1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога. | 1 І послав Єзекія по всій [країні] Ізраїльський та Юдеї, і листи писав до Єфрема і Манасії, щоб прийшли до Господнього дому, до Єрусалиму, для звершення Пасхи Господові, Богові Ізраїлевому. | 1 Єзекія послав по всьому Ізраїлю й по Юдеї послів, і написав також листи до Ефраїма й до Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, справляти Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля. | 1 І Езекія післав до всього Ізраїля і Юди письмо і листи до Ефраїма і Манассії, щоб прийшли до господнього дому до Єрусалиму, щоб зробити пасху Господеві Богові Ізраїля. | 1 І послав Езекія по всїй землї Ізраїлській і Юдеї, і писав листи до Ефраїма й Манассії, щоб прийшли в дом Господнїй в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому. |
2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця. | 2 І ухвалили на раді цар і князі його, і все зібрання в Єрусалимі – звершити Пасху другого місяця; | 2 Цар, його старшина й уся єрусалимська громада постановили на раді святкувати Пасху другого місяця, | 2 І порадився цар і володарі і ввесь збір, що в Єрусалимі, щоб зробити пасху в другому місяці. | 2 І постановили на радї царь і старшини його й уся Ерусалимська громада сьвяткувати паску другого місяця, |
3 Бо не могли справити її того часу, бо священики не освятилися в потрібному числі, а народ не зібрався до Єрусалиму. | 3 Бо не могли звершити її свого часу, тому що священики [ще] не освятилися в належному числі, і народ не зібрався в Єрусалимі. | 3 бо не могли справляти її в свій час через те, що священики не освятились були достатньо й народ не зійшовся в Єрусалим. | 3 Бо не змогли її зробити в тому часі, бо не очистилося досить священиків, і нарід не зібрався до Єрусалиму. | 3 Бо не могли справляти її в свій час через те, що сьвященники ще не висьвятились в довільній скількостї, і народ не зійшовся в Ерусалим. |
4 І була вгодна та річ в очах царевих та в очах усього збору. | 4 І сподобалося це цареві і всьому зібранню. | 4 Ця постанова вподобалась цареві й усій громаді. | 4 І слово сподобалося цареві і зборові. | 4 І припало се до вподоби, цареві і всїй громадї. |
5 І вони постановили оголосити по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб приходили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано. | 5 І ухвалили оголосити по всьому Ізраїлеві, від Беер-Шеви аж до Дана, аби приходили до Єрусалиму звершити Пасху для Господа, Бога Ізраїлевого, бо давно не звершували [її], як написано. | 5 От і вирішили вони оповістити по всьому Ізраїлю, від Версавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим святкувати Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля, в Єрусалимі, бо вже давно не справляли її так, як приписано. | 5 І поставили слово, щоб післати проголошення по всьому Ізраїлі від Вирсавії аж до Дана, щоб прийшли зробити пасху Господеві Богові Ізраїля в Єрусалимі, бо багато не зробили за писанням. | 5 І постановили оповістити по всьому Ізраїлї, від Бирсабиї до Дана, щоб йшли в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому, бо вже давно не справляли її так, як було взаконено. |
6 І пішли бігуни з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом царя говорили: Ізраїлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, і Він повернеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів. | 6 І пішли посланці з листом від царя і від князів його по всій [країні] Ізраїльській та Юдиній, і за наказом царя говорили: Діти Ізраїля! Наверніться до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, і Він зважить на останок, що заціліє у вас від руки царів асирійських, | 6 І пішли гінці з листами від царя й від його старшини по всьому Ізраїлю та Юдеї й говорили з наказу царя: «Діти Ізраїля! Наверніться до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, й він обернеться до тієї решти з-поміж вас, що врятувалась від руки асирійських царів. | 6 І пішли гінці з листами від царя і володарів по всьому Ізраїлі і Юді за приписом царя, кажучи: Сини Ізраїля, поверніться до Бога Авраама і Ісаака і Ізраїля і Він поверне тих, що спасаються, що осталися, з під руки царя Асура. | 6 І пійшли посланцї з листами від царя і від старшини його по всїй землї Ізраїлській та Юдеї й говорили з наказу царя: Дїти Ізрайлеві! навернїться до Господа, Бога Авраамового, Ізаакового та Ізрайлевого, а він обернеться до того останку споміж вас, що уйшли руки царів Ассирийських. |
