1 Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих! | 1 Горе вінкові гордині п'яних єфремлян, зав'ялій квітці гарних шатів його, котрий на вершечку родючої долини переможених вином! | 1 Горе гордому вінцеві п'яниць ефраїмських, вином перепитих, та зів'ялій квітці їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини! | 1 Горе вінцеві гордості, наємники Єфраїма. Цвіт, що відпав від слави на вершку родючої гори, пяні без вина. | 1 Горе коронї гордих та пяних Ефраїміїв, (горе) зовялому цьвіту в величній окрасї його, що розсадовився поверх гори понад урожайною долиною, та все, мов би пяний од вина. |
2 Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою! | 2 Ось, міцний і сильний у Господа, мов злива з градом і згубний вихор, мов розлита повінь бурхливої води, з силою кидає його на землю. | 2 Ось у Господа - сильний та потужний, неначе буря з градом, наче вихор згубний, наче повінь вод розбурханих, великих, що з силою кидає об землю. | 2 Ось сильний і тяжкий господний гнів, як град, що сходить де немає покриття, сильно сходить. Як велике множество води, що зносить почву землі, він зробить спочинок | 2 Ось уже йде потужний та кріпкий (гнїв) од Господа, наче злива з грядом і пагубний вихор; наче розгукана повідь розбурханих вод, і повергає його нездержною силою на землю. |
3 Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних, | 3 Ногами топчуть вінок гордині п'яних єфремлян. | 3 Гордий вінець п'яниць ефраїмських буде потоптаний ногами; | 3 рукам і ногам. І потоптаний буде вінець гордости, наємники Ефраїма. | 3 Ногами буде потоптана корона гординї пяних Ефраїміїв. |
4 і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його! | 4 І з квіткою зів'ялою пишних шатів його, котра на верхів'ї долини родючої, чиниться те саме, що буває з дозрілою передчасно смоквою, котру, як тільки хтось побачить, тієї ж миті бере рукою і поглинає її. | 4 а з квіткою зів'ялою їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини, станеться те, що із смоквою, первоплодом, який достиг перед літом: як тільки хто його побачить, ледве попаде в руку, він його проглине. | 4 І відпалий цвіт славної надії на верху високої гори буде як рання фіґа, хто це бачить раніше ніж візьме в свою руку, забажає його зїсти. | 4 З квіткою ж вялою в величній окрасї його на верху вроджайної долини станесь те, що з смоквою, перед часом достиглою, що, скоро хто її вбачить, зараз простягає руку та й з'їдає. |
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його, | 5 Того дня Господь Саваот буде пречудовим вінцем і славною діадемою для останку народу Свого. | 5 Того дня Господь сил стане пишним вінцем та діядемою окраси для останку свого народу, | 5 Того дня Господь Саваот буде сплетеним вінцем славної надії для того, що осталося з мого народу. | 5 Оного часу буде один Господь Саваот величним вінцем і короною слави для останків свого народу; |
6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій! | 6 І духом правосуддя для сидячого в судилищі і мужністю для тих, що відбивають супротивника від брами. | 6 і духом правосуддя для того, що на суді засідає, відвагою для тих, що війну назад до брами проганяють. | 6 Оставлені будуть в дусі суду на суд і силу тих, що боронять губити. | 6 Він буде духом правосуду тим, що засїдають на суд, та відвагою тим, що ворога од воріт прогонять. |
7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються... | 7 Але й ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сікери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, стали безглуздими від сікери, у видінні помиляються, а в міркуваннях спотикаються. | 7 Та й тії від вина заточуються, хитаються від хмільних напоїв. Священик і пророк хитаються від хмільних напоїв, вони у вині потопають; хиляться від хмільних напоїв, заточуються, коли видіння бачать, і спотикаються, коли присуди вирікають. | 7 Бо ці зведені вином, вони були зведені сильним напоєм. Священик і пророк зійшли з ума через вино, захиталися від піянства сильного напою, вони були зведені. Це є видіння. | 7 Бо й вони од вина спотикаються й збиваються напоями з дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, мов безглузді від напою; в пізнаннї похибляються, помиляються в осудї. |
