1 І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому, | 1 Коли ти прийдеш на землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, і посядеш її, і оселишся на ній, | 1 «Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посілість, і заволодієш нею та й осядеш у ній, | 1 І буде, коли ввійдеш до землі, яку Господь Бог твій тобі дає в насліддя, і успадкуєш її і поселишся на ній, | 1 Як прийдеш у землю, що Господь, Бог твій, дасть у наслїддє тобі, і ти займеш її та й осядешся там, |
2 то візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім'я Його. | 2 То візьми початків усіх плодів, котрі ти одержиш від землі твоєї, котру Господь, Бог твій, дає тобі, і поклади в корзину, і піди на те місце, котре Господь, Бог твій, вибере, аби поставити там ймення Його. | 2 то візьмеш первини всіх плодів, які здобудеш із твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, поклавши їх у кошик, підеш до того місця, що його вибере Господь, твій Бог, щоб на ньому перебувало його ім'я, | 2 і візьмеш з первоплодів плодів твоєї землі, яку Господь Бог твій тобі дає, і вкладеш до кошика і підеш до місця, який вибере Господь Бог твій прикликувати там своє імя, | 2 То возьмеш всї первоплоди землї, що ти звезеш із поля, що дасть тобі Господь, Бог твій, і положиш у кошик, та й пійдеш до місця того, котре вибере Господь, Бог твій, щоб сьвятилось там імя його. |
3 І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам. | 3 І прийди до священика, котрий буде в ті дні, і скажи йому: `Сьогодні сповідую перед Господом, Богом твоїм, що я прийшов на цю землю, котру Господь присягався батькам нашим дати нам`. | 3 і ввійдеш до священика, який тоді урядуватиме, і промовиш до нього: Об'являю сьогодні перед Господом, Богом моїм, що я оце прийшов уже в землю, про яку Господь клявся нашим батькам, що дасть її нам. | 3 і прийдеш до священика, який буде в тих днях і скажеш до нього: Сповіщаю сьогодні Господеві Богові моєму, що я ввійшов до землі, яку поклявся Господь нашим батькам нам дати. | 3 І прийдеш до сьвященника, що тодї буде, і промовиш до його: Обявляю сьогоднї перед Господом, Богом моїм, що я прийшов у землю, яку дати нам клявся Господь батькам нашим! |
4 І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого. | 4 Священик візьме кошика з руки твоєї, і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого. | 4 Священик візьме з твоїх рук кошик і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого. | 4 І візьме священик з твоїх рук кошик і покладе його перед жертівник Господа Бога твого. | 4 І візьме сьвященник із рук твоїх кошика та й поставить перед жертівником Господа, Бога твого. |
5 А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним. | 5 А ти відповідай і скажи перед Господом, Богом твоїм: Батько мій був мандрівним арамеянином, і увійшов до Єгипту і оселився там з небагатьма людьми, і вийшов там від нього великий народ, сильний і численний. | 5 А ти станеш тоді промовляти перед Господом, Богом твоїм: Блукаючим арамієм був мій батько, спустивсь він був у Єгипет і тулився там як чужинець, малолюдний; там же став він народом велелюдним, потужним і численним. | 5 І відповівши, скажеш перед Господом Богом твоїм: Мій батько покинув Сирію і прийшов до Єгипту, і там замешкав малий числом, і там стався великим народом і дуже численним і великим. | 5 І станеш промовляти перед Господом, Богом твоїм, словами: Блукаючий Арамій був батько мій: спустивсь він в Египет і пробував там малолюдним; і став він там народом сильним, потужним і лїчбою великим. |
6 І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку. | 6 Але єгиптяни зле вчиняли з нами, і пригнічували нас, і накладали на нас важку роботу. | 6 Та єгиптяни зневажали нас, утискали й накладали на нас важке рабство. | 6 І єгиптяни вчинили нам зло і впокорили нас і наклали на нас тяжкі роботи. | 6 Египтяне ж зневажали і неволили нас і примушували нас до тяжкої роботизни. |
7 І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш. | 7 І заволали ми до Господа, Бога батьків наших, і почув Господь зойки наші, і побачив лихо наше, і працю нашу, і пригнічення наше. | 7 Тоді зняли ми голос до Господа, Бога батьків наших, і Господь почув наш голос і побачив наше горювання, нашу гірку працю й нашу біду, | 7 І ми закликали до Господа Бога наших батьків, і Господь вислухав наш голос і побачив наше пригноблення і наш труд і нашу скорботу. | 7 Тодї залебедїли ми до Господа, Бога батьків наших; і Господь почув наш голос і побачив наше горюваннє і нашу гірку працю і нашу тїсноту; |
