1 А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.1 Мойсей пас овечок Їтра, тестя свого, священика мідіянського. Якось провів він отару далеко в пустелю, і прийшов до гори Божої Хориву.1 Мойсей же пас вівці в Їтра, тестя свого, священика мідіянського. Раз погнав він був вівці поза пустиню і прийшов до Божої гори, до Хориву.1 І Мойсей пас вівці свого тестя Йотора, Мадіянського жерця, і запровадив овець до пустині, і пішов на гору Хорив.1 Мойсей же пас вівцї в Єтра, тестя свого, сьвященника Мидиянського, та й погнавсь з вівцями за степ, і прийшов до Божої Гореб гори.
2 І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.2 І з'явився перед ним Ангел Господній у полум'ї вогню із осердя тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.2 І з'явився йому ангел Господній у вогняному полумені посеред куща. Глянув він, аж ось вогнем палає кущ, а не згоряє.2 Зявився же йому господний ангел у полумї вогня з куща. І він бачить, що кущ горить огнем, а кущ не згоряє.2 І явивсь йому ангел Господень ув огнистому поломї ізсеред куща тернового. Побачив, що кущ горить огнем, горить і не згоряє.
3 І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?3 Мойсей сказав: Піду і подивлюся на цю велику ознаку, чому цей кущ не згорає.3 І каже Мойсей сам до себе: `Підійду лишень ближче та подивлюсь на це велике диво, чому то не згоряє кущ?`3 Сказав же Мойсей: Пішовши, подивлюся на це велике видіння, чому це не згаряє кущ.3 І каже сам собі Мойсей: Зайду лишень збоку та подивлюсь на сю велику появу, чом не згорить купина.
4 І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!4 Господь побачив, що він іде дивитися, і озвався до нього Бог із осердя куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він одказав: Ось я.4 Побачив Господь, що він наближався подивитись, та й кликнув до нього з-посеред куща: `Мойсею, Мойсею!` І відповів той: `Я тут!`4 Як же побачив Господь, що він приходить подивитися, закликав до нього Господь з куща, кажучи: Мойсеє, Мойсеє. Він же сказав: Що є?4 І побачив Господь, що зайшов збоку дивитись, і кликне його зсеред колючого куща і рече: Мойсею, Мойсею!
5 І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!5 І сказав Бог: Не підходь сюди; скинь взуття твоє з ніг твоїх; бо місце, на котрому ти стоїш, є земля свята.5 І сказав: `Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш - земля свята.`5 Сказав: І не приближайся сюди; визуй обуву з твоїх ніг, бо місце на якому ти став, це свята земля.5 І каже він: Ось я! І рече: Не наближуйся сюди; іззуй обувє твоє з ніг твоїх, місце бо, що на йому стоїш, земля сьвята.
6 І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!6 І сказав: Я – Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей затулив обличчя своє; тому що боявся глянути на Бога.6 А далі: `Я - Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова.` І закрив Мойсей лице своє, боявся бо дивитися на Бога.6 І сказав йому: Я є Бог твого батька, Бог Авраама і Бог Ісаака і Бог Якова. Відвернув же Мойсей своє лице, бо побоявся дивитися на Бога.6 І рече йому: Я Бог отця твого, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів. І затулив Мойсей вид собі; не важився бо дивитись на Бога.
7 І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.7 І сказав Господь: Я побачив страждання народу мого в Єгипті, і почув волання його від наглядачів його. Я знаю скорботи його.7 І промовив Господь: `Бачу я, бачу бідування народу мого, що в Єгипті, і чую голосіння, що його спричинюють доглядачі. О, я знаю біль його!7 Сказав же Господь до Мойсея: Бачачи, побачив Я гноблення мого народу, що в Єгипті, і почув Я їхній крик (спричинений) наставниками над роботами. Бо Я знаю їхній біль,7 І рече Господь: Бачив я бідуваннє людей моїх, що в Египтї, і почув голосїннє їх із причини приставників; знаю бо печаль їх.
8 І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.8 І зійшов визволити його від руки єгиптян і вивести його із землі цієї на землю гарну і простору, де тече молоко і мед, на землю ханаанеїв, хеттеїв, амореїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв.8 Тому я й зійшов рятувати його з рук єгиптян і вивести його з тієї землі в землю простору і гарну, що тече молоком та медом, на житла ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та евусіїв.8 і зійшов Я вирвати їх з руки єгиптян і вивести їх з тієї землі, і ввести їх до доброї і великої землі, до землі, що пливе молоком і медом, до місця хананеїв і хеттеїв і амореїв і ферезеїв і евеїв і ґерґесеїв і євусеїв.8 І зійшов я рятувати їх із потали Египецької та вивести їх із землї тієї, та ввести їх у землю добру й простору, в землю текучу молоком і медом, в займище Канаанське та Гетіївське, та Аморіївське та Ферезіївське та Євузіївське.
