1 Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.1 Ось, Господь спустошує землю і вчиняє її неродючою; видозмінює її і розпорошує її мешканців.1 Ось Господь пустошить землю і руйнує; він перевертає її поверхню і розсіває її мешканців.1 Ось Господь нищить вселенну і спустошить її і відкриє її лице і розсіє тих, що в ній живуть.1 Оце попустошить Господь землю, й вчинить її неплідною; змінить вигляд її й розсїє все, що живе на нїй.
2 І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.2 І що буде народові, те буде й священикові; що служникові, те й панові його; що служниці, те й господині її, що тому, хто купляє, те й тому, що продає; що боржникові, те й позикодавцеві, що лихвареві, те людині, що віддає лихву.2 Така ж доля стріне: так народ, як і священика, так слугу, як і його пана; так слугиню, як і її паню; так того, хто купує, як і того, хто продає; так боржника, як і позикодавця; так лихваря, як і того, що віддає лихву.2 І нарід буде як священик і раб як пан і рабиня як пані, хто купує буде як той, хто продає, і хто позичає як той, хто позичив, і хто винний як той, кому позичив.2 А що буде з народом, те саме й з сьвященником; що буде слузї, те й панові його; що служебцї, те й панї її; що з купуючим, те й з тим, хто продає; що довжникові, те й тому, хто дає позичку; що з лихварем, те й з даючим лихву.
3 Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,3 Земля спустошена украй і пограбована до нитки; бо Господь вирік слово оце.3 Земля спустошена до решти, пограбована до останку, бо Господь вирік це слово.3 Зітлінням буде знищена земля, і земля буде пограбована грабежем. Бо уста Господа це сказали.3 Земля опустїє до щаду, й мов би злуплена буде; бо Господь вирік се слово.
4 засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...4 Стогне, зажурена; засмутилася й занепала духом земля; занепали старшини над народом землі.4 Земля сумує, заникає; марніє, заникає всесвіт; небо й земля марніють.4 Заплакала земля, і вселенна була знищена, заплакали ті землі, що високі.4 Засумує, заниє; поникне, помарнїє куля земна; поникнуть і ті, що з висока позирали на людей на землї.
5 Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...5 І земля споганіла під тими, що замешкали на ній; бо вони зневажили закони, зрадили установленням, зламали вічного заповіта.5 Земля під своїми мешканцями споганіла, бо вони переступили закон, порушили устав, зламали завіт відвічний.5 Земля ж вчинила беззаконня через тих, що жили на ній, томущо переступили закон і змінили приписи, вічний завіт.5 Бо земля вся зледащіла під живучими на нїй, вони бо переступили закони; змінили устави; зломали вічний заповіт.
6 Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...6 За це прокляття пожирає землю, і покарані мешканці її, за те спалені мешканці землі, і не багато залишилося людей.6 Тому прокляття пожирає землю, і мешканці її несуть за те кару; тому мешканці землі гинуть, людей зосталось мало.6 Через це клятва пожере землю, бо згрішили ті, що живуть на ній. Через це бідні будуть ті, що замешкують на землі, і останеться мало людей.6 Тим то пожере прокляттє землю, й живучі на нїй відберуть кару; за те попалені осадники землї, й не багато зостанесь людей.
7 Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,7 Плаче сік грона; болить виноградна лоза; зітхають усі, хто був звеселений серцем.7 Вино сумує, лоза в'яне, зідхає кожне серце, перед тим веселе.7 Заплаче вино, заплаче виноградник, застогнуть всі, що радіють душею.7 Заплакали соком грона, захоріла винна лоза, зітхає кожне серце, - перед тим веселе.
8 спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!8 Припинилися радощі з тімпанами; притих гамір веселунів, затихли звуки гусел.8 Затих гук веселий бубнів, замовкли радісні оклики, припинився святковий брязкіт гусел.8 Не стало веселості тимпанів, не стало впертости і багацтва безбожних, не стало голосу гуслі.8 Перестали веселощі з бубнами, замовкли радісні клики, занїміли гуслі;
9 При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...9 Уже не п'ють вина з піснями, гірка стала сікера для тих, хто п'є її.9 Не п'ють більше вина під співи; хмільні напої згірчилися п'яницям.9 Завстидалися, не випили вина, гірким став пянкий напій тим, що пють.9 Вже вина не пють із сьпівом; гіркий напиток усїм, що його пють.
10 Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...10 Зруйноване спустошене місто, а зацілілі оселі на замку – не можна зайти.10 Зруйновано місто хаосу, вхід до всіх домів зачинений.10 Спустошене все місто, хату замкне, щоб не ввійти.10 Поруйнований запустїлий город, будинки замкнені стоять, нї-як входити.
11 На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,11 Плачуть за вином на вулицях; посмутніла всіляка радість; стали вигнанцями всілякі радощі на землі.11 Плачуть по вулицях - вина не стало; зникли зовсім веселощі, прогнано з землі радощі.11 Кричіть всюди за вином. Не стало всієї радості землі.11 Плачуть за вином по улицях; радощі замеркли, прогнані всї веселощі з землї.
12 позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...12 У місті лишився занепад, і брами зруйнувалися,12 У місті лишилося спустошення; брама розбита, в руїнах.12 І міста остануться спустошеними, і оставлені доми будуть знищені.12 В городах пустки зістались, ворота повалились.