7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневірилися Господеві, Богові їхніх батьків, і Він дав їх на спустошення, як ви бачите. | 7 І не будьте такими, як батьки ваші і брати ваші, котрі чинили поза законом перед Господом, Богом батьків своїх; і Він віддав їх на спустошення, як ви бачите. | 7 Не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що були невірні Господеві, Богові батьків своїх, так що він видав їх на спустошення, як самі бачите. | 7 І не будьте так як ваші батьки і ваші брати, які відступили від Господа Бога своїх батьків, і Він видав їх на винищення, так як ви бачите. | 7 І не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що вели себе беззаконно перед Господом, Богом отцїв ваших; і він віддав їх на спустошеннє, як самі бачите. |
8 Тепер не будьте твердошиї, як ваші батьки. Покоріться Господеві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господеві, Богові вашому, і Він відверне від вас жар гніву Свого. | 8 А нині не будьте твердошиїми, як батьки ваші, покоріться Господові і приходьте до святині Його, котру Він освятив навіки, і служіть Господові, Богові вашому, і Він відверне од вас полум'я гніву Свого! | 8 Тож не будьте тугошиїми, як батьки ваші, простягніть руку вашу до Господа, прийдіть до його святині, яку він посвятив повіки, служіть Господеві, Богові вашому, й він відверне від вас свій палкий гнів. | 8 І тепер не вчиніть твердими ваші шиї. Дайте славу Господеві Богові і ввійдіть до його святощів, які Він освятив на віки, і послужіть Господеві Богові вашому, і відверне від вас лють гніва. | 8 Не будьте тепер тугошиями, як батьки ваші, покорітесь Господеві і приходьте до сьвятинї його, що він посьвятив її по віки; і служіть Господеві, Богові вашому, а він відверне від вас огонь гнїву свого. |
9 Бо як ви навернетесь до Господа, то брати ваші та ваші сини знайдуть милосердя в своїх поневільників, і зможуть вернутися до цього Краю, бо милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього. | 9 Коли ви навернетеся до Господа, тоді брати ваші і діти ваші [будуть] помилувані тими, хто полонив їх, і повернуться на землю цю: тому що милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього. | 9 Коли ви обернетесь до Господа, ваші брати й ваші діти знайдуть собі милосердя в тих, що забрали їх у полон, і вони повернуться в цей край, бо Господь, Бог ваш, ласкавий і милосердний, і не відверне він свого обличчя від вас, коли ви обернетесь до нього.» | 9 Бо коли ви повернетеся до Господа, ваші брати і ваші діти будуть помилувані перед всіма, що їх взяли в полон, і Він поверне (їх) до цієї землі. Бо наш Господь Бог милосердний і милостивий і не відверне свого лиця від нас, якщо ми повернемося до Нього. | 9 Коли ви обернетесь до Господа, тодї брати ваші й дїти ваші знайдуть собі ласку в тих, що забрали їх в полон, і вернуться вони в сей край, бо Господь, Бог ваш, милосерний й добротливий, і не відверне лиця від вас, як ви обернетесь до його. |
10 І сторожі все переходили з міста до міста по краю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завулона. Та люди глузували з них, і висміювали їх. | 10 І ходили посланці з міста до міста по володіннях Єфремових і Манасіїних, і по Завулонових; але над ними сміялися і збиткувалися. | 10 І ходили гінці від міста до міста по краю Ефраїма, Манассії аж до краю Завулона; та з них сміялись і глузували. | 10 І гінці проходили місто за містом в горі Ефраїма і Манассії і аж до Завулона, і стали для них наче на посміховище і кпини. | 10 І ходили бігцї від міста до міста по землї Ефраїмовій і Манассіїній та Забулоновій, але вони сьміялись і глузували з їх. |
