1 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду! | 1 Господе! Ти – Бог мій; буду тебе величати, хвалитиму ймення Твоє, бо Ти звершив дивовижне; передбачення давні істинні, амінь! | 1 О Господи, ти єси Бог мій! Я буду тебе возносити, буду хвалити твоє ім'я, бо ти вчинив предивні речі, задуми днедавні, вірні, певні. | 1 Господи Боже мій, прославлю Тебе, оспівуватиму твоє імя, бо Ти зробив подивугідні діла, давню правдиву раду. Хай буде, Господи. | 1 Господи! ти Бог мій; буду тебе прославляти, буду хвалити імя твоє; ти бо вчинив речі дивні; задуми давні спевнились; - так! |
2 Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване! | 2 Ти перетворив місто на купу каміння, непохитну фортецю на руїни; осель чужинців уже немає в місті; ніколи воно не буде відбудоване. | 2 Ти обернув місто в купу каміння, місто-твердиню в руїну; і замок нечестивих перестав бути містом: не відбудується повіки. | 2 Бо Ти зробив міста порохом, сильні міста, щоб упали їхні основи. Місто безбожних на віки не буде збудоване. | 2 Ти обернув міста в купу каміння, утверджені замки - в руїну; не стало вже чужинецьких палат у містї; повіки воно не відбудуєсь. |
3 Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе, | 3 А тому прославлятимуть Тебе народи могутні; міста страшних племен будуть страхатися Тебе. | 3 Тим прославлятимуть тебе народи сильні, міста людей потужних будуть тебе боятись. | 3 Через це Тебе поблагословить бідний нарід, і міста обиджених людей Тебе поблагословлять. | 3 Тим тебе будуть потужні народи хвалити, а городи страшних народів боятись; |
4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну! | 4 Бо Ти був притулком бідного, притулком убогого, коли його пригнічували, захистом від бурі, затінком від спеки; бо гнівне дихання тиранів було схоже на бурю супроти мурів. | 4 Бо ти був бідному кріпостю, кріпостю бідному в скруті, сховком від бурі, тінню від спеки; бо лють гнобителів, немов узимку буря. | 4 Бо Ти став для всякого впокореного міста помічником і охороною для тих, що підпали на дусі через нужду, Ти визволиш їх від поганих людей, охорона спрагнених і дух обиджених людей. | 4 Ти бо був убогому захистом; охороною бідного тїсного часу в него, втечищем під хуртовину, й тїнню у спеку; бо лють гнобителїв дихала на них, мов буря об мур. |
5 Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить. | 5 Як спека на безводній місцині, Ти упокорив буйність ворогів; [як] спекота тінню хмари, втихомирені веселощі гнобителів. | 5 Як спеку на засохлу землю, втихомириш ти гомін гордих; як спеку тінню хмари, принизиш пісню лютих. | 5 (Ми) як малодушні люди спрагнені в Сіоні через безбожних людей, яким Ти нас передав. | 5 Як жару під засуху, так погасив єси буту ворогів; як жара густою хмарою, - так пригашена побіда переважників лютих. |
6 І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих. | 6 І вчинив Господь Саваот на горі цій для всіх народів бенкет із жирних страв, гостину із чистого вина, із лою кісток і найчистішого вина; | 6 Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м'ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м'ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте. | 6 І Господь Саваот зробить (бенкет) всім народам на цій горі. Питимуть радість, питимуть вино, помажуться миром. | 6 І приладить Господь сил на сїй горі гостину для всїх народів із товстих страв, - гостину з шпігу в костях і з самих вин чистих; |
7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами. | 7 І знищить на горі оцій покривало, що покриває всі народи, покривало, що лежить на всіх племенах. | 7 Він знищить на оцій горі заслону, що запинає всі народи, і покривало, що вкриває всі народи. | 7 На цій горі передай це все народам. Бо це рада на всі народи. | 7 І порве він на сїй горі покривало, що вкриває всї народи, - покривало, ще лежить на всїх племенах. |
8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав. | 8 Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози на всіх обличчях, і зніме ганьбу з народу Свого на всій землі; бо так говорить Господь. | 8 Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу з свого люду по всім світі, бо Господь сказав так. | 8 Смерть пожерла сильних, і знову Бог забрав всяку слезу з усякого лиця. Зневагу народу забрав з усієї землі, бо господні уста (це) сказали. | 8 Потоптана буде смерть по всї віки, й повтирає Господь сльози з усїх лиць, і здійме ганьбу з свого люду по всїй землї; от як говорить Господь. |
9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його! | 9 І скажуть того дня: Ось Він, Бог наш! На нього ми сподівалися, і Він урятував нас! Це є Господь; на Нього ми покладалися; потішимося і звеселіємо у спасінні Його! | 9 Того дня скажуть: «Ось він, наш Бог! На нього ми надіялися, і він нас спас. Ось він Господь! На нього ми надіялися. Радуймося і веселімся його спасінням!» | 9 І того дня скажуть: Ось наш Бог, на Якого ми поклали надію і ми зраділи нашим спасінням. | 9 І скажуть того дня: Ось він наш Бог! на його ми вповали, й він спас нас! Ось він Господь, на його ми вповали, то й радуватись і веселитись мемо спаннєм його! |
10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці, | 10 Бо рука Господа спочине на цій горі, і Моав буде потоптаний на місці своєму, як топчуть солому в гною. | 10 Бо рука Господня на цій горі спочине; Моав буде розтоптаний на своїм місці, як топчеться солома в ямі для гною. | 10 Бо Бог дасть спочинок на цю гору, і моавітська земля буде потоптана, так як топтають тік колісницями. | 10 Бо Господня рука на горі сїй опочине, а Моаба потопче на його ж місцї, мов ту солому на гнїй. |
11 і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук. | 11 І хоч він розкине посеред нього руки свої, як той, що плаває, розкидає їх для плавання; [але Бог] зневажить гордість його разом з лукавством рук його. | 11 Коли він там простягне свої руки, немов плавак, щоб плисти, Господь принизить його гордість, хоч як би він руками силувався. | 11 І підніме свої руки, наче й Він впокорив, щоб вигубити, і Він упокорить його гордість, на яку руки наклав. | 11 І хоч він розпростре руки свої, як пливець до пливання простирає, то Господь впокорить гординю його разом із лукавством рук його. |
12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох! | 12 І непохитність мурів твоїх зруйнує, повалить, пожбурить на землю, в порох. | 12 Високу кріпость твоїх мурів він повалить, зруйнує, розкине по землі в порох. | 12 І висоту твого охоронного муру знижить, і зійде аж до основ. | 12 І твердиню височенних мурів твоїх повалить, поверне, розкине по землї в порох. |