9 А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.9 І ось, уже лемент синів Ізраїлевих долинув до Мене і Я бачу гноблення, яким пригноблюють їх єгиптяни.9 І ось голосіння синів Ізраїля дійшло до мене, я бачив утиски, що ними пригнітають їх єгиптяни.9 І тепер ось крик синів Ізраїля прийшов до мене, і Я побачив гноблення, яким єгиптяни їх гноблять.9 І се голосїння синів Ізрайлевих дійшло до мене, та й бачив я тїсноту, що нею тїсьнять їх Египтяне.
10 А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!10 Отож, піди: Я пошлю тебе до фараона; і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.10 Іди ж, оце пошлю тебе до фараона, щоб вивів ти народ мій, синів Ізраїля, з Єгипту.`10 І тепер ходи, тебе Я посилаю до Фараона єгипетського царя, і виведеш мій нарід синів Ізраїля з єгипетської землі.10 Ійди ж оце, пошлю тебе до Фараона, щоб ти вивів нарід мій, сини Ізрайлеві, з Египту.
11 І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?11 Мойсей сказав Богові: Хто я, щоб мені йти до фараона і вивести з Єгипту синів ізраїльських?11 І сказав Мойсей до Бога: `Хто ж я такий, щоб мені йти до фараона і вивести синів Ізраїля з Єгипту?`11 І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до Фараона єгипетського царя, і що виведу синів Ізраїля з єгипетської землі?11 І каже Мойсей до Бога: Хто я такий, щоб менї та йти до Фараона, і щоб менї та вивести сини Ізрайлеві з Египту.
12 А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.12 І сказав [Бог]: Я буду з тобою, і ось тобі ознака, що Я послав тебе: Коли ти виведеш народ із Єгипту, ви звершите служіння Богові на оцій горі.12 А Бог на те: `Я буду з тобою; ось це буде тобі за знак, що сам я тебе послав: як виведеш людей з Єгипту, служитимете Богу на цій горі.`12 Сказав же Бог Мойсеєві, кажучи, що: Я буду з тобою. І це тобі знак, що Я тебе посилаю: Коли ти виведеш мій нарід з Єгипту, тоді послужите Богові на цій горі.12 Рече ж Бог до Мойсея: Та ж я буду з тобою, і се тобі знамення, що сам я тебе послав. Як виведеш люде мої з Египту, помолитесь ви Богу під горою сією.
13 І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?13 І сказав Мойсей Богові: Отож, Я прийду до синів ізраїльських і скажу їм: `Бог батьків ваших послав мене до вас`. А вони скажуть мені: `Яке в Нього ймення? Що сказати мені їм?`13 І сказав Мойсей до Бога: `Як прийду ж оце я до синів Ізраїля і скажу до них: Бог батьків ваших прислав мене до вас, а вони запитають мене: Як йому на ім'я? - то що мені їм відповісти?`13 І сказав Мойсей до Бога: Ось я піду до синів Ізраїля і скажу їм: Бог наших батьків післав мене до вас. Запитають мене: Яке його імя? Що їм скажу?13 І каже Мойсей до Бога: Ну, прийду оце до синів Ізрайлевих і промовлю до них: Бог батьків наших прислав мене до вас, а вони скажуть менї: Яке ж імя йому? Що казати му їм?
14 І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.14 Бог сказав Мойсеєві: Я є ЄГОВА (Сущий). І сказав: Отак скажи синам Ізраїлевим: Сущий послав мене до вас.14 І промовив Бог до Мойсея: `Я той, хто є.` І додав: `Так промовиш до синів Ізраїля: ,Я - є` післав мене до вас.`14 І сказав Бог Мойсеєві: Я є той, що є. І сказав: Так скажеш синам Ізраїля: Той, що є, післав мене до вас.14 І промовив Бог до Мойсея: Я той, хто єсть. І рече він: Так промовиш до синів Ізрайлевих: Сущий послав мене до вас.
15 І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.15 І сказав іще Бог Мойсеєві: Отак скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, послав мене до вас. Ось ймення Моє навіки, і пам'ять про Мене із покоління в покоління.15 І сказав Бог знов до Мойсея: `Так промовиш до синів Ізраїля: Господь Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова післав мене до вас. Таке моє ім'я навіки, і таке моє найменування з роду в рід.15 І знову сказав Бог до Мойсея: Так скажеш синам Ізраїля: Господь Бог ваших батьків, Бог Авраама і Бог Ісаака і Бог Якова, післав мене до вас. Це моє вічне імя і память з роду в рід.15 І каже Бог знов до Мойсея: Так промовиш до синів Ізрайлевих: Господь Бог отець ваших, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів послав мене до вас. Се імя моє на віки, і се моя память від роду та й до роду.