8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!... | 8 Бо всі столи виповнені вивертами гидкими, немає [чистого] місця. | 8 Тому столи скрізь повні блювотиння й посліду: нема чистого місця. | 8 Клятва їстиме цю раду. Бо це рада задля захланності, | 8 Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця. |
9 Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних? | 9 А [кажуть]: Кого хоче він навчити веденню? І кого повчати проповіддю? Відлучених від грудного молока, відлучених від персів [матері]? | 9 «Кого він хоче вчити знання? Кого на розум проповіддю наводити? Щойно відлучених дітей, які недавно від грудей відзвичаїлись? | 9 Кому ми сповістили зло і кому ми сповістили вістку, відлучені від молока, відтягнені від грудей? | 9 А договорюють: `Кого хоче він учити знання? кого проповіддю на розум наводити? хиба тих, що перестали їх молоком з грудей годувати, що їх неня саме від грудей відлучила? |
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там. | 10 Тому, що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато. | 10 Коли ж то він каже наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там!» | 10 Прийми біль до болю, надію до надії, ще трохи, ще трохи, | 10 У вас усе - заповідь та заповідь, а за заповіддю знов заповідь; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато часу (до кари), та й там не багато.` |
11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому | 11 За те устами немічними і чужою мовою казатимуть цьому народові. | 11 Як так - він лепетанням губ, чужою мовою заговорить він до народу цього, | 11 через зневагу губ, через інший язик, бо промовлять до цього народу, | 11 За се ж будуть говорити до сих людей чужинцї лепетаннєм чужою мовою. |
12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати. | 12 Їм казали: Ось, спочинок, дайте спочити знесиленому, і ось заспокоєння. Але вони не хотіли дослухатися. | 12 він, що до них сказав: «Ось відпочинок! Дайте знесиленому відпочити! Ось спокій!» Та вони слухати не схотіли. | 12 кажучи йому: Це спочинок для бідного і це знищення, і не схотіли почути. | 12 До них говорили (пророки): `Оце відпочинок: дайте спочити струдженому: се буде потїха` (наша). Та вони не хотїли слухати. |
13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!... | 13 І [стало у них за] словом Господа: що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато, – так що вони підуть, і впадуть навзнак, і розіб'ються, і попадуть у пастку, і будуть спіймані. | 13 Тоді буде до них слово Господнє: «Наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там», - щоб вони на ходу горілиць упали, розбилися, заплутались, упіймались. | 13 І слово Господа Бога буде їм біль до болю, надія до надії, ще трохи, ще трохи, щоб пішли і впали на зад, і будуть в клопоті і будуть побиті і будуть забрані. | 13 І станесь із ними по слову Господньому: заповідь на заповідь; заповідь за заповіддю; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато, та й там не багато, - так що пійдуть і попадають горілиць і порозбиваються, і попадуться в сїть та й спіймаються. |
14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі! | 14 Отож, слухайте слово Господнє, глузливці, правителі народу цього, котрий у Єрусалимі. | 14 Слухайте ж слово Господнє, ви, глузливці, що правите народом цим у Єрусалимі! | 14 Через це послухайте слово Господа, прибиті мужі і володарі цього народу в Єрусалимі: | 14 Слухайте ж слова Господнього, ви зневажники, що правите народом сим у Ерусалимі: |
