1 Не зробите собі божків та ідола, і кам'яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш! | 1 Не вчиняйте собі кумирів та викарбуваних зображень і стовпів не ставте у себе, і каменів із зображеннями не ставте на землі вашій, аби поклонятися перед ними; бо Я Господь, Бог ваш. | 1 «Не робіть собі кумирів, ні тесаних ідолів, ні стовпів не ставте собі, ні каменя з образами нехай не буде в вашій землі, щоб перед ними падати ниць; бо я - Господь, Бог ваш. | 1 Не зробите самим собі ручнозроблених ані різьблених божків, ані не поставите собі стовпа, ані не поставите каменя божка в вашій землі, щоб поклонитися йому. Я є Господь Бог ваш. | 1 Не будете робити собі балванів, нї вирізувати образів, нї ставити стовпів, і каменїв з образами не ставляти мете в землї вашій, щоб перед ними бити поклони. Я Господь, Бог ваш. |
2 Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь! | 2 І суботи Мої шануйте і перед святинею Моєю благоговійте. Я Бог. | 2 Субот моїх пильнуйте і святиню мою шануйте; я - Господь. | 2 Зберігатимете мої суботи, і боятиметеся моїх святих. Я є Господь. | 2 Суботи мої мусите держати, і в сьвятинї благовіти. Я Господь. |
3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх, | 3 Якщо ви будете виконувати настанови Мої, і заповіді Мої будете берегти, і звершувати їх; | 3 Коли ходитимете в моїх установах і пильнуватимете мої заповіді, і будете їх виконувати, | 3 Якщо ходитимете за моїми законами, і зберігатимете мої заповіді і виконуватимете їх, | 3 Коли будете ходити в установах моїх і будете заповідї мої хоронити і сповняти, |
4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій. | 4 То Я дам вам дощі своєчасно, і земля дасть урожаї свої, і дерева польові дадуть свої плоди. | 4 то я насилатиму вам дощі о відповідній порі, і земля даватиме свій урожай, і дерево, що в полі, приноситиме свої плоди. | 4 і дам вам дощ у свій час, і земля дасть свої плоди, і дерева рівнин віддадуть свої плоди. | 4 То давати му вам дощі у свій час, і родити ме земля жниво своє і дерево приносити ме плоди свої. |
5 І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї. | 5 І обмолот [хліба] буде сягати у вас збирання винограду, а збирання винограду буде сягати сівби, і будете їсти хліб свій досхочу, і будете жити на землі [вашій] безпечно. | 5 Молотьба триватиме у вас до збирання винограду, а збір винограду триватиме до сівби; ви їстимете хліб ваш до наситу і житимете безпечно у своєму краю. | 5 І вам жнива захоплять збір винограду, і збір винограду захопить посів, і їстимете ваш хліб до ситости, і житимете безпечно на вашій землі. | 5 І час молочення тревати ме в вас до збору виноградини, а збір виноградини тревати ме до сїйби; і їсти мете хлїб ваш до наситу і жити мете з упокоєм у землї вашій. |
6 І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш. | 6 Пошлю мир на землю [вашу]; ляжете, і ніхто вас не злякає, вижену лютих звірів із землі [вашої], і меч не пройде через землю вашу. | 6 Я встановлю мир у краю, й зможете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; я повиганяю хижого звіря з країни, і меч не проходитиме по краю вашім. | 6 І війна не перейде через вашу землю, і дам мир у вашій землі, і спатимете, і не буде нікого хто страшитиме вас, і вигублю поганих диких звірів з вашої землі. | 6 І дам я мир в країнї, і лежати мете собі, і нїхто не буде непокоїти вас; і вигублю хижого зьвіра в країнї, і меч не проходити ме по землї вашій. |
7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попадають перед вами від меча. | 7 І будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча. | 7 Ви будете гнатися за вашими ворогами, й вони падатимуть від меча перед вами. | 7 І поженете за ворогами вашими, і впадуть перед вами вигубленням. | 7 І будете гонити ворогів ваших, і падати муть вони од меча перед вами. |
8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, і попадають вороги ваші перед вами від меча. | 8 П'ятеро з вас прожене сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча. | 8 П'ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами. | 8 І пять з вас поженуть сто, і сто з вас поженуть десятки тисяч, і ваші вороги впадуть перед вами від меча. | 8 І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами. |
