1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:1 Молитва Авакума пророка, для співу: 1 Молитва Авакума пророка. На жалобний тон.1 Молитва пророка Аввакума з піснею.1 Молитва пророка Аввакума, до сьпіву:
2 Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!2 Господе! Почув я вість Твою і злякався. Господе! зверши діяння Твоє серед років, серед років яви його; у гніві згадай про милість.2 О Господи! Почув я вість про тебе. О Господи! Злякавсь я твого діла. За наших часів оживи його, за наших часів дай його знати! У гніві згадай про милосердя!2 Господи я почув чутку про Тебе і я злякався, я пізнав твої діла і я жахнувся. Посеред двох животних будеш пізнаний, коли наближаться роки будеш пізнаний, коли настане час покажешся, коли затривожиться моя душа в гніві згадаєш милосердя.2 Господи, я почув вість од тебе й злякався. Господи! доверши твоє дїло посеред лїт (нашої недолї), посеред лїт обяви його, спогадай в гнїві про милосердє.
3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!3 Бог від Теману йде і святий – від Парану-гори. Покрила небеса велич Його, і славою Його виповнилася земля.3 Бог від Теману прибуває, Святий - від Паран-гори. Його велич небо окриває, і земля повна його слави.3 Бог прийде з Темана, і святий з гори лісистої тіні. Музична перерва. Небо покрила його чеснота, і земля повна його похвали.3 Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий - від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.4 Сяйво її, – мов сонячне світло; від руки Його – проміння, і тут таємниця сили Його!4 Сяйво його, немов світло денне, з рук у нього блискає проміння; там - сховок його сили!4 І його ясність буде як світло, роги в його руках, і Він поставив сильну любов своєї сили.4 Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
5 Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.5 Перед Ним рухається моровиця, а слідами Його – спекотний вітер.5 Перед ним іде зараза, а поза ним виходить трясця.5 Перед його лицем піде слово, і вийде, його ноги у взутті.5 Перед ним ійшла зараза, поза ним - палючий вітер.
6 Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.6 Він постав – і захитав землю; глянув – і затремтіли народи; високі гори розпалися, первісні пагорби позападалися; шляхи Його – вічні.6 Встає він - і трясе землею; глядить він - і дрижать народи. Гори вічні розвалюються, і хиляться горби відвічні - його дороги споконвічні.6 Стала, і зрушилася земля. Він поглянув, і народи розтанули. І гори були розбиті силою, розтанули вічні горби6 Ступив він - земля струсилась; глянув - і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його - вічні.
7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.7 Сумними я бачив шатра ефіопські; здригалися намети землі мідіянської.7 Я бачив, як кушанські шатра посумніли, намети Мідіян-краю затремтіли.7 його вічною ходою. Через труди я побачив. Поселення етіопів. Злякаються і шатра землі мадіяма.7 Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?8 Хіба на річки спалахнув, Господе, твій гнів? Хіба на ріки – обурення Твоє, і на море – лють твоя, що ти зійшов на коней Твоїх, на колісниці Твої рятівні?8 Хіба на ріки, Господи, палає гнів твій? Хіба на ріки, на море - твоє обурення, що ти сідаєш на коней твоїх верхи, на твої переможні колісниці?8 Не на ріки розлостишся, Господи, чи на ріках твій гнів, чи на море твій напад? Бо всядеш на твої коні, і твоя їзда верхи - спасіння.8 А хиба ж на ріки не запалав був гаїв твій, Господи, на ріки - досада твоя, а на море - ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?
9 Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.9 Ти оголив лука Твого за обітницю присяги, що дав її племенам. Ти потоками розтяв землю.9 Ти добуваєш лук твій, ти насичуєш стрілами його тятиву. Ти розриваєш землю ручаями.9 Натягаючи натягнеш твій лук. Сім скипетрів, говорить Господь. Музична перерва. Земля рік розірветься.9 Ти напяв лука твого, як се клятьбою обіцяв був поколїнням; ти роздїляв води землї.
