1 І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке: | 1 Одинадцятого року, першого дня першого місяця, було до мене слово Господнє: | 1 Одинадцятого року першого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 І сталося, що в одинадцятому році, в першому (дні) місяця було до мене господнє слово, що казало: | 1 У в одинайцятому ж роцї, на первий день первого місяця надійшло до мене слово Господнє: |
2 Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений, | 2 Сину людський! За те, що Тир говорить проти Єрусалиму: Овва! Він зруйнований – брама народів; він звертається до мене; я виповнюся, він спустошиться, - | 2 «Сину чоловічий! За те, що Тир гукав на Єрусалим: Ага! Розбито браму народів! Він звертається до мене! Зруйновані його багатства! | 2 Людський сину, томущо Сор заговорив проти Єрусалиму: Добре був розбитий, знищені народи, повернулися до мене, вона, (що була) повна, спустошена, | 2 Сину чоловічий! за те, що Тир гукав про Ерусалим: Ага! поламано брами народів! До мене тепер вони обертаються; я насичуся, бо він став пусткою, - |
3 тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі... | 3 За це, так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, Тире, і підніму на тебе численні народи, як море підіймає хвилі свої. | 3 За те так говорить Господь Бог: Ось я йду проти тебе, Тире! Я підійму на тебе силу народів, неначе море підіймає хвилі. | 3 через це так говорить Господь: Ось Я проти тебе, Сор, і наведу на тебе багато народів, так як море підноситься своїми хвилями. | 3 За те, так говорить Господь Бог: Встаю я на тебе, Тире, й наведу многі народи на тебе, наче б море підняло филї свої. |
4 І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю... | 4 І зруйнують мури Тиру, і зруйнують вежі його; Я теж повимітаю з нього порох його, і вчиню його голою скелею. | 4 Вони зруйнують мури Тиру, і повалять його башти. Я вимету порох його геть із нього, і зроблю з нього голу скелю. | 4 І скинуть стіни Сора і скинуть твої вежі, і розвію його порох з нього і зроблю його гладким каменем. | 4 Збурять вони Тирові мури й повалять башти його; й вимету порох із його, й зроблю його голою скелею. |
5 Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів, | 5 Місцем для розстилання сітей буде він серед моря; бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і буде він на грабіж народам. | 5 Він - серед моря - стане місцем, де розстеляють сіті, бо я сказав так, - слово Господа Бога. Він стане здобиччю народів. | 5 Сушильнею для сітей буде посеред моря, бо Я сказав, говорить Господь. І буде на розграблення для народів, | 5 Стане він хиба місцем, де рибалки свої неводи будуть серед моря розстилати; се бо я сказав так, говорить Господь Бог, і станеться він лупом народів. |
6 а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь! | 6 А доньки його, котрі на землі, забиті будуть мечем, і спізнають, що Я – Господь. | 6 Дочки ж його на суходолі будуть порубані мечем і взнають, що я - Господь. | 6 і його дочки в долині будуть мечем убиті. І пізнають, що Я Господь, | 6 Дочки ж його, що в тій землї, повбиває меч, і зрозуміють, що я - Господь. |
7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ. | 7 Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я приведу супроти Тиру від півночі Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, з кіньми і колісницями, і з вершниками, і з військом та численним народом. | 7 Так бо говорить Господь Бог: Ось я нашлю з півночі проти Тиру Навуходоносора, царя вавилонського, царя над царями, з кіньми та колісницями та вершниками, з великим натовпом народів. | 7 бо так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе, Соре, Навуходоносора царя Вавилону з півночі, він є царем царів, з кіньми і колісницями і кіннотчиками і дуже численним збором народів. | 7 Так бо говорить Господь Бог: Ось, я нашлю од півночі Навуходонозора, царя Вавилонського, царя над царями, проти Тиру з кіньми й колесницями й їздецями та з цїлим роєм народів. |
8 Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита... | 8 Доньок твоїх на землі він заб'є мечем, і спорудить супроти тебе вежі для облоги, і нагорне супроти тебе вала, і виставить супроти тебе щити; | 8 Дочок твоїх на суходолі він посіче мечем. Він побудує проти тебе рухомі башти, насипле проти тебе вал, поставить проти тебе щит. | 8 Цей твоїх дочок, що в долині, убє мечем і дасть на тебе сторожу і обложить і зробить проти тебе довкруги вали і стояки на зброю і свої списи дасть напроти тебе. | 8 Він вирубає мечем дочерні міста твої, побудує проти тебе облягові башти, насипле вал кругом тебе й поставить щити проти тебе; |
