1 Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!1 Горе вінкові гордині п'яних єфремлян, зав'ялій квітці гарних шатів його, котрий на вершечку родючої долини переможених вином!1 Горе гордому вінцеві п'яниць ефраїмських, вином перепитих, та зів'ялій квітці їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини!1 Горе вінцеві гордості, наємники Єфраїма. Цвіт, що відпав від слави на вершку родючої гори, пяні без вина.1 Горе коронї гордих та пяних Ефраїміїв, (горе) зовялому цьвіту в величній окрасї його, що розсадовився поверх гори понад урожайною долиною, та все, мов би пяний од вина.
2 Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!2 Ось, міцний і сильний у Господа, мов злива з градом і згубний вихор, мов розлита повінь бурхливої води, з силою кидає його на землю.2 Ось у Господа - сильний та потужний, неначе буря з градом, наче вихор згубний, наче повінь вод розбурханих, великих, що з силою кидає об землю.2 Ось сильний і тяжкий господний гнів, як град, що сходить де немає покриття, сильно сходить. Як велике множество води, що зносить почву землі, він зробить спочинок2 Ось уже йде потужний та кріпкий (гнїв) од Господа, наче злива з грядом і пагубний вихор; наче розгукана повідь розбурханих вод, і повергає його нездержною силою на землю.
3 Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,3 Ногами топчуть вінок гордині п'яних єфремлян.3 Гордий вінець п'яниць ефраїмських буде потоптаний ногами;3 рукам і ногам. І потоптаний буде вінець гордости, наємники Ефраїма.3 Ногами буде потоптана корона гординї пяних Ефраїміїв.
4 і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!4 І з квіткою зів'ялою пишних шатів його, котра на верхів'ї долини родючої, чиниться те саме, що буває з дозрілою передчасно смоквою, котру, як тільки хтось побачить, тієї ж миті бере рукою і поглинає її.4 а з квіткою зів'ялою їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини, станеться те, що із смоквою, первоплодом, який достиг перед літом: як тільки хто його побачить, ледве попаде в руку, він його проглине.4 І відпалий цвіт славної надії на верху високої гори буде як рання фіґа, хто це бачить раніше ніж візьме в свою руку, забажає його зїсти.4 З квіткою ж вялою в величній окрасї його на верху вроджайної долини станесь те, що з смоквою, перед часом достиглою, що, скоро хто її вбачить, зараз простягає руку та й з'їдає.
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,5 Того дня Господь Саваот буде пречудовим вінцем і славною діадемою для останку народу Свого.5 Того дня Господь сил стане пишним вінцем та діядемою окраси для останку свого народу,5 Того дня Господь Саваот буде сплетеним вінцем славної надії для того, що осталося з мого народу.5 Оного часу буде один Господь Саваот величним вінцем і короною слави для останків свого народу;
6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!6 І духом правосуддя для сидячого в судилищі і мужністю для тих, що відбивають супротивника від брами.6 і духом правосуддя для того, що на суді засідає, відвагою для тих, що війну назад до брами проганяють.6 Оставлені будуть в дусі суду на суд і силу тих, що боронять губити.6 Він буде духом правосуду тим, що засїдають на суд, та відвагою тим, що ворога од воріт прогонять.
7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...7 Але й ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сікери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, стали безглуздими від сікери, у видінні помиляються, а в міркуваннях спотикаються.7 Та й тії від вина заточуються, хитаються від хмільних напоїв. Священик і пророк хитаються від хмільних напоїв, вони у вині потопають; хиляться від хмільних напоїв, заточуються, коли видіння бачать, і спотикаються, коли присуди вирікають.7 Бо ці зведені вином, вони були зведені сильним напоєм. Священик і пророк зійшли з ума через вино, захиталися від піянства сильного напою, вони були зведені. Це є видіння.7 Бо й вони од вина спотикаються й збиваються напоями з дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, мов безглузді від напою; в пізнаннї похибляються, помиляються в осудї.