13 Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.13 А осередь землі, поміж народами, станеться те ж саме, що буває при обтрушуванні олив чи під час збирання [винограду], коли зібрано врожай.13 І на землі поміж народами буде те саме, що буває, коли оливки оббивають або коли збирають останні грона, як винозбір закінчиться.13 Це все буде на землі посеред народів, так наче б хтось обдер оливкове дерево, так їх обідруть, і коли спиниться обдирання.13 А на землї буде з народами те саме, що буває, коли пообтрушують оливки, виноград обріжуть, та покінчать збірку.
14 Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.14 Вони піднесуть голос свій, будуть у захопленні від величі Господньої, голосно будуть вигукувати з моря.14 Вони підносять голос, вітають криками Господню велич, радо гукають з моря: 14 Вони закричать голосом, а ті, що осталися на землі, зрадіють разом господньою славою. Забушує вода моря.14 (тільки праведні) Тілько вони піднесуть свій голос, возрадуються задля величностї Господньої, голосно викликати муть із того моря.
15 Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!15 Тож прославляйте Господа на сході, на островах морських – ймення Господа, Бога Ізраїлевого.15 «О, прославляйте Господа в країнах світлих, по островах морських - ім'я Господа, Бога Ізраїля!»15 Через це господня слава буде в островах моря, імя Господа буде славним.15 Ой шануйте ж на востоцї Господа, по островах морських (хвалїть) імя Господа, Бога Ізрайлевого.
16 Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!16 Від рубежів землі ми чуємо пісню: Слава Праведному! І сказав я: Лихо мені, лихо мені! Отакої мені! Злодії грабують, і злодіють злодії по-злодійському.16 З краю землі чуємо пісні: «Слава праведному!» Я ж промовив: «Лишенько мені! Лишенько мені! Ой леле! Зрадники зраджують, зрадники зраджують зрадливо!16 Господи Боже Ізраїля, від кінців землі ми почули знаки: Надія для побожного. І скажуть: Горе тим, що погорджують, тим, що погорджують законом.16 Від найдалшого краю землї чуєм пісню: `Слава Праведному!` Я ж промовив: `Нуждо моя, нуждо моя! о горе моє! Лиходїї коять лихо, й коять лихо лиходїї по лиходїйськи.`
17 Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!17 Жах, і яма, і пастка для тебе, мешканцю землі!17 Страх, яма й пастка на тебе, що заселяєш землю!»17 Страх і рів і пастка на вас, що мешкаєте на землі.17 Страх на тебе й яма й сїло, чоловіче земний.
18 І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...18 Тоді утікач від крику жаху впаде в яму; і хто вибереться з ями, попаде у пастку; бо вікна з [небесної] високости розчиняться, і підвалини землі затремтять.18 Хто втече від крику - страху, той упаде в яму; хто ж вилізе з ями, у пастку впіймається. Бо відчинилися вгорі загати й основи землі стряслися.18 І буде, що хто втікає від страху, впаде до рова, а хто вилазить з рова, буде схоплений пасткою, бо вікна з неба відкрилися, і зрушаться основи землі.18 Хто бо від страху втече, почувши крик страху, той впаде у яму, а хто вилїзе з ями, попадеться в сїло; бо всї спусти на небі відчинені будуть, і земля буде трусом труситись в основах.
19 Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...19 Земля зазнає руйнації, земля западеться, земля буде у великому потрясінні.19 Земля розіб'ється на кавалки, земля розколеться на частини, земля здригнеться вельми.19 Замішанням замішається земля, і клопотом земля буде заклопочена.19 Земля розступиться, земля розсядеться, земля, знай, труситися буде.
20 Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!20 Хитається земля, мов п'яний, і гойдається, наче колиска, і беззаконня її тяжіє на ній; вона впаде, і вже не підведеться.20 Земля хитатиметься, немов п'яний, гойдатиметься, мов халупа. І затяжіє її гріх над нею; вона впаде й не підведеться більше.20 Нахили і земля зрушиться як колиба, як пяниця і захмелений, і впаде і не зможе встати, бо їх перемогло беззаконня.20 І хитати меться, наче пяний, гойдати меться, неначе колиска, бо беззаконностї її обтяжують її; упаде вона, та й не підведеться.
21 І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,21 І станеться того дня, покарає Господь військо високих, які на висоті, і царів земних на землі.21 І покарає Господь того дня високе військо вгорі та царів земних долі.21 І Бог наведе руку на прикрасу неба і на царів землі.21 І навідає тодї Господь військо надземне в висотах, і царів земних унизу.
22 і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!22 І будуть зібрані разом, як в'язні, до роду, і будуть замкнені в тюрмі, і за плином багатьох днів будуть покарані.22 І їх зберуть докупи і зв'язаних кинуть у яму і замкнуть у темниці і по довгім часі покарають.22 І зберуть і замкнуть до твердині і до вязниці, після численних родів відвідини їм будуть.22 І збере їх до купи, як вязнї, у яму, та й зачинить їх разом у темницї, й по довгому часї будуть все ще кари терпіти.
23 Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!23 І почервоніє місяць, і засоромиться сонце, коли Господь Саваот зацарює на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед старшинами Його славетно.23 Почервоніє місяць, засоромиться сонце, бо Господь сил буде царювати на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед його старшими засяє його слава.23 І цегла розсипиться, і мур впаде, бо Господь зацарює в Сіоні і в Єрусалимі і прославиться перед старцями.23 І засоромиться місяць тодї, застидаєсь сонце, коли Господь сил воцариться в Сионї й в Ерусалимі, й перед старцями в славі засияє.