9 І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої! | 9 І до мурів твоїх підсуне машини-муроломи, і вежі твої зруйнує сокирами своїми. | 9 До мурів твоїх тарани прикотить, і порозвалює (військовим) знаряддям твої башти. | 9 Твої стіни і твої вежі скине своїми мечами. | 9 А до мурів твоїх прикотить тарани й порозвалює сокирами башти твої. |
10 Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром... | 10 Від безлічі коней його накриє тебе пилюка, від гамору вершників і коліс і колісниць затремтять мури твої, коли він буде входити у брами твої, як входять до зруйнованого міста. | 10 Коней у нього така сила, що пилюка тебе окриє. Від вершників, коліс та колісниць будуть тремтіти твої мури, як він увіходитиме в твої ворота, так як уходять у завойоване місто. | 10 Від множества його коней тебе покриє їхній порох, і від голосу його кіннотчиків і коліс його колісниць твої стіни зрушаться як він входитиме крізь твої брами так як той, що входить до міста з рівнини. | 10 Від роїв коней його покриють тебе порохи, від стуку їздецїв і коліс і колесниць тремтїти муть мури твої, як він входити ме в ворота твої, так як уходиться в опанований город. |
11 Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам'ятники твоєї могутности... | 11 Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, народ твій заб'є мечем і пам'ятки могутности твоєї поскидає на землю. | 11 Він кінськими копитами буде всі, всі твої вулиці топтати, виб'є мечем народ твій, і повалить на землю твої могутні стовпи. | 11 Копитами їхніх коней потоптають всі твої рівнини. Твій нарід він вигубить мечем і буття твоєї сили скине на землю. | 11 Кінськими копитами повитоптує улицї твої, повбиває мечем людей твоїх, і повалить на землю памятники сили твоєї. |
12 І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!... | 12 І пограбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують мури твої, і поруйнують гарні оселі твої, і каміння твоє, і дерева твої, і землю твою пожбурять у воду. | 12 Розграбують твої скарби, розшарпають твої товари, розвалять твої мури, зруйнують твої будинки пишні, і повкидають у море твоє каміння, дерево й твої румовища. | 12 І розграбить твою силу і розграбить твій маєток і скине твої мури і твої любі доми знищить і твоє каміння і твоє дерево і твій порох вкине посеред моря. | 12 І порозхапують скарби твої, пожакують склади товарів твоїх, порозвалюють мури твої, порозбивають пишні будинки твої, й повкидають у море каміннє з них і сволоки, ба й румовища твої. |
13 І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде... | 13 І припиню звучання пісень твоїх, і звуку гусел твоїх уже не буде чутно. | 13 Покладу край твоїм гомінким пісням, голосу гарф твоїх не буде більше чути. | 13 І знищить множество твоїх музик, і голос твоїх псалтирів більше не почується. | 13 І зроблю конець гомонові пісень твоїх, і голосу цитер твоїх не буде вже чути. |
14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє! | 14 І вчиню тебе голою скелею, будеш місцем для розстилання сітей. Не будеш знову споруджений, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог. | 14 Я зроблю з тебе голу скелю, ти станеш місцем, де розстеляють сіті. Тебе не відбудують більше, бо я, Господь, сказав, - слово Господа Бога. | 14 І зроблю з тебе гладкий камінь, сушильнею сітей будеш. Не будеш більше відбудований, бо Я сказав, говорить Господь. | 14 І зроблю тебе голою скелею, будеш порожним місцем про рибалок до розстилання неводів їх: не будеш уже наново відбудований, я бо, Господь, сказав так, говорить Господь Бог. |
15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови? | 15 Так говорить Господь Бог Тирові: Від гуркоту падіння твого, від стогону поранених, коли буде звершена серед тебе різанина, чи не здригнуться острови? | 15 Так говорить Господь Бог Тирові: О, як тремтітимуть острови від гуку твого падіння, коли стогнатимуть поранені, коли посеред тебе лютуватиме різанина! | 15 Томущо так говорить Господь, Господь, до Сора: Чи не від голосу твого падіння в стогнанні побитих в витяганні меча посеред тебе затрясуться острови? | 15 Так говорить Господь Бог Тирові: Хиба ж од гуку розпаду твого, від стогнання ранених, коли посеред тебе лютувати ме побій, не потрясуться (сусїдні) острови? |
