1 А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,1 Ось ті народи, котрих залишив Господь, щоб випробувати ними ізраїльтян, всіх, навіть тих, котрі не відали про всі війни ханаанські,1 Ось ті народи, що Господь зоставив, щоб випробувати ними Ізраїля, тобто всіх тих, що не знали ніяких воєн за Ханаан,1 І ці народи оставив Ісус, щоб ними випробувати Ізраїля, всіх що не знали всіх ханаанських воєн,1 Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких, що перед тим не знали їх:2 Для того лише, щоб знали і навчилися війни наступні покоління синів Ізраїля, які передніше не знали її: 2 та щоб навчались воювати покоління синів Ізраїля, які перше війни не знали: 2 хіба через роди ізраїльських синів, щоб навчити їх воювати, тільки ті, що перед ними не пізнали їх.2 На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
3 п'ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.3 П'ятеро володарів филистимських, усі ханаанеї, сидоняни, і хіввеяни, які мешкали на горі Ливан, від гори Баал-Гермон аж до входу в Гамату.3 п'ять князів філістимлянських, усі ханааняни, сидонії і хіввії, що жили на Ливан-горі, від Ваал-Хермон-гори до входу в Хамат.3 Пять володінь чужинців і кожного хананея і сідонця і евея, що живе в Лівані від гори Валаермона до Ловоімата.3 Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
4 І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.4 І були вони [залишені] на випробування ними Ізраїля, щоб спізнати, чи слухняні вони заповідям Господнім, котрі Він заповідав батькам їхнім через Мойсея.4 Зостались вони на те, щоб випробовувати ними Ізраїля, щоб довідатись, чи слухатимуться заповідей Господніх, які заповідав був батькам їхнім через Мойсея.4 І сталося, що як випробовував ними Ізраїля, щоб пізнати чи послухаються господних заповідей, які заповів їхнім батькам рукою Мойсея,4 А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.5 І жили сини Ізраїля серед ханаанеїв, хеттеїв, амореїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв;5 Тому й жили сини Ізраїля серед ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв.5 і поселилися ізраїльські сини посеред хананея і хеттея і аморрея і ферезея і евея і євусея5 Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетіїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
6 І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.6 І брали дочок їхніх собі за дружин, і своїх дочок віддавали за синів їхніх, і служили богам їхнім.6 Брали за себе їхніх дочок і віддавали своїх дочок за їхніх синів, і їхнім богам служили.6 і взяли собі за жінок їхні дочки і своїх дочок дали їхнім синам і послужили їхнім богам.6 Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.7 І вчинили сини Ізраїля лихе перед очима Господа, і забули Господа, Бога свого, і служили Ваалам і Астартам.7 Сини Ізраїля вчинили, що Господеві було не довподоби, й забули Господа, Бога свого, й служили Ваалові та Астарті.7 Й ізраїльські сини вчинили погане перед Господом і забули про Господа Бога свого і послужили Ваалам і в гаях.7 І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.8 І тому спалахнув гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх в руки Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму – Месапотамського, і служили сини Ізраїля Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.8 От і запалав гнів Господній на Ізраїля, й він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїмові, цареві Арам-Нагараїму, і сини Ізраїля служили Кушан-Рішатаїмові вісім років.8 І Господь розгнівався гнівом на Ізраїля і передав їх в руки Хусарсатома царя Сирії річок, і послужили йому вісім літ.8 І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамиї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.9 Тоді заволали сини Ізраїля до Господа, і висунув Господь рятівника синам Ізраїля, котрий врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, молодшого брата Калева.9 Коли ж сини Ізраїля закликали до Господа, Господь дав їм спасителя, Отнієла, сина Кеназа, сина меншого брата Калевового, і він врятував їх.9 Й ізраїльські сини закричали до Господа, і Господь підняв спасителя Ізраїлеві, і він спас їх, Ґотоніїла сина Кенеза молодшого його брата Халева, і послухав його.9 І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, - Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.10 Був на ньому Дух Господній, і він судив Ізраїля; Він рушив на війну, і віддав Господь в руки його Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського, і здолала його рука Кушан-Ріш'атаїма.10 Зійшов на нього дух Господній, і він правив Ізраїлем; він вийшов у похід, і віддав Господь йому в руки Кушан-Рішатаїма, царя арамського, і він запанував над Кушан-Рішатаїмом.10 І господний дух був на ньому, і судив Ізраїлеві і вийшов на війну. І Господь передав в його руку Хусарсатома царя Сирії, і його рука скріпилася на Хусарсатома.10 І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
11 І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.11 І була в замиренні земля сорок літ. І помер Отніїл, син Кеназів.11 І край зазнав сорок років спокою. І вмер Отнієл, син Кеназа.11 І земля відпочила пятдесять літ. І помер Ґотоніїл син Кенеза.11 І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.12 А сини Ізраїля знову почали учиняти лихе перед очима Господа, і зміцнив Господь Еґлона, царя моавського, супроти Ізраїля, за те, що вони учиняли лихе перед очима Господа.12 Після того ж сини Ізраїля знову вчинили те, що було не довподоби Господеві. Тоді Господь дав перевагу Еглонові, цареві моавському, над Ізраїлем, бо вони витворяли зло перед Господом.12 І додали ізраїльські сини чинити погане перед Господом. І Господь скріпив Еґлома моавського царя проти Ізраїля, томущо вони вчинили погане перед Господом.12 Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.13 Він зібрав до себе синів аммонових та амаликових, та й пішов і завдав поразки Ізраїлеві, і вони захопили місто Пальмових дерев.13 Зібрав Еглон до себе аммоніїв та амалекитян, вирушив у похід і побив Ізраїля, та й зайняв Пальмове місто.13 І він зібрав до себе всіх синів Аммона і Амалика і пішов і побив Ізраїля і унаслідив місто Фініків.13 Скупив він до себе Аморіїв та Амаликіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.14 І служили сини Ізраїлеві Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.14 І служили ізраїльтяни Еглонові, моавському цареві, вісімдесять років.14 І послужили ізраїльські сини Еґломові моавському цареві вісімнадцять літ.14 І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.
