1 По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і повищив його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.1 Потому звеличив цар Артаксеркс Ґамана, сина Гамедатового, аґаґ'янина, і підніс його, і поставив його крісло понад усіх князів, котрі в нього.1 Коли Мардохей довідався про все, що сталося, роздер на собі одежу, вдягнув волосяницю, посипав голову попелом і вийшов посеред міста, лементуючи голосно та жалібно.1 А після цього цар Артаксеркс прославив Амана, сина Амадата Вуґея, й підняв його, і першими поставив (його) сидження між всіма друзями своїми.1 Після сих подїй звеличив царь Артаксеркс Амана, сина Амадатового, Вугейця, й піднїс його і поставив сїдлище його висше за всїх князїв, що в його;
2 А всі цареві раби, що були в царській брамі, падали на коліна та вклонялися Гаманові, бо так про нього наказав цар. А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся.2 І всі служники царя, котрі [були] біля царської брами, вклонялися і падали на коліна перед Ґаманом, бо так наказав цар. Тільки Мордехай не кланявся і не падав ниць.2 Він підійшов до царської брами, бо не можна було у волосяниці входити в царську браму.2 І всі, що в дворі, покланялися йому, бо так приказав цар чинити. А Мардохей йому не покланявся.2 І всї служивші при цареві, що при царській брамі, кланялись і припадали перед Аманом, бо так звелїв був царь. Мардохей же не кланявся й не падав ниць.
3 І сказали царські раби, що були в царській брамі, до Мордехая: Чого ти переступаєш царевого наказа?3 І говорили служники при цареві, котрі біля царської брами, Мордехаєві: Нащо ти переступаєш повеління царські?3 Так само й у кожній країні та околиці, скрізь, куди дійшло царське слово й наказ, для юдеїв настав великий смуток, піст, плач і жалоба. Волосяниця й попіл для багатьох були замість постелі.3 І сказали ті, що в царському дворі, Мардохеєві: Мардохеє, чому ти не слухаєшся того, що сказане царем.3 І говорили слуги цареві, що при царській брамі, Мардохейові: Чому ти нарушуєш приказ царський?
4 І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слухався їх, то вони донесли Гаманові, щоб побачити, чи втримається Мордехай у своїм слові, бо він виявив їм, що він юдеянин.4 Та оскільки вони дорікали йому щодня, а він не слухав їх, то вони доповіли Ґаманові, аби переконатися, чи не відступить од свого [слова] Мордехай, бо він повідав їм, що він юдей.4 Коли служниці та скопці Естери прийшли та оповіли їй про те, цариця вельми засмутилась. Вона послала за одежею, щоб одягнути Мардохея, знявши з нього волосяницю, але він не прийняв її.4 Вони йому говорили кожного дня, і він їх не слухався. І обявили Аманові, що Мардохей протиставиться словам царя і Мардохей обявив їм, що є юдеєм.4 І як вони говорили йому що дня, а він не слухав їх, то вони сповістили Аманові, щоб пересьвідчитись, чи додержить Мардохей слова, бо він сказав їм, що він Юдей*.
5 І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому, і Гаман переповнився лютістю...5 І коли побачив Ґаман, що Мордехай не кланяється і не падає ниць перед ним, то спалахнув гнівом Ґаман.5 Тоді Естера покликала Гатаха, одного з царських скопців, що був на послугах у неї, й послала його до Мардохея довідатися, що сталось і чому так сталось.5 І Аман довідавшись, що Мардохей йому не кланяється, дуже розлютився5 І як побачив Аман, що Мардохей не кланяється й не падає ниць перед ним, то розгнївався Аман вельми.
