1 І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.1 І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, котрого одного вибрав Бог, молодий ще і нетривкий, а справа ця велика; тому що не для чоловіка споруда ця, а для Господа Бога.1 Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога.1 І сказав цар Давид всьому зборові: Соломон мій син, цей, якого забажав його Господь, молодий і тендітний і діло велике, бо будова не для людини, але для Господа Бога.1 І сказав царь Давид до всього збору: Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий і малосилий, а дїло се велике, бо се будинок не для людини, а для Господа Бога.
2 А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.2 Я докладав усіх зусиль, щоб заготовити для дому Бога мого золото для золотих знарядь, і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і деревину для дерев'яних, каміння шогамське і [каміння] для опорядження, каміння нофеське й каміння гарне і барвисте, і всіляке коштовне і багато мармуру.2 Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев'яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру.2 За всією силою приготовив я для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, і багато соомського каміння і дорогоцінного каміння і різного і всякий шляхотний камінь і багато парію.2 Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, і срібла на срібний, і мідї на мідяний, і залїза на залїзний, і дерева на деревяний; каменї ониксові, рубіни вставні, камінцї дорогі й різноцьвітні та велику силу мармуру;
3 І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:3 І ще, за моєї любови до дому Бога мого, є у мене скарби власні із золота і срібла, [і їх] я віддаю для дому Бога мого, понад те, що заготовив я для святого дому: 3 До того - в моїй любові до дому Бога мого - є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому: 3 І ще оскільки я милувався домом мого Бога є в мене те золото і срібло, що я приготовив, і ось я дав на дім мого Бога більше опріч того, що я приготовив для храму святих,3 До того - по моїй щиростї до дому Бога мого - є ще в мене власний скарб золота й срібла, й се я даю на дом Бога мого, окрім того всього, що я приготовив для сьвятого дому:
4 три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;4 Три тисячі талантів золота, золота офірського, і сім тисяч талантів очищеного срібла на покриття стін тих домів.4 три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах,4 три тисячі талантів срібла, що з Суфіра, і сім тисяч талантів чистого срібла, щоб обкласти ним стіни святого руками майстрів.4 Три тисячі талантів золота, золота Офирського, та сїм тисяч талантів щирого срібла на обкладки стїн в домах,
5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?5 Для кожної із золотих речей, і для кожної із срібних, і для всякого виробу рук художницьких. Чи не розщедриться [іще] хтось внести пожертву для Господа?5 щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?”5 І хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господеві?5 Щоб було золоте, що повинно бути золотим, а срібне, що має бути срібним, і на всякі вироби рук штукарських. А тепер може ще чия ласка, пожертвувати сьогоднї для Господа?
6 І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.6 І почали приносити пожертви старшини родин, і старшини колін Ізраїлевих, і старшини тисяч і сотень, і старшини над маєтностями царя.6 І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці.6 І охочими були володарі батьківщин і володарі синів Ізраїля і тисячники і сотники і наставники над ділами і економи царя6 І почали жертвувати старшини в родинах, і начальники над поколїннями Ізрайлевими, й тисячники та сотники, й управителї майна царського.
7 І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.7 І дали на облаштування дому Божого п'ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів.7 Дали вони на будову дому Божого: золота - 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла - 10000 талантів, міді - 18 000 талантів, а заліза - 100 000 талантів.7 і дали на діла господнього дому пять тисяч талантів золота і десять тисяч золотих і десять тисяч талантів срібла і вісімнадцять тисяч талантів міді і сто тисяч талантів заліза7 І дали на будову дому Божого пять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, а срібла десять тисяч талантів, мідї же вісїмнайцять тисяч талантів, а залїза сто тисяч талантів.
8 А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.8 І в кого виявилося [коштовне] каміння, ті віддали і його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхіїла ґершонівця.8 У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія.8 і в тих, у кого знайшлося в них каміння, дали до складів господнього дому в руку Іїла сина Ґирсона.8 І в кого знайшлись діяменти, ті віддавали й їх до скарбівнї дому Господнього, на руки Ехієля Герсоненка.
9 І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.9 І радів народ за ревність їхню, тому що вони від усього серця несли пожертву Господові, а також і цар Давид вельми тішився.9 І радів народ, що вони розщедрились бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний.9 І нарід зрадів за охотість, бо повним серцем охочі були (дати) Господеві, і цар Давид дуже зрадів.9 І радий був народ, що вони розщедрились, бо вони жертвували Господеві від щирого серця, а й царь Давид так само радїв вельми.