11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокорилися, і поприходили до Єрусалиму. | 11 Проте деякі з [коліна] Асирового, Манасіїного і Завулонового упокорилися і прийшли до Єрусалиму. | 11 Деякі тільки з коліна Ашера, Манассії та Завулона покорились і прийшли в Єрусалим. | 11 Але мужі з Асира і з Манассії і з Завулона покаялися і прийшли до Єрусалиму. | 11 Одначе деякі з поколїння Ассерового, Манассіїного та Забулонового покорились і прийшли в Ерусалим. |
12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для виконання наказу царя та зверхників за Господнім словом. | 12 І над Юдеєю була рука Божа, яка подарувала їм єдине серце, щоб виконати наказ царя і князів, за словом Господнім. | 12 В Юдеї також була рука Божа, вона й дала їм згідне серце, щоб виконати волю царя та старшин, за Господнім словом. | 12 І на Юді була господня рука, щоб дати їм одне серце, щоб піти зробити за приказом царя і володарів, за господним словом. | 12 І була рука Божа над Юдеєю, й дала їм одно серце, щоб вволити волю царя та старшин, по слові Господньому. |
13 І зібрався до Єрусалиму численний народ, щоб справити свято Опрісноків другого місяця, збір дуже численний. | 13 І зібралися в Єрусалимі багато людей для звершення свята опрісноків, другого місяця, – зібрання вельми велелюдне. | 13 От і зібралася в Єрусалим сила народу, щоб справляти свято опрісноків другого місяця: то була велелюдна громада. | 13 І до Єрусалиму зібралося багато народу, щоб зробити празник прісних в другому місяці, збір дуже великий. | 13 І зібралась в Ерусалим сила народу, щоб сьвяткувати сьвято опрісночнє, другого місяця, - громада дуже велика. |
14 І встали вони, і повикидали ідольські жертівники, що були в Єрусалимі, і повикидали всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедрон. | 14 І звелися вони і зруйнували жертовники, котрі були в Єрусалимі, і все, на чому звершувалося [кадіння] ідолам, зруйнували і викинули до потоку Кедрон. | 14 Взялись вони й усунули жертовники, що були в Єрусалимі; усунули також і всі кадильниці й повикидали їх у потік Кедрон. | 14 І вони встали і знищили жертівники, що в Єрусалимі, і все, на чому кадили фальшивим (богам), повалили і поскидали до потока Кедрона. | 14 І взялись і порозвалювали жертівники, що були в Ерусалимі; і всї, що на їх палено кадила (ідолам), повалили та повкидали в потік Кедрон. |
15 І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоромилися й освятилися, і принесли цілопалення до Господнього дому. | 15 І закололи пасхальне ягня чотирнадцятого [дня] другого місяця. Священики і левити, засоромившися, освятилися і принесли всеспалення до Господнього дому. | 15 І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця. Священикам та левітам стало сором, і вони освятились і принесли всепалення в домі Господньому. | 15 І зарізали пасху в чотирнадцятому (дні) другого місяця. І священики і Левіти навернулися і очистилися і внесли цілопалення до господнього дому. | 15 І закололи ягня паскальнє чотирнайцятого дня другого місяця. Сьвященникам та левітам стало сором, і вони осьвятились і принесли всепаленнє в дом Господнїй. |
16 І поставали вони на своєму місці за їхнім правом, за Законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи з руки Левитів. | 16 І поставали на своєму місці за настановами своїми, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров'ю, [приймаючи її] з рук левитів. | 16 Вони стояли на своєму місці, згідно з своїми обов'язками, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики розливали кров, беручи її з рук левітів. | 16 І стали в свому чині за їхнім судом за заповіддю Мойсея божого чоловіка, і священики приймали кров з руки Левітів. | 16 І поставали на свойму місцї по порядку свойму, по закону Мойсея, чоловіка Божого. Сьвященники кропили кроввю, (беручи її) з рук левітів. |
