1 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо. | 1 Дев'ятого року царювання свого, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалиму, і взяв був в облогу його, і насипав довкола нього вала. | 1 На дев'ятому році його царювання, на десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом проти Єрусалиму, отаборився проти нього й вишикував проти нього башти. | 1 І сталося в девятому році його царювання, в десятому місяці, прийшов Навуходоносор цар Вавилону і вся його сила проти Єрусалиму, і окружили його і збудували проти нього воєнні споруди довкруги. | 1 І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал. |
2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії. | 2 І було місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії. | 2 І отак місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії. | 2 І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії. | 2 Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії. |
3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю. | 3 Дев'ятого дня місяця посилився голод у місті, і не було хліба для народу краю. | 3 А на дев'ятий день четвертого місяця голод у місті став сильний, і простолюддя не мало що їсти. | 3 В девятім (дні) місяця і запанував голод в місті і не було хліба для народу землі. | 3 На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти. |
4 І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ. | 4 І захопили місто, і всі вояки [повтікали] вночі дорогою до брами, поміж двома мурами, що біля царського саду; а халдеї стояли довкола міста, і [цар] утік дорогою на рівнину. | 4 Тоді зроблено пролом у місті, і цар з усіма військовими утік уночі через ворота між двома мурами, що коло царського саду, - халдеї ж були навкруги міста, - та й пустився дорогою Арава, | 4 І розбито місто, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, що між стінами, це з царського городу, і халдеї при місті довкруги. І він пішов дорогою Арави, | 4 І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) - та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї. |
5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього. | 5 І погналося військо халдеїв за царем, і наздогнали його на рівнинах Єрихонських, і все військо його розпорошилося від нього. | 5 але халдейське військо погналося за царем і наздогнало його в єрихонській долині, тим часом, як його військо розбіглося геть від нього. | 5 і пігналася халдейська сила за царем і схопили його в Аравоті Єрихону, і вся його сила розсіялася від нього. | 5 Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наздогнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його. |
6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив. | 6 І взяли царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли, і там звершили над ним суд. | 6 Халдеї упіймали царя й повели його до вавилонського царя у Рівлу, а цей вирік над ним засуд. | 6 І схопили царя і привели його до Девлати до царя Вавилону, і він виголосив над ним вирок. | 6 І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд: |
7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону... | 7 І синів Седекії закололи перед його очима; а [самому] Седекії вибрали очі, і закайданили його, і відвели його до Вавилону. | 7 Він повелів убити синів Седекії перед його очима, самому ж Седекії виколов очі, закував у кайдани й відвів у Вавилон. | 7 І він забив синів Седекії перед його очима, і осліпив очі Седекії і звязав його в кайдани і повів його до Вавилону. | 7 Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон. |
8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя. | 8 П'ятого місяця, сьомого дня місяця, тобто дев'ятнадцятого року Навуходоносора, царя вавилонського, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, старший царської охорони, служник вавилонсього царя. | 8 На п'ятому місяці, сьомого дня місяця, - це було на дев'ятнадцятому році Навуходоносора, вавилонського царя, прибув у Єрусалим Невузардан, начальник охорони, слуга вавилонського царя, | 8 І в пятому місяці, сьомого (дня) місяця, [це девятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону, прийшов до Єрусалиму Навузардан, архімаґир, що стояв перед царем Вавилону. | 8 У пятому ж місяцї, на семий день місяця, - се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим, |
9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем. | 9 І спалив дім Господній і дім царів, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спопелив вогнем; | 9 та й спалив Господній храм і царський палац, усі будинки в Єрусалимі, усі, що були більші, пустив димом. | 9 І спалив господний дім і дім царя і всі доми Єрусалиму, і кожний дім спалив | 9 Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі; |
10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі. | 10 І мури довкола Єрусалиму зруйнувало військо халдейське, яке було у старшини охоронців царя. | 10 Халдейське військо, що було під начальником охорони, зруйнувало мури навкруги Єрусалиму. | 10 архімаґер. | 10 І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками. |
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі. | 11 А решту народу, яка залишилася в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, старший царської охорони. | 11 Решту людей, що зостались були в місті, утікачів, що перекинулись були до вавилонського царя, і решту простих людей вивів Невузардан, начальник охорони. | 11 І остаток народу, що остався в місті, і відступників, які пішли до царя Вавилону, і осталий нарід переніс Навузардан архімаґер. | 11 А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників; |