8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...8 Бо всі столи виповнені вивертами гидкими, немає [чистого] місця.8 Тому столи скрізь повні блювотиння й посліду: нема чистого місця.8 Клятва їстиме цю раду. Бо це рада задля захланності,8 Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця.
9 Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?9 А [кажуть]: Кого хоче він навчити веденню? І кого повчати проповіддю? Відлучених від грудного молока, відлучених від персів [матері]?9 «Кого він хоче вчити знання? Кого на розум проповіддю наводити? Щойно відлучених дітей, які недавно від грудей відзвичаїлись?9 Кому ми сповістили зло і кому ми сповістили вістку, відлучені від молока, відтягнені від грудей?9 А договорюють: `Кого хоче він учити знання? кого проповіддю на розум наводити? хиба тих, що перестали їх молоком з грудей годувати, що їх неня саме від грудей відлучила?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.10 Тому, що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато.10 Коли ж то він каже наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там!»10 Прийми біль до болю, надію до надії, ще трохи, ще трохи,10 У вас усе - заповідь та заповідь, а за заповіддю знов заповідь; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато часу (до кари), та й там не багато.`
11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому11 За те устами немічними і чужою мовою казатимуть цьому народові.11 Як так - він лепетанням губ, чужою мовою заговорить він до народу цього,11 через зневагу губ, через інший язик, бо промовлять до цього народу,11 За се ж будуть говорити до сих людей чужинцї лепетаннєм чужою мовою.
12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.12 Їм казали: Ось, спочинок, дайте спочити знесиленому, і ось заспокоєння. Але вони не хотіли дослухатися.12 він, що до них сказав: «Ось відпочинок! Дайте знесиленому відпочити! Ось спокій!» Та вони слухати не схотіли.12 кажучи йому: Це спочинок для бідного і це знищення, і не схотіли почути.12 До них говорили (пророки): `Оце відпочинок: дайте спочити струдженому: се буде потїха` (наша). Та вони не хотїли слухати.
13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...13 І [стало у них за] словом Господа: що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато, – так що вони підуть, і впадуть навзнак, і розіб'ються, і попадуть у пастку, і будуть спіймані.13 Тоді буде до них слово Господнє: «Наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там», - щоб вони на ходу горілиць упали, розбилися, заплутались, упіймались.13 І слово Господа Бога буде їм біль до болю, надія до надії, ще трохи, ще трохи, щоб пішли і впали на зад, і будуть в клопоті і будуть побиті і будуть забрані.13 І станесь із ними по слову Господньому: заповідь на заповідь; заповідь за заповіддю; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато, та й там не багато, - так що пійдуть і попадають горілиць і порозбиваються, і попадуться в сїть та й спіймаються.
14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!14 Отож, слухайте слово Господнє, глузливці, правителі народу цього, котрий у Єрусалимі.14 Слухайте ж слово Господнє, ви, глузливці, що правите народом цим у Єрусалимі!14 Через це послухайте слово Господа, прибиті мужі і володарі цього народу в Єрусалимі: 14 Слухайте ж слова Господнього, ви зневажники, що правите народом сим у Ерусалимі:
15 Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!15 Оскільки ви кажете: Ми склали спілку зі смертю, і з пеклом вчинили ухвалу: коли всекараючий бич буде проходити, він не дійде до нас, – тому що брехню ми вчинили притулком для себе, і облудою прикриємо себе.15 Через те, що ви кажете: «Зо смертю ми союз уклали, вчинили ми з Шеолом угоду; коли бич згубний пройде, нас не досягне, бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди -захист» -15 Томущо ви сказали: Ми зробили завіт з адом і угоду зі смертю. Буря, що несеться, коли мине не прийде на нас, ми поклали брехню як нашу надію і покрилися брехнею.15 Позаяк ви говорите: `Ми з смертю зробили умову, рядну вчинили ми з пеклом: коли побиваючий бич переходити ме, - він нас не досягне, бо ми втечище певне маєм у льжі, й в оманї притулок надїйний.`
16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!16 А тому так говорить Господь Бог: Ось, Я кладу в підвалини на Сіоні каменя, каменя випробуваного, наріжного, коштовного, міцно поставленого: віруючий в нього не осоромиться.16 тому так Господь Бог каже: «Ось я кладу в основу камінь на Сіоні, випробуваний камінь, наріжний, цінний, закладений міцно; хто вірує, не похитнеться.16 Через це так говорить Господь: Ось я вкину в основи Сіона дорогоцінний, вибраний, краєугольний, шляхетний камінь в його основи, і хто йому повірить не завстидається.16 За се так говорить Господь Бог: Ось я закладаю в основу камінь на Сионї, - камінь певний, угольний, великоцїнний, та кріпко заложений; хто в його ввірує, той не застидаєсь.