16 Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.16 Рушай, збери старшин Ізраїлевих і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, з'явився переді мною, Бог Авраама, Ісаака і Якова, і сказав: Я навідався до вас і [побачив], що коять з вами в Єгипті.16 Іди ж но, збери старшин Ізраїля і промов до них: Господь Бог батьків ваших явився мені; Бог Авраама, Ісаака і Якова, і сказав: Уважно зорив я за вами та всім тим, що коять вам в Єгипті;16 Отже, пішовши, збери старшин синів Ізраїля і скажеш до них: Мені зявився Господь Бог наших батьків, Бог Авраама і Бог Ісаака і Бог Якова, кажучи: Поглянувши, поглянув Я на вас, і на те, що трапилося вам в Єгипті.16 Ійди та поскуплюй до купи старші мужі громадські в синів Ізрайлевих і промов до них: Господь Бог Авраамів, Ізааків і Яковів явився менї глаголючи: Навідом навідавсь я до вас, що приключилось вам в Египтї,
17 І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.17 І сказав: Я виведу вас від гноблення єгипетського на землю ханаанеїв, хеттеїв, амореїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв, на землю, де тече молоко і мед.17 і постановив я вивести вас з єгипетського бідування в землю ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв й євусіїв, в землю, що тече молоком та медом.17 І сказав: Виведу вас із гніту єгиптян до землі хананеїв і хеттеїв і евеїв і амореїв і ферезеїв і ґерґесеїв і євусеїв до землі, що тече молоком і медом.17 І рече: Виведу вас із бідування Египецького в землю Канааніїв і Гетіїв і Аморіїв і Ферезіїв і Гевіїв і Євузіїв, в землю текущу молоком і медом.
18 І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!18 І вони послухають голосу твого, і увійдеш ти і старшини Ізраїлеві до царя єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, покликав нас; отож, відпусти нас в пустелю, на три дні ходи, аби принести там пожертву Господові, Богові нашому.18 І коли вони послухають голосу твого, ввійдеш ти й старшини Ізраїля до царя єгипетського та скажеш до нього таке: Господь, Бог євреїв, зустрів нас, тож підемо за три дні ходи в пустиню принести там жертву Господеві, Богу нашому.18 І послухаються твого голосу, і ввійдеш ти і старшини Ізраїля до Фараона єгипетского царя і скажеш йому: Бог євреїв кличе нас. Отже, підемо три дні дороги в пустиню, щоб принести жертву нашому Богові.18 І послухають голосу твого, і ввійдеш ти й старші громадські мужі Ізрайлеві до царя Египецького, та й промовиш до його: Господь, Бог Єврейський, зустьрів нас, і тепер дозволь нам пійти на три днї ходи в степ, принести жертву Господеві Богу нашому.
19 І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.19 Але Я знаю, що цар єгипетський не дозволить вам піти, якщо [не присилувати] його рукою міцною.19 Я ж добре знаю, що єгипетський цар не дозволить вам вийти, хіба-що буде примушений силою.19 Я ж знаю, що Фараон єгипетский цар не відпустить вас піти, хіба що з рукою сильною.19 Я ж відаю, що не дозволить вам ійти царь Египецький, нї! Хиба тільки через потужну руку.
20 І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.20 І простягну руку Мою, і уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, котрі вчиню посеред нього; і після цього він відпустить вас.20 Тоді я простягну мою руку й вдарю по Єгипті всіма, моїми чудесами, що творитиму посеред нього, і тоді він вас відпустить.20 І простягнувши руку, вдарю єгиптян всіма моїми чудами, які зроблю в них, і після цього відішле вас.20 І простягну руку мою, і вдарю на Египет усїма чудесами моїми, що сотворю між ними, а потім відпустить вас.
21 І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!21 І дам народові цьому милість на очах єгиптян; і коли рушите, то підете не з порожніми руками.21 Я дам цьому народові ласку в очах єгиптян так, що як будете виходити, не підете з порожніми руками;21 І цьому народові дам ласку перед єгиптянами. Коли ж відходите, не відійдете порожні.21 І дам ласку людям сим в очу в Египтянів, і станеться, що, як вийдете, пійдете не в порожнї.
22 Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.22 Кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що мешкає в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу; і ви одягнете ним і синів ваших, і дочок ваших, і пооббираєте єгиптян.22 а кожна жінка позичить у своєї сусідки та в своєї господині посуд золотий та срібний і одежі, що понадіваєте на синів та дочок ваших; і тим робом пооббираєте єгиптян.`22 Але попросить жінка у сусідки і своєї співжительниці сріблий і золотий посуд і одіж, і зодягнете ваших синів і ваших дочок і ограбите єгиптян.22 Нї! нехай усяка молодиця пожичить у сусїдки своєї і в такої, що пробуває в господї в неї, клейноти срібні і клейноти золоті і шати, та й понадїваєте на сини ваші й дочки ваші, і пограбуєте Египтянів.