1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:1 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: 1 Господь сказав Мойсеєві: 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 1 І рече Господь Мойсейові:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,2 Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Якщо хтось дає обітницю посвятити душу Господові за оцінкою твоєю,2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Коли хтонебудь обітує Господеві грошову вартість якоїсь особи,2 Скажи ізраїльським синам і скажеш до них: Людина, яка помолиться молитвою як вартість своєї душі Господеві,2 Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Коли хто небудь робить обітницю, то по цїнуванню твому нехай будуть посьвячені душі Господеві.
3 то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;3 То оцінка твоя чоловікові од двадцяти літ до шістдесяти має бути п'ятдесят шеклів срібних, по шеклю святому.3 то за чоловіка від двадцятьох до шістдесятьох років оцінка буде п'ятдесят срібних шеклів, по шеклю святині,3 вартість чоловічого роду від двадцять літ до шістьдесять літ, вартість його буде пятдесять дідрахм срібла за міркою святою,3 Цїнуваннє ж твоє нехай буде: Чоловіка од двайцятьох років і до шістьдесятьох цїна його пятьдесять секлів срібла, по секлям сьвятинї.
4 а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.4 А коли це жінка, то оцінка твоя має бути тридцять шеклів.4 а за жінку оцінка буде тридцять шеклів;4 а жіночого роду буде ціна тридцять дідрахм.4 А як жінка, то буде цїна твоя трийцять секлів;
5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.5 Від п'яти літ до двадцяти оцінка твоя чоловікові має бути двадцять шеклів, а жінці – десять шеклів.5 а як матиме від п'ятьох до двадцятьох років, то за чоловічу стать оцінка - двадцять шеклів, а за жіночу - десять шеклів;5 Якщо ж від пятого року до двадцятого року, вартість чоловічого роду буде двадцять дідрахм, а жіночого роду десять дідрахм.5 А як од пяти років до двайцяти років, так цїна твоя для музького полу буде двайцять секлів, а для женського у трийцять секлів;
6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла.6 А від місяця до п'яти літ оцінка твоя чоловікові має бути п'ять шеклів срібла, а жінці оцінка твоя три шеклі срібла.6 від одного місяця до п'ятьох років, за хлопця оцінка буде п'ять шеклів срібла, а за дівчину - три шеклі.6 А від місяця до пятого року вартість чоловічого роду буде пять дідрахм срібла, а жіночого роду три дірахми.6 А як од одного місяця до пятьох років, так цїна твоя буде для хлопчика пять секлів, а цїна твоя для дївчатка три секлів срібла;
7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.7 Від шістдесяти літ і вище чоловікові оцінка твоя має бути п'ятнадцять шеклів срібла, а жінці десять шеклів.7 Як же комусь шістдесят років або більше, то оцінка буде: за чоловіка п'ятнадцять шеклів, за жінку десять шеклів.7 Якщо ж від шістьдесять літ і вище, якщо чоловічого роду буде, вартість буде пятнадцять дідрахм срібла, якщо ж жіночого роду, десять дідрахм.7 А як же кому шістьдесять років або він старший, так цїна твоя, коли се чоловік, пятнайцять секлів, а як жінка, десять секлів.
8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.8 А якщо він бідний і не може [сплатити] за оцінкою твоєю, то нехай приведуть його до священика, і священик нехай поцінує його згідно з маєтністю того, хто дав обітницю, нехай поцінує його священик.8 Коли ж той, хто робить обітницю, вбогий і не може дати по оцінці, то нехай поставлять його перед священиком, і священик оцінить його по його спромозі.8 Якщо ж за бідний буде за оцінкою, стане перед священиком, і священик оцінить його, згідно з тим, як спроможеться рука того, що молився, священик його оцінить.8 Коли ж той, що робить обітницю, не спроможеться дати по твому цїнуванню, так поставити його перед сьвященником, і цїнувати ме його сьвященник; по мірі того, що може дати той, хто робить обітницю, нехай цїнує його сьвященник.