17 І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!17 І поставлю суд мірою і правду – вагами; і градом винищиться сховок брехні, і води затоплять місце сховку.17 За мірило я візьму правило, за висок - справедливість. Град змете сховок брехні, і захист води змиють.17 І поставлю суд в надію, а мою милостиню за мірила, і ті, що даремно повірили брехні (впадуть), бо не мине вас буря,17 І зроблю суд мірою, а справедливість - вагою, і, наче грядом, спустошене буде втечище льжи, й води затоплять місце вашого сховку.
18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!18 І спілка ваша зі смертю скасується, і ухвала ваша з пеклом не встоїть. Коли піде всекараючий бич, ви будете потоптані.18 Скасований буде союз ваш із смертю, і ваша угода з Шеолом не встоїться, і коли бич згубний пройде, він вас розшматує.18 хіба що й збере ваш завіт смерті, і ваша надія в аді не останеться. Буря, що несеться, коли надійде, будете їй на потоптання.18 І так ваші змовини з смертю розірвуться, і ваша рядна з пеклом не встоїть; і як прийде побиваючий бич, то й вас погубить,
19 Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...19 І тільки-но він піде, то схопить вас; а ходити буде щоранку, день і ніч, і навіть чутки про нього будуть викликати жах.19 Раз-у-раз, як буде проходити, він вас захопить; а буде проходити він щоранку, вдень і вночі. Єдино страх навчить вас.»19 Коли перейде, забере вас. Вранці, вранці мине в дні, і в ночі буде погана надія. Навчіться слухати.19 Наколи переходити стане, він захопить вас; а переходити ме кожного рана, в день і в ночі, та й сама вже чутка про його переймати ме страхом.
20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...20 Надто коротким буде ліжко, щоб простягнутися; надто вузькою ковдра, щоб загорнутися в неї.20 І ліжко буде занадто коротке, щоб простягнутися на ньому, і покривало занадто вузьке, щоб обгорнутись.20 Пригнічені не можемо битися, а самі знемагаємо себе зібрати.20 Ложе буде вам надто коротке, щоб простягнутись, - укривало надто узке, щоб ним обгорнутись.
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!21 Бо постане Господь, як на горі Перацім, розгнівається, як на долині в Гів'оні, щоб учинити діяння Своє, незвичайне діло, і звершити діяння Своє, чудове Своє діяння.21 Бо Господь устане, як на Перацім-горі, розгнівається, як у Гівеон-долині, щоб учинити чин свій, чин дивний, і щоб зробити своє діло, діло незвичайне.21 Він підніметься так як гора безбожних і буде в долині Ґаваона. З гнівом зробить його діла, діло гіркоти. А його гнів Він вжиє по чужому, і його гіркота чужа.21 Бо встане Господь так, як на горі Перазимі, розгнїваєсь, як на долинї Габаонській, щоб зробити дїло своє, дїло незвичайне, та й довершить своє дїло, своє дїло дивовижне.