12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників. | 12 Тільки небагатьох із бідноти краю залишив старший охоронців робітниками у виноградниках і землеробами. | 12 А з бідних людей краю начальник охорони лишив трохи, щоб обробляли виноградники й поля. | 12 І бідних землі архімаґер оставив як виноградарів і рільників. | 12 Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями. |
13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону. | 13 І стовпи мідні, котрі були біля дому Господнього, і підпори, і море мідне, котре в домі Господньому, поламали халдеї, і віднесли мідь їхню до Вавилону. | 13 Мідні стовпи, що були в Господньому храмі, підніжжя й мідне море, що було в Господньому храмі, халдеї розбили й мідь з них забрали у Вавилон. | 13 І халдеї знищили мідяні стовпи, що в господньому домі, і механотів і мідяне море, що в господньому домі, і взяли їхню мідь до Вавилону. | 13 Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон; |
14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали. | 14 І тарелі, і лопатки, і ножі, і ложки, і всі посудини мідні, котрі використовували під час служіння, забрали. | 14 Забрали й казани, лопатки, ножі, миски, і ввесь мідний посуд, що вживано при службі. | 14 І баняки і лопатки і посудини і кадильниці і ввесь мідяний посуд, в яких служать в них, він взяв. | 14 Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі; |
15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі. | 15 І кадильниці, і чаші, що було золоте і що було срібне, забрав старший охоронців. | 15 Забрав також начальник охорони і кадильниці, й чаші, - все, що тільки було з золота й із срібла. | 15 І кадильниці і золотий і сріблий посуд взяв архімаґер, | 15 І кадильницї й чаші, - що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників. |
16 Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей! | 16 Стовпи [числом] два, море одне, і підпори, котрі зробив Соломон у дім Господній, – міді у всіх цих речах не було ваги. | 16 А щодо двох стовпів, до єдиного моря й підніжків, що зробив Соломон для Господнього храму, то міді, що пішла на ввесь той посуд, не було й ваги. | 16 два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для господнього дому. Не було ліку міді всього посуду. | 16 Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, - мідї з усього знаряддя не було ваги. |
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само. | 17 Вісімнадцять ліктів заввишки ці стовпи, вінець на ньому мідний, а висота вінця – три лікті, і гратки і гранатові яблука довкола вінця – все мідне. Те саме й на другому стовпі з гратками. | 17 Ліктів 18 заввишки був один стовп, а на ньому мідний вершок, а заввишки 5 ліктів був вершок; навкруги каменя була сітка і гранатові яблучка - все мідне. Так само й другий стовп. | 17 Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому мідяний хотар (капітель), і висота хотара три лікті, і відступ на хотарі, миґдалеві яблока довкруги, все мідяне. І подібний до цього другий стовп на відступі. | 17 Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця - все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сїткою. |
18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога. | 18 І взяв старший охорони Сераю, першосвященика, і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порога. | 18 Начальник охорони взяв у полон первосвященика Сераю, нижчого священика Софонію та трьох сторожів при порозі. | 18 І взяв архімаґер Сарая першого священика і Софонію сина з других і трьох, що стерегли міру, | 18 І взяв отаман прибічницький первосьвященника Сераю, й второго сьвященника Зефанїю, й трьох придверників. |
19 А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті. | 19 А з міста взяв він одного євнуха, що був старшиною над військом, та п'ять чоловіків із тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, головного військових загонів, що записував народ краю до військових відділів, і шістдесят чоловіків з народу краю, що були у місті. | 19 А з міста взяв одного скопця, що був начальником над військовими, п'ять найближчих до царя двораків, що були в місті, писаря військового начальника, що набирав людей до військової служби, та 60 чоловік із простих людей, що були в місті. | 19 і з міста взяв одного евнуха, який був наставлений над військовими мужами і пятьох мужів, що гляділи на лице царя, яких знайдено в місті, і писаря князя сили, який держав опис народу землі, і шістдесять мужів народу землі, яких знайдено в місті. | 19 А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що находились в городї. |
20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли. | 20 І взяв їх, забрав їх Невузар'адан, старший охорони, і відвів їх до царя вавилонського, до Рівли. | 20 Взяв їх Невузардан, начальник охорони, та й повів до вавилонського царя у Рівлу, | 20 І взяв їх Навузардан архімаґер і відвів їх до Девлати до царя Вавилону, | 20 Оцїх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу; |
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі. | 21 І вразив їх цар вавилонський, і умертвив їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання зі своєї землі. | 21 а вавилонський цар велів їх повбивати в Ріалі, у Хамат-країні. Так виселено Юду далеко від його краю. | 21 і цар Вавилону побив їх, і забив їх в Девлаті в землі Емата. І відселено Юду з його землі. | 21 А царь Вавилонський повелїв їх повбивати в Ривлї в Емат-країнї. І переведені Юдеї з землї своєї. |
22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина. | 22 А над народом, який залишався на землі Юдиній, котрого лишив Навуходоносор, цар вавилонський, – над ним настановив старшиною Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина. | 22 Над людьми ж, що зостались у юдейській землі, що їх залишив Навуходоносор, вавилонський цар, поставив він начальником Годолію, сина Ахікама, сина Шафана. | 22 І (відносно) народу, що остався в землі Юди, яких оставив Навуходоносор цар Вавилону, він і наставив над ними Ґодолія, сина Ахікама, сина Сафана. | 22 Над тими ж, що позоставляв у Юда-землї, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолїю Ахикаменка Сафанового. |
