1 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.1 Дев'ятого року царювання свого, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалиму, і взяв був в облогу його, і насипав довкола нього вала.1 На дев'ятому році його царювання, на десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом проти Єрусалиму, отаборився проти нього й вишикував проти нього башти.1 І сталося в девятому році його царювання, в десятому місяці, прийшов Навуходоносор цар Вавилону і вся його сила проти Єрусалиму, і окружили його і збудували проти нього воєнні споруди довкруги.1 І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал.
2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.2 І було місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.2 І отак місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.2 І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.2 Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.
3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.3 Дев'ятого дня місяця посилився голод у місті, і не було хліба для народу краю.3 А на дев'ятий день четвертого місяця голод у місті став сильний, і простолюддя не мало що їсти.3 В девятім (дні) місяця і запанував голод в місті і не було хліба для народу землі.3 На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.
4 І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.4 І захопили місто, і всі вояки [повтікали] вночі дорогою до брами, поміж двома мурами, що біля царського саду; а халдеї стояли довкола міста, і [цар] утік дорогою на рівнину.4 Тоді зроблено пролом у місті, і цар з усіма військовими утік уночі через ворота між двома мурами, що коло царського саду, - халдеї ж були навкруги міста, - та й пустився дорогою Арава,4 І розбито місто, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, що між стінами, це з царського городу, і халдеї при місті довкруги. І він пішов дорогою Арави,4 І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) - та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї.
5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.5 І погналося військо халдеїв за царем, і наздогнали його на рівнинах Єрихонських, і все військо його розпорошилося від нього.5 але халдейське військо погналося за царем і наздогнало його в єрихонській долині, тим часом, як його військо розбіглося геть від нього.5 і пігналася халдейська сила за царем і схопили його в Аравоті Єрихону, і вся його сила розсіялася від нього.5 Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наздогнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.
6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.6 І взяли царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли, і там звершили над ним суд.6 Халдеї упіймали царя й повели його до вавилонського царя у Рівлу, а цей вирік над ним засуд.6 І схопили царя і привели його до Девлати до царя Вавилону, і він виголосив над ним вирок.6 І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:
7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...7 І синів Седекії закололи перед його очима; а [самому] Седекії вибрали очі, і закайданили його, і відвели його до Вавилону.7 Він повелів убити синів Седекії перед його очима, самому ж Седекії виколов очі, закував у кайдани й відвів у Вавилон.7 І він забив синів Седекії перед його очима, і осліпив очі Седекії і звязав його в кайдани і повів його до Вавилону.7 Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.
8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.8 П'ятого місяця, сьомого дня місяця, тобто дев'ятнадцятого року Навуходоносора, царя вавилонського, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, старший царської охорони, служник вавилонсього царя.8 На п'ятому місяці, сьомого дня місяця, - це було на дев'ятнадцятому році Навуходоносора, вавилонського царя, прибув у Єрусалим Невузардан, начальник охорони, слуга вавилонського царя,8 І в пятому місяці, сьомого (дня) місяця, [це девятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону, прийшов до Єрусалиму Навузардан, архімаґир, що стояв перед царем Вавилону.8 У пятому ж місяцї, на семий день місяця, - се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,
9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.9 І спалив дім Господній і дім царів, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спопелив вогнем;9 та й спалив Господній храм і царський палац, усі будинки в Єрусалимі, усі, що були більші, пустив димом.9 І спалив господний дім і дім царя і всі доми Єрусалиму, і кожний дім спалив9 Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі;
10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.10 І мури довкола Єрусалиму зруйнувало військо халдейське, яке було у старшини охоронців царя.10 Халдейське військо, що було під начальником охорони, зруйнувало мури навкруги Єрусалиму.10 архімаґер.10 І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками.
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.11 А решту народу, яка залишилася в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, старший царської охорони.11 Решту людей, що зостались були в місті, утікачів, що перекинулись були до вавилонського царя, і решту простих людей вивів Невузардан, начальник охорони.11 І остаток народу, що остався в місті, і відступників, які пішли до царя Вавилону, і осталий нарід переніс Навузардан архімаґер.11 А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;
12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.12 Тільки небагатьох із бідноти краю залишив старший охоронців робітниками у виноградниках і землеробами.12 А з бідних людей краю начальник охорони лишив трохи, щоб обробляли виноградники й поля.12 І бідних землі архімаґер оставив як виноградарів і рільників.12 Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.