22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...22 Отож, не блюзніть, щоб кайдани ваші не стали міцніші; бо Я чув від Господа, Бога Саваота, що винищення ухвалене для всієї землі.22 Тож не глузуйте! А то кайдани ваші стануть ще тугіші, бо я чув від Господа, Бога сил, вирок погибелі, призначений для всього краю.22 І ви не радійте, ані хай не переможуть вас кайдани. Томущо я почув від Господа Саваота про довершені і скорочені діла, які Він зробить по всій землі.22 Тим не жартуйте, щоб кайдани в вас не стали тугійші; бо я чув від Господа, Бога сил, - що пагуба всїй землї призначена.
23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!23 Прихиліть вухо, і дослухайтеся до мого голосу; будьте уважні, і вислухайте мою мову.23 Наставте вухо і слухайте голос мій, вважайте і слухайте моє слово!23 Сприйміть і послухайте мій голос, сприйміть і послухайте мої слова.23 Прихилїте ж слух і послухайте голосу мого; вважайте й вислухайте, що буду до вас промовляти:
24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?24 Чи завжди землероб оре для посіву, ралить і боронує землю свою?24 Хіба орач для сівби завжди тільки оре, крає скиби та скородить ниву?24 Чи ввесь день орач буде орати? Чи він приготовив насіння перед тим, що обробив землю?24 Хиба плугатарь день у день про свій засїв оре, викидає борозди та боронить землю свою?
25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?25 Ні, коли зрівняє її гаразд у борознах, він не сіє укропу, а також не розсіває тмину, бо розкидає пшеницю рядочками, і ячмінь на визначеній місцині, і полбу поряд з ним.25 Хіба, зрівнявши її добре зверху, не сіє він чорнуху або не розсіває кмин, а потім не прокладає рядочками пшеницю чи ячмінь на вибраному місці або гречку на межах?25 Чи не коли зрівняв її поверхню, тоді сіє мале чорне насіння і знову кмин і сіє пшеницю і ячмінь і зерно в своїх межах?25 Нї; зрівнявши ниву, сїє він чорнуху, або розсїває кмин, або сїє пшеницю, ячмінь у вибраному місцї, та просо.
26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:26 І такому чинові навчає його Бог його; Він наставляє його.26 Він його вчить правно, Бог його як слід навчає.26 І ти напоумишся судом твого Бога і зрадієш.26 Сього порядку навчає його сам Господь; він учить його.
27 Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.27 Бо не молотять чорнуху катком зубчастим, і коліс молотильних не ганяють по тминові; але палицею вибивають чорнуху, і тмин – палицею.27 Чорнухи певно саньми не молотять, ані коліс по кминові не котять; чорнуху палицею вибивають, а кмин - києм.27 Бо не з жорстокістю очищується чорне насіння, ані не наведеш колесо воза на кмин, але палицею вибивається чорне насіння, а кмин27 Бо не молотять чорнухи валом зубчатим, анї коліс не качають по кминові, а палицею вибивають чорнуху, та й кмин - палицею.
28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.28 Зерновий хліб вибивають, але не розбивають його; і тягають по ньому молотильні колеса з кіньми їхніми, але не розтирають його.28 Хіба товчуть пшеницю? Ні! Її без кінця-краю не молотять; водять по ній кругом колеса з кіньми, її ж не розтирають.28 їстиметься з хлібом. Бо не до віку Я розгніваюся на вас, ані голос моєї гіркоти не потопче вас.28 Та й збіжжє вимолочують, та не роздавлюють його; водять по йому молотїльні колеса з їх кіньми, та розтирають.
29 І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!29 І це відбувається од Господа Саваота: дивовижні долі Його, величезна премудрість Його!29 І це теж від Господа сил походить: предивна його рада, велика його мудрість!29 І ці знаки вийшли від Господа Саваота. Порадьтеся, підніміть марну утіху.29 І се походить од Господа сил: дивні ради його, велика премудрість його!