1 (4-1) Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму верну,1 І станеться потому, виллю від Духа Мого на всіляку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і доньки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння.1 А після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння.1 І буде, що після цього Я вилию мого духа на всяке тіло, і ваші сини і ваші дочки пророкуватимуть, і ваші старці сни снитимуть, і ваші молоді побачать видіння.1 Ось бо, в ті днї, як я заверну полонь Юди й Ерусалиму, -
2 (4-2) то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ Мій й спадщину Мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили.2 І також на рабів і на рабинь [ваших ] за тих днів виллю від Духа Мого.2 Та й на рабів та на рабинь того часу я виллю мій дух.2 І на рабів і на рабинь Я в тих днях вилию мого духа.2 Позбіраю всї народи на Йосафатовій долинї, і заведу там над ними суд за мій люд, за моє наслїддє, за Ізраїля, що вони його між невір порозкидали, й мою землю між себе паювали.
3 (4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, і юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, і пили.3 І покажу ознаки на небі і на землі: кров і вогонь, і стовпи диму.3 Я знаки дам на небі й на землі: кров і вогонь, і стовпи диму.3 І Я дам знаки на небі й на землі, кров і огонь і пару диму.3 Та й про мій нарід вони метали жереб, і міняли хлопя за блудницю, продавали дївчину за вино, щоб було що пити.
4 (4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чи свій чин на Мені надолужите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну Я ваш чин вам на голову,4 Сонце перетвориться на пітьму і місяць – на кров, передніше, аніж настане День Господній, великий і страшний.4 Сонце обернеться у пітьму, а місяць у кров - раніше, ніж настане день Господній, великий і страшний.4 Сонце повернеться в темряву і місяць в кров раніше ніж прийде великий і явний господний день.4 І що ж ви менї вчините, Тире й Сидоне, та й ви, всї примежні Филистії? Може ви схочете помститись на менї? схочете відплатити менї? Та ж менї легко, обернути таки зараз вашу відплату на голови ваші.
5 (4-5) що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили...5 І станеться: Кожний, хто прикличе ймення Господнє, врятується; бо на горі Сіоні і в Єрусалимі буде порятунок, як сказав Господь, і для тієї решти, котру прикличе Господь.5 І кожен, хто призве ім'я Господнє, спасеться; бо на горі Сіоні й у Єрусалимі будуть ті, що заціліють, як то Господь сказав був; і між тими, що зостануться живими, - тії, що їх Господь покличе.5 І буде, що кожний, хто лиш прикличе господне імя, спасеться. Бо в горі Сіон і в Єрусалимі буде той, що спасається, так як сказав Господь, і вісники добра, яких Господь прикликав.5 Ви бо забірали срібло моє та золото моє й що дорогого було в мене, та й заносили в божницї ваші,
6 (4-6) А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь...6 Ба й синів Юдиних і осадників Ерусалимських продавали ви Грекам, щоб запроторити їх далеко від землї родинної.
7 (4-7) Ось Я їх позбуджую з місця того, куди їх продали, ваш чин поверну вам на голову!7 Та ось, я підійму-перенесу їх із того місця, куди ви їх запродали, й оберну заплату вашу вам на голову.
8 (4-8) І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав.8 Я пооддаю сини ваші й дочки ваші в руки синів Юдиних, а вони продавати муть їх Сабіям, народові далекому. - Ось, як сказав Господь.
9 (4-9) Кличте про це між народами, оголосіте святую війну, збудіте лицарство, хай сходяться, нехай підіймаються всі вояки.9 Оповістїть се проміж народами, готуйтесь до війни, розбудїте завзяттє в хоробрих; нехай виступають, підіймуться всї борцї.
10 (4-10) Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий говорить: Я лицар!10 Покуйте мечі з лемішів ваших, із серпів поробіте списи; безсилок нехай скаже: я сильний.
11 (4-11) Поспішіть і прийдіть, всі народи з довкілля, й зберіться, туди, Господи, спустиш лицарство Своє.11 Квапте, сходїться, всї народи сумежні, зберіться (проти Бога); ти же, Господи, веди туди борцїв твоїх!
12 (4-12) Нехай збудяться й зійдуть народи в долину Йосафатову, бо сяду Я там, щоб судити всі народи з довкілля.12 Рушайте, народи, зійдїть на Йосафатову долину; бо там я засяду, судити всї народи звід'усюди!
13 (4-13) Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаються, бо зло їхнє розмножилось!13 Пускайте в рух серпи, бо жниво наспіло; ійдїте, спустїтесь униз, бо вже повна ягід тискарня, а посуд під нею аж переливається, - бо злоба їх велика.
14 (4-14) Натовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день Господній у вирішальній долині.14 Товпи, товпи в долинї відплатній! бо не далекий день Господень від долини суду!
15 (4-15) Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск,15 Сонце й місяць померкнуть, та й зорі ясноту свою втеряють.
16 (4-16) і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму Свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь охорона Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим!16 І загрімить Господь від Сиону, й дасть почути голос свій від Ерусалиму; - затремтить небо й земля; та свому народові буде Господь охороною, - обороною дїтям Ізраїля.
17 (4-17) І пізнаєте ви, що Я Господь, Бог ваш, Який пробуває в Сіоні, на святій Своїй горі. І станеться Єрусалим за святиню, і чужі вже не будуть ходити по ньому.17 Тодї спізнаєте ясно, що я - Господь, Бог ваш, що витаю на Сионї, на сьвятій горі моїй; і буде Ерусалим сьвятим, та й не будуть уже чужоземцї переходити через його.
18 (4-18) І станеться в день той, гори будуть кропити виноградовий сік, а підгірки стоятимуть у молоці, і всі Юдські потоки водою заб'ють, а з дому Господнього вийде джерело, і напоїть долину Шіттім.18 І буде того часу: Капати муть гори соком виноградним, а горби молоком потечуть, а всї русла Юдейські сповняться водою, з дому же Господнього пролиється джерело й засичувати ме долину Ситтим.
19 (4-19) Єгипет спустошенням стане, і пустинею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї.19 Египет стане тодї пустинею, та й Едом - нїмою пусткою, за те, що кривдили синів Юдиних, і неповинну в землї їх кров проливали.
20 (4-20) А Юдея жити буде повіки, і Єрусалим з роду в рід,20 А Юда жити ме вічно й Ерусалим - від роду в роди.
21 (4-21) і помщу за їхню кров, що за неї Я ще не помстив, і буде Господь пробувати на Сіоні!21 І змию-помщу кров їх, що досї не змив іще, й пробувати ме Господь на Сионї.