1 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!1 Господе! Ти – Бог мій; буду тебе величати, хвалитиму ймення Твоє, бо Ти звершив дивовижне; передбачення давні істинні, амінь!1 О Господи, ти єси Бог мій! Я буду тебе возносити, буду хвалити твоє ім'я, бо ти вчинив предивні речі, задуми днедавні, вірні, певні.1 Господи Боже мій, прославлю Тебе, оспівуватиму твоє імя, бо Ти зробив подивугідні діла, давню правдиву раду. Хай буде, Господи.1 Господи! ти Бог мій; буду тебе прославляти, буду хвалити імя твоє; ти бо вчинив речі дивні; задуми давні спевнились; - так!
2 Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!2 Ти перетворив місто на купу каміння, непохитну фортецю на руїни; осель чужинців уже немає в місті; ніколи воно не буде відбудоване.2 Ти обернув місто в купу каміння, місто-твердиню в руїну; і замок нечестивих перестав бути містом: не відбудується повіки.2 Бо Ти зробив міста порохом, сильні міста, щоб упали їхні основи. Місто безбожних на віки не буде збудоване.2 Ти обернув міста в купу каміння, утверджені замки - в руїну; не стало вже чужинецьких палат у містї; повіки воно не відбудуєсь.
3 Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,3 А тому прославлятимуть Тебе народи могутні; міста страшних племен будуть страхатися Тебе.3 Тим прославлятимуть тебе народи сильні, міста людей потужних будуть тебе боятись.3 Через це Тебе поблагословить бідний нарід, і міста обиджених людей Тебе поблагословлять.3 Тим тебе будуть потужні народи хвалити, а городи страшних народів боятись;
4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!4 Бо Ти був притулком бідного, притулком убогого, коли його пригнічували, захистом від бурі, затінком від спеки; бо гнівне дихання тиранів було схоже на бурю супроти мурів.4 Бо ти був бідному кріпостю, кріпостю бідному в скруті, сховком від бурі, тінню від спеки; бо лють гнобителів, немов узимку буря.4 Бо Ти став для всякого впокореного міста помічником і охороною для тих, що підпали на дусі через нужду, Ти визволиш їх від поганих людей, охорона спрагнених і дух обиджених людей.4 Ти бо був убогому захистом; охороною бідного тїсного часу в него, втечищем під хуртовину, й тїнню у спеку; бо лють гнобителїв дихала на них, мов буря об мур.
5 Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.5 Як спека на безводній місцині, Ти упокорив буйність ворогів; [як] спекота тінню хмари, втихомирені веселощі гнобителів.5 Як спеку на засохлу землю, втихомириш ти гомін гордих; як спеку тінню хмари, принизиш пісню лютих.5 (Ми) як малодушні люди спрагнені в Сіоні через безбожних людей, яким Ти нас передав.5 Як жару під засуху, так погасив єси буту ворогів; як жара густою хмарою, - так пригашена побіда переважників лютих.
6 І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.6 І вчинив Господь Саваот на горі цій для всіх народів бенкет із жирних страв, гостину із чистого вина, із лою кісток і найчистішого вина;6 Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м'ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м'ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте.6 І Господь Саваот зробить (бенкет) всім народам на цій горі. Питимуть радість, питимуть вино, помажуться миром.6 І приладить Господь сил на сїй горі гостину для всїх народів із товстих страв, - гостину з шпігу в костях і з самих вин чистих;
7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.7 І знищить на горі оцій покривало, що покриває всі народи, покривало, що лежить на всіх племенах.7 Він знищить на оцій горі заслону, що запинає всі народи, і покривало, що вкриває всі народи.7 На цій горі передай це все народам. Бо це рада на всі народи.7 І порве він на сїй горі покривало, що вкриває всї народи, - покривало, ще лежить на всїх племенах.
8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.8 Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози на всіх обличчях, і зніме ганьбу з народу Свого на всій землі; бо так говорить Господь.8 Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу з свого люду по всім світі, бо Господь сказав так.8 Смерть пожерла сильних, і знову Бог забрав всяку слезу з усякого лиця. Зневагу народу забрав з усієї землі, бо господні уста (це) сказали.8 Потоптана буде смерть по всї віки, й повтирає Господь сльози з усїх лиць, і здійме ганьбу з свого люду по всїй землї; от як говорить Господь.
9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!9 І скажуть того дня: Ось Він, Бог наш! На нього ми сподівалися, і Він урятував нас! Це є Господь; на Нього ми покладалися; потішимося і звеселіємо у спасінні Його!9 Того дня скажуть: «Ось він, наш Бог! На нього ми надіялися, і він нас спас. Ось він Господь! На нього ми надіялися. Радуймося і веселімся його спасінням!»9 І того дня скажуть: Ось наш Бог, на Якого ми поклали надію і ми зраділи нашим спасінням.9 І скажуть того дня: Ось він наш Бог! на його ми вповали, й він спас нас! Ось він Господь, на його ми вповали, то й радуватись і веселитись мемо спаннєм його!
10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,10 Бо рука Господа спочине на цій горі, і Моав буде потоптаний на місці своєму, як топчуть солому в гною.10 Бо рука Господня на цій горі спочине; Моав буде розтоптаний на своїм місці, як топчеться солома в ямі для гною.10 Бо Бог дасть спочинок на цю гору, і моавітська земля буде потоптана, так як топтають тік колісницями.10 Бо Господня рука на горі сїй опочине, а Моаба потопче на його ж місцї, мов ту солому на гнїй.
11 і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.11 І хоч він розкине посеред нього руки свої, як той, що плаває, розкидає їх для плавання; [але Бог] зневажить гордість його разом з лукавством рук його.11 Коли він там простягне свої руки, немов плавак, щоб плисти, Господь принизить його гордість, хоч як би він руками силувався.11 І підніме свої руки, наче й Він впокорив, щоб вигубити, і Він упокорить його гордість, на яку руки наклав.11 І хоч він розпростре руки свої, як пливець до пливання простирає, то Господь впокорить гординю його разом із лукавством рук його.
12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!12 І непохитність мурів твоїх зруйнує, повалить, пожбурить на землю, в порох.12 Високу кріпость твоїх мурів він повалить, зруйнує, розкине по землі в порох.12 І висоту твого охоронного муру знижить, і зійде аж до основ.12 І твердиню височенних мурів твоїх повалить, поверне, розкине по землї в порох.