1 Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!1 Горе місту крови! Воно всуціль виповнене обманом і вбивством і не припиняється в ньому грабіж.1 Ой, горе місту крови, повному брехень, грабіжницькому, - здирству кінця не видно!1 О місто крови, повне неправди, повне неправедности, воно не доторкнеться лову.1 Горе тобі, місто, повне крові й омани й убийства! що в тобі грабежам і конця не видко!
2 Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,2 Чутно посвист батога і стукіт коліс, іржання коня і гуркітнява колісниці, що мчиться.2 Ось чути ляскіт бича, чути, як гуркотять колеса, басують коні, скачуть колісниці.2 Голос бичів і голос трясіння коліс і коня, що жене, і колісниці, що відбивається,2 Ось, у тобі чути лясканнє пуг, гуркотаннє обертаючих ся коліс, ржаннє коней, торохтїннє підскакуючого воза.
3 і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,3 Мчить колісниця, виблискує меч і блищать списи; убитих багато, і гори трупів; немає кінця трупам, спотикаються об трупи їхні.3 Летить кіннота, мечі блискають, вилискують ратища; сила поляглих, купи мертвих, трупам немає краю, -всі спотикаються об трупи.3 і вершника, що йде, і блищачого меча і блискучої зброї і множество побитих і падіння тягару. І не було кінця її народам, і знеможуть їхніми тілами3 Летить кінниця, блискає меч, улискуються ратища; лїку нема вже побитим, і купи трупів; не видко конця трупам, все об трупи спотикається.
4 це за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.4 Оце – за численні блудодіяння розпусниці з приємною зовнішністю, удатної в чаклунстві, котра блудодіяннями своїми продає народи і чаклунством своїм – племена.4 А все це за велику силу блудів блудниці чудової вроди, спритної до чарів, що блудами своїми продає народи, і сім'ї - чарами своїми.4 від множества розпусти. Гарна розпусниця і мила провідниця чаклунства, що продає народи в своїй розпусті і племена в своїх чарах,4 Се - за безконечне блудництво нетрібцї принадній, вправній в чаруваннї, що блудництвом своїм зводить народи, чарами своїми - племена.
5 Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!5 Ось Я – на тебе говорить Господь Саваот: І підійму на лице твоє поділ одягу твого, і покажу народам голизну твою і царствам соромоту твою.5 Оце я проти тебе, - слово Господа сил. Закину на обличчя тобі подолки твого плаття, твою голизну покажу народам і царствам - твій сором.5 ось Я проти тебе, говорить Господь Бог Вседержитель, і відкрию зізаду тебе до твого лиця і народам покажу твій сором і царствам твоє безчестя5 От же я - на тебе, говорить Господь Саваот. Закину на лице тобі подоли плаття твого, й покажу народам наготу твою й царствам твій сором.
6 І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!6 І закидаю тебе мерзотами, вчиню тебе зневаженою і виставлю тебе на ганьбу.6 Жбурну на тебе брудом, я тебе знеславлю і виставлю на насміх.6 і вкину на тебе гидоту за твоїми нечистотами і поставлю тебе на притчу,6 І закидаю тебе всякою поганню, подам тебе в погорду, поставлю на посьміх.
7 І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?7 І станеться те, що всілякий, коли забачить тебе, утікатиме від тебе і скаже: Спустошена Ніневія! Хто поспівчуває їй? Де знайду Я потішувачів для тебе?7 І станеться: кожний, хто тебе побачить, утече від тебе й скаже: «Збурена Ніневія! Хто її пожаліє? Де мені для неї утішителів шукати?»7 і буде, що кожний хто тебе побачить, піде від тебе і скаже: Нещасна Ніневія. Хто застогне за нею? Звідки шукатиму для неї потіхи?7 І прийде до того, що всякий, хто тебе побачить, утече від тебе, й скаже: Збурена Ниневія! Хто пожалує тебе? де найти втїшителя тобі?
8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?8 Хіба ти краща від Но-Амону, що сидить поміж ріками, оточений водою, котрого валом було море, і море слугувало муром йому?8 Хіба ж ти ліпша від Но-Аммону, що був розлігся на ріках, що воду мав навколо себе, що валом йому було море, і море було йому муром?8 Настрій струни, приготови часть, Амон, що живе в ріках, вода довкруг неї, якої початок море і вода її стіни,8 Хиба ж ти лучша за Но-Аммон, що розложився між ріками, обведений навкруги водою, що валом йому море й море за мур служить?
9 Етіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,9 Ефіопія та Єгипет з безліччю інших служили йому підмогою; копти і лівійці приходили на поміч тобі.9 Етіопія і Єгипет були його потугою, і їй кінця не було; Пут та Лівія - його помічниками.9 і Етіопія її сила і Єгипет, і немає кінця втечі, і лівійці стали її помічниками.9 Етіопія й Египет із безлїччю люда підпирають його, Копти та Либії помагають йому;
10 та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.10 Але й він переселений, пішов у полон; навіть немовлята його побиті на перехрестях усіх вулиць, а на вельможних його кидали жереба, і всі князі його закуті в ланцюги.10 Та й він пішов у неволю, потяг у полон, а його немовлята теж були розбиті на перехрестях усіх вулиць; на його знатних кинуто жереб, і всіх його вельмож закуто в кайдани.10 І вона піде полоненою в переселення, і її немовлят розібють об початки всіх її доріг, і на все її преславне вкинуть жереби, і всі її вельможі будуть звязані кайданами.10 Та й він буде переселений, пійде в неволю; немовлята його лежати муть, порозбивані, на перехрестях усїх улиць; знатними його будуть дїлитись, кидаючи жереб, а всїх вельмож його закують в кайдани.