9 І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами. | 9 І навернусь до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і буду твердим у Заповіті Моїм з вами. | 9 Я обернусь до вас і розплоджу вас, і розмножу вас, і дотримаю мого союзу з вами. | 9 І погляну на вас, і побільшу вас і розмножу вас, і покладу мій завіт з вами. | 9 І обернусь до вас, і страшними зроблю вас, і намножу вас, і держати му завіт мій з вами. |
10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед новим. | 10 І будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового. | 10 Ви не то що зможете прохарчуватися попередньоліт-німи врожаями, ба навіть виноситимете старе перед новим урожаєм. | 10 І їстимете старе і старе старих, і старе з перед лиця нового винесете. | 10 І будете їсти давнолїтні плоди, і прятати давнолїтне перед новим. |
11 І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами. | 11 І поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами. | 11 Я поставлю мою храмину посеред вас: не буду бридитися вами. | 11 І покладу шатро моє між вами, і моя душа не зогидить вас. | 11 І поставлю храмину мою посеред вас, і не гидувати ме вами душа моя; |
12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом. | 12 І буду ходити поміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом. | 12 Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом. | 12 І ходитиму між вами і буду для вас Богом, і ви будете мені народом. | 12 І ходити му проміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете моїм людом. |
13 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, і вивів вас із піднесеною головою. | 13 Я Господь, Бог ваш, котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб ви не були там рабами, і поламав занози ярма вашого, і повів вас із піднесеною головою. | 13 Я - Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб ви не були там рабами; я поломив занози ярма вашого, щоб ви ходили випростані. | 13 Я є Господь Бог ваш, що вивів вас з єгипетскої землі, як ви були рабами, і розбив Я кайдани вашого ярма і повів Я вас явно. | 13 Я Господь, Бог ваш, що вас вивів із Египецької землї, щоб ви не були підневолені їм; і розірвав я зазвори ярма вашого, і дав вам ходити випроставшись. |
14 А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей, | 14 А коли не будете слухняні і не будете виконувати усіх заповідей цих, | 14 Коли ж ви мене не послухаєте і не виконуватимете всіх оцих заповідей моїх, | 14 Якщо ж не послухаєтесь мене, ані не чинитимете цих моїх заповідей, | 14 Коли ж не послухаєте мене і не будете сповняти всїх заповідей моїх, |
15 і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, | 15 І якщо настанови Мої зневажите, і якщо душа ваша знехтує Моїми законами, аж так, що ви не будете виконувати усі заповіді Мої, порушивши заповіта Мого; | 15 коли зневажатимете мої установи й гордуватимете веліннями моїми, не здійснюючи всіх заповідей моїх та ламаючи союз мій, | 15 але збунтуєтеся проти них, і ваша душа зневажить мої суди, щоб ви не чинили всі мої заповіді, щоб знівечити мій завіт, | 15 І коли зневажите установи мої, і гордувати ме душа ваша присудами моїми, так що не сповняти мете всї заповідї мої і зломите заповіт мій; |
16 то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші. | 16 То Я вчиню з вами так: пошлю на вас жах, сухоти і пропасницю, які знесилять очі і знеможуть душу, і будете сіяти насіння ваше дарма, і вороги ваші пожеруть його. | 16 то ось що я зроблю з вами: напущу на вас страх, сухоти й пропасницю, від них померкнуть очі й погасне життя. Намарно будете засівати своє зерно, бо вороги ваші пожеруть його. | 16 і я зроблю так з вами, і наведу на вас клопоти і струпи і пропасницю і те, що нищить ваші очі і знищать вашу душу, і даром сіятимете ваше насіння, і їстимуть противники ваші. | 16 Так я зроблю те саме з вами: я допущу на вас страх, сухоти і пропасницю, від якої почорнїє в очах і душа зомлїє; і сїяти мете марно насїннє ваше, вороги бо ваші пожеруть його. |
