1 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!1 Горе Ариїлу, Ариїлу, місту, в котрому мешкав Давид! Долучіть рік до року; нехай заколюють пожертви.1 Ой Арієле, Арієле, місто, де табором був Давид розташувався! Додайте до року рік, нехай свята йдуть своїм кругом!1 Горе місто Аріїл, проти якого воював Давид. Ви зібрали плоди з року на рік, бо їсте з моавом.1 Горе Аріїлу - Аріїлу, городові, що в йому жив Давид! додайте рік до року; тимчасом нехай собі заколюють жертви.
2 І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.2 Але Я притисну Ариїла, і буде плач і лемент; і він залишиться у Мене, як Ариїл.2 Тоді обложу Арієла, і настане квиління та стогін. Ти будеш у мене, як Арієл.2 Бо Я засмучу Аріїл, і мені буде його сила і багацтво.2 Бо я стїсню Аріїла, й настане плач та смуток, і буде він у мене, як аріїл.
3 І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.3 Я стану табором довкола тебе і обмежу сторожею пильною, і споруджу супроти тебе укріплення.3 Розтаборюся навколо тебе, я оточу тебе валами й здвигну окопи проти тебе.3 І обійду довкруг тебе як Давид і поставлю довкруг тебе частокіл і поставлю вежі довкруг тебе,3 Розтаборюсь я кругом тебе, й стисну тебе сторожжю чуйною, й здвигну проти тебе башти утверджені.
4 І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.4 І будеш принижений, від землі будеш озиватися, і глухою буде мова твоя з-під пороху, і голос твій буде, немов голос черевомовця, і з-під пороху шепотіти будуть уста твої.4 Будеш принижений додолу, з-під землі будеш говорити, і з пороху тихенько буде здійматися твоє слово, твій голос буде з-під землі лунати, немов голос привиду якогось, і з пороху, наче щебетання, - твоя мова.4 і твої слова будуть упокорені до землі, і твої слова зійдуть до землі. І твій голос буде як тих, що кричать із землі, і до землі знеможе твій голос.4 І будеш понижений; зпід землї будеш говорити; глухий буде зпід землї твій голос; голос твій буде, як у того, що з черева промовляє, й зпід перстї пошептом виходити ме мова твоя.
5 І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..5 Багато ворогів твоїх буде, мов дрібний пил, і юрмища лютих, мов полова летка, і все це звершиться несподівано, в одну мить.5 Та зграя ворогів твоїх буде, як дрібний порох; зграя гнобителів, немов полова, що летить геть. І станеться те зненацька, раптом.5 І багацтво безбожних буде як порох від колеса, і як порох що несеться, і буде нагло як хвилина часу5 Ворогів же в тебе буде, як мілкого пилу, й товп лютих, наче розвіяної полови; а станесь усе нагло, нечайно, як оком мигнути.
6 Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.6 Господь Саваот відвідає тебе громом і землетрусом, і потужним голосом, бурею і вихором, і полум'ям всепоглинаючого вогню.6 І Господь сил громом тебе навідає і грюкотом та страшним шумом; бурею, вихорем та полум'ям вогню, що пожирає.6 від Господа Саваота. Бо будуть відвідини з громом і трясінням і великим голосом, буря, що несеться, і полумінь огня, що пожирає.6 Господь Саваот навідає тебе громом, землетрусом; страшним шумом бурі та вихру, і поломєм огня, що все пожерає.
7 І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.7 І, мов сон, як нічне сновидіння, буде вельми багато всіх народів, що воюватимуть супроти Ариїла, і всіх, що виступатимуть проти нього і укріплень його, і тих, що чинили утиски йому.7 І ватага всіх народів, що воюють проти Аріела, все те, що воює проти нього та його укріплень і на нього натискає, буде, наче сон, мов нічне видиво.7 І багацтво всіх народів, які воювали проти Аріїла, і всіх, що воювали проти Єрусалиму, і всіх, що зібралися проти нього і гноблять його, буде як той, що бачить у сні.7 (Але й вони борзо зникнуть) І, як сонне видиво нічне, буде товпа всїх тих народів воюючих проти Аріїла, й усїх, що на його наступили, обложили й його стиснули.
8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.8 І, як голодному сниться, наче він їсть, але прокидається, і душа його голодна, і, як спраглому сниться, наче він п'є, але прокидається, і страждає, бо душа його спрагла: те саме буде й усім багатьом народам, що воюватимуть супроти гори Сіон.8 І як голодному ввісні сниться, що він їсть, а прокинеться, - аж голод його мучить; або як спраглому сниться, що він п'є, а прокинеться, - аж його в'ялить, і в горлі в нього пересохло, так воно буде й з ордою всіх народів, що воюють проти гори Сіону.8 І будуть так як ті, що в сні пють і їдять, як вони встали і їх сон марний, і так як спраглий, коли сниться що пє, вставши і ще є спрагнений, а його душа марно надіялася, так буде багацтво всіх народів, які воювали проти гори Сіону.8 І, як голодному сниться, що він їсть, а прокинеться, - аж голод його мучить; та й, як багнущому сниться, що він пє, а прокинеться, - аж його вялить і жадоба палить, так буде й з роєм всїх тих народів, що проти гори Сиону будуть воювати.