15 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.15 Тоді заволали сини Ізраїля до Господа, і Господь висунув їм рятівника Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, котрий був лівша. І послали сини Ізраїля через нього дарунки Еґлонові, цареві моавському.15 Закликали тоді сини Ізраїля до Господа, й Господь дав їм спасителя, Егуда, сина Гери, веніяминянина, лівака. Через нього то послали сини Ізраїля данину Еглонові, моавському цареві.15 Й ізраїльські сини закричали до Господа. І підняв їм Господь спасителя Аода сина Ґири сина Єменія, мужа, що однаково володіє двома руками. І післали ізраїльські сини дари його рукою Еґломові моавському цареві.15 Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака.Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, він прип'яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.16 А Егуд зробив собі меча двосічного, на лікоть завдовжки і приперезав його під плащем своїм до правого стегна.16 Зробив собі Егуд меча з двома лезами, лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежею, на правому боці.16 І Аод зробив собі двосічного ножа в долоню довжини, і підперезався ним під плащем своїм на правім бедрі.16 Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
17 І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон чоловік дуже товстий.17 І підніс дарування Еґлонові, цареві моавському; а Еґлон був чоловіком вельми тілистим.17 От і приніс він Еглонові, моавському цареві, данину. Еглон був же вельми гладкий.17 І він приніс дари Еґломові Моавському цареві. І Еґлом муж дуже шляхетний.17 От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину. Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.
18 І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.18 Коли підніс [Егуд] всі дарування і відпустив людей, що принесли дари,18 Віддавши данину, він відослав людей, що її принесли,18 І сталося коли закінчив Аод приносити дари, і відіслав тих, що несли дари,18 Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,
19 А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.19 То сам повернувся од вирізьблених ідолів, що уздовж Ґілґалу, і сказав: Є у мене таємне слово до тебе, царю. Він сказав: Тихше! І вийшли від нього всі, хто стояв біля нього.19 а сам повернувсь назад від каменоломів, що біля Гілгалу, та й каже: “Є в мене до тебе, царю, таємне слово.” Той повелів: “Цитьте!” І вийшли всі від нього, що стояли коло нього.19 і Еґлон відвернувся від ідолів, що коло Ґалґала, і сказав Аод: В мене таємне слово до тебе, царю. І Еґлом сказав всім: Геть. І вийшли від нього всі, що стояли при ньому.19 Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшли геть усї, що стояли кругом.
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав із стільця.20 Егуд увійшов до нього; він сидів у прохолодній світлиці, котра була в нього окремо. І сказав Егуд: У мене є до тебе слово Боже. [Еґлон] підвівся зі стільця.20 І як наблизився Егуд до нього, він сидів у прохолодній горниці, що була для нього одного. Егуд і каже: “Маю Боже слово до тебе.” Той підвівсь із свого крісла.20 І Аод ввійшов до нього і він сів в свому горішньому літньому покою сам. І сказав Аод: У мене слово від Бога до тебе, царю. І встав Еґлом з престола близько до нього.20 Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалища.
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна своєї правиці, та й загнав його йому в живіт.21 Егуд простягнув ліву руку свою і взяв меча з правого стегна свого, і застромив його в черево його21 Тоді Егуд, простягнувши ліву руку, вхопив меча по правім боці в себе, та й всадив йому в живіт21 І сталося, що як тільки він встав, Аод витягнув свою праву руку і взяв ножа з свого правого стегна і всунув його в живіт Еґлома,21 Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
22 І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.22 Так, що увійшло вістря й руків'я, і жиром запливло вістря; бо Егуд не витягнув меча із черева його, і він (меч) вийшов позаду.22 так, що за лезом ввійшло й держало, і жир зімкнувся вколо леза, тож він не витяг меча з його живота.22 і всунув і держак за лезом, і сало закрилося за ножем, бо не витягнув ножа з його живота.22 Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.