17 І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме. | 17 Наверну лице Моє проти вас, і будете знищені перед ворогами вашими, і ті, що ненавидять вас, будуть панувати над вами, і втікатимете, хоч не буде гонитви за вами. | 17 Я звернусь проти вас, і вас поб'ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, і ви втікатимете, хоч і ніхто не буде гнатися за вами. | 17 І покладу лице моє проти вас, і впадете перед вашими ворогами, і поженуть вас ті, що ненавидять вас, і втечете хоч ніхто не женеться за вами. | 17 І поставлю лице моє проти вас, і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч нїхто не буде гонити за вами. |
18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи. | 18 А коли й при цьому не будете слухняні Мені, то Я семикратно збільшу покару за гріхи ваші. | 18 Якщо і тоді не послухаєте мене, я семикратно обкладу вас карами за гріхи ваші. | 18 І якщо до цього не послухаєте мене, і надалі каратиму вас всемеро за ваші гріхи, | 18 Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші. |
19 І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь! | 19 І зламаю пихату упертість вашу, і небо ваше вчиню, як залізо, і землю вашу, як бронзу. | 19 Я зламаю вашу зарозумілу силу, і зроблю небо над вами як залізо, а землю вашу як мідь. | 19 і знищу зарозумілість вашої гордости, і покладу небо вам як залізо і вашу землю як мідь. | 19 І зломлю пиху потуги вашої, і зроблю небо над вами як залїзо, а землю вашу як мідь. |
20 І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду. | 20 І надаремно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть урожаю, і дерева землі не дадуть плодів своїх. | 20 Намарне витратиться ваша сила, бо земля ваша не даватиме врожаю, ні дерево з краю не даватиме свого плоду. | 20 І даремною буде сила ваша, і земля не дасть вам свого насіння, і дерево вашого поля не дасть свого плоду. | 20 І будете марнувати силу вашу, і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого. |
21 А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами. | 21 А якщо й [після цього] підете супроти Мене і не схочете стати слухняними, то Я принесу і семикратно збільшу виразки за гріхи ваші. | 21 А коли ж ви все таки будете противитися мені, і не схочете слухати мене, я скараю вас сім разів більшою карою, ніж ваші гріхи. | 21 І якщо після цього ходитимете боками і не забажаєте послухатися мене, додам вам сім кар за вашими гріхами. | 21 А коли ійти мете проти мене й не схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші. |
22 І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги. | 22 Пошлю на вас звірів польових, котрі позбавлять вас дітей, винищать скотину вашу, і вас самих переполовинять так, що спорожніють шляхи ваші. | 22 Я пущу на вас дикого звіря, що вигубить дітей ваших, і винищить скоьину вашу, і вас зведе нінащо, так що спорожніють шляхи ваші. | 22 І пішлю на вас диких звірів землі, і вигублять вас і вигублять скотину вашу і нечисленними зроблять вас, і запустіють дороги ваші. | 22 І пущу зьвірину польову на вас, що вигубить дїтей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустїють шляхи ваші. |
23 А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене, | 23 Якщо ж і після цього не прийдете до тями і знову підете супроти Мене, | 23 Коли ж ви й після цього не дасте мені вас направити, а виступатимете проти мене, | 23 І якщо це не направить вас, але підете до мене боками, | 23 Коли ж і після сього не покаєтесь та ійти мете проти мене, |
24 то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи. | 24 То Я також піду супроти вас, і уражу вас семикратно за гріхи ваші. | 24 то я теж піду проти вас і покараю вас семикрат-но за гріхи ваші. | 24 і Я піду з вами лютим гнівом, і побю вас і Я всемеро за ваші гріхи, | 24 Так і сам я ійти му проти вас, і сам я побю вас усемеро за гріхи ваші. |
