме за їхнє лице. | 28 Подих його - мов потопний потік, що до шиї сягає, щоб витратити невірних до нащаду; й буде в челюстях невірних узда, що веде ув облуд. |
29 Буде пісня для вас, як за ночі освячення свята, і радість сердечна, мов у того, хто ходить з сопілкою, щоб вийти на гору Господню до Скелі Ізраїля. | 29 А у вас будуть пісні, як уночі, коли святкують празника, і втіха серця, як у того, що простує з сопілкою на гору Господню, до скелі Ізраїлевої. | 29 І ваша пісня залунає, як у ночі, коли святкують свято, і радість серця вашого буде, як радість того, хто під сопілку йде на Господню гору, до Скелі Ізраїля. | 29 Не треба, щоб ви постійно раділи і постійно входили до мого святого, так як ті, що святкують, і як ті, що справляють празник, щоб ввійти з сопілкою на господню гору до Бога Ізраїля. | 29 Ви ж співати мете піснї, як уночі перед сьвятами сьвятими, а на серцї буде весело, як у того, що серед сопілок ійде на гору Господню, до твердинї Ізрайлевої. |
30 І Господь дасть почути велич голосу Свого, опускання ж рамена Свого покаже у гніві бурхливому та в огняному жерущому полум'ї, у бурі й дощі, та в камінному граді! | 30 І загремить Господь величавим голосом Своїм, і з'явить важке рамено Своє у великім гніві і в полум'ї пожираючого вогню, в бурі і в повені, і в кам'яному граді. | 30 І Господь дасть почути голос свій величний і явить свою грізну руку в палкому гніві й у полум'ї вогню, що пожирає, в бурі, у зливі і в кам'янім граді. | 30 І Бог дасть почути славу його голосу і покаже гнів його рамена з гнівом і люттю і полумям, що пожирає. Вдарить сильно і як вода і град, що несе силою. | 30 І загрімить Господь гласом величним, і явить важку руку свою в гнїву й поломї пожераючого огню; в бурі й повіддї та камінному грядї. |
31 Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшур, що жезлом буде битий. | 31 Бо від голосу Господа здригнеться Ашшур, жезлом уражений. | 31 Бо від голосу Господнього Ашшур стрепенеться; він його києм поб'є. | 31 Бо через господний голос ассирійці зменшаться, через рану, якою їх побє. | 31 Бо від голосу Господнього Ассур стрепенеться, жезлом ударений. |
32 І станеться, кожне ударення кия карання Його, що на нього Господь покладе, буде з бубнами й арфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боях. | 32 І всілякий порух визначеного йому жезла, котрого Господь направить на нього, буде з тімпанами і арфами, і Він піде супроти нього війною спустошувальною. | 32 Кожен удар караючою палицею, що Господь на нього спустить, буде під звуки гарф і бубнів, і він на них піде війною. | 32 І буде йому звідусіль, звідки була для нього надія помочі, на яку він поклав надію. Вони з сопілками і гуслями воюватимуть проти нього на зміну. | 32 І при кожному ударі палицею, що йому призначена, та що її Господь на його спустить, дзвонити муть бубни й цитрі, й опустошить його безпощадною війною. |
33 Бо давно приготовлений Тофет, приготовлений він і для царя, глибоким, широким учинений; на багатті огню його й дров багатенно, запалить його дух Господній, немов би потока сірчаного! | 33 Бо Тофет давно вже споруджений, він приготовлений для царя, глибокий і широкий; у багатті його багато вогню і дров; п'одув Господній, мов потік сірки, підпалить його. | 33 Бо вже давно Тофет готовий, призначений він і цареві: яма глибока й широка, вогню і дров у ній багато. Подув Господній її підпалить, наче сірчаний потік. | 33 Бо ти перед днями будеш допитаний. Чи не й тобі приготовлено царювати над глибокою долиною, деревом що лежить, огнем і численним деревом? Гнів Господа як долина, що горить сіркою. | 33 Наготовлено бо вже давно Тофет також і самому цареві, - а глибокий він і широкий; в кострі його багато огню й дров; подих Господнїй підпалить його потоком сїрки. |