15 Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались! | 15 Оскільки ви кажете: Ми склали спілку зі смертю, і з пеклом вчинили ухвалу: коли всекараючий бич буде проходити, він не дійде до нас, – тому що брехню ми вчинили притулком для себе, і облудою прикриємо себе. | 15 Через те, що ви кажете: «Зо смертю ми союз уклали, вчинили ми з Шеолом угоду; коли бич згубний пройде, нас не досягне, бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди -захист» - | 15 Томущо ви сказали: Ми зробили завіт з адом і угоду зі смертю. Буря, що несеться, коли мине не прийде на нас, ми поклали брехню як нашу надію і покрилися брехнею. | 15 Позаяк ви говорите: `Ми з смертю зробили умову, рядну вчинили ми з пеклом: коли побиваючий бич переходити ме, - він нас не досягне, бо ми втечище певне маєм у льжі, й в оманї притулок надїйний.` |
16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений! | 16 А тому так говорить Господь Бог: Ось, Я кладу в підвалини на Сіоні каменя, каменя випробуваного, наріжного, коштовного, міцно поставленого: віруючий в нього не осоромиться. | 16 тому так Господь Бог каже: «Ось я кладу в основу камінь на Сіоні, випробуваний камінь, наріжний, цінний, закладений міцно; хто вірує, не похитнеться. | 16 Через це так говорить Господь: Ось я вкину в основи Сіона дорогоцінний, вибраний, краєугольний, шляхетний камінь в його основи, і хто йому повірить не завстидається. | 16 За се так говорить Господь Бог: Ось я закладаю в основу камінь на Сионї, - камінь певний, угольний, великоцїнний, та кріпко заложений; хто в його ввірує, той не застидаєсь. |
17 І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють! | 17 І поставлю суд мірою і правду – вагами; і градом винищиться сховок брехні, і води затоплять місце сховку. | 17 За мірило я візьму правило, за висок - справедливість. Град змете сховок брехні, і захист води змиють. | 17 І поставлю суд в надію, а мою милостиню за мірила, і ті, що даремно повірили брехні (впадуть), бо не мине вас буря, | 17 І зроблю суд мірою, а справедливість - вагою, і, наче грядом, спустошене буде втечище льжи, й води затоплять місце вашого сховку. |
18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче! | 18 І спілка ваша зі смертю скасується, і ухвала ваша з пеклом не встоїть. Коли піде всекараючий бич, ви будете потоптані. | 18 Скасований буде союз ваш із смертю, і ваша угода з Шеолом не встоїться, і коли бич згубний пройде, він вас розшматує. | 18 хіба що й збере ваш завіт смерті, і ваша надія в аді не останеться. Буря, що несеться, коли надійде, будете їй на потоптання. | 18 І так ваші змовини з смертю розірвуться, і ваша рядна з пеклом не встоїть; і як прийде побиваючий бич, то й вас погубить, |
19 Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це... | 19 І тільки-но він піде, то схопить вас; а ходити буде щоранку, день і ніч, і навіть чутки про нього будуть викликати жах. | 19 Раз-у-раз, як буде проходити, він вас захопить; а буде проходити він щоранку, вдень і вночі. Єдино страх навчить вас.» | 19 Коли перейде, забере вас. Вранці, вранці мине в дні, і в ночі буде погана надія. Навчіться слухати. | 19 Наколи переходити стане, він захопить вас; а переходити ме кожного рана, в день і в ночі, та й сама вже чутка про його переймати ме страхом. |
20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним... | 20 Надто коротким буде ліжко, щоб простягнутися; надто вузькою ковдра, щоб загорнутися в неї. | 20 І ліжко буде занадто коротке, щоб простягнутися на ньому, і покривало занадто вузьке, щоб обгорнутись. | 20 Пригнічені не можемо битися, а самі знемагаємо себе зібрати. | 20 Ложе буде вам надто коротке, щоб простягнутись, - укривало надто узке, щоб ним обгорнутись. |
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою! | 21 Бо постане Господь, як на горі Перацім, розгнівається, як на долині в Гів'оні, щоб учинити діяння Своє, незвичайне діло, і звершити діяння Своє, чудове Своє діяння. | 21 Бо Господь устане, як на Перацім-горі, розгнівається, як у Гівеон-долині, щоб учинити чин свій, чин дивний, і щоб зробити своє діло, діло незвичайне. | 21 Він підніметься так як гора безбожних і буде в долині Ґаваона. З гнівом зробить його діла, діло гіркоти. А його гнів Він вжиє по чужому, і його гіркота чужа. | 21 Бо встане Господь так, як на горі Перазимі, розгнїваєсь, як на долинї Габаонській, щоб зробити дїло своє, дїло незвичайне, та й довершить своє дїло, своє дїло дивовижне. |