9 Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,9 Зачудовуйтеся, дивуйтеся; вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п'яні, та не від вина, – хитаються, та не від сікери;9 Стуманійте, остовпійте! Осліпніть і будьте сліпими, ви, що п'яні, хоч не від вина, ви, що заточуєтеся, хоч і не від п'янкого напою!9 Послабніть і будьте здивовані і упийтеся не пянким напоєм, ані вином.9 З'умійтесь же й дивуйтесь! Вони других ослїпили, та й самі ослїпли; вони пяні, хоч не від вина, - заточуються, хоч не від напою;
10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!10 Бо навів на вас Господь духа, що присипляє, і зімкнув очі ваші, пророки, і затьмарив ваші голови, провидці!10 Бо Господь вилив дух задубіння, він замкнув ваші очі, він закрив вам голови.10 Бо Господь напоїв вас духом покаяння і зажмурить їхні очі і їхніх пророків і їхніх володарів, які бачать скрите.10 Господь бо навів на вас духа сонливого й замкнув очі ваші, - пророків, та закрив голови ваші - віщих мужів.
11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.11 І всіляке пророцтво для вас те саме, що слова у запечатаній книзі, котру дають тому, що вміє читати книжку, і кажуть: Прочитай її; і той відповідає: Не можу, тому що вона запечатана.11 Видіння про це все для вас, немов слова, що в книзі під печаттю; дають її письменному й кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а він відказує: «Не можу, бо вона під печаттю.»11 І всі ці слова будуть для вас як слова цієї запечатаної книги, яка, як її дадуть людині навченій письма, кажучи: Прочитай це, і скаже: Не можу прочитати, бо вона запечатана.11 І всяке пророцтво - се для вас те саме, що слова в книзї під печаттю: подають її письменному й кажуть: `прочитай її`; а той відказує: `не можу, бо вона запечатана`;
12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.12 І передають книгу тому, хто читати не вміє, і кажуть: Прочитай її, і той відповідає: Я не вмію читати.12 І дають книгу тому, що неписьменний, і кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а той відказує: «Я ж неписьменний.»12 І дасться цю книгу в руки людини, що не знає книг, і скажеться їй: Прочитай це. І скаже: Не знаю письма.12 І передають її такому, що не вміє читати, та й кажуть: `прочитай її`; то й же відказує: `я читати не вмію`.
13 І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,13 І сказав Господь: Оскільки цей народ наближається до Мене устами своїми, і язиком своїм вшановує Мене, а серце його задалеко від Мене, і благополуччя їхнє переді Мною є вивчення заповідей людських;13 І сказав Господь: «Через те, що цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене, і страх його передо мною - то лише вивчена заповідь людська,13 І сказав Господь: Цей нарід приближається до Мене, своїми губами Мене почитають, а їхнє серце далеко віддалене від Мене, даремно ж почитають Мене навчаючи заповіді і повчання людей.13 І сказав Господь: Позаяк сей нарід устами тілько близиться до мене, і язиком тілько мене шанує, серце ж його далеко відстоїть від мене, а страх їх передо мною походить із науки заповідей людських,
14 тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.14 То ось, Я ще раз незвичайно вчиню з цим народом, пречудово і дивовижно, аж так, що мудрість мудраків його загине і розуму в розумних його не стане.14 тому я і далі творитиму з цим народом дивне диво й чудовину, щоб мудрість їхніх мудрих пропала й розуму не стало в їхніх розумників.»14 Через це ось додам змінити цей нарід і зміню їх і знищу мудрість мудрих і сховаю розум розумних.14 Тим і я з людьми такими незвичайно дивне диво-чудо витворю, так що мудрість у премудрих їх зникне, й розуму в їх розумних не стане.
15 Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?15 Горе тим, котрі гадають сховатися в глибину, щоб замір свій утаємничити від Господа, котрі вчиняють справи свої у мороці і кажуть: Хто побачить нас? І хто впізнає нас?15 Горе тим, що ховають глибоко свої задуми, щоб перед Господом їх затаїти, що чинять свої справи в темряві і говорять: «Хто нас побачить, хто взнає нас?»15 Горе тим, що глибоко чинять раду і не через Господа. Горе, ви, що чините раду скрито, і їхні діла будуть в темряві, і скажуть: Хто нас побачив і хто пізнає нас, чи те, що ми робимо?15 Горе тим, що гадають глибоко сховатись, щоб задуму свою втаїти перед Господом; що чинять справи свої в темряві, й говорять: Хто нас побачить, хто взнає?