25 І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога. | 25 І наведу на вас меч помсти на відплату за [Мій] заповіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і передані будете в руки ворога. | 25 Я наведу на вас меч, що помститься за зламаний союз. Ви позбираєтесь у ваших містах, а я впущу посеред вас чуму, і ви впадете ворогові до рук. | 25 і наведу на вас меч, що мстить суд завіту, і втечете до ваших міст. І пішлю на вас смерть і будете видані в руки ворогів. | 25 І допущу на вас меча, що помститься за завіт; а коли позабираєтесь у городи ваші, то пішлю морову кару серед вас, і віддам вас в руки ворогові. |
26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся. | 26 Хліб, що наснагу дає [чоловікові], знищу у вас; десятеро жінок будуть пекти хліб в одній печі, і будуть віддавати хліб ваш за вагою; ви будете їсти і не насититеся. | 26 Як я відніму в вас піддержку вашу, - хліб, тоді десять молодиць пектимуть хліб ваш в одній печі і розділюватимуть вам по вазі, й ви їстимете й не насититесь. | 26 Коли гнітитиму вас голодом хліба, і спечуть десять жінок ваші хліби в одній печі і віддадуть ваші хліби за вагою. І їстимете і не насититеся. | 26 Як зломлю підпору вашу, хлїб, тодї пекти муть хлїб ваш десятеро молодиць в одній печі, і віддавати муть вам хлїб після ваги; і ви їстимете, та й не наїдати метесь. |
27 А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене, | 27 Якщо й після цього не станете слухняними Мені і підете супроти Мене, | 27 Коли ж і після цього не послухаєте мене і повстанете проти мене, | 27 Якщо ж після цього не послухаєтеся мене але ходитимете до мене боками, | 27 Коли ж і після сього не послухаєте мене да ійти мете проти мене, |
28 то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи, | 28 То Я також в лютості піду супроти вас, і покараю вас семикратно за гріхи ваші. | 28 я теж виступлю в гніві проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші. | 28 і сам Я піду проти вас боком в гніві, і Я покараю вас всемеро за ваші гріхи, | 28 Так у палкому гнїву ійти му проти вас, і карати му вас усемеро за гріхи ваші. |
29 і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати... | 29 І будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти. | 29 Ви їстимете тіло синів ваших, і тіло дочок ваших їстимете. | 29 і їстимете тіла ваших синів, і їстимете тіла ваших дочок. | 29 І їсти мете тїло синів ваших, і тїло дочок ваших їсти мете, |
30 І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас! | 30 І зруйную висоти ваші, і здвигну кумири ваші, і поскидаю трупи ваші на уламки ідолів ваших, і погидує душа Моя вами. | 30 Я зруйную ваші висоти, і розіб'ю ваші стовпи на честь сонця і кину ваші трупи на звалища бовванів ваших, і душа моя гидуватиме вами. | 30 І запустілими вчиню стовпи ваші, і винищу ваші деревяні ручні вироби, і покладу ваші трупи на трупи ваших ідолів, і зогидить вас моя душа. | 30 І зруйную високостї ваші, і розібю стовпи ваші соняшні, та й кину трупа вашого на трупа ідольського, і гидувати ме душа моя вами. |
31 І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих. | 31 Міста ваші вчиню пустелею, і спустошу святині ваші, і не буду вдихати пахощів [пожертв] ваших. | 31 Міста ваші оберну в пустиню, зруйную святині ваші і не прийму приємного запаху ваших воскурень. | 31 І зроблю ваші міста порожними і запустілими вчиню ваші святощі, і не нюхатиму запах ваших жертов. | 31 І зроблю городи ваші пустками, і спустошу сьвятощі ваші, і не прийму любих пахощів ваших. |
32 І спустошу Я Край той, і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому. | 32 Спустошу землю [вашу] так, що вражені нею будуть вороги ваші, які оселяться на ній. | 32 Я спустошу країну так, що вороги ваші, які поселяться в ній, зжахнуться над нею. | 32 І запутілою вчиню землю вашу, і дивуватимуться з цього ваші вороги, які живуть в ній. | 32 І спустошу країну вашу, так що й вороги ваші з'жахнуться, що пробувають у їй. |
33 А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною... | 33 А вас розпорошу поміж народами, і оголю услід вам меча, і буде земля ваша пусткою і міста ваші зруйновані. | 33 Вас самих я порозкидаю між народами, я вийму з піхов меча за вами; і спорожніє земля ваша, а міста ваші перетворяться в руїни. | 33 І розсію вас поміж народами, і вас вигубить надходячий меч. І ваша земля буде пустинею, і ваші міста стануть пустинею. | 33 І самих вас розпорошу проміж народами, і з мечем пожену за вами; і опустїє земля ваша, а городи ваші обернуться в руїну. |