17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для різання пасхальних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа. | 17 Та оскільки в зібранні [було] багато таких, котрі не освятилися, то замість нечистих левити закололи пасхальне ягня, для присвяти Господові. | 17 А що в громаді було багато таких, що не освятились, то левіти взяли на себе різати пасхальні жертви за всіх тих, що були нечисті, для того, щоб посвятити їх Господеві. | 17 Бо багато з збору не очистилося, і Левіти жертвували пасху кожному, що не міг очиститися Господеві. | 17 А що в зборі багато було таких, що не осьвятились, то замість нечистих різали левіти ягня паскальнє задля посьвячення Господеві. |
18 Бо безліч народу, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очистилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: Добрий Господь простить кожному, | 18 Багато хто з народу, у більшості своїй з коліна Єфремового і Манасіїного, Іссахарового та Завулонового не очистилися, але їли Пасху не за настановами. | 18 Багато бо з народу, найбільше з коліна Ефраїма, Манассії, Іссахара та Завулона не очистились, але їли Пасху не так, як було приписано; однак Єзекія так був за них помолився: «Господи благий, прости | 18 Бо більшість народу з Ефраїма і Манассії і Іссахара і Завулону не очистилися, але їли пасху проти писання. І Езекія помолився за них, кажучи: Господь добрий, хай надолужить за | 18 Багато з народу, найбільше з поколїння Ефраїмового та Манассіїного, Іссахарового та Забулонового, не обчистилось; одначе ж вони їли паску, не по постанові. |
19 хто все своє серце міцно встановив, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині. | 19 Але Єзекія молився за них, кажучи: Господь милосердний нехай простить кожному, хто прихилив серце своє до того, щоб знайти Господа Бога, Бога батьків своїх, хоча й без очищення святого. | 19 кожному, хто спрямував своє серце до того, щоб Шукати Бога, Господа Бога батьків своїх, хоч і без чистоти, належної святині.» | 19 кожне серце, що щиро шукає Господа Бога їхніх батьків і не за чистотою святих. | 19 Але Езекія помолився за їх, промовляючи: Нехай благий Господь простить кожного, хто направив своє серце до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоч і без сьвятого обчищення. |
20 І послухав Господь Єзекію, і простив народ. | 20 І почув Господь Єзекію, і простив народові. | 20 Господь почув Єзекію й простив народові. | 20 І Господь вислухав Езекію і оздоровив нарід. | 20 І почув Господь Езекію, і простив народові. |
21 І справляли Ізраїлеві сини, що знаходилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день славили Господа всією силою. | 21 І звершили сини Ізраїлеві, котрі були в Єрусалимі, свято опрісноків сім днів з великою радістю; кожного дня левити і священики славили Господа на знаряддях, [налаштованих] для уславлення Господа. | 21 Отак сини Ізраїля, що перебували в Єрусалимі, справляли з великою радістю свято опрісноків сім день, а левіти та священики славили щосили день-у-день Господа. | 21 І сини Ізраїля, що знайшлися в Єрусалимі, зробили празник прісних сім днів з великою радістю, співаючи Господеві з дня на день, і Левіти і священики (грали) на органах Господеві. | 21 І справляли сини Ізрайлеві, що знаходились в Ерусалимі, сьвято опріснокове через сїм день з великими радощами; а левіти та сьвященники славили по всяк день Господа на приборах до вихвалювання Господа. |
22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святкову жертву сім день, і приносили мирні жертви, і сповідалися Господеві, Богові батьків своїх. | 22 І говорив Єзекія до серця всім левитам, що мали добре розуміння [при служінні] Господові. І їли святошне сім днів, приносячи пожертви мирні і прославляючи Господа, Бога батьків своїх. | 22 Єзекія звернувся з сердечним словом до всіх левітів, що так розумно і вміло виконали службу на честь Господа. Сім днів споживали святе, приносивши мирні жертви та славивши Господа, Бога батьків своїх. | 22 І заговорив Езекія до серця кожного з Левітів і тих, що мають добрий розум Господеві. І святкували сім днів празник прісних, приносячи жертви спасіння і визнаючись Господеві Богові їхніх батьків. | 22 І говорив Езекія по серцї всїм левітам, що були тямущі в службі Господеві. І їли сьвяточнє сїм день, приносячи жертви мирні й славлючи Господа, Бога отцїв своїх. |