9 А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.9 А якщо це буде скотина, котру приносять у пожертву Господові, то все, що дароване Господові, має бути святощами.9 А коли то скотина, з якої приносять у жертву Господеві, то все, що дається Господеві, вважатиметься за святе;9 Якщо ж з скотини, з яких приноситься дар Господеві, хто лиш дасть з цих Господеві, воно буде святим.9 А коли се скотина, з тих, що приносять в жертву Господеві, так усяке, що буде дане Господеві, сьвятим стане.
10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.10 Не можна вимінювати його і заміняти добре гіршим чи погане добрим: а якщо почне хтось заміняти скотину скотиною, то вона і заміна її буде святощами.10 її не можна ні перемінити, ні підмінити, ні кращої на гіршу, ні гіршої на кращу; коли ж хтось замінить скотину за скотину, то одна й друга стануть святими.10 Не замінить доброго поганим ані погане добрим. Якщо ж міняючи замінить скот скотиною, воно і заміна буде святе.10 Нехай не переміняє її і не міняє ситу на захарчовану, чи захарчовану на ситу; а коли ж таки замінить скотину за скотину, так і ся й та стануть сьвятими.
11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,11 А якщо буде та скотина нечиста, котру не приносять у пожертву Господові, то необхідно привести скотину до священика;11 Коли ж то буде якась скотина нечиста, що не приноситься Господеві в жертву, то нехай її поставлять перед священиком,11 Якщо ж (це) всякий нечистий скот, з яких не приноситься дар Господеві, поставить скотину перед священиком11 А коли буде яка нечиста скотина, що не приносять в жертву Господеві, так нехай поставить скотину перед сьвященником,
12 і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.12 І священик поцінує її, чи добра вона, чи погана, і, як поцінує її священик, так нехай і буде.12 і священик оцінить її, чи добра, чи не добра; як її священик оцінить, так і буде.12 і священик оцінить його між добрим і між поганим, і так як оцінить священик, так стоятиме.12 Та й оцїнить сьвященник, чи годиться вона, чи не годиться.
13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою.13 А якщо хтось хоче викупити її, то нехай додасть п'яту частку до оцінки твоєї.13 Якщо б він схотів викупити її, нехай додасть п'ятину до оціненої вартости.13 Якщо ж викупуючи викупить його, додасть пяту часть до його вартості.13 Як оцїнить її сьвященник, так і мусить бути. Коли ж би хто схотїв викупити її, так нехай додасть пятину до цїни твоєї.
14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.14 Якщо хтось посвячує дім свій на святість Господові, то священик має поцінувати його, чи гарний він, чи поганий; і, як поцінує його священик, так і станеться.14 Коли хтось присвятить дім свій як святиню Господеві, нехай священик оцінить його, чи він варт багато, чи мало; і як його священик оцінить, так і мусить бути.14 І людина, яка освятить свій дім як святий Господеві, і оцінить його священик між добрим і між злим. Так як оцінить його священик, так стоятиме.14 І коли хто присьвятить дім свій, як сьвятиню Господеві, оцїнить його сьвященник, чи годиться, чи нї.
15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.15 А коли той, хто посвятить, захоче викупити дім свій, то нехай додасть п'яту частку срібла оцінки [твоєї], і тоді буде його.15 Коли ж той, хто присвячує, схоче викупити свій дім, то нехай додасть п'ятину поверх оцінки, й дім буде його.15 Якщо ж той, хто освятив його, викупить свій дім, додасть до нього пяту часть вартості ціни, і буде його.15 Як сьвященник оцїнить, так воно й мусить бути. Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити дім свій, так мусить додати ще пятину гроша по цїнуванню твому, і буде його.
16 А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла.16 Якщо поле із свого володіння посвятить хтось Господові, то оцінка твоя має бути згідно з посіяним; за посіяний хомер ячменю – п'ятдесят шеклів срібла.16 Коли хтось присвятить Господеві якесь спадкове поле, то його Оцінка буде за мірою висіву його, п'ятдесят срібних шеклів за один омер ячменю.16 Якщо ж часть поля своєї посілості людина освятить Господеві, і буде оцінене за його посівом, міра ячменю пятдесять дідрахм срібла.16 А коли частину поля свого присьвячує хто Господеві, так оцїниш по мірі висїву його. За один гомер висїву ячменю цїна пятьдесять секлів срібла.