34 Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки. | 34 Тоді вдоволить себе земля за суботи свої, за всі дні спустошення [свого]; коли ви будете на землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля, і вдоволить себе за суботи свої. | 34 Тоді земля зазнає відпочинку протягом усього часу її запустіння, як ви самі опинитесь у землі ворогів ваших; тоді відпочине земля й розкошуватиме своїми суботами. | 34 І ви будете в землі ворогів ваших, тоді земля святкуватиме свої суботи всі дні свого опустіння. Тоді земля відпочине і милуватиметься своїми суботами. | 34 Тодї буде собота на землї по всї днї опустїння її, а ви самі опинитесь у землї ворогів ваших; тодї лежати ме земля облогом, і втїшати меться своїми соботнїми часами. |
35 По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній. | 35 Упродовж усіх днів спустошення [свого] буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній. | 35 По всі дні запустіння свого спочиватиме вона за те, що не відпочивала своїми суботами, як жили ви на ній. | 35 Відпочиватиме всі дні свого опустіння, які не відпочила в ваші суботи, коли ви на ній жили. | 35 По всї днї опустїння свого спочивати ме вона, через те, що не віддихала в соботи ваші, як жили ви на їй. |
36 А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться... | 36 А тим, що лишаться з-поміж вас, пошлю в серця острах на землі ворогів їхніх, і навіть шелест хитливого листя пожене їх, і побіжать, як од меча, і впадуть, коли ніхто не переслідує. | 36 А тим, хто з вас зостанеться, на серце наведу страх у країнах їхніх ворогів; так що гнатиме їх шелестіння листя, як затремтить від вітру, і втікатимуть, як утікають від меча, і падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься за ними. | 36 І на ваш останок наведу страх в їхні серця в землі їхніх ворогів, і гнатиме їх голос листка, що паде, і втечуть так як ті, що втікають від бою, і впадуть коли ніхто не женеться. | 36 А хто останеться з вас, на того серце наведу страх в землї ворога його: і гнати ме його шелест летючого листу, і втїкати ме, як втїкають від меча, і падати ме, хоч нїхто не гнати меться за ним. |
37 І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів... | 37 І спіткнуться один об одного, як від меча, хоч ніхто не женеться за ними, і не буде у вас сили оборонитися од ворогів ваших. | 37 І спотикатимуться один через одного, наче перед мечем, хоч ніхто не гнатиметься за ними; ви не встоїтесь перед ворогами вашими. | 37 І знехтує брат братом так як в бою, ніким не переслідувані, і не зможете встоятися перед вашими ворогами. | 37 І будуть падати одно через другого, наче перед мечем, хоч нїхто не гнати ме їх; і не буде в вас снаги, щоб остоятись перед ворогами вашими. |
38 І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів. | 38 І згинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших. | 38 Ви загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших. | 38 І згинете між народами, і пожере вас земля ваших ворогів. | 38 І погибнете між народами, і пожере вас ворожа земля; |
39 А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними. | 39 А ті, що залишаться з-поміж вас, вичахнуть за свої беззаконня на землях ворогів ваших, і за беззаконня батьків своїх вичахнуть. | 39 Хто ж зостанеться з вас, ті зотліють за свої беззаконня по ворожих землях; вони зотліють і за беззаконня батьків своїх, як і батьки їхні. | 39 І осталі з вас згинуть через свої гріхи, згинуть в землі їхніх ворогів. | 39 Хто ж останеться з вас, ті потануть в беззаконнях своїх по ворожих землях, і в беззаконнях батьків своїх вкупі з ними. |
40 І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене. | 40 І, якщо тоді визнають 03034 08694 вони беззаконня свої і беззаконня батьків своїх, як вони чинили злочини супроти Мене і виступали супроти Мене, | 40 Вони зізнаються у власних беззаконнях і у беззаконнях батьків своїх, - і в тих віроломствах, що мені вчинили, йдучи явно проти мене. | 40 І визнають свої гріхи і гріхи своїх батьків, бо переступили і зневажили мене, і томущо пішли переді мною боками, | 40 І будуть тодї признаватись вони в беззаконнях своїх і в беззаконнях батьків своїх, котрими спроневірились менї, та що ійшли проти мене, |
