| 1 До Тебе, Господе, волання моє; Фортеце моя! Не будь безмовним до мене, щоб за безмов'я Твого я не став схожим на того, що сходить в могилу. | 1 Давида. Господь - моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь - мого життя твердиня: кого маю страхатись? | 1 Давида. До тебе, Господи, я закликав, мій Боже, не помовчи мені, щоб часом Ти мені не помовчав і я уподібнився до тих, що сходять до рову. | 1 Давидова. Господь сьвітло моє і спасеннє моє; кого менї боятися? Господь твердиня життя мого; перед ким менї лякатись? |
2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!... | 2 Почуй голос благань моїх, коли я звертаюся до Тебе, коли підношу руки мої у святому храмі Твоєму. | 2 Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, - напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть. | 2 Вислухай голос мого благання коли я помолюся до Тебе, коли я підношу мої руки до твого святого храму. | 2 Як здогонили мене злюки, щоб пожерти тїло моє; напасники мої і вороги мої, - вони спіткнулись, і наложили головами. |
3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його! | 3 Не погуби мене з нечестивими і з тими, що чинять неправду, котрі з ближніми своїми говорять про мир, а в серці в них зло. | 3 Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати. | 3 Не потягни мою душу з грішниками і не вигуби мене з тими, що чинять неправедність, з тими, що говорять мирно з їхніми ближними, а в їхніх серцях зло. | 3 Коли військо облогою проти мене стане, не боїться серце моє; як вдарять боєм на мене, я й тодї вповаю: |
4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати! | 4 Відплати їм за діяннями їхніми, за недобрими вчинками, за справою рук їхніх відплати їм, відплати їм заслуженим ними. | 4 Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі | 4 Віддай їм за їхніми ділами і за злом їхніх починів. Віддай їм за ділами їхніх рук. Віддай їм їхню віддачу. | 4 Одного в Господа прошу, одного тілько бажаю: жити в домі Господнїм поки життя мого, щоб дивитись на благость Господню і служити в храмі його. |
5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе! | 5 За те, що вони не уважні до діянь Господніх і до справи рук Його, Він зруйнує їх і не відтворить їх. | 5 Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме. | 5 Бо вони не збагнули господних діл і діл його рук. Ти їх знищиш і не розбудуєш їх. | 5 Він бо заховає мене в своїй домівцї в день недолї, він захистить мене в заулку намета свого, він підніме мене на скелю! |
6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві! | 6 Благословенний Господь, бо Він почув голос благань моїх. | 6 І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити. | 6 Благословенний Господь, бо Він вислухав голос мого благання. | 6 І тодї піднесеться голова моя над моїми ворогами кругом мене; і принесу жертву радісну в чертозї його; сьпівати му псальми Господеві. |
7 Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене! | 7 Господь – сила моя і щит мій; на Нього сподівалося серце моє, і Він допоміг мені, тому вельми зраділо серце моє; і я прославлятиму Його піснею моєю. | 7 Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене. | 7 Господь мій помічник і мій оборонець. На Нього моє серце поклало надію, і Він мені поміг, і моє тіло віджило. І з моєї волі визнаватимуся Йому. | 7 Почуй, Господи, голос мій взиваючий; зглянься, і вислухай мене. |
8 За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого: | 8 Господь – сила їхня (народу Божого) і зберігає силу помазанців Своїх. | 8 В твоєму імені серце моє каже: “Обличчя моє шукайте!” Твоє обличчя, Господи, я шукаю. | 8 Господь - сила свого народу і спасенний оборонець свого помазанника. | 8 Про тебе сказав я собі в серцї: Шукайте лице моє. Господи, лице твоє шукати му. |
9 не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого, | 9 Урятуй народ Твій і благослови спадок Твій; паси їх і піднеси їх навіки! | 9 Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже! | 9 Спаси твій нарід і поблагослови твоє насліддя і паси їх і підніми їх на віки. | 9 Не одвертай лиця твого від мене, не відсилай в гнїві слугу твого, не цурайся і не опусти мене, Боже, спасителю мій. |
10 бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене! | | 10 Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме. | | 10 Бо коли б покинули мене батько мій і рідна мати, то Господь приняв би мене. |
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів! | | 11 Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають. | | 11 Вкажи менї, Господи, дорогу твою, і провадь мене по простій стежцї задля ворогів моїх! |
12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці, | | 12 Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають. | | 12 Не віддай мене зажерливим гонителям моїм! Бо проти мене встали брехливі сьвідки й той, що злобою на мене дише. |
13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро! | | 13 Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих! | | 13 Коли б я та не вірував, що побачу благость Господню на сьвітї між живими! |
14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа! | | 14 Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа! | | 14 Вповай на Господа! Будь потужен, і май одвагу в серцї, і дожидай помочі від Господа. |