17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.17 Якщо від ювілейного року присвячує хтось поле своє, – має відбутися за оцінкою твоєю.17 Коли від ювілейного року присвятить своє поле, то оцінка зостанеться цілою.17 Якщо ж від року відпущення освятить своє поле, за оцінкою своєю стоятиме.17 Коли від ювілейного року присьвятить поле своє, зостанеться воно по цїнуванню твому.
18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.18 А коли після ювілею посвячує хтось поле своє, то священик має обрахувати срібло за роками, які лишилися до ювілейного року, і відняти вартість за минулі роки.18 А коли по ювілейному році присвятить своє поле, то нехай священик полічить йому гроші за мірою років, що зостаються до наступного ювілейного року, і нехай буде відчислене від оцінки.18 Якщо ж пізніше після відпущення освятить своє поле, почислить йому священик срібло за осталі роки аж до року відпущення, і відчисленим буде від його вартости.18 А коли по ювілейному роцї присьвятить поле своє, так сьвященник полїчить йому гроші, по мірі лїт, що остались до ювілейного року, і се буде убавлено від цїни твоєї.
19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його.19 А якщо захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п'яту частину срібла за оцінкою твоєю, і воно лишиться за ним.19 Якби ж той, хто присвятив, схотів викупити поле, нехай додасть п'ятину ціни, за яку його оцінено, й воно зостанеться за ним.19 Якщо ж викупить поле той, хто освятив його, додасть пяту часть срібла до його вартости, і буде його.19 Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити поле, так наддати мусить пятину срібла по цїнуванню твому, і останеться воно за ним.
20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.20 А якщо він не викупить поля і буде продане поле іншому чоловікові, то вже не можна викупляти.20 Коли ж не викупить поля або продасть його іншому чоловікові, то потім не можна його вже більш викупляти.20 Якщо ж не викупить поля, і віддасть поле іншій людині, більше не викупить його,20 А коли не викупить поля, або продасть поле другому чоловікові, так неможна буде знов викупити його;
21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним.21 Поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святістю для Господа, наче поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.21 І хоч поле стане звільнене в ювілейному році, однак воно буде присвячене Господеві як поле обітоване; воно перейде в посідання священика.21 але поле як мине відпущення буде святе Господеві, так як відділена земля; буде посілістю для священика.21 І буде поле, як вийде вільне в ювілейному роцї, сьвяте Господеві, як поле присьвячене; буде воно сьвященникові як власність його.
22 А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,22 А якщо хтось посвятить Господові поле куплене, котре не з ланів його володіння,22 А коли присвятить Господеві куплене поле, що не належить до його спадщини,22 Якщо ж освятить Господеві з поля, яке придбав, яке не є з поля його посілості,22 А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,
23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.23 То священик мусить обрахувати йому кількість оцінки до ювілейного року, і він має віддати згідно з обрахунком того ж дня, [як] святиню Господові.23 то нехай священик полічить йому відповідно до ціни аж до ювілейного року, а він заплатить її у той же день, як священний дар Господеві.23 священик почислить йому остаточну вартість від року відпущення, і віддасть вартість в тому дні святе Господеві.23 Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року; і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.
24 В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.24 А поле ювілейного року перейде знову до того, у кого куплене, кому належало володіння землею тією.24 В ювілейному році поле повернеться до того, в кого він купив його, й належатиме йому як спадкова власність.24 І в році відпущення віддасться поле людині, від якої придбано його, якого була посілість землі.24 В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.
25 А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель.25 Усіляка оцінка твоя мусить бути по шеклю священному, двадцять гер має бути в шеклі.25 Кожна оцінка нехай буде шеклями святині; двадцять гер на один шекель.25 І вся вартість буде мірами святими. Двадцять мір буде дидрахм.25 А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї; двайцять гер на одну секлю.
26 Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно!26 Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господові, не повинен ніхто посвячувати; чи бик то, а чи дрібна скотина, – Господні вони.26 Щодо первородця від скотини, що вже як первородне належиться Господеві, то ніхто не може його присвятити, чи з великорослої воно скотини, чи з дрібної (чи це віл чи ягня), - воно належиться Господеві.26 І кожний первородний, який народиться в твоїм скоті, буде Господеві, і не освятить його ніхто, чи теля, чи вівця, вони господні.26 Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.
