1 Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.1 Не хвалися завтрашнім днем, тому що не відаєш, що той день принесе.1 Не хвалися завтрішнім днем, бо не знаєш, що день може вродити.1 Не хвалися завтрішним, бо не знаєш, що породить той, що приходить.1 Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
2 Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.2 Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, – чужий, а не язик твій.2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, чужий хтонебудь, - а не твої губи.2 Хай тебе хвалить близький і не твої уста, чужий і не твої губи.2 Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, - чужий, а не твій язик.
3 Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.3 Великий камінь, вагомий і пісок; але гнів глупака важчий від обидвох.3 Важке каміння, тяжкий пісок, -та гнів дурного обидвоє переважить.3 Камінь тяжкий і пісок тяжкий до ношення, а гнів безумного тяжчий від обох.3 Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?4 Жорстокий гнів, невтримна лють; але хто здолає ревнощі?4 Жорстока - лютість, гнів - бурхливий, та проти заздрощів хто встоїться?4 Гнів немилосерний і розлюченість остра, але ревнощі нічого не зносять.4 Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.5 Краще відверте викриття, аніж утаємничена любов.5 Ліпше відвертий докір, ніж любов прихована.5 Кращі є відкриті оскарження ніж скрита любов.5 Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.6 Щирі докори від люблячого, і брехливі поцілунки ненависника.6 Рани від люблячого - щирі, а поцілунки ворога - зрадливі.6 Вірогіднішими є рани друга ніж добровільні поцілунки ворога.6 Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
7 Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.7 Сита душа розтоптує навіть щільники, а голодній душі все гірке солодке.7 Хто ситий, топче й крижку меду; голодному й гірке - солодке.7 Душа що наситилася, гордить крижками меду, а для голодної душі і гірке видається солодким.7 Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке - солодке.
8 Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.8 Як птах, що гніздо своє покинув, отак і людина, що залишила місце своє.8 Як пташка, що гніздо кидає, так чоловік, що батьківщину кинув.8 Так як коли птах злетить з власного гнізда, так чоловік піддає себе рабству коли відчужується від власних місць.8 Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
9 Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.9 Олива і кадіння тішать серця; так само приємний [будь-кому] друг сердечний порадою своєю.9 Олія й пахощі веселять серце, так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.9 Мирами і винами і ладанами втішається серце, а душа розривається від біди.9 Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!10 Не залишай друга свого і друга твого батька, і в дім брата твого не ходи в день лихий для тебе; краще сусід поблизу, аніж брат, що далеко.10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.10 Не остав твого друга чи батьківського друга, а до хати твого брата не ввійди невчасно. Краще близький друг ніж брат, що далеко мешкає.10 Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.11 Будь мудрим, сину мій, і втішай серце моє; і я знатиму, що відповідати моєму обмовникові.11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.11 Сину, будь мудрий, щоб веселилося моє серце і відверни від себе згірдливі слова.11 Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
12 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.12 Розважливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть наперед [і] зазнають покарання.12 Обачний бачить лихо й ховається, а легковажні йдуть далі - й зазнають кари.12 Розумний ховається від зла, що надходить, а безумні, прийшовши, придбають кару.12 Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.13 Візьми в нього одежу його, тому що він дав поруку за чужинця; і за стороннього візьми від нього заклад.13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; замість чужих візьми з нього заставу.13 Скинь твій плащ, бо минув кепкун, який чуже нищить.13 Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
14 Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.14 Хто голосно вихваляє друга твого з раннього ранку, того вважатимуть за обмовника.14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, про того думають, що він його проклинає.14 Як хто благословить друга вранці великим голосом, здаватиметься, що він нічим не відрізняється від того, що проклинає.14 Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
15 Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:15 Безнастанний капіж дощового дня і сварлива дружина – однакові.15 Постійне капання в дощову погоду і сварлива жінка - одне на одного схожі.15 В зимовий день краплі викидають чоловіка з його дому, так само і сварлива жінка (виганяє) з власного дому.15 Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива - вони одно;
16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.16 Хто хоче приховати її, той хоче утаємничити вітер і оливу в правиці своїй, що дасть знати про себе.16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, або набрати олії в руку.16 Північний вітер поганий, а іменем називається сприйнятний.16 Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.17 Залізо залізом гострять, і чоловік загострює погляд друга свого.17 Залізо гострить залізо, а чоловік обточується в товаристві з другим.17 Залізо острить залізо, а чоловік виострює лице друга.17 Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
18 Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.18 Хто стереже смоковницю, той буде їсти плоди її; і хто береже володаря свого, той буде в пошані.18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, хто ходить коло свого пана, той у славі буде.18 Хто насаджує фіґу, їсть її овочі. А хто стереже свого пана, буде в пошані.18 Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
19 Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.19 Як у воді обличчя – до обличчя, так серце людини – до людини.19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, так серце людини людині.19 Так як лиця не подібні до лиць, так також серця людей.19 Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче - до чоловіка,
20 Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.20 Шеол і Аваддон – невситимі; такі ж невситимі й очі людські.20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, так само ненаситні очі людські.20 Ад і погибіль не насичуються, так як і неситі очі людей. Гидота Господеві хто скріпляє око, і ненапоумлені нездержливі язиком.20 Ненаситня безодня й пекло, - оттак неситі й очі людські.
21 Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.21 Що плавильня для срібла, а горнило – для золота, те саме для людини уста, котрі хвалять її.21 Що горно на срібло й на золото горнило, те на людину уста, які її хвалять.21 Розпечення - випробовування сріблові і золотові, а чоловік випробовується устами тих, що його хвалять. Серце беззаконного шукає зло, а правильне серце шукає знання.21 Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
22 Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!22 Товчи глупака в ступі товкачем разом із зерном – не зійде з нього глупота його.22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, - його дурнота від нього не відступить.22 Якщо бичуватимеш безумного засоромлюючи посеред збору, не забереш його безумности.22 Товчи безумного так як зерно у ступі, - не вилущиш його з дурноти його.
23 Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,23 Гаразд пильнуй за худобою твоєю, і добре дбай про свої череди;23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, і добре дбай про твої стада,23 Чи знаючи знаєш (число) душ твого стада і наставиш твоє серце до твоїх стад?23 Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?24 Тому що [багатство] не навіки, та й влада хіба від роду й до роду?24 багатство бо не вічне; чи ж багатство з роду до роду переходить?24 Бо не на віки чоловікові влада і сила, ані не передають (її) з роду в рід.24 Добуток бо не на віки, бо й власть - чи ж вона переходить із роду в рід?
25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,25 Проростає трава, і з'являється отава, і збирають трави в горах.25 Як сіно скошене й пробивається отава, і на горах траву збирають,25 Подбай за зелень в полі і пострижеш траву і збери гірську траву,25 Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,26 Вівці – на одяг тобі, і кози – на купівлю поля.26 ягнята будуть тобі на одежу, козли - ціна на поле,26 щоб ти мав овець на одіж. Шануй рівнину, щоб у тебе були ягнята.26 Ягнята дають тобі одежу, козли - за що купити поле.
27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.27 І доволі козячого молока тобі на поживу, у страву домашнім твоїм і на харч служницям твоїм.27 буде доволі молока козячого -тобі на їжу, твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.27 Сину, маєш від мене слова сильні для твого життя і для життя твоїх слуг.27 Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.