1 Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,1 Так, у срібла є початкова жила, і в золота місце, [де його] очищають.1 «Срібло має жилу початкову, золото - також місце, де його очищують.1 Бо є місце срібла, звідки воно приходить, а місце золота, де воно очищується.1 Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
2 залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.2 Залізо беруть із землі; з каменя виплавляється мідь.2 Залізо з землі добувають, розтоплений камінь стає міддю.2 Бо ж залізо буває з землі, а мідь рубається подібно до каменя.2 Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
3 Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:3 [Людина] визначає межу пітьмі і уважно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.3 Людина кладе край пітьмі, розшукує до крайньої межі - каміння темне, чорне.3 Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,3 (Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
4 ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.4 Роблять рудокопню у місцях, забутих ногою, спускаються углиб, зі світлом, висять [і] гойдаються далеко від людей.4 Люди з світлом пробивають копальню, де стопи не залишили пам'яті, - зависають на далекому відлюдді.4 а переривання потока через порох. Ті ж, що забувають праведну дорогу, знемогли від смертних людей.4 Пробивають закон у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
5 Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,5 Земля, на котрій зростає хліб, у надрах побита, наче вогнем.5 Земля, що з неї хліб родиться, під сподом, мов вогнем, розрита: -5 Земля, з неї вийде хліб, під нею наче повернувся огонь.5 Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
6 місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.6 Каміння її – місце сапфірів, і в ній – піщинки золота.6 місце сафірового каміння та золотого пороху.6 ЇЇ каміння місце сапфіра, і порох, її золото.6 Камінь її - то сафир із золотими крупцями.
7 Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,7 Стежки [туди] не відає хижа птаха, і не бачило її око коршака;7 Стежки туди не знає хижа птиця, і око яструба її не бачить.7 Стежка, не пізнала її пташина, і не поминуло її око ґрифа.7 Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
8 не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.8 Не топтали її левенята, і не проходив там розлючений лев.8 Її не топчуть звірі дикі, лев по ній не проходить!8 Не потоптали її сини хвальків, не прийшов на неї лев.8 Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
9 Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,9 На скалу кладе він руку свою, з корінням перекидає гори.9 Людина на кремінь кладе свою руку, перевертає шкереберть гори.9 Він простягнув свою руку на гостру скелю, а перекинув гори з кореня.9 На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
10 пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!10 У скелях пробиває ріки, і все коштовне бачить око його.10 У скелях прорубує рови, усе дорогоцінне бачить його око.10 Він відкрив течії рік, а моє око побачило все шляхотне.10 В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
11 Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.11 Стримує потоки від переповнення, і приховане виносить на світло.11 Досліджує джерела рік, виносить сховане на світло.11 Він відкрив глибини рік, показав свою силу на світлі.11 Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
12 Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?12 Але де премудрість знаходять? І де місце розумові?12 А мудрість звідкіля береться? Де розумові місце?12 А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?12 А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
13 Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.13 Не відає людина ціни її, і вона немає місця на землі живих.13 Ніяка людина її путі не знає, і не знайти її в землі живих.13 Смертна людина не знає її дороги, ані не знайдеться між людьми.13 Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
14 Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!14 Безодня каже: Не в мені вона; і море каже: Не в мене.14 Безодня каже: Вона не в мені! Та й море мовить: Не у мене!14 Безодня сказала: Немає в мене. І море сказало: Немає зі мною.14 Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.15 Не дається вона за золото, і не можна її придбати за ціну срібла.15 Її й за щире золото не придбати, ані сріблом її не можна оцінити.15 Не дасть замкнення за неї, і не зважать срібло її на заміну.15 Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
16 Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.16 Не поціновується вона золотом офірським, ані коштовним оніксом, ані сапфіром.16 Її не можна оцінити золотом офірським, ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.16 І не прирівняється вона до золота Офіра, до дорогоцінного ониха і сапфіра.16 Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
17 Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.17 Не зрівняється з нею золото і діамант, і не виміняєш її за посудини з чистого золота.17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; її не виміняти за щирозлотний посуд.17 З нею не зрівняється золото і скло і золотий посуд (не буде) їй в заміну.17 Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
18 Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!18 А про корали і перлини навіть згадувати не варто, і надбання премудрости вартніше рубіну.18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! Здобувати мудрість важче, ніж перли.18 Високі місця і Ґабіс не згадаються, і ти пошануй мудрість понад те, що внутрі.18 А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість - цїннїйш над рубини.
19 Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.19 Не зрівняється з нею топаз ефіопський, чистим золотом не поціновується вона;19 Їй не рівня топаз етіопський, ні щирим золотом її не оцінити!19 Вона не буде прирівняна до топазія Етіопії, не прирівняється до чистого золота.19 Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
20 А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?20 То звідки ж походить премудрість? І де місце розумові?20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?20 А де знайдеться мудрість? Яке ж є місце вмілості?20 Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
21 Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.21 Прихована вона від очей всього, що живе, і від птахів небесних утаємничена.21 Вона від зору всього живого скрита, і схована від птиць небесних.21 Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.21 Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
22 Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!22 Аваддон і смерть кажуть: Вухами нашими чули ми чутки про неї.22 Погибель і смерть кажуть: До наших вух дійшла про неї чутка, -22 Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї.22 Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!23 Бог відає шляхи її, і Йому відоме місце її.23 але лиш Бог до неї знає стежку, він знає її місце.23 Бог добре вклав її дорогу, Він же знає її місце.23 Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
24 Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.24 Тому що Він обдивляється до рубежів землі і бачить усе під небом.24 Бо він аж на край світу бачить, на все, що є під небом, поглядає.24 Бо Він бачить всю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він зробив,24 Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
25 Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,25 Коли Він вітрам визначив вагу і виміряв воду за мірою,25 Коли він призначав вагу вітрові і давав міру водам,25 тягар вітрів і міру води.25 Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
26 коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,26 Коли призначав настанови дощеві і стежку для блискавки громової;26 коли встановлював закон дощеві, дорогу гуркотові грому, -26 Коли зробив так, Він почислив дощ, і дорогу на звучання грому.26 Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, -
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!27 Тоді Він бачив її і явив її; приготував її і ще випробував її.27 тоді її угледів, облічив, усталив її, добре її розслідивши.27 Тоді Він її побачив і визнав її, приготовивши, дослідив.27 Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
28 І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!28 І сказав людині: Ось, страх Господній є премудрість, і відмова од злого – розум.28 А людині сказав: Страх перед Господом - це мудрість, берегтися зла - це розум!»28 А людині сказав: Ось мудрість - це почитання Бога, а вміння - це удалятися від зла.28 І сказав чоловіку: Страх Господень - се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого - се розум.