23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди. | 23 Коли зачули всі військові старшини, вони і люди їхні, що цар вавилонський настановив старшиною Ґедалію, то прийшли до Ґедалії в Міцпу, [а саме]: і Ізмаїл, син Нетанії, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди. | 23 Як же почули всі військові начальники й їхні люди, що вавилонський цар настановив Годолію, прийшли до Годолії у Міцпу. То були: Ізмаїл, син Натанії; Йоханан, син Кареаха; Серая, син Танхумета з Нетофи, та Язанія, син Маахатія, - самі вони й їхні люди. | 23 І почули всі володарі сили, вони і їхні мужі, що настановив цар Вавилону Ґодолія, і прийшли до Ґодолія до Массифата, і Ізмаїл син Натанія, і Йонатан син Кария, і Сарая син Танемата, Нетодатіт і Єзонія син Махатія, вони і їхні мужі. | 23 Як же почули всї військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолїю, то й зібрались усї до Годолїї в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанїєнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанїя Маахитієнко, з своїми людьми. |
24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре! | 24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдеям, оселяйтесь на землі, і служіть цареві вавилонському, і буде вам добре. | 24 Годолія заклявся їм і їхнім людям і сказав їм: “Не бійтеся служити халдеям; осідайтесь на землі й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.” | 24 І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв. Сидіть в землі і послужіть цареві Вавилона, і вам буде добре. | 24 І заклявся їм і людям їх Годолїя, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осїдайтесь у землї й бувайте підневоленими цареві Вавилонському, а буде вам добре. |
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі. | 25 Але сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського коліна, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, – і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі. | 25 Та сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, з царського роду, а з ним 10 чоловік, і вбив на смерть Годолію, а й юдеїв та халдеїв, що були при ньому в Міцпі. | 25 І сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з насіння царів і з ним десять мужів. І вдарили Ґодолія, і Юдеїв і Халдеїв, які були з ним в Массифаті, і він помер. | 25 Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанїєнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолїю, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі. |
26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв. | 26 І підвівся увесь народ, від малого аж до великого, та старшини війська, і пішов на Єгипет, тому що боявся халдеїв. | 26 Тоді ввесь народ від найменшого до найбільшого рушив з військовими отаманами й пішов у Єгипет, бо боялись халдеїв. | 26 І встав ввесь нарід від малого і аж до великого і володарі сил і ввійшли до Єгипту, бо побоялися лиця халдеїв. | 26 Тодї рушив увесь люд од найменьшого до найбільшого вкупі з військовим отаманнєм та й відправились у Египет, боялись бо Халдеїв. |
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення. | 27 І сталося тридцять сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році цього зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення. | 27 На тридцять сьомому році вигнання Йоахина, юдейського царя на дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня місяця Евіл-Меродах вавилонський цар, у тім році, коли став царювати, змилувався над Йоахином, юдейським царем, і вивів його з тюрми. | 27 І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима царя Юди в дванадцятому місяці в двадцять сьомому (дні) місяця, Евілмародах цар Вавилону в (першому) році свого царювання підняв голову Йоакима царя Юди і вивів його з його дому вязниці, | 27 І сталося в трийцять семому роцї невольництва Ехонїєвого, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять семого дня місяця, Евилмеродах, царь Вавилонський, в роцї, як почав царювати, вивів Ехонїю, царя Юдиного, з темницї; |
28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні. | 28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трон царів, що були з ним у Вавилоні. | 28 Він розмовляв з ним прихильно й дав йому місце вище, ніж місце других царів, що були з ним у Вавилоні. | 28 і заговорив добре до нього і поставив його престіл вище від престолів царів, що з ним, у Вавилоні, | 28 І розмовляв з ним любомирно, й поставив його престол висше престола инших царів, що були в нього в Вавилонї; |
29 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя. | 29 І перемінив тюремну одежу його, і він завжди мав поживу в нього, упродовж всіх днів життя його. | 29 Йоахин перемінив невільницьку одежу й їв увесь час із царського столу, поки віку його. | 29 і змінив його вязничну одіж, і він постійно їв хліб перед ним всі дні свого життя. | 29 І перемінив невольницьку одїж його, й трапезував він раз-у-раз в присуттї його, поки й жив на світї. |
30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя. | 30 І утримування його, утримування постійне його видавали йому від царя, день у день, упродовж днів життя його. | 30 Його щоденне утримання давалось йому від царя, день-у-день, поки віку його. | 30 І йому виділена їжа, на постійно виділена їжа, давалася йому з дому царя, йому визначена міра з дня на день, всі дні його життя. | 30 І харчове його - щоденне харчове - давано йому від царя на кожний день по всї днї життя його. |