23 І ввесь збір нарадився справити свято ще другі сім день, і справляли сім день в радості. | 23 І ухвалило все зібрання святкувати ще сім днів, і святкували сім днів у радості. | 23 Потім уся громада постановила на нараді святкувати других 7 день, тож святкували вони з радістю ще 7 день, | 23 І збір разом вчинив нараду, щоб святкувати інших сім днів. І святкували сім днів з радістю. | 23 І постановила уся громада сьвяткувати других сїм день, і пробули цї сїм день в радощах; |
24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібної, а зверхники дали для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібної. І освятилося багато священиків. | 24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для зібрання тисячу биків і десять тисяч дрібної худоби, і князі пригнали для зібрання тисячу баранів і десять тисяч дрібної худоби; і священиків освятилося уже багато. | 24 бо юдейський цар Єзекія постачив для громади 1000 бичків і 10 000 овець, та й старшина постачила для громади 1000 бичків і 10 000 овець, і священиків посвятилося чимало. | 24 Бо Езекія відклав зборові Юди тисячу телят і сім тисяч овець, і володарі відклали народові тисячу телят і десять тисяч овець, і багато святого для священиків. | 24 Бо Езекія, царь Юдейський, достачив для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, та й дуки достачили для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, і сьвященників висьвятилось вже багато. |
25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і приходьки, що поприходили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї. | 25 І раділо все зібрання з Юдеї, і священики, і левити, і все зібрання, що прийшло з Ізраїля, і чужинці, які прийшли з ізраїльського краю і мешкали в Юдеї. | 25 І веселилась уся юдейська громада, і священики, й левіти, і вся громада, що прийшла з Ізраїля, та й чужинці, що прийшли з Ізраїльського краю й що жили в Юдеї. | 25 І зрадів ввесь збір, священики і Левіти і ввесь збір Юди і ті, що знайшлися з Ізраїля, і прозеліти, що прийшли з землі Ізраїля, і ті, що живуть в Юди. | 25 І веселились усї, що зібрались із Юдеї, і сьвященники й левіти, і ввесь збір, що посходився з Ізраїля, та й чужинцї, що поприходили з землї Ізраїлської і проживали в Юдеї. |
26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі! | 26 І були веселощі великі в Єрусалимі, бо від днів Соломона, сина Давидового, царя ізраїльського, [не траплялося] подібного до цього в Єрусалимі. | 26 І була велика радість у Єрусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, ізраїльського царя, не бувало такого в Єрусалимі. | 26 І була велика радість в Єрусалимі. Від днів Соломона сина Давида ізраїльського царя не було такого празника в Єрусалимі. | 26 І була велика радість в Ерусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, царя Ізрайлевого, не бувало схожого на се в Ерусалимі. |
27 І встали священики та Левити, і поблагословили народ. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його, до небес! | 27 І поставали священики і левити, і благословили народ; і почутий був голос їхній, і зійшла молитва їхня до святого житла Його на небеса. | 27 Священики й левіти встали й благословили народ. Господь вислухав їхній голос, і їхня молитва дійшла до його святого житла, на небо. | 27 І встали священики Левіти і поблагословили нарід. І чути було їхній голос, і їхня молитва пішла до його святого помешкання на небо. | 27 І встали сьвященники та левіти, і благословили народ; і був вислуханий голос їх, і дійшла молитва їх до сьвятого пробутку його, на небеса. |