13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.13 І стовпи мідні, котрі були біля дому Господнього, і підпори, і море мідне, котре в домі Господньому, поламали халдеї, і віднесли мідь їхню до Вавилону.13 Мідні стовпи, що були в Господньому храмі, підніжжя й мідне море, що було в Господньому храмі, халдеї розбили й мідь з них забрали у Вавилон.13 І халдеї знищили мідяні стовпи, що в господньому домі, і механотів і мідяне море, що в господньому домі, і взяли їхню мідь до Вавилону.13 Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон;
14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.14 І тарелі, і лопатки, і ножі, і ложки, і всі посудини мідні, котрі використовували під час служіння, забрали.14 Забрали й казани, лопатки, ножі, миски, і ввесь мідний посуд, що вживано при службі.14 І баняки і лопатки і посудини і кадильниці і ввесь мідяний посуд, в яких служать в них, він взяв.14 Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі;
15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.15 І кадильниці, і чаші, що було золоте і що було срібне, забрав старший охоронців.15 Забрав також начальник охорони і кадильниці, й чаші, - все, що тільки було з золота й із срібла.15 І кадильниці і золотий і сріблий посуд взяв архімаґер,15 І кадильницї й чаші, - що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників.
16 Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!16 Стовпи [числом] два, море одне, і підпори, котрі зробив Соломон у дім Господній, – міді у всіх цих речах не було ваги.16 А щодо двох стовпів, до єдиного моря й підніжків, що зробив Соломон для Господнього храму, то міді, що пішла на ввесь той посуд, не було й ваги.16 два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для господнього дому. Не було ліку міді всього посуду.16 Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, - мідї з усього знаряддя не було ваги.
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.17 Вісімнадцять ліктів заввишки ці стовпи, вінець на ньому мідний, а висота вінця – три лікті, і гратки і гранатові яблука довкола вінця – все мідне. Те саме й на другому стовпі з гратками.17 Ліктів 18 заввишки був один стовп, а на ньому мідний вершок, а заввишки 5 ліктів був вершок; навкруги каменя була сітка і гранатові яблучка - все мідне. Так само й другий стовп.17 Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому мідяний хотар (капітель), і висота хотара три лікті, і відступ на хотарі, миґдалеві яблока довкруги, все мідяне. І подібний до цього другий стовп на відступі.17 Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця - все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сїткою.
18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.18 І взяв старший охорони Сераю, першосвященика, і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порога.18 Начальник охорони взяв у полон первосвященика Сераю, нижчого священика Софонію та трьох сторожів при порозі.18 І взяв архімаґер Сарая першого священика і Софонію сина з других і трьох, що стерегли міру,18 І взяв отаман прибічницький первосьвященника Сераю, й второго сьвященника Зефанїю, й трьох придверників.
19 А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.19 А з міста взяв він одного євнуха, що був старшиною над військом, та п'ять чоловіків із тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, головного військових загонів, що записував народ краю до військових відділів, і шістдесят чоловіків з народу краю, що були у місті.19 А з міста взяв одного скопця, що був начальником над військовими, п'ять найближчих до царя двораків, що були в місті, писаря військового начальника, що набирав людей до військової служби, та 60 чоловік із простих людей, що були в місті.19 і з міста взяв одного евнуха, який був наставлений над військовими мужами і пятьох мужів, що гляділи на лице царя, яких знайдено в місті, і писаря князя сили, який держав опис народу землі, і шістдесять мужів народу землі, яких знайдено в місті.19 А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що находились в городї.
20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.20 І взяв їх, забрав їх Невузар'адан, старший охорони, і відвів їх до царя вавилонського, до Рівли.20 Взяв їх Невузардан, начальник охорони, та й повів до вавилонського царя у Рівлу,20 І взяв їх Навузардан архімаґер і відвів їх до Девлати до царя Вавилону,20 Оцїх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу;
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.21 І вразив їх цар вавилонський, і умертвив їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання зі своєї землі.21 а вавилонський цар велів їх повбивати в Ріалі, у Хамат-країні. Так виселено Юду далеко від його краю.21 і цар Вавилону побив їх, і забив їх в Девлаті в землі Емата. І відселено Юду з його землі.21 А царь Вавилонський повелїв їх повбивати в Ривлї в Емат-країнї. І переведені Юдеї з землї своєї.
22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.22 А над народом, який залишався на землі Юдиній, котрого лишив Навуходоносор, цар вавилонський, – над ним настановив старшиною Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.22 Над людьми ж, що зостались у юдейській землі, що їх залишив Навуходоносор, вавилонський цар, поставив він начальником Годолію, сина Ахікама, сина Шафана.22 І (відносно) народу, що остався в землі Юди, яких оставив Навуходоносор цар Вавилону, він і наставив над ними Ґодолія, сина Ахікама, сина Сафана.22 Над тими ж, що позоставляв у Юда-землї, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолїю Ахикаменка Сафанового.