16 І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою... | 16 І залишать усі князі моря престоли свої і поскидають із себе мантії, і скинуть із себе мережані шати свої, одягнуться в трепет, сядуть на землю, щохвилини будуть здригатися і вражатися через тебе. | 16 Усі князі морські посходять із своїх престолів, поскидають плащі, поздіймають свою гаптовану одежу, повдягаються у жалобу, посідають на землю щохвилі будуть дрижати й полохатися над тобою. | 16 І зійдуть з їхніх престолів всі володарі з народів моря і знімуть мітри з їхніх голів і їхню багато барвну одіж скинуть. Жахом жахнуться, сядуть на землю і боятимуться за їхнє знищення і застогнуть за тобою. | 16 І посходять усї князї морські з престолів своїх, і поскидають із себе царські плащі свої, й поздіймають мережану одїж свою, та й повдягаються в дрожаннє; посїдають на долівцї, й що хвилї будуть здрогатись та торопіти зза тебе. |
17 І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців! | 17 І здіймуть плач за тобою, і скажуть тобі: Як же загинуло ти, місто, заселене мореплавцями, місто уславлене, котре було могутнє на морі, саме і городяни його, які наводили острах на всіх його мешканців. | 17 Вони заведуть над тобою жалобну пісню; і тобі скажуть: Як це ти провалилося, зникло з моря, славне місто, ти, що було сильним на морі; само ти і твої мешканці, що ширило страх твій на всю сушу? | 17 І голосіння над тобою піднімуть і скажуть: Як ти знищений з моря, місто похвалигідне, що дало свій страх на всіх, що його замешкували? | 17 І голосити муть про тебе, й промовляти про тебе: Як се ти повалився, ти, що винирнув із моря, ти, славний городе, потужен на морі, - сам ти й осадники твої, - ти, що всї поморяне тремтїли від тебе! |
18 Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою... | 18 Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі потрапили в замішання від загибелі твоєї. | 18 Тепер дрижать острови у день падіння твого. Збентежились морські острови від погибелі твоєї. | 18 І острови злякаються від дня твого падіння. | 18 Тепер, в часї упаду твого, задрожали острови, поторопіли острови морські од погибелї твоєї. |
19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє, | 19 Бо так говорить Господь Бог: Коли Я вчиню тебе містом спорожнілим, схожим на міста безлюдні, коли підніму на тебе безодню, і накриють тебе великі води, | 19 Так бо говорить Господь Бог: Як зроблю тебе пустинним містом, таким як безлюдні міста, як наведу на тебе океан, і як покриють тебе великі води, | 19 Бо так говорить Господь: Коли дам тебе спустошеним містом так як міста, що не збудовані, коли Я наведу на тебе безодню і покриє тебе велика вода, | 19 Так бо говорить Господь Бог: Як зроблю тебе безлюдним городом, таким як ті міста, що стоять пустками; як напущу на тебе повідь, як покриють тебе великі води, |
20 то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!... | 20 Тоді зіпхну тебе з тими, що сходять до могили, до народу, котрий давно був, і поселю тебе в безоднях землі, в пустелях вічних, з тими, що відійшли до могили, щоб ти не було вже заселене; і явлю Я славу на землі живих. | 20 тоді зіпхну тебе до тих, що посходили в яму, до людей, що були колись, і посаджу тебе в околиці підземній, у безлюддях віковічних, разом з тими, що посходили в яму, щоб тебе більш не заселено, щоб тебе не було більше в землі живих. | 20 і зведу тебе до тих, яких зводять до глибини, до народу віку, і поселю тебе в глибині землі як вічну пустиню з тими, що сходять в глибину, щоб ти не був заселений, ані не встав на землі життя. | 20 Тодї зіпхну тебе до тих, що посходили в яму, до людей, що колись були, й зложу тебе в преисподнях земних, у вічних пустинях проміж тими, що посходили в яму, щоб нїколи вже тебе не оселено, а на землї живих явлю мою славу. |
21 За пострах тебе учиню, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог! | 21 Жахіттям учиню тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть повік, говорить Господь Бог. | 21 Зроблю тебе страховищем, і тебе не стане. Шукатимуть тебе, та не знайдуть повіки», - слово Господа Бога. | 21 На вигублення Я тебе дам, і не будеш більше на віки, говорить Господь. | 21 О, страшно спустошу тебе, й не стане тебе; шукати муть тебе, та не знайдуть по віки, говорить Господь Бог. |