11 Уп'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!11 Отак і ти – сп'янієш і сховаєшся; отак і ти будеш шукати захисту від супротивника.11 Ти теж уп'єшся, будеш непритомна; ти теж шукатимеш від ворога притулку.11 І ти опянієш і будеш зневаженою, і ти собі шукатимеш місця від ворогів.11 А так і ти впєшся (карами) й будеш шукати притулку; так і ти глядати меш сховища перед ворогом.
12 Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.12 Усі укріплення твої схожі на смоківницю зі спілими плодами; якщо потрясти їх, то вони впадуть прямісінько до рота бажаючому поживитися.12 Усі твої твердині будуть, наче смоковини зо спілими первоплодами: як їх потрясти, то падають у рот тому, що їх із'їсти хоче.12 Всі твої твердині наче фіґи, що мають сторож. Як їх потрясти, і вони впадуть до уст того, що їсть.12 Всї замки твої похожі будуть на фиґовину з зрілими плодами; струснуть їх, і вони впадуть у рот тим, що схочуть наїстись.
13 Ось народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.13 Ось, і народ твій, мов жінки в тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться брами землі твоєї, вогонь пожере засуви твої.13 Глянь на народ твій: та то ж жіноцтво серед тебе! Ворота твого краю відкриті навстіж ворогам твоїм, вогонь жере твої засуви.13 Ось твій нарід в тобі як жінки. Твоїм ворогам відкриваючись відкриються брами твоєї землі, огонь пожере твої засуви.13 Ось, і нарід - мов жіноцтво в тебе: отвором отворяться ворота землї твоєї ворогам твоїм, і засови твої пожере огонь. -
14 Води на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.14 Начерпай води на час облоги; зміцнюй фортеці твої; піди в багно, топчи глину, полагодь піч для випалювання цегли.14 Черпай же собі воду на час облоги, скріпи твої твердині. Увійди у грязь і міси глину, візьми у руки форму на цеглини.14 Начерпай собі води облоги, скріпи твої твердині, ввійди в глину і будь потоптана в полові, скріпися понад цеглу.14 Черпай же воду на ввесь час облягу; скріплюй замки в себе; лїзь у грязиво й міси глину; будуй піч і випалюй цеглу.
15 Там огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,15 Там поглине тебе вогонь, порубає тебе меч, пожере тебе, мов гусінь, якби ти навіть примножився, мов гусінь, примножився, як сарана.15 Там пожере тебе вогонь, меч посіче тебе, він пожере тебе, як гусінь! Множись, як сарана!15 Там тебе пожере огонь, тебе вигубить меч, пожере тебе наче саранча, і обтяжить наче гусеницю.15 Та там таки й пожере тебе огонь, посїче меч, й поїсть тебе, мов та гусень, хоч би намножився гусенню, нагромадив люда, як сарани.
16 понамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!16 Купців у тебе стало більше, аніж зір у небі; але ця сарана розпорошиться і полетить.16 Розмножуй твоїх купців над зорі, що на небі! Гусінь розсіється і розлетиться.16 Ти помножила твоє купно понад звізди неба. Гусениця саранчі напала і полетіла.16 Більш у тебе купцїв, нїж зір на небі, стало; та ся сарана розсїється-розлетиться хутко.
17 Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.17 Князі твої, – мов сарана, і військові старшини твої – наче рої мошви, котра в холодну пору гніздиться в щілинах [стін], а коли зійде сонце, то розлітається, – і не впізнаєш місця, де вона була.17 Твої князі, неначе сарана; твої урядовці, неначе стрибунців рій, що розташовується табором на мурах за холодної днини, - але як зійде сонце, вона вмить зникає, і місця, де була, не знати.17 Твоє змішання забралося як саранча, як саранча, що сидить на плоті в дні холоду. Сонце зійшло і відлетіло, і не пізналося його місце. Горе їм.17 Князї твої, мов сарана, гетьмани - як рій мушки; як похолодне, ховаються в щілинах мурів, а зійде сонце, - вони розлетїлись, і не будеш знати, де вони гнїздились.
18 Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.18 Сплять пастирі твої, царю асирійський, спочивають вельможі твої, народ твій розпорошився по горах, і нікому зібрати його.18 Поснули пастирі твої, асирійський царю! Витязі твої відпочивають, народ твій по горах розбігся, і нікому його збирати.18 Задрімали твої пастухи, цар Ассирії заспав твоїх сильних. Твій нарід пішов в гори, і не було того, хто прийняв би.18 Пастирі твої поснули, царю Ассирийський, а вельможі й собі куняють; люде твої скрізь по горах розбіглись, і нїкому їх поскликати.
19 Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?19 Немає лікування для рани твоєї, болісна виразка твоя. Усі, що почули звістку про тебе, будуть аплодувати про тебе; бо кого не сягала безупинно злоба твоя?19 На твою рану нема ліків, тяжке твоє нещастя! Хто лиш почує вість про тебе, заплеще в долоні над тобою: над ким бо не переходила безнастанно твоя злоба!19 Немає вилікування для твого побиття, загноїлася твоя рана. Всі, що чують вість про тебе, заплещуть руками над тобою. Томущо на кого завжди не надійшло твоє зло?19 О, нема лїку на твою рану; нїхто не загоїть її. Хто про тебе перечує, заплеще в долонї; над ким бо не тяготїла лютість твоя?