23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.23 Коли зачули всі військові старшини, вони і люди їхні, що цар вавилонський настановив старшиною Ґедалію, то прийшли до Ґедалії в Міцпу, [а саме]: і Ізмаїл, син Нетанії, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.23 Як же почули всі військові начальники й їхні люди, що вавилонський цар настановив Годолію, прийшли до Годолії у Міцпу. То були: Ізмаїл, син Натанії; Йоханан, син Кареаха; Серая, син Танхумета з Нетофи, та Язанія, син Маахатія, - самі вони й їхні люди.23 І почули всі володарі сили, вони і їхні мужі, що настановив цар Вавилону Ґодолія, і прийшли до Ґодолія до Массифата, і Ізмаїл син Натанія, і Йонатан син Кария, і Сарая син Танемата, Нетодатіт і Єзонія син Махатія, вони і їхні мужі.23 Як же почули всї військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолїю, то й зібрались усї до Годолїї в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанїєнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанїя Маахитієнко, з своїми людьми.
24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдеям, оселяйтесь на землі, і служіть цареві вавилонському, і буде вам добре.24 Годолія заклявся їм і їхнім людям і сказав їм: “Не бійтеся служити халдеям; осідайтесь на землі й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.”24 І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв. Сидіть в землі і послужіть цареві Вавилона, і вам буде добре.24 І заклявся їм і людям їх Годолїя, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осїдайтесь у землї й бувайте підневоленими цареві Вавилонському, а буде вам добре.
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.25 Але сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського коліна, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, – і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.25 Та сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, з царського роду, а з ним 10 чоловік, і вбив на смерть Годолію, а й юдеїв та халдеїв, що були при ньому в Міцпі.25 І сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з насіння царів і з ним десять мужів. І вдарили Ґодолія, і Юдеїв і Халдеїв, які були з ним в Массифаті, і він помер.25 Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанїєнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолїю, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі.
26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.26 І підвівся увесь народ, від малого аж до великого, та старшини війська, і пішов на Єгипет, тому що боявся халдеїв.26 Тоді ввесь народ від найменшого до найбільшого рушив з військовими отаманами й пішов у Єгипет, бо боялись халдеїв.26 І встав ввесь нарід від малого і аж до великого і володарі сил і ввійшли до Єгипту, бо побоялися лиця халдеїв.26 Тодї рушив увесь люд од найменьшого до найбільшого вкупі з військовим отаманнєм та й відправились у Египет, боялись бо Халдеїв.
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.27 І сталося тридцять сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році цього зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.27 На тридцять сьомому році вигнання Йоахина, юдейського царя на дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня місяця Евіл-Меродах вавилонський цар, у тім році, коли став царювати, змилувався над Йоахином, юдейським царем, і вивів його з тюрми.27 І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима царя Юди в дванадцятому місяці в двадцять сьомому (дні) місяця, Евілмародах цар Вавилону в (першому) році свого царювання підняв голову Йоакима царя Юди і вивів його з його дому вязниці,27 І сталося в трийцять семому роцї невольництва Ехонїєвого, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять семого дня місяця, Евилмеродах, царь Вавилонський, в роцї, як почав царювати, вивів Ехонїю, царя Юдиного, з темницї;
28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трон царів, що були з ним у Вавилоні.28 Він розмовляв з ним прихильно й дав йому місце вище, ніж місце других царів, що були з ним у Вавилоні.28 і заговорив добре до нього і поставив його престіл вище від престолів царів, що з ним, у Вавилоні,28 І розмовляв з ним любомирно, й поставив його престол висше престола инших царів, що були в нього в Вавилонї;
29 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.29 І перемінив тюремну одежу його, і він завжди мав поживу в нього, упродовж всіх днів життя його.29 Йоахин перемінив невільницьку одежу й їв увесь час із царського столу, поки віку його.29 і змінив його вязничну одіж, і він постійно їв хліб перед ним всі дні свого життя.29 І перемінив невольницьку одїж його, й трапезував він раз-у-раз в присуттї його, поки й жив на світї.
30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.30 І утримування його, утримування постійне його видавали йому від царя, день у день, упродовж днів життя його.30 Його щоденне утримання давалось йому від царя, день-у-день, поки віку його.30 І йому виділена їжа, на постійно виділена їжа, давалася йому з дому царя, йому визначена міра з дня на день, всі дні його життя.30 І харчове його - щоденне харчове - давано йому від царя на кожний день по всї днї життя його.