22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю... | 22 Отож, не блюзніть, щоб кайдани ваші не стали міцніші; бо Я чув від Господа, Бога Саваота, що винищення ухвалене для всієї землі. | 22 Тож не глузуйте! А то кайдани ваші стануть ще тугіші, бо я чув від Господа, Бога сил, вирок погибелі, призначений для всього краю. | 22 І ви не радійте, ані хай не переможуть вас кайдани. Томущо я почув від Господа Саваота про довершені і скорочені діла, які Він зробить по всій землі. | 22 Тим не жартуйте, щоб кайдани в вас не стали тугійші; бо я чув від Господа, Бога сил, - що пагуба всїй землї призначена. |
23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос! | 23 Прихиліть вухо, і дослухайтеся до мого голосу; будьте уважні, і вислухайте мою мову. | 23 Наставте вухо і слухайте голос мій, вважайте і слухайте моє слово! | 23 Сприйміть і послухайте мій голос, сприйміть і послухайте мої слова. | 23 Прихилїте ж слух і послухайте голосу мого; вважайте й вислухайте, що буду до вас промовляти: |
24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує? | 24 Чи завжди землероб оре для посіву, ралить і боронує землю свою? | 24 Хіба орач для сівби завжди тільки оре, крає скиби та скородить ниву? | 24 Чи ввесь день орач буде орати? Чи він приготовив насіння перед тим, що обробив землю? | 24 Хиба плугатарь день у день про свій засїв оре, викидає борозди та боронить землю свою? |
25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її? | 25 Ні, коли зрівняє її гаразд у борознах, він не сіє укропу, а також не розсіває тмину, бо розкидає пшеницю рядочками, і ячмінь на визначеній місцині, і полбу поряд з ним. | 25 Хіба, зрівнявши її добре зверху, не сіє він чорнуху або не розсіває кмин, а потім не прокладає рядочками пшеницю чи ячмінь на вибраному місці або гречку на межах? | 25 Чи не коли зрівняв її поверхню, тоді сіє мале чорне насіння і знову кмин і сіє пшеницю і ячмінь і зерно в своїх межах? | 25 Нї; зрівнявши ниву, сїє він чорнуху, або розсїває кмин, або сїє пшеницю, ячмінь у вибраному місцї, та просо. |
26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього: | 26 І такому чинові навчає його Бог його; Він наставляє його. | 26 Він його вчить правно, Бог його як слід навчає. | 26 І ти напоумишся судом твого Бога і зрадієш. | 26 Сього порядку навчає його сам Господь; він учить його. |
27 Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин. | 27 Бо не молотять чорнуху катком зубчастим, і коліс молотильних не ганяють по тминові; але палицею вибивають чорнуху, і тмин – палицею. | 27 Чорнухи певно саньми не молотять, ані коліс по кминові не котять; чорнуху палицею вибивають, а кмин - києм. | 27 Бо не з жорстокістю очищується чорне насіння, ані не наведеш колесо воза на кмин, але палицею вибивається чорне насіння, а кмин | 27 Бо не молотять чорнухи валом зубчатим, анї коліс не качають по кминові, а палицею вибивають чорнуху, та й кмин - палицею. |
28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його. | 28 Зерновий хліб вибивають, але не розбивають його; і тягають по ньому молотильні колеса з кіньми їхніми, але не розтирають його. | 28 Хіба товчуть пшеницю? Ні! Її без кінця-краю не молотять; водять по ній кругом колеса з кіньми, її ж не розтирають. | 28 їстиметься з хлібом. Бо не до віку Я розгніваюся на вас, ані голос моєї гіркоти не потопче вас. | 28 Та й збіжжє вимолочують, та не роздавлюють його; водять по йому молотїльні колеса з їх кіньми, та розтирають. |
29 І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його! | 29 І це відбувається од Господа Саваота: дивовижні долі Його, величезна премудрість Його! | 29 І це теж від Господа сил походить: предивна його рада, велика його мудрість! | 29 І ці знаки вийшли від Господа Саваота. Порадьтеся, підніміть марну утіху. | 29 І се походить од Господа сил: дивні ради його, велика премудрість його! |