8 І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами. | 8 І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною і раменом високим, великим жахом, знаменнями і чудесами. | 8 і вивів нас Господь з Єгипту потужною рукою та простягнутим рам'ям, серед великого страху, знаків і чудес; | 8 І сам Господь вивів нас з Єгипту великою силою і сильною рукою і високим раменом і великими видіннями і знаками і чудами, | 8 І вивів нас Господь із Египту потужною рукою і простягнутою правицею, і великим страхом, ознаками й чудесами; |
9 І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом. | 9 І привів нас на це місце, і дав нам землю оцю, землю, де тече мед і молоко. | 9 і привів нас на те місце й дав нам цю землю, що тече медом і молоком. | 9 і ввів нас до цього місця і дав нам цю землю, землю, що пливе молоком і медом. | 9 І привів нас на се місце, і надїлив нам сю землю, текучу молоком і медом. |
10 А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого. | 10 Отож, я приніс початки плодів землі, котру Ти, Господе, дав мені. І постав це перед Господом, Богом твоїм, і поклонися перед Господом, Богом твоїм. | 10 Тож оце тепер я приношу перво-плоди землі, що ти, Господи, дав їх мені. І поставивши Їх перед Господом, Богом твоїм, уклонишся лицем до землі перед Господом, твоїм Богом. | 10 І тепер ось я приніс первоплоди плодів землі, яку ти мені дав, Господи, землі, що пливе молоком і медом. І оставиш їх перед Господом Богом твоїм і поклонишся перед Господом Богом твоїм. | 10 . І се приношу я тепер первоплоди землї, що ти, Господе, дав єси менї. І поставивши їх перед Господом, Богом твоїм, поклонишся перед Господом, Богом твоїм; |
11 І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе. | 11 І веселися за все добре, котре Господь, Бог твій, дав тобі і домові твоєму, ти і левит, і захожий, котрий буде в тебе. | 11 І радітимеш з усього добра, яке Господь, Бог твій, дав тобі і твоєму домові, ти сам і левіт, і приходень, що буде серед тебе. | 11 І зрадієш всім добрим, що дав тобі Господь Бог твій і твому домові, і Левіт і приходько, що в тебе. | 11 І будеш радїти всїм добром, яке Господь, Бог твій, дав тобі й домові твому, ти сам і Левит і приходень, що між людьми твоїми буде. |
12 А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться, | 12 Коли ти відділиш усі десятини урожаю [землі] твоєї третього року, року десятин, і віддаси левитові, захожому, сироті і вдові, щоб вони їли при брамах твоїх досхочу; | 12 Як на третій рік, рік десятин, скінчиш відділяти всі десятини з твого врожаю, і даси їх левітові, приходневі, сироті та вдові, що їстимуть досита в своїх містах, | 12 Якщо ж закінчиш одесятствувати всі десятини твоїх плодів в третому році, другу десятину даси Левітові і приходькові і сироті і вдові, і їстимуть в твоїх містах і наситяться. | 12 Як на третїй рік, що є рік десятин, скіньчиш віддїляти десятину з усякого твого вроджаю, і даси їх Левитові, приходневі, сиротї та вдові, щоб харчувались до сита в оселях твоїх: |
13 то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув. | 13 Тоді скажи перед Господом, Богом твоїм: `Я відібрав від дому [мого] освячені речі, і віддав їх левитові, захожому, сироті, і вдові, за всіма настановами Твоїми, котрі Ти заповідав мені; я не переступив заповідей Твоїх і не забув. | 13 тоді промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я виніс із хати, що святе, і дав із нього левітові й приходневі, й сироті, і вдові, по заповіді, яку ти заповідав мені; не переступив я твоїх заповідей, ані й не забув про них. | 13 І скажеш перед Господом Богом твоїм: Я очистив святе з моїх хатів і дав їх Левітові і приходькові і сироті і вдові за всіма законами, які ти мені заповів. Не переступив я і не забув твоєї заповіді. | 13 Тодї промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я винїс присьвяти з домівки, оддав їх Левієві і приходневі, і сиротї і вдові, сповняючи всї заповідї твої, що заповідав єси менї; не переступив я твоїх заповідей і не забув їх. |
