1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 1 Промовив Господь до Мойсея: 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 1 І рече Господь Мойсейові:
2 Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.2 Накажи синам Ізраїля, щоб вони принесли тобі єлею чистого, виготовленого для освітлення, щоб безнастанно горів світильник.2 «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.2 Заповідж ізраїльським синам, і хай візьмуть тобі олію, олію чисту биту для світла, щоб завжди світити світило2 Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.
3 Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!3 Поза запоною [Ковчега] одкровення у скинії зібрання Аарон [і його сини] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди. Це вічна настанова поколінням вашим.3 Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.3 зі зовні занавіси в шатрі свідчення. І палитимуть її безупинно Аарон і його сини з вечора до ранку перед Господом. Це закон вічний в роди ваші.3 З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.
4 На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.4 На свічникові чистому мусять вони ставити лампади перед Господом завжди.4 На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.4 На чистому світилі палитимете світила перед Господом до ранку.4 На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.
5 І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.5 І візьми добірного пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів, у кожному хлібі має бути дві десятих [ефи].5 Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,5 І візьмете пшеничну муку і зробите з неї десять хлібів, дві десятини буде один хліб.5 І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.
6 І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,6 І поклади їх у два ряди, по шестеро в ряд, на чистому столі перед Господом.6 і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;6 І покладете їх в два ряди, шість хлібів в один ряд, на чистій трапезі перед Господом.6 І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.
7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.7 І поклади на [кожний] ряд чистого ладану, і буде це на хлібі для пам'ятку, для підношення Господові, вчиненого на вогні.7 а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.7 І покладете на ряд чистий ладан і сіль, і будуть хліби лежати на память перед Господом.7 І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.
8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.8 Кожної суботи постійно треба класти їх перед Господом від синів Ізраїля. Це – заповіт навіки.8 Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.8 В день суботний покладеться перед Господом завжди ізраїльськими синами, це завіт вічний.8 Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.
9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.9 Вони будуть належати Ааронові та синам його, які будуть їсти їх на святому місці; бо це велика святиня для них із приношень Господові, вчинених вогнем; [це] – настанови навіки.9 Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»9 І буде для Аарона і його синів, і їстимуть їх на святому місці, бо це святе святих, це йому з жертвованого Господеві, це закон вічний.9 І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.
10 І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.10 І вийшов син однієї ізраїльтянки, який народився від єгиптянина, до синів Ізраїля, і посварилися в стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином;10 Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.10 І вийшов син жінки ізраїльтянки і він був сином єгиптянина, між ізраїльськими синами. І билися в таборі він, що з ізраїльтянки, і чоловік ізраїльтянин.10 І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.
11 І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.11 Ганьбив син Ізраїльтянки ймення [Господнє] і проклинав. І привели його до Мойсея.11 І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.11 І син жінки ізраїльтянки, прикликавши імя, прокляв, і припровадили його до Мойсея. І імя матері його Саломіт, дочка Дабрі з племени Дана.11 І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.
12 І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.12 І замкнули його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня.12 І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь.12 І всадили його до вязниці, щоб судити його за господніми заповідями.12 І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.
13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:13 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 13 І Господь сказав Мойсеєві: 13 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 13 І рече Господь Мойсейові:
14 Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.14 Виведи того, хто проклинав, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада заб'є його камінням.14 «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.14 Виведи того, що прокляв, поза табір, і хай усі, хто чув, покладуть свої руки на його голову, і хай ввесь збір побє його камінням.14 Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.
15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.15 І синам Ізраїля скажи: Хто буде проклинати Бога свого, той понесе гріх свій.15 До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.15 І скажи ізраїльським синам і промовиш до них: Людина, людина, якщо проклене Бога, гріх одержить.15 До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.
16 А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.16 І ганьбитель ймення Господнього мусить померти, камінням заб'є його вся громада. Коли захожий, а чи народжений на цій землі почне ганьбити ймення [Господнє], скараний буде на смерть.16 Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.16 Хто ж називає імя господне хай смертю помре. Хай ввесь ізраїльський збір побє його камінням. Чи приходько чи туземець, як він назве імя господнє хай помре.16 А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
17 І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.17 Хто заб'є якого-небудь чоловіка, той скараний буде на смерть.17 Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.17 І людина, яка побє душу людини і вона помре, хай смертю помре.17 І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.
18 А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.18 Хто заб'є скотину, має заплатити за неї, скотиною за скотину.18 Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.18 І як хто побє худобу, і помре, хай віддасть душу за душу.18 А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.
19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:19 Хто вчинить пошкодження на тілі ближнього свого, тому треба зробити те саме, що й він заподіяв.19 Хто зранить свого ближнього, - що вчинив він, те й йому нехай учинять.19 І якщо хто завдасть ваду ближньому, так як зробив він йому, так само йому буде вчинено.19 І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.
20 зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він учинив пошкодження на [тілі] чоловіка, так і йому треба зробити.20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.20 Побиття за побиття, око за око, зуб за зуб. Яку завдасть ваду людині, так віддасться йому.20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.
21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.21 Хто заб'є скотину, мусить заплатити за неї, а хто заб'є чоловіка, того необхідно скарати на смерть.21 Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.21 Хто вдарить людину, і помре, хай смертю помре.21 Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.
22 Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!22 Один суд має бути у вас, як для захожого, так і для будь-кого з вашого краю; бо Я Господь, Бог ваш.22 Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо - Господь, Бог ваш.»22 Закон буде один для приходька і місцевого, бо Я є Господь Бог ваш.22 Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.
23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.23 І сказав Мойсей синам Ізраїля, і вивели того, хто проклинав, геть зі стану, і забили його камінням, і вчинили сини Ізраїля, як звелів Господь Мойсеєві.23 І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.23 І сказав Мойсей ізраїльським синам, і вивели того, що прокляв, поза табір і побили його камінням. І сини ізраїльські зробили так як, Господь заповів Мойсеєві.23 І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.