10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!10 І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: Благословенний Ти, Господе, Боже Ізраїлів, батька нашого, від віку й до віку!10 Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні!10 І цар Давид поблагословив Господа перед збором, кажучи: Благословенний є ти, Господи Боже Ізраїля, Батьку наш від віку і до віку.10 І благословив Давид Господа перед усією громадою, й промовив Давид: Славен єси, Господи, Боже Ізраїля, отця нашого по віки вічні!
11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!11 Твоя, Господе, велич, і могутність, і слава, і перемога, і препишність, і все, [що] на небі, і на землі, [Твоє]; Твоє, Господе, царство, і Ти найвищий від усього, як Володар.11 Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика!11 Тобі, Господи, величність і сила і похвала і побіда і кріпость, бо ти володієш всім, що на небі і на землі, перед твоїм лицем жахається кожний цар і нарід.11 Твоя, Господи, величність, і сила, й слава, й побіда, й пишнота, й все, що на небі й на землї, твоє; твоє, Господи, царство, й ти висший над усе, яко Владика.
12 І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.12 І багатство, і слава від Тебе, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність; і під владою Твоєю звеличилося і зміцнилося все.12 Багатство й слава - від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці - зробити кожного великим, сильним.12 В Тебе багацтво і слава, Ти всім володієш, Господи володарю всякого начала, і в твоїй руці сила і кріпость, і в твоїй руці, Вседержителю, великим вчинити і закріпити все.12 І багацтво й слава від лиця твого, й ти володїєш над усїм, і в твоїй руцї сила й могучість, і твоя власть, зробити кожного великим і дужим.
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.13 І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе, і хвалимо величне ймення Твоє.13 Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім'я.13 І тепер, Господи, визнаємося Тобі і прославляємо імя твоєї хвали.13 І тепер, Боже наш, ми славимо тебе й хвалимо величне імя твоє.
14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.14 Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї [одержане] ми віддали Тобі.14 Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали;14 І хто я є і хто мій нарід, що ми скріпилися щоб Тобі так віддати? Бо все твоє, і з твоїх ми Тобі дали.14 Бо хто я й хто народ мій, що ми спромоглись, так як оце, жертвувати? Але від тебе все, й з твоєї руки все, що ми віддали тобі;
15 Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!15 Тому що мандрівники ми перед Тобою і захожі, як і всі батьки наші; мов тінь, дні наші на землі, і немає нічого тривкого.15 ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає.15 Бо ми є мандрівниками перед Тобою і мандрівниками так, як всі наші батьки. Дні наші як тінь на землі, і немає оставання.15 Ми бо чужинцї й приходнї перед тобою, як і всї батьки наші; неначе тїнь життє наше на землї, й нїчого нема тревалого.
16 Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!16 Господе, Боже наш! Уся оця безліч, котру ми приготували для побудови дому Тобі, святому йменню Твоєму, від руки Твоєї воно, і все Твоє.16 Господи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє.16 Господи Боже наш, все це множество, яке я приготовив, щоб збудувати дім твому святому імені, є з твоєї руки, і твоє все.16 Господи, Боже наш! усї оцї достатки, що ми наготували для збудування дому тобі, твоєму іменню сьвятому, воно з твоєї руки, й все твоє.
17 І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.17 Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щирість; я від чистого серця мого пожертвував все оце, і нині бачу, що народ Твій, який тут є, з радістю несе пожертву Тобі.17 Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі.17 І пізнав я Господи, що Ти є Той, що випробовує серця і любиш справедливість. В правді серця зволив я в цьому усьому і тепер поглянь на твій нарід, що тут знаходиться, що з радістю жертвує Тобі.17 Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й любиш щирість серця; я від щирого серця мого пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що тут знаходиться, радо жертвує тобі.
18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!18 Господе, Боже Авраама, Ісаака і Ізраїля, батьків наших! Збережи це наповік, [оцю] прихильність думок, серця народу Твого, і наверни серце їхнє до Тебе.18 Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе.18 Господи Боже Авраама й Ісаака й Ізраїля наших батьків, хорони це в умі серця твого народу на віки і випрями їхні серця до Тебе.18 Господи, Боже Авраама, Ізаака й Ізраїля, батьків наших! удержуй до віку сесю добру волю в серцї народу твого, й направляй серце їх до тебе.
19 А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!19 А Соломонові, синові моєму, дай серце правдиве, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, Одкровень Твоїх, і настановлень Твоїх, і звершити все це і збудувати палац, для котрого я зібрав підготовлене.19 А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.”19 І Соломонові моєму синові дай серце, щоб добре чинив твої заповіді і твої свідчення і твої приписи і щоб до кінця довів будову твого дому.19 А Соломонові, мойму синові, дай серце щире, щоб хоронив твої заповідї, твої обявлення та постанови твої, та щоб здїйснив усе це й построїв будинок, що для його я все приготував.