27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.27 А якщо скотина нечиста, то необхідно викупити за оцінкою твоєю і додати до того п'яту частину; якщо не викуплять, то треба продати за оцінкою твоєю.27 Коли ж скотина нечиста, нехай викупить її за оцінкою, додавши до неї п'ятину; як же не викупить, то нехай продасться за оцінкою.27 Якщо ж з чотироногих нечистих, виміниться за його вартістю і додасть до нього пяту часть, і буде його. Якщо ж не викупиться, продасться за його вартістю.27 Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину; як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.
28 Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа.28 Тільки все обіцяне, що під присягою, віддає чоловік Господові із своєї власності, чи людину, а чи скотину, або ж поле свого володіння, – не продається і не викупляється. Усе посвячене є велика святиня Господня.28 З усього свого майна, що хтось його присвятить Господеві як обітоване, чи людину, чи скотину, чи власне спадкове поле, - нічого не можна продавати, ні викуплювати; все, що обітоване, пресвяте Господеві.28 А все що відложене, що відложить людина Господеві з усього, що є її, від людини до скотини, і від поля його посілості, не віддасться ані не викупиться. Все відложене буде святим святих Господеві.28 Тільки все обречене, що хто присьвятив Господеві, усе, що його, чи людина, чи скотина, чи поле його власностї, неможна продавати нї викуплювати; все що обречене, пресьвяте Господеві.
29 Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.29 Усе закляте, що закляте від людей, не може викуплятися, але його треба зрокувати на смерть.29 Ніхто обітований з-між людей не може бути викуплений: він має таким померти.29 І все, що буде відложеним людиною, не викупиться але смертю помре.29 Усе присьвячене, що буде присьвячене від людей, не можна викупити; заколене мусить бути.
30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!30 І всіляка десятина із землі, із насіння землі та з плодів дерева Господове; це – святиня Господові.30 Всяка десятина від землі, чи від засівів із поля, чи від плодів із дерева, буде Господеві, (вона) свята Господеві.30 Всяка десятина землі від насіння землі і до плоду дерева Господеві буде. Воно святе Господеві.30 І всяка десятина на землї, від насїння землї, від плодів з дерева, буде Господеві; сьвяте Господеві.
31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї.31 А якщо хтось захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до [ціни] її п'яту частку.31 А хто схоче викупити якусь частину з десятини, нехай додасть до неї п'ятину.31 Якщо ж людина викупляючи викупить свою десятину, додасть до неї пяту часть, і буде його.31 Коли ж хто схоче викупити яку десятину свою, так пятину її мусить ще додати до неї.
32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа.32 Усіляка десятина з великої і дрібної скотини, з усього, що проходить під посохом, десяте має бути святинею Господові.32 Десятина з великорослої чи з дрібної скотини; десятина з усього, що проходить під ґирлиґою пастуха, буде свята Господеві.32 І всяка десятина волів і овець і все, що лиш прийде в число під палицю, буде свята десятина Господеві.32 А всяка десятина з буйної і дрібної скотини, з усього, що проходить під палицею пастуха, десята скотина буде сьвятим Господеві;
33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене.33 Не треба доскіпуватися, чи добре те, чи погане, і не треба замінювати його, а якщо хтось замінить його, то саме воно, і заміна його буде святістю, і не може бути викуплене.33 Не треба вибирати чи краще, чи гірше, й вимінювати його не можна; коли ж його перемінено, то й воно саме, й те, чим замінено його, стане святим Господеві; викупляти його не можна.»33 Не заміниш гарне поганим. Якщо ж замінюючи заміниш його, і його заміна буде святою, не викупиться.33 Нехай не розбирають, чи годиться чи не годиться, і нехай не переміняють її; коли ж таки перемінять, так і вона сама й та, що нею замінено, стане сьвятим Господеві; не можна її викупити.
34 Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.34 Ось заповіді, котрі заповідав Господь Мойсеєві для синів Ізраїля на горі Сінай.34 Ось такі заповіді, що Господь заповідав Мойсеєві для синів Ізраїля на Синай-горі.34 Це заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для ізраїльських синів на Синайській горі.34 Се заповідї, що заповідав їх Господь Мойсейові про синів Ізрайлевих на Синай горі.