41 Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи. | 41 [За що] і Я йшов супроти них і завів їх на землю ворогів їхніх; тоді упокориться необрізане серце їхнє, і тоді зазнають кари за беззаконня свої. | 41 Із-за того й я повстав проти них і вигнав їх у землю ворогів їхніх. І тоді впокориться їхнє необ-різане серце, і тоді вони спокутують свої беззаконня. | 41 і Я пішов з ними в гніві боком, і знищу їх з землі їхніх ворогів. Тоді упокориться їхнє необрізане серце, і тоді пізнають свої гріхи. | 41 Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у землю ворогів їх. А коли тодї впокориться необрізане серце їх, і вони спокутують беззаконня свої, |
42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край. | 42 Тоді Я пригадаю заповіта Мого з Яковом і заповіта Мого з Ісааком, і заповіта Мого з Авраамом пригадаю, і землю Я згадаю. | 42 Я згадаю союз мій із Яковом і союз мій із Ісааком, та й союз мій із Авраамом я теж згадаю, і землю я згадаю. | 42 І згадаю завіт Якова, і завіт Ісаака і згадаю завіт Авраама, і згадаю землю. | 42 То я спогадаю завіт мій з Яковом, і також завіт мій з Ізааком, і завіт мій з Авраамом спогадаю, і землю спогадаю. |
43 А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа. | 43 Тоді, коли земля буде залишена ними, і буде вдоволювати себе за суботи свої, спустіла від них, і вони будуть покарані за свої злочини, за те, що нехтували законами Моїми і душа їхня гребувала настановами Моїми; | 43 Але спершу вони мають покинути її; і вона зазнає своїх субот, як вони її полишать; та й самі вони спокутують свої беззаконня за те, що приписами моїми погордували й установами моїми гидували. | 43 І земля останеться без них. Тоді земля одержить свої суботи, коли вона запустіє через них, і вони одержать свої беззаконня, через які зневажили мої суди і знехтували моїми законами своєю душею. | 43 Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала. |
44 А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я Господь, Бог їх! | 44 І тоді, коли вони будуть на землі ворогів їхніх, – Я не зненавиджу їх і не погидую ними до того, щоб вигубити їх, аби порушити заповіта Мого з ними; бо Я Господь, Бог їхній. | 44 Та навіть і тоді, як перебуватимуть у землі ворогів своїх, я їх від себе не відкину, і не полишу їх так, щоб їх вигубити та зламати союз мій із ними; я бо - Господь, Бог їхній. | 44 І так як були вони в землі своїх ворогів, не поминув Я їх, ані не знехтував Я ними, щоб вигубити їх, щоб розірвати мій завіт з ними. Бо Я їхній Господь Бог. | 44 Тільки ж і тодї, як пробувати муть вони в землї ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити завіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх. |
45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я Господь! | 45 Пригадаю для них заповіта з предками, котрих вивів Я із землі єгипетської перед очима народів, щоб їхнім Богом бути. Я Господь, | 45 Тож і згадаю заради них самих союз мій із їхніми предками, що вивів їх із Єгипетської землі перед очима в народів, щоб бути їхнім Богом, я, Господь.» | 45 І згадаю їхній попередний завіт, бо Я вивів їх з єгипетскої землі з дому рабства перед народами, щоб бути їхнім Богом. Я Господь. | 45 Нї! Спогадаю задля їх же самих завіт мій з предками їх, що вивів їх із Египецької землї перед очима народів, щоб їх Богом бути. Я Господь. |
46 Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайскій горі через Мойсея. | 46 Ось настанови і ухвали, і закони, котрі поставив Господь між Собою і поміж синами Ізраїля на горі Сінай, через Мойсея. | 46 Це установи, й приписи й закони, що поставив Господь між собою та синами Ізраїля на Синай-горі, через Мойсея. | 46 Це суди і заповіді і закон, який Господь дав між собою і між ізраїльськими синами на Синайській горі рукою Мойсея. | 46 Се установи, й присуди, і закони, що постановив Господь проміж собою й синами Ізрайлевими на Синай горі, через Мойсея. |