1 Псалом Давидів, коли він утікав од Авесалома, сина свого.1 Псалом Давида, коли він утікав від свого сина Авесалома.1 Псалом Давида, коли він втікав з перед лиця свого сина Авессалома.1 Сю псальму зложив Давид, як втїкав перед своїм сином Авесаломом. Господи! скілько напастників моїх, скілько тих, що постають проти мене.
2 (3-3) Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.2 Господе! Як зросла кількість ворогів моїх! Як багато їх повстають на мене;2 О Господи, як багато моїх ворогів, багато їх повстали проти мене.2 Господи, чому помножилися ті, що мене гноблять? Численні повстають проти мене.2 Многі кажуть душі моїй: нема йому спасення в Бозї!
3 (3-4) Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!3 Багато з них кажуть душі моїй: Немає йому порятунку у Бозі.3 Багато тих, що мені кажуть: “Нема йому спасіння в Бозі!”3 Численні кажуть моїй душі: Немає йому спасіння в його Бозі.3 Но ти, Господи, оборонний щит передо мною, ти слава моя, ти підносиш голову мою.
4 (3-5) Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.4 Але Ти, Господе, щит переді мною, слава моя, і Ти підносиш голову мою.4 Але ти, Господи, щит мій навколо мене, ти моя слава, підносиш голову мою вгору.4 А ти, Господи, є моїм заступником, моєю славою, і той, хто підносить мою голову.4 Голосом моїм кличу до Господа, і він чує мене з гори сьвятої своєї.
5 (3-6) Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,5 Голосом моїм благаю Господа, і Він чує мене зі святої гори Своєї.5 Я голосно візвав до Господа, і він вислухав мене з гори святої своєї.5 Моїм голосом я закликав до Господа, і Він мене вислухав з своєї святої гори.5 Я положився і спав; я проснувся, бо Господь заступив мене.
6 (3-7) і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!6 Лягаю я, сплю і підводжуся, бо Господь захищає мене.6 Я ліг собі й заснув, і пробудився, - бо Господь мене зберігає.6 Я заснув і спав. Я встав, бо Господь заступиться за мене.6 Не боюсь і десятків тисячей народу, що кругом проти мене встали.
7 (3-8) Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!7 Не злякаюся тисячі тисяч народу, котрі зусібіч згуртувалися супроти мене.7 Я не боюся безлічі людей, що навколо мене обсіли.7 Не злякаюся десятьох тисяч народу, що докруги разом нападають на мене.7 Встань, Господи, спаси мене, мій Боже! бо ти розбивав щелепи ворогів моїх, ти торощив зуби беззаконним.
8 (3-9) Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.8 Постань, Господе! Врятуй мене, Боже мій! Бо Ти разиш у щоку всіх ворогів моїх, а зуби нечестивих ламаєш.8 Встань, Господи, спаси мене, мій Боже! По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.8 Встань, Господи, спаси мене, мій Боже, бо Ти побив всіх, що безумно ворогують проти мене, Ти знищив зуби грішників.8 Від Господа спасеннє; твоє благословеннє над народом твоїм.