6 І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо донесли йому про Мордехаїв народ, і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян, що були в усьому Ахашверошевому царстві, народ Мордехаїв.6 І видалося йому нікчемним накласти руку на одного Мордехая; оскільки сказали йому, з якого народу Мордехай, то задумав Ґаман винищити всіх юдеїв, котрі [були] у всьому царстві Артаксеркса, [як] народ Мордехаїв.6 Пішов Гатах до Мардохея на міський майдан, що перед царською брамою.6 і захотів вигубити всіх юдеїв з царства Артаксеркса6 Та йому здавалось нїчим, накласти руку на одного Мардохея, але як йому сказали, з якого народу Мардохей, то Аман задумав вигубити всїх Юдеїв в усьому царстві Артаксеркса, яко народ Мардохеїв.
7 Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.7 Першого місяця, котрий є місяць нісан, дванадцятого року царя Артаксеркса, кидали пур, себто жереба, перед Ґаманом день при дні, місяць при місяці, і [випав жереб] на дванадцятий [місяць], себто, місяць адар.7 І Мардохей оповів йому все, що з ним сталося, й про кількість срібла, яку Аман обіцяв відважити в царську скарбницю за знищення юдеїв.7 і зробив рішення в дванадцятому році царства Артаксеркса і вкинув жереби з дня на день і місяць на місяць, щоб вигубити в одному дні рід Мардохея, і впав жереб на чотирнадцятий (день) місяця, який є Адар.7 (І зібрав раду) першого місяця, - се є місяць Нисан, - на двайцятому року царя Артаксеркса, і кидали пур, се б то жереб, перед лицем Амана на день і на місяць, - на дванайцятий місяць, тобто на місяць Адар.
8 І сказав Гаман до царя Ахашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства, а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують, і цареві не варто позоставляти їх.8 І сказав Ґаман цареві Артаксерксу: Є один народ, розкиданий і розпорошений поміж народами по всіх провінціях царства твого; і закони їхні різняться від [законів] усіх народів; і законів царських вони не виконують; і цареві не варто лишати їх [у такому стані].8 Він дав йому також відпис наказу вигубити їх, оголошеного в Сузах, щоб показав Естері та дав їй про все знати й поручив їй, щоб пішла до царя й благала в нього ласки й просила його за свій народ.8 І він промовив до царя Артаксеркса, кажучи: Є нарід розсипаний між народами по всьому твому царстві, а їхні закони відрізняються від (законів) всіх народів, а вони не слухаються законів царя, і не годиться цареві їм попустити.8 І сказав Аман до царя Артаксеркса: Є один народ розкиданий і розсїяний поміж народами по всїх краях твого царства; а в їх закони инші, нїж у всїх народів, та й законів царевих вони не виконують; цареві ж не слїд так полишати їх.
9 Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!9 Якщо цареві бажано, то нехай буде написано винищити їх; і десять тисяч талантів срібла я відважу в руки урядовців, щоб занесли до царської скарбниці.9 Прийшов Гатах і переказав Естері слова Мардохея.9 Якщо вважає цар (за відповідне), хай рішить їх вигубити, і я запишу до скарбниці царя тисячу талантів срібла.9 Коли цареві до вподоби, то нехай припише, щоб їх вигубити, а я одважу десять тисяч талантів срібла в руки скарбників, щоб вложили в царську скарбницю.
10 І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, ненависникові юдеїв.10 Тоді зняв цар персня свого з руки своєї і віддав його Ґаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, супротивникові юдеїв.10 Тоді сказала Естера до Гатаха та доручила, щоб переказав Мардохеєві: 10 І цар, знявши перстень, дав в руку Амана, щоб запечатати згідно з написаним проти юдеїв.10 Тодї здійняв царь свій перстень з руки своєї і віддав його Аманові, синові Амадата, Вугейцеві, щоб ствердити засуд проти Юдеїв.
