1 Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.1 Людина, котру викривають, ожорсточує свою шию, наразі зазнає поразки, і не буде [їй] зцілення.1 Хто від картання стає тугошиїм, того розіб'ють умить, і то невигойно.1 Кращий чоловік, що картає, від твердошийого чоловіка. Бо як він нагло загориться немає оздоровлення.1 Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
2 Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.2 Коли праведників постає багато, радіє народ; а коли володарює нечестивий – народ стогне.2 Як праведних багато - народ радіє, а як лихі панують - народ стогне.2 Як праведних хвалять народи звеселяться, а як безбожні володіють стогнуть мужі.2 Як много праведних, - люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
3 Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.3 Людина, котра любить мудрість, тішить батька свого; а хто спілкується з блудницями, той змарнує маєток.3 Хто любить мудрість, той веселить батька свого, а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.3 Як чоловік любить мудрість його батько веселиться, а хто пасе розпусниць, знищить багацтво.3 Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
4 Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.4 Цар правосуддям утверджує землю, а той, що полюбляє дарунки, спустошує її.4 Цар правотою скріплює країну, а ласий на податки її руйнує.4 Праведний цар ставить країну, а беззаконний чоловік розкидає.4 Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, - пустошить її.
5 Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.5 Людина, котра лестить другові своєму, розстеляє сіть ногам його.5 Хто лестить ближньому своєму, той сіть стелить йому під ноги.5 Хто приготовляє сіть для лиця свого друга, закидає її своїм ногам.5 Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
6 У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.6 У гріхові лихої людини – тенета [для неї], а праведник тішиться і радіє.6 В переступі лихого чоловіка -пастка; а праведний співає й радується.6 Велика засідка для того чоловіка, що грішить, а праведний буде в радості і в веселості.6 В грісї в ледачого - сїть про його, а праведний - все веселий і радуєсь.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.7 Праведний уважно вивчає позов бідних, а лиходій нехтує справою.7 Праведний знає справу бідних, а розбещений не має зрозуміння.7 Праведний вміє судити бідних, а безбожний не пізнає знання, і в бідного немає розуму тих, що пізнають.7 Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
8 Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.8 Люди розбещені підбурюють місто, а мудрі упокорюють заколот.8 Глузливі піднімають догори дном ціле місто, а мудрі гнів утихомирюють.8 Мужі поганці спалили місто, а мудрі відвернули гнів.8 Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
9 Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.9 Розумний чоловік, судячись із чоловіком благуватим, чи гнівається, чи сміється, – не має спокою.9 Коли мудрий посперечається з дурнем, то сердиться він, чи сміється - немає спокою.9 Мудрий чоловік судить народи, а поганий чоловік гніваючись висміває і не лякається.9 Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою.
10 Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.10 Кровожерні люди ненавидять безвадного, а праведні піклуються про його життя.10 Невинного не люблять душогубці, а праведні про його душу дбають.10 Люди крови спільники тих, що ненавидять преподобного, а праведні шукатимуть його душу.10 Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
11 Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.11 Безглуздий увесь гнів свій виливає, а мудрий упокорює його.11 Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її в собі.11 Безумний виносить ввесь свій гнів, а мудрий по часті ховає.11 Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
12 Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!12 Якщо князь дослухається брехливих слів, то всі служники його не відають честі.12 Як князь вислухає слова брехливі, усі його слуги ледачі.12 Як цар слухається неправедного слова беззаконні всі, що під ним.12 Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
13 Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.13 Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того і того дає Господь.13 Бідний і здирці зустрічаються; та Господь освічує очі цього, і тих.13 Як разом сходяться той, хто позичає, і довжник Господь над обома чинить нагляд.13 І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14 Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.14 Якщо цар судить убогих за правдою, то престол його назавжди усталиться.14 Як цар судить по правді бідних, престол його назавжди утвердиться.14 Як цар по правді судить бідних його престіл буде поставлений на свідчення.14 Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.15 Різка і викриття дають мудрість; але підліток, залишений без уваги, вчиняє сором матері.15 Різка й докір надають мудрости, дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.15 Рани і картання дають мудрість, а слуга, що блукає, соромить своїх батьків.15 Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
16 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.16 Коли множаться нечестиві, множиться і беззаконня; але праведні побачать загибель їхню.16 Як множаться безбожні, множаться злочини, та праведні побачать їх погибель.16 Як безбожні численні стаються численні гріхи, а праведні бувають перестрашені як вони падуть.16 Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
17 Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.17 Карай сина свого, і він принесе тобі спокій і втішить душу твою.17 Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій, він дасть потіху твоєму серцю.17 Напоумляй твого сина, і дасть тобі спокій і дасть красу твоїй душі.17 Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
18 Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.18 Без одкровення згори народ розбещений, а той, що пильнує закон, блаженний.18 Коли нема видіння, народ розпускається; щасливий, хто додержує закону.18 Для беззаконного народу не буде пояснювача, а блаженний той, хто береже закон.18 Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
19 Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.19 Словами не навчити раба; тому що хоч і розуміє [їх], та не упокорюється.19 Словами раба не поправити: навіть коли розуміє, не послухає.19 Поганий раб не напоумиться словами. Бо хоч і зрозуміє, але не послухається.19 Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
20 Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!20 Чи бачив ти людину необачну у словах своїх? На безглуздого більше надії, аніж на неї.20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови? На дурня більш надії, ніж на нього.20 Якщо побачиш чоловіка швидкого на слова, знай, що безумний має більшу надію від нього.20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його.
21 Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.21 Якщо із самого дитинства виховувати служника в розкошах, то згодом він забажає бути сином.21 Як слугу змалку в розкошах тримати, він наостанку стане невдячний.21 Хто змалку живе розгнуздано, буде рабом, а вкінці болітиме за себе самого.21 Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
22 Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.22 Гнівлива людина започатковує сварку, і запальний багато грішить.22 Гнівливий чоловік здіймає сварку, і гарячий - множить провини.22 Злосливий чоловік піднімає бійку, а невитриманний чоловік викопав гріхи.22 Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
23 Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.23 Гординя людини принижує її, а впокорений дух набуває честі.23 Гординя чоловіка його принизить, а покірний духом досягне чести.23 Зарозумілість впокорює чоловіка, а тих, що думають покірно, Господь скріпляє славою.23 Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
24 Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.24 Хто ділиться із злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не зголошує про те.24 Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу: він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.24 Хто розділяє з злодієм ненавидить свою душу. Якщо ж чути було клятву хай не сповіщають,24 Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє*, та не виявляє.
25 Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.25 Страх перед людьми налаштовує сіть; а той, що сподівається на Господа, буде в безпеці.25 Хто людей боїться, той у сильце попаде; а хто на Господа вповає, той безпечен.25 вони боячись і соромлячись людей спотикнулися. Хто ж на Господа поклав надію звеселиться. Безчестя дає людині упадок. Хто поклав надію на володаря спасеться.25 Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.26 Багато тих, що шукають [прихильного] обличчя у князя, але доля в людини від Господа.26 Багато тих, що шукають ласки князя; та право кожного від Господа походить.26 Численні служать лицю володарів, а від Господа буває праведність для людини.26 Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською - володїє Господь.
27 Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.27 Мерзота для праведників – людина неправедна, і мерзота для нечестивого – той, що прямує належним шляхом.27 Гидота праведним - муж нечестивий; хто ж ходить правою дорогою - гидота злому.27 Неправедний чоловік гидота для праведних, а для беззаконного гидота та дорога, що випрамлюється.27 Гидота праведним - чоловік ледачий, безбожнику ж гидота - хто ходить правою дорогою.