23 І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.23 І вийшов Егуд у сіни, і зачинив за собою двері світлиці, і замкнув.23 Вийшов тоді Егуд у сіни, зачинив двері горниці й засунув засувом за собою.23 І вийшов Аод до передпокою і замкнув двері горішньої кімнати за собою і зачинив.23 Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.24 Коли він вийшов, служники [Еґлонові] прийшли і бачать: ось двері світлиці замикані, і говорять: Мабуть, він для потреби своєї в прохолодному покої.24 Як же він вийшов, прийшли царські слуги й дивляться - аж ось двері горниці засунено, та й кажуть: “Певне він залагоджує свою потребу в кутку прохолодної кімнати.”24 І він вийшов. І ввійшли його раби і побачили і ось двері горішнього покою замкнені, і сказали: Чи часом не сидить на горнці, щоб видалити відходи?24 Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.
25 І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!25 І чекали вони, аж доки ніяково їм стало, але, бачачи, що він не відмикає дверей світлиці, взяли ключа і відімкнули, аж ось, їхній володар лежить мертвий на долівці!25 Ждали вони, ждали, аж ніяково їм стало. А він усе не відчиняв дверей горниці. Тоді взяли ключа, відомкнули, - аж пан їхній лежить мертвий.25 І встидалися, і ось не було нікого, хто відкрив би двері горішнього покою. І взяли ключ і відкрили, і ось їхній пан лежить на землі мертвий.25 Так ждали довго. Як же він не відчиняв усе ще дверей у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
26 А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.26 Доки вони зволікали, вражені, Егуд тим часом утік, пройшовши мимо ідолів, і втік до Сеїру.26 Поки ж вони збентежені метушились, Егуд утік, і пройшовши повз каменоломи, врятувався в Сеїрі.26 І Аод спасся, поки були в замішанні, і не було нікого, хто зайнявся б ним. І він пройшов ідолів і спасся в Сейроті.26 Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолів і уйшов у Сеїрат.
27 І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.27 А тільки-но прийшов, засурмив у сурму на горі Єфремовій, і зійшли з ним сини Ізраїля з гори, і він [ішов] перед ними.27 Прибувши ж сюди, засурмив на Ефраїм-горах, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.27 І сталося коли пішов, і затрубів рогом в горі Ефраїма, і зійшли з ним ізраїльські сини, і він перед ними.27 Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
28 І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.28 І сказав їм: Ходіть за мною, бо віддав Господь ворогів ваших моавитян у руки ваші. І рушили за ним, і перехопили йорданські переходи до Моаву, і не давали нікому переходити.28 І промовив він до них: “Ходіть за мною, бо Господь дав ваших ворогів моавитян вам у руки!” І пішли вони за ним та й зайняли у Моава йорданські броди й не пускали нікого перейти.28 І сказав до них: Ідіть за мною, бо Господь Бог передав ваших ворогів - Моава в вашу руку. І зійшли за ним і захопили переходи моавського Йордану і не дали мужеві перейти.28 І повелїв їм: Сюди до мене! бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.
29 І побили вони Моава того часу, близько десяти тисяч чоловіка, кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.29 І побили в той час моавитян близько десяти тисяч чоловік, все здорових та міцних, і ніхто не врятувався втечею.29 Побили вони коло десять тисяч моавитян, що були всі сильні, всі здорові люди; ніхто з них не втік.29 І вибили з Моава в тому часі, яких десять тисяч мужів, всіх вояків, що в них, і всякого військового мужа, і не спасся муж.29 І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
30 І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.30 Так приборкані були того дня моавитяни під руку Ізраїля, і була в замиренні земля вісімдесят літ.30 Мусіли тоді моавитяни скоритись під руку Ізраїля, і був мир у краю вісімдесят років.30 І завстиджений був Моав в тому дні рукою Ізраїля, і спочила земля вісімдесять літ, і судив їм Аод доки не помер.30 Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві. І було мирно в землї вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.31 Після нього був Шамґар, син Анатів, котрий шістсот чоловіків филистимлян побив києм на худобу. І він також порятував Ізраїля.31 Після нього настав був Шамгар, син Аната: цей побив рожном шістсот філістимлян. Він також спас Ізраїля.31 І після цього встав Самеґар син Аната і побив чужинців до шістьсот мужів за вийнятком телят волів. І він спас Ізраїля.31 Після нього виступив Самгар; сей побив шістьсот Филистимів плуговим лемішем, і він також спасав Ізраїля.