20 І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!20 І сказав Давид всьому зібранню: Благословіть Господа, Бога нашого. І благословило все зібрання Господа, Бога батьків своїх, і припало, і вклонилося до землі Господові і цареві.20 Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.20 І сказав Давид всьому зборові: Благословіть вашого Господа Бога. І ввесь збір поблагословив Господа Бога їхніх батьків і, схиливши коліна, поклонилися Господеві і цареві.20 І промовив Давид до всієї громади: Славіте Господа, Бога нашого! - І славив увесь збір Господа, Бога отцїв своїх, і припав та поклонився Господеві й цареві.
21 І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.21 І принесли Господові пожертви, і піднесли усеспалення Господові другого після цього дня: тисячу телят і тисячу баранів, тисячу ягнят з поливним приношенням і багато пожертв од всього Ізраїля.21 І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля.21 І Давид приніс жертву, жертви Господеві, і приніс Богові цілопалення на другий день після першого дня, тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягниць і їхні поливання і численні жертви для всього Ізраїля.21 І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепаленнє Господеві: тисячу назимків, тисячу баранів, тисячу ягнят із їх ливними жертвами, й безлїч жертов від усього Ізраїля.
22 І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.22 І їли, і пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге зацарювали Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Сад`ока на священика.22 І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім'я Господнє на князя, а Цадока на священика.22 І вони їли і пили перед Господом в тому дні з радістю і вдруге поставили царем Соломона сина Давида і помазали його Господеві на царя і Садока на священство.22 І їли й пили перед Господом того дня з великими радощами; й окликали вдруге царем Соломона, сина Давидового, й помазали його перед Господом на верховного князя, а Садока на первосьвященника.
23 І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.23 І сів Соломон на троні Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був вельми ущедрений, і увесь Ізраїль підкорився йому.23 І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому.23 І Соломон сів на престолі Давида свого батька і вгодним було, і слухався його ввесь Ізраїль.23 І засїв Соломон на престолї Господньому, яко царь, замість Давида, отця свого, й щастилось йому, й ввесь Ізраїль корився йому.
24 І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.24 І всі старшини і лицарі також, і всі сини царя Давида підкорилися Соломонові – цареві.24 Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові.24 Володарі і сильні і всі сини царя Давида його батька підкорилися йому.24 І вся старшина й всї можні, як і всї сини царя Давида покорились цареві Соломонові.
25 І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.25 І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і подарував йому славу царства, якої не мав передніше від нього жодний цар Ізраїля.25 Господь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі.25 І Господь вчинив Соломона дуже великим перед всім Ізраїлем і дав йому славу царя, якої не було на всякому цареві перед ним.25 І звеличив Господь Соломона перед очима усього Ізраїля, й дав йому славу царства, якої не мав переднїйше нї один царь в Ізраїлї.
26 І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.26 І Давид, син Єссеїв, царював понад усім Ізраїлем.26 Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем.26 І Давид син Єссея царював над Ізраїлем сорок літ,26 Оттак Давид, син Ессеїв, царював над усїм Ізраїлем.
27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.27 А часу царювання його над Ізраїлем [було] сорок літ; у Хевроні царював він сім літ, і в Єрусалимі царював тридцять три [роки].27 Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років; у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки.27 сім літ в Хевроні і тридцять три роки в Єрусалимі.27 Часу царювання його над Ізраїлем було сорок років: в Гебронї царював він сїм років, а в Ерусалимі царював трийцять і три роки.
28 І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.28 І помер він у поважній, добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і зацарював Соломон, син його, замість нього.28 І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього.28 І скінчився в добрій старості повний днів в багацтві і славі, і замість нього зацарював його син Соломон.28 І помер в добрій старостї, нажившись на сьвітї в багацтві й славі; й зацарював Соломон, його син, замість його.
29 А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,29 Справи царя Давида, перші і останні, описані у записах Самуїла, ясновидця, і в записах Натана-пророка, і в записах Ґада-ясновидця.29 Дії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада,29 Осталі ж слова царя Давида перші і останні записані в літописі Самуїла видючого і в літописі Натана пророка і в літописі Ґада видючого29 Дїї царя Давида, переднїйші й послїдні, записані в записках віщого Самуїла, й в записках пророка Натана, й в записках віщого Гада;
30 разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.30 Так само і все царювання його, і мужність його, і події, які сталися з ним, і з Ізраїлем, і з усіма земними царствами.30 а так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях.30 про все його царство і його сили і часи, які пройшли над ним і над Ізраїлем і над усіма царствами землі.30 А так само й все його царюваннє, й хоробрість його, й пригоди, що зайшли були з ним і з Ізраїлем і з усїма царствами в краях.