10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.10 Побачили Тебе гори і затремтіли, ринули води; безодня озвалася голосом своїм, високо здійняла руки свої;10 Гори, побачивши тебе, трясуться; навала вод проходить, безодня стогне вголос, здіймає руки свої вгору.10 Тебе побачать і болітимуть народи, Ти розсипаєш ходи води. Безодня видала свій голос, висота свої появи.10 Вгледївши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно й неначе зняла руки свої в гору.
11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.11 Сонце і місяць зупинилися на місці своєму перед світлом стрімких стріл Твоїх, перед сяянням блискучих списів Твоїх.11 Сонце і місяць спинились у своїм житлі; при світлі стріл твоїх вони тікають, при сяйві блискавиці твого списа.11 Сонце піднялося, і місяць став на своїм місці. Твої стріли підуть як світло, як світло вилискування твоєї зброї.11 Сонце й місяць з'упинились на свойму місцї перед сяєвом лїтаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.
12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.12 У гніві простуєш Ти по землі і в обуренні топчеш народи.12 Ти в гніві по землі ступаєш, в обуренні народи топчеш.12 Погрозою зменшиш землю і страхом зведеш народи.12 У гнїві ступав єси по землї, в досадї розтоптував народи.
13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.13 Ти виходиш для порятунку народу Твого, для порятунку помазанця Твого. Ти викорінюєш чільника лиходієвого дому, оголюючи його від підвалин до самого даху.13 Ти вирушив народ твій рятувати, помазаника твого спасати. Ти розбив дім нечестивця, ти оголив його підвалини до скелі.13 Ти вийшов на спасіння твого народу, щоб спасти твоїх помазаників. Ти вкинув смерть на голови беззаконних, Ти підняв кайдани на шиї. Музична перерва.13 Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.
14 Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.14 Ти пробиваєш списами його голову вождів його, коли вони, як вихор, кинулися розтрощити мене, з радістю, неначе гадаючи поглинути бідного потайки.14 Ти прошив списами голову його вояків, що кинулися бурею, щоб нас розігнати, щоб з радістю пожерти бідолаху в тайнім місці.14 Ти в жаху відрубав голови сильних, вони в ньому захитаються. Відкриють їхні уздечки як бідний, що потайки їсть.14 Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.15 Ти із кіньми Твоїми уторував шлях по морю, через безодню великої води.15 Твоїми кіньми топчеш море, -шумовиння вод великих.15 І ти навів на море твоїх коней, що замішують велику воду.15 Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.16 Я почув – і затремтіло нутро моє; на вість про це затремтіли губи мої, біль пронизав кості мої, і хитається місцина піді мною; а я мушу бути спокійним у день лихоліття, коли прийде на народ мій грабіжник його.16 Почув я це, і затремтіло моє нутро; на вість про це уста в мене задрижали. Біль проймає мої кості, і ступні мої підо мною захитались. Я жду спокійно на день нещастя, щоб упало на народ, який на нас нападає.16 Я стерігся, і моє лоно злякалося голосу молитви моїх губ, і тремтіння ввійшло до моїх костей, і піді мною затривожився мій стан. Я спочину в дні скорботи, щоб піти до народу мого поселення.16 Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,17 Навіть коли не розквітне смоківниця і не буде плоду на виноградній лозі, і олива зрадить, і нива не дасть поживи, навіть коли не стане овечок у кошарі і рогатої худоби в хліві;17 Та хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, -17 Томущо фіґа не дасть плоду, і не буде плоду в винограді. Збреше оливкове діло, і рівнини не зародять їжі. Не стало овець від їжі і не буде волів при яслах.17 Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, -
18 то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!18 Навіть тоді я буду радіти Господом і веселитися в Бозі порятунку мого.18 я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі.18 Я ж звеселюся в Господі, зрадію в Бозі моєму спасителеві.18 То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
19 Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.19 Господь Бог – сила моя; Він учинить ноги мої, наче в оленя, і на верховини мої виведе мене! (Диригентові хору).19 Господь - мій Владика, він моя сила. Він робить мої ноги, немов у сарни, і на верховини він виведе мене. Провідникові хору. На струнних приладах.19 Господь Бог моя сила і Він поставить мої ноги на завершення. На високе Він мене підняв, щоб я побідив у його пісні.19 Бо Господь Бог - моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.