14 Не їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені. | 14 Я не їв од неї в печалі моїй, і не відділяв її для якої-небудь нечистоти, і не давав з неї для мертвого; я підкорявся голосові Господа, Бога мого, виконував усе те, що Ти заповідав мені. | 14 Нічого з того не їв я в своїм смутку, і не відкладав набік, коли був я нечистий, ані не давав я з того нічого для мерця: я слухсав голос Господа, Бога мого, й чинив усе, що ти заповідав мені. | 14 І не зїв я їх в моїм болі, не зібрав я з них на нечисте, не дав я з них померлому. Я послухався голосу Господа Бога мого, я зробив так як Ти мені заповів. | 14 Я не їв нїчого з них в тузї моїй і не відкладав з них набік як нечистий, і не давав з них нїчого про мерця; я слухав голосу Господа, Бога мого, і чинив усе, що ти заповідав менї. |
15 Споглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом. | 15 Поглянь від святої оселі Твоєї, з неба, і благослови народ Твій, Ізраїля, і землю, котру Ти дав нам, так як Ти присягався батькам нашим [дати нам] землю, котрою тече молоко і мед. | 15 Споглянь із твоєї святої оселі, з небес, і благослови твій люд, Ізраїля, і землю, що її дав нам, як клявся нашим батькам, землю, що тече молоком та медом! | 15 Поглянь з неба з святого дому твого і поблагослови твій нарід Ізраїль і землю, яку Ти їм дав, так як ти поклявся нашим батькам дати нам землю, що пливе молоком і медом. | 15 Споглянь з дому сьвятостї твоєї, з небес, і благослови твій люд Ізраїльський, і землю, що дав нам єси, як ти клявся батькам нашим, землю текучу молоком і медом! |
16 Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю. | 16 У день сей Господь, Бог твій, заповідає тобі виконувати настанови ці і закони: пильнуй і виконуй їх від усього серця твого і від усієї душі твоєї. | 16 Сьогодні наказує тобі Господь, Бог твій, виконувати ці установи й рішення; тож виконуватимеш їх старанно всім твоїм серцем і всією Душею твоєю. | 16 В цьому дні тобі заповідає Господь Бог твій чинити всі ці оправдання і суди, і зберігатимете і чинитимете їх з усього вашого серця і з усієї вашої душі. | 16 Того дня заповідає тобі Господь, Бог твій, сповняти сї встанови й присуди; оце ж додержуй їх і сповняй їх всїм серцем твоїм і всїєю душею твоєю. |
17 Ти сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його. | 17 Господові сказав ти нині, що Він буде твоїм Богом, і що ти будеш ходити шляхами Його, і пильнуватимеш настанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і дослухатимешся голосу Його. | 17 Ти одержав нині від Господа заяву, що він буде тобі Богом, якщо ти ходитимеш його дорогами та додержуватимеш його у-станови й заповіді і рішення та й слухатимешся його голосу. | 17 Ти сьогодні вибрав Бога, щоб був твоїм Богом і щоб ходити в його дорогах і зберігати оправдання і його суди і слухатись його голосу. | 17 Господеві ти обіцяв сьогоднї, що він буде тобі Богом, та що ходити меш дорогами його і додержувати встанови його і заповідї його і присуди його, і слухати голосу його. |
18 А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його, | 18 І Господь обіцяв тобі нині, що ти будеш особливим Його народом, як Він говорив тобі, якщо ти будеш пильнувати всі заповіді Його. | 18 А Господь заявив тобі сьогодні, що ти будеш для нього його особливим народом, як це обіцяв тобі, коли додержуватимеш його заповіді; | 18 І Господь тебе сьогодні вибрав, щоб бути йому окремим народом, так як сказав, щоб зберігати всі його заповіді, | 18 А Господь обіцяв тобі сьогоднї, що будеш народом його власним, як обіцяв тобі, коли будеш додержувати заповідї його; |
19 і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім'я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам. | 19 І що Він поставить тебе найвищим од усіх народів, котрих Він утворив, у славі, у йменні і в честі, щоб ти міг бути святим народом у Господа, Бога твого, як Він говорив. | 19 і тоді учинить він тебе вищим над усіма народами, які він створив собі на хвалу, на славу й на честь. Ти ж будеш народом святим у Господа, Бога твого, як це він обіцяв тобі.» | 19 і щоб був ти над всіма народами, так як Він вчинив тебе славним і похвалигідним і прославленим, щоб бути тобі святим народом Господеві Богові твому, так як я сказав. | 19 І що зробить тебе висшим над усї народи, яких він сотворив, хвалою і славою і красою; щоб ти був сьвятим народом у Господа, Бога твого, як він заповідав. |