11 І сказав цар до Гамана: Це срібло віддаю тобі, і дається тобі й той народ, щоб робити з ним, як угодно в очах твоїх!11 І сказав цар Ґаманові: Віддаю тобі [це] срібло і народ; вчини з ним, як тобі заманеться.11 «Всі царські службові дворяни й народи в царських країнах знають, що кожному, будь він чоловік чи жінка, хто ввійде до царя у внутрішній двір, не бувши покликаним, один присуд - смерть, хібащо цар простягне до нього своє золоте берло, то тоді він зостанеться живим; а мене не кликали до царя оце вже тринадцять днів!»11 І сказав цар Аманові: А срібло держи, з народом же роби, як хочеш.11 І сказав царь Аманові: Віддаю тобі твоє срібло й народ; чини з ним, як тобі завгодно.
12 І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників, що були над кожною скругою, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом його, і до кожного народу мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припечатано було царським перснем.12 І прикликані були писарі царські першого місяця, тринадцятого дня його, і написано було, як наказав Ґаман, до сатрапів царевих і до намісників над кожною провінцією, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом її і до кожного народу мовою його: [усе] було написано від імені царя Артаксеркса і засвідчене царським перснем.12 І переказано Мардохеєві слова Естери.12 І покликано писарів царя в тринадцятому (дні) першого місяця і написали, так як приказав Аман, воєводам і володарям до всіх країн від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом країнам, і володарям народів в їхніх мовах в імя царя Артаксеркса.12 І покликано писарів царських на першому місяцї, тринайцятого дня його, й написано, як приказав Аман, до царських сатрапів і до начальників у кожнїй країнї, і до князїв у кожного народу, - в кожну країну її ж письмом і до кожного народу мовою його: все було написано від імення царя Артаксеркса і стверджено перстнем.
13 І були послані листи через гінців до всіх царських округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здобич по них пограбувати.13 І були послані листи через гінців по всіх провінціях царських, щоб забити, погубити і винищити всіх юдеїв, малого і старого, дітей і жінок. Одного дня, тринадцятого дня дванадцятого місяця, себто місяця адара, а маєтності їхні пограбувати.13 Мардохей же велів відповісти Естері: «Не думай, що ти одна з усіх юдеїв, тому що ти на царському дворі, спасешся!13 І післано через листоношів по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в одному дні в дванадцятому місяці, який є адар, і розграбити їхній маєток. А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям сто двадцять сімох країн і наставленим місцевим володарям тим, що від Індії аж до Етіопії: 13 А послані були письма через гонцїв по всїх краях царевих, щоб повбивати, вигубити й викоренити всїх Юдеїв, малого й старого, дїтей і жінок за один день, тринайцятого дня дванайцятого місяця, се б то місяця Адара, а їх майно розграбити.
14 Відпис із цього листа щоб був виданий як закон, у кожній окрузі, і оголошений для всіх народів, щоб були готові на цей день.14 Копію з цього указу мусили відпровадити до кожної провінції [як] закон, оголошуваний для всіх народів, щоб вони були напоготові до того дня.14 Якщо ж ти в цей час мовчатимеш, то допомога й рятунок юдеям прийде з іншого місця, та ти й дім батька твого загинете. І хто знає, чи не задля такого лютого часу, як цей, ти й досягла царської чести?»14 Володіючи над багатьма народами і пануючи над всією вселенною я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, поставити постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найдальших частей, стараючись обновити і всіма людьми бажаний мир.14 Відпис із приказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщений для всїх народів, щоб були напоготові до сього дня.
15 Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.15 Гінці подалися квапливо із царевим наказом. Оголошений був указ у Сузах, столичному місті; і цар, і Ґаман сиділи і пили, а місто Сузи [було] в замішанні.15 Згодом Естера передала Мардохееві таку відповідь: 15 А коли я вивідував в радників як це привести до завершення, мудрістю вищий від нас і незмінно в добрім помислі і оснащений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман15 Гонцї одійшли зараз з царським приказом. Оповіщено ж приказ і в Сузах, престольному містї; і седїли царь та Аман і пили, а місто Сузи було зворушене.