16 О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?16 Яке безглуздя! Хіба можна вважати гончара за глину? Чи скаже виріб про виробника його: Не він витворив мене? І чи скаже витвір про художника свого: Він не розуміє?16 Яке ж то безглуздя! Хіба гончаря вважатимуть за глину? Чи виріб скаже про того, який його зробив: він мене, мовляв, не зробив? Чи скаже посуд до гончаря: він, мовляв, не розуміє?16 Чи не вважатиметесь за глину гончара? Чи місиво скаже тому, що створив: Не ти мене створив? Чи твориво (скаже) тому, що створив: Не розумно ти мене створив?16 Що за безглуздє! Чи ганчарь же й його глина однакі речі? Хиба ж виріб скаже про того, що його виробив: не він зробив мене? або чи ж скаже штучний утвір про того, що її виконав; він нїчо не знає?
17 Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?17 Зовсім невдовзі, зовсім невдовзі, і хіба Ливан не перетвориться на сад, а хіба сад не будуть вважати лісом?17 Хіба не трошки ще, не трошечки, і Ливан перестане бути садом, а сад не будуть вважати за ліс?17 Чи ще не мало й буде змінений Ливан як гора Хермел і гора Хермел вважатиметься за ліс?17 Чи ж за короткий, дуже короткий час Ливан не зробиться садом, а сад не будуть уважати лїсом?
18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,18 І того дня глухі почують слова книги, і прозріють з пітьми і мороку очі сліпих.18 Того дня глухі почують слова книги, очі сліпих прозріють із темряви та пітьми.18 І в тому дні глухі почують слова книги, і очі сліпих, ті, що в темряві, і ті, що в імлі, побачать.18 І почують у той час глухі слова книги, та й прозрять із пітьми й темряви очі слїпих.
19 і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!19 І змучені вельми й вельми будуть тішитися в Господі, і вбогі люди будуть радіти Святим Ізраїля.19 І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля.19 І бідні зрадіють через Господа в радости, і ті з людей, що повірили, наповняться радості.19 І будуть страдаючі що-раз більше радуватись у Господї, і вбогі будуть веселитись в Сьвятім Ізрайлевім;
20 Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,20 Тому що вже не буде кривдника і огудник щезне, і будуть винищені усі прибічники неправди,20 Бо гнобителя не стане, глузливець ізникне, пропадуть усі, що неправду берегли,20 Не стало беззаконного, і гордий згинув, і беззаконні вигублені злобою20 Бо не стане вже тих, що других з'обижали, щезнуть ті, що на сьміх підіймали, й будуть вигублені всї, що за неправдою побивались;
21 хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.21 Котрі заплутують людину в словах, а тому, що вимагає суду, біля брами утаємничують пастки, і відштовхують правого.21 що засуджували ближнього словами, що наставляли судді пастку в брамі й правого неправно набік відсували.21 і ті, що чинять, щоб люди грішили словом. А всіх, що оскаржують в дверях, поставлять як спотикання, і звели праведного неправедностями.21 Що ошукували ближнього словами; що заставляли сїтї тому, хто в воротах суду добивався, а правого на бік відсували.
22 Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,22 А тому так говорить про дім Якова Господь, Котрий випробував Авраама: Тоді Яків не матиме сорому; і обличчя його вже не зблідне.22 Тому так говорить Господь, що відкупив Авраама, домові Якова: «Яків не буде більше стидатися, обличчя його більш не червонітиме.22 Через це так говорить Господь на дім Якова, який Він відділив від Авраама: Яків тепер не завстидається, ані Ізраїль тепер не змінить лиця.22 Тим то так говорить Господь про дом Яковів, - Господь, що вивів Авраама: Яков не буде тодї стидатись, та й лице його не зблїдне.
23 бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!23 Бо [коли він] побачить у себе дітей своїх, діяння рук Моїх, то вони свято будуть вшановувати ймення Моє, і свято шанувати Святого Якового, і благоговітимуть перед Богом Ізраїлевим.23 Бо він побачить діло рук моїх у себе, він буде святити моє ім'я; Святого Яковового будуть святити, Бога Ізраїлевого жахатись.23 Але коли їхні діти побачать мої діла, через Мене освятять моє імя і освятять святого Якова і боятимуться Бога Ізраїля.23 Бо як побачить він у себе дїти свої, твір рук моїх, - то вони будуть сьвято шанувати імя моє, сьвято держати Сьвятого Ізрайлевого, й боятись Бога Якового.
24 Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!24 Тоді заблуклі духом спізнають мудрість, і непокірні навчаться покірности.24 Ті, що блукають духом, - мудрости навчаться, і ті, що ремствують -розуму наберуться.»24 І пізнають розум ті, що зведені духом, а ті, що нарікають навчаться послухати, [і ті язики, що заїкуються, навчаться говорити мир.]24 Тодї ті, що блукають духом, спізнають мудрість